Isdn (Integrated Service Digital Network), особливо euro-isdn, що почала функ-

ціонувати на загальних засадах наприкінці 1993 року. Але, крім того, відзначається

серйозний вплив мережі INTERNET на розвиток Інформаційного Суспільства, про-

понуються шляхи покращення роботи цієї мережі, шляхом розгалуження існуючої

мережі, збільшення числа користувачів та шляхом впровадження інших наукових

розробок.

Окрім передачі інформації через всесвітні інформаційні мережі та через

мультимедійні системи, в програмі особливе місце відводиться проблемі розвитку

мобільного зв’язку, де чолову позицію займає стандарт GSM.

Програма «Шлях Європи до Інформаційного

Суспільства. План Дій» (Europe’s Way to the

Information Society. An Action Plan)

Програма була прийнята в Брюсселі 19.07.1994.

В Програмі сказано, що Інформаційне Суспільство знаходиться на шляху свого

розвитку. «Цифрова революція» щойно розпочалася і вже починають відбуватися

структурні зміни, які можна порівняти хіба що зі змінами після індустріальної рево-

люції минулого століття з відповідною реакцією світової економіки.

Цей процес не можливо зупинити і він обов’язково приведе до економіки, що

буде базуватися на знаннях, на володінні тією чи іншою інформацією.Курс лекцій

47

Цей процес є надзвичайно складним, підкреслюється у Програмі, він вимагає

чіткого дотримання існуючих правил і міжнародних угод, контролю з боку усього

міжнародного співтовариства.

Важливим аспектом у Програмі є роль Європи в майбутньому Інформаційному

Суспільстві.

В Програмі наголошено, що розвиток Європейського Співтовариства на сучас-

ному етапі значною мірою буде мати відображення в майбутньому. Тому, не слід

зволікати час, адже у Європи є усі можливості для того, щоб стати центральною

частиною майбутнього Інформаційного Суспільства.

В Програмі сказано, що гонка за це місце вже почалася і в ній, очевидно, ліде-

рами є США та Японія.

Європі, сказано у Програмі, необхідно досягти їхнього розвитку, і, особливо в

комунікаційній та інформаційній сфері, адже, ті країни, які вирвуться в лідери de

facto, будуть диктувати технологічні стандарти тим країнам, які будуть за ними слі-

дувати.

Програма аналізує такі документи:

Growth, Competitiveness, Employment – The Challenges and ways forward into the

st

century

Europe and the Global Information Society – Recommendations to the European

Council

TEN-ISDN, TEN-IBC, The IDA , Advanced Communication and Telecommunication

Service, Telematics

The 4th

RDT Framework Programme, Information Technology, Call for Ideas, Call

for Intentions, Call for Proposals, програми та рішення, прийняті під час проведення

брифінгів, зустрічей на найвищому рівні

Значна увага в Програмі приділяється розвитку інформаційних та телекомуні-

каційних мереж, захисту продуктів інтелектуальної праці, широкому розповсюд-

женню аудіовізуальної та мультимедійної продукції, соціальним та культурним ас-

пектам розвитка Інформаційного Суспільства, передачі інформації на відстань та її

захисту та іншим проблемам, що виникли та проблемам, що можуть виникнути при

переході суспільства до Інформаційного.

Загалом, ця Програма є підсумком багатьох відомих Програм та Документів, що

стосуються Інформаційного Суспільства, узагальненням матеріалів, що були викла-

дені в попередніх Програмах та Документах і являє собою план дій для світового

співтовариства, а в першу чергу – для Європи щодо подальшого розвитку суспільс-

тва та його трансформування у Інформаційне.

Програма «Європейське Інформаційне Суспільство

у Дії» (The European Information Society in Action)

В цьому документі наголошується на тому, що процес перетворення Європи у

Інформаційне Суспільство розпочався з 1994 року з прийняттям наступних доку-

ментів:

The White Paper, The Bangemann Report, The Corfu Conclusions, Action Plan, The

Essen ConclusionsміЖнародна інформація

48

Прийнявши ці документи ЄС працювало над тим, щоб 1995 рік став часом дій,

проривом у розвитку Інформаційного Суспільства в Європі.

Наголошується, що процеси перетворення Європи у Інформаційне Суспільство

розпочалися в 1980-х роках, необхідно далі розвивати європейський телекомуніка-

ційний ринок, що стане основою трансформування європейської, а згодом – і сві-

тової економіки.

В даному Документі основна увага приділяється виключно розвитку інформа-

ційних та телекомунікаційних мереж, інформаційних технологій, електронному

видавництву, аудіовізуальним та мультимедійним розробкам, захисту результатів

інтелектуальної праці, освоєнню нових ринків, пов’язаних з розвитком телекомуні-

кації.

Необхідною складовою рисою для переходу Європи в Інформаційне суспільс-

тво є налагодження зв’зків для інформування населення через різноманітні теле- ,

радіо- мережі. Значну роль відіграє телефонизація населення.

В додатках до Програми підкреслюється, що в Європі кожен рік кількість або-

нентів мобільного зв’язку збільшується на 30-40%. За таких тенденцій, до 2000

року абонентами системи GSM стане 50 млн європейців. Значну роль в Програмі

приділяється створенню трансєвропейської телевізійної мережі. На цю потребу

було знайдено 700 млн ЕКЮ.

Характерним є те, що Європейський Інформаційний Ринок за період 1992-1998

розширювався на 10-14% в рік. Це є солідним показником і задачею ЄС є підтримка

цієї тенденції в подальшому.

Наголошується увага на консолідації зусиль урядів Європейських держав.

Як було сказано вище ЄС передбачало, що 1995 рік стане стрибком Європи у

новий стан, початком якісно нових змін, передбачалося, що сотні проектів та прог-

рам побачать світ у цьому році у сфері інформаційних та комунікаційних техноло-

гій, для чого ЄС консолідувало 3,4 млрд ЕКЮ за програмою R&D, що передбачапа

розвиток цих процесів. Загальний бюджет цієї Програми складав 9,4 млрд ЕКЮ. З,4

млн ЕКЮ, що акумулювалися для розвитку інформаційної індустрії були напавлені

на розвиток цієї сфери наступним чином:

Наприкінці Програми говориться, що США, Японія, Канада та ЄС вже запро-

вадили в дію новітні інціативи щодо Інформаційного Суспільства. Їхньою метою

є об’єднання людей, бізнесу, шкіл, університетів, бібліотек, лікарень у всесвітню

мережу, яка згодом стане частиною Глобального Інформаційного Суспільства.

Характеристика Європейської конвенції

про транскордонне телебачення

Сфера застосування

Дійсна Конвенція застосовується до будь-якої програми, трансльованої або рет-

ранслируемой організаціями, або за допомогою технічних засобів, що перебувають

під юрисдикцією її Учасника, як по кабельному телебаченню, так і наземним пере-

давачем або супутником, і які можуть прийматися прямо або побічно в одному або

більше Держав-Учасників.Курс лекцій

49

Учасники забезпечують волю слова й інформації у відповідності зі Статтею 10

Конвенції про Захист Прав Людини й Основних Воль і гарантують волю прийому й

не обмежують ретрансляцію на своїй території програм, що дотримують положення

дійсної Конвенції.

Програми (тілі) у цілому, їхнє подання й зміст повинні забезпечувати повага до

достоїнства людської особистості й основних прав інших людей.

Зокрема, вони не повинні:

бути непристойними й, особливо, містити порнографію;

надмірно виділяти насильство й сприяти расовій ненависті.

2. Всі програми, які можуть завдати шкоди фізичному, розумовому або мораль-

ному розвитку дітей і підлітків, не повинні транслюватися в той період часу, коли

вони можуть їх дивитися.

3. Телевещатель повинен забезпечувати, щоб у новинах факти й події представ-

лялися справедливо й заохочувалося вільне формування думок.

Доступ населення до головних подій

Кожен Учасник повинен розглянути правові міри, що не допускають позбавлен-

ня права населення на інформацію в результаті здійснення телевещателем виключ-

них прав на трансляцію й ретрансляцію за змістом Статті 3, що викликає підвище-

ний інтерес населення події, що віднімає в значної частини населення можливість

спостерігати за цією подією по телебаченню.

Реклама

1. Всі рекламні оголошення повинні бути сумлінними й чесними.

2. Реклама не повинна вводити в оману й не повинна наносити збитку інтересам

споживачів.

3. Адресована дітям або реклама, що використає дітей, не повинна заподіювати

шкоду їхнім інтересам і враховувати їхню особливу сприйнятливість.

4. Рекламодавець не вправі редагувати або впливати на зміст програм.

Реклама повинна бути чітко отличимой і виділятися з інших видів програм за

допомогою оптичних або акустичних засобів. У принципі вона повинна транс-

люватися блоками.

Не допускається реклама, що впливає на підсвідомість людини.

Не допускається схована реклама, зокрема, презентація товарів або послуг у

програмах, якщо це робиться в рекламних цілях.

У рекламі не можна представляти у візуальній або звуковій формі осіб, регу-

лярно ведучих програми новин і поточних подій.

Співробітництво між Учасниками

1. Учасники зобов’язуються робити один одному взаємодопомога з метою здійснен-

ня дійсної Конвенції.

2. Із цією метою

а. кожна Договірна Держава призначає один або більше органів, найменування

й адреса кожного з яких воно повідомляє Генеральному Секретареві Ради Європи

під час депонування своєї ратифікаційної грамоти або документа про прийняття,

•

•

•

•

•

•міЖнародна інформація

50

твердження або приєднання;

б. кожна Договірна Держава, що призначила більше одного органа, визначає у

своєму повідомленні на підставі підпункту “а” компетенцію кожного органа.

3. Призначений Учасником орган повинен:

а. надавати інформацію, передбачену в пункті Статті 6 дійсної Конвенції;

б. надавати інформацію з вимоги призначених іншими учасниками органів про

своє внутрішньодержавне законодавство й практику в сфері регулювання дійсної

Конвенції;

в. співробітничати із призначеними іншими Учасниками органами, коли це не-

обхідно й, особливо, коли це підвищує ефективність мір, що вживають для здійс-

нення дійсної Конвенції;

г. розглядати будь-які утруднення, що виникають при застосуванні дійсної

Конвенції, доводимые до його відомості призначеним Учасником органом.

Проблема негативного впливу нових

комунікаційних технологій на соціальні права

людини: погляд Європейського суспільства

Головні проблеми зв’язані не стільки з технологіями, скільки з їх політичними,

соц. оргинизационными й етичними аспектами:

1. Головна проблема пов’язана з концентрацією універсальної служби й з тим,

як буде еволюціонувати «Право на комунікацію» у цифрорвом світі, у якому потре-

би всіх громадян у базових послугах ствновяться усе більше великими й складни-

ми. Ця проблема зв’язана не тільки з фізичною наявністю й вартістю послуг а для

того, щоб споживач міг користуватися послугами при мінімальному рівні on-line

skills (навичок роботи в он-лайн).

2. Існує ризик ізоляції населення, що проживає в несприятливих умовах як усе-

редині суспільства, так і на міжнародному рівні, пов’язаний з несоответстввием ін-

терфейсу й недостачею технологій.

3. Підтримка язикового й культурного різноманіття в інформаційному суспіль-

стві: глобалізація, обумовлена технологіями сприймається багатьма як погроза для

месных звичаїв і культури. (90% баз даних в ІНТЕРНЕТІ англійською мовою, ООН в

1995 прийняло закон про сбалансированости мов у мережі інтернет). Доступ, що

розширився, до взаємозалежних мереж і баз даних, породжує серйозні етнічні

й правові проблеми:

4. Нема достатньої реалізації права на конфіденційність інформації й право кож-

ного перевіряти дотичні його дані, що зізнається одним з основних прав людини.

5. «Проблема морального здоовья суспільства» -- регламентація змісту інфор-

мації, расспостраняемой по інформаційних магістралях. Це пов’язане із забороною

распостранения насильницкой, порнографічної, рассисткокй інформації (особливо

її доступність дітям).

6. Комп’ютерне піратство й інші злочини в області інформатики

7. Дотримання авторського права, у сфері якого потрібно багато зусиль для по-

ширення правового режиму захисту интелектуальной власності. Курс лекцій

8.Информациооная безпека й захист даних у міжнародних інформаційних пото-

ках і базах даних.

9. Економічна проблема: розвиток віртуальної економіки (електронна комерція,

телеторгівля) – розвиток економічного менеджменту, маркетингу, створення еконо-

мічної системи інформаційних послуг.

10.Усунення диспропорцій у ресурсах комуникаций. На Азію, Африку, Латинську

Америку, які становлять 75% усього населення планети доводиться 50% тиражу га-

зет які виходять у світі. У Північній Америці один екземпляр доводиться на трьох,

в Африці - на 90, в Азії на 19 чоловік; В Індії сеществует 835 газет, 16 екземплярів

доводиться на 1000 чоловік; в 13 арабських державах видається лише 1 газета; жах-

лива неграмотність у селах;

11.Усунення негативних результатів діяльності окремих монополій, їх неизде-

ржимой концентрації (15 найбільших ТНК, що контролюють різними способами ос-

новну частку операцій в області міжнародних комунакиций, розташовані в п’ятьох

країнах: США - IBM, General Electric, GTI, LTV, Westen Electric, Xerox; Франція

- CGE; Японія - Matsushita; ФРН - «AEG-telephunken»; Нідерланди - Philips.

Концетрация джерел інформації: у Великобретании існує 112 газет, на частку

9 з них доводиться 60% загального тиражу. У Німеччині збільшується продаж ек-

земплярів, але зменшується кількість независисых газет. У Японії існує 3 головні

токійські газети, які випускають щодня 27 млн. газет, що рівняється 50% загального

тиражу.

12.Проблема збалансированого й однобічного інформаційного потоку.

13.Надходження дизинформации в мережу (конституційні, законодавчі або нор-

мативні положення в країнах, які регулюють діяльність розглянутих засобів МІ, час-

то несоответсвуют тому, що має місце на практиці. Неповні, неточні й суперечливі

дані.

14.Передові в технічному відношенні країни використають свої переваги для

обспечения в певній формі культурного й идиологического панування, що ущемляє

національну самобутність інших країн.

Міжнародна політика Ради Європи в галузі

комунікації. (аналіз 1-5-ої нарад

Комітету Міністрів РЄ з політики ЗМІ)

1-а нарада відбулася у Відні 9-10 грудня 1986р.

Тема - майбутнє телебачення в Європі. Участь брали 21 країна. На ній було уз-

годжено стимулювання виробництва аудіо-візуальної продукції та трансляція її за

кордон.

Резолюція 1

Політика просування аудіовізуальної продукції в Європі:

1) дати згоду для створення умов для стимулювання інвестицій на національно-

му та європейському рівнях для фінансування виробництва а-в продукції європей-

ського походження незалежно від державиміЖнародна інформація

2) розвивати освіту у галузі мас-медіа як невід’ємну складову загальної освіти

3) об’єднання роботи кіно і телебачення

4) розвиток ролі телебачення як засобу реклами

5) посилення європейського співробітництва та обміну продукцією європейсь-

кого походження

6)розповсюдження програм європейського походження в країнах, які не беруть

участі у Конференції та країнах, що розвиваються

7) підтримка аудіо-візуального формування за рахунок бюджетних коштів

8) подолання адміністративних перешкод

9) забезпечення внесків приватних та громадських радіокомпаній в розвиток

аудіо-візуальної продукції

Резолюція 2

підкреслювала питання про громадське та приватне телебачення

Основні принципи:

1)забезпечення програм для малих і великих аудиторій

2)важливість національних служб телебачення

3)полегшити передачу програм за кордон згідно з загальними принципами віль-

ного потоку інформації

4)зміцнення та розвиток суспільної структури регулювання між країнами-учас-

ницями, повага до технічних правил Союзу Телекомунікацій

2-а нарада відбулася у Стокгольмі 23-24 листопада 1988р.

Назва - Інформаційна європейська політика у міжнародному контексті.

До політичних завдань відносилися:

1) вільне висловлення інформації, плюралізм в телебаченні, повага до прав лю-

дини

2) розвиток культурного та освітнього компоненту телебачення

3) посилення мір. Які спрямовані на стимулювання творчості та захисту інте-

ресів авторів

4) розвиток освіти професіоналів та обмін між освітніми центра різних країн

5) збільшення співробітництва та фінансування угод між європейськими та не-

європейськими партнерами

6) подолання лінгвістичних перешкод шляхом дублювання та субтитрів

7) встановити нові форми експорту та об’єднану торгівлю а-в продукцією із різ-

них країн

3-я нарада відбулася у Нікосії 9-10 жовтня 1991р.

Під назвою - Який шлях оберуть ЗМІ в 90-х рр. На ній було зазначено. Що нове

економічне, політичне та технологічне середовище буде визначальним фактором

для розвитку ЗМІ у 90-х рр

Прийнято рекомендацію по юридичному захисту телевізійних програм. Щодо

захисту авторських прав, то необхідно привести у відповідність національні за-

кони в області авторських п рав. Прискорити роботу над проектом Європейської

Конвенції з авторських прав. В 2-й Резолюції було розглянуто питання про нові ка-Курс лекцій

нали засобів масової комунікації в Європі:

1)збільшити доступ усіх європейських країн до нових комунікаційних техно-

логій

2)поліпшити освіту. Яка буде доступна широкій аудиторії, по використанню но-

вих комунікаційних технологій і служб.

Була прийнята Декларація з інформаційної політики в Європі.

4-а нарада відбулася у Празі у 1994 р.

Розвиток міцної системи мовлення під час швидкої зміни технологій,

обов’язкова наявність хоча б однієї широкомасштабної служби, яка б включала у

себе елементи інформації, освіти, культури та розваг, які доступні усім членам сус-

пільства. Вимоги до програм:

1. вони повинні протистояти всім видам дискримінації

2. відображати різні філософські ідеї та релігійні вірування

3. робити внесок в найкраще розуміння національної та європейської спадщини

4. вміщувати значну кількість оригінальних робіт, здебільшого художніх фільмів

5. широкий вибір програм, які надаються некомерційним мовленням

Країни учасниці гарантують незалежність громадського мовлення від економіч-

ного втручання.

В Резолюції 2-й розглядались питання журналістської свободи та прав людини.

5-а нарада відбулася у Салоніках 11-12 грудня 1997 р.

Участь брали Андорра, Вірменія, Австрія, Азербайджан, Бельгія. Болгарія,

Канада. Кіпр. Чехія. Данія. Естонія, Фінляндія. Франція, Грузія, Германія, Греція,

США, Україна, Росія, Іспанія та деякі інші. Вході наради була прийнята політична

декларація , в якій зазначається, що завдяки появі нових технологій розвивається

нове Інформаційне суспільство, як результат електронізації та подолання техно-

логічних бар’єрів між теле- та радіомовленням. В майбутньому інформаційне сус-

пільство буде рушійною силою всіх змін у суспільстві та буде впливати на зв’язки

між окремими особами, групами, країнами. Особливо важливим цей вплив буде у

Європі, беручи до уваги культурну і лінгвістичну різноманітність цієї частини світу.

Було розроблено план дій з пропаганди свободи слова і інформації на загальноєвро-

пейському рівні в рамках Інформаційного суспільства:

1) розвиток Інформаційного суспільства

2) доступ до нових комунікацій та інформаційних служб

3) саморегулювання ЗМІ провайдерами та операторами нових комунікацій

4) Регулювання ЗМІ в рамках Ради Європи

Національна участь у програмах ЄС. Програми

залучення учасників в електронну комерцію

Національна участь у програмах ЄС

Національна участь у програмах Співтовариства розглядається як необхідна

діяльність, що вимагає великої підготовки й організації. Співтовариство створи-

ло мережу кореспондентів або інформаційних центрів у різних країнах. У такий міЖнародна інформація

спосіб воно забезпечує передачу на національних мовах інформації й документації,

що необхідна не тільки для підвищення рівня знанні, але й для участі в ініціативах

Співтовариства й застосування інформації на ділі з найбільшим шансом на успіх.

Політика Співтовариства ясно показує, що участь бізнесменів, дослідників і на-

ціональних інститутів залежить не тільки від компетенції й знання ноу-хау в даних

областях, науках, технології, економіці й т.д. На нього також чітко впливають три

фактори:

Комунікація й передача інформації й документації. Ця фаза є вкрай складною в

процесі передачі інформації. Фактично інформація повинна бути передана користу-

вачеві й отримана в процесі його професійної діяльності, вона повинна мати тен-

денцію стати органічним інтегрованим компонентом нової організації праці.

Наявність національної галузевої політики в пріоритетних областях

Співтовариства. Вона має подвійну функцію підготовки способів доступу до фон-

дів ЄС на міжнародній конкурсній основі й внесення стратегічних й управлінських

пропозицій у центри прийняття рішень співтовариства.

Використання й поширення досліджень і розробок для постійних дій по переда-

чі інформації усередині соціальної й економічної структури.

Наявність цих факторів на національному рівні проявляється в інформаційній

діяльності. Остання, як може здатися, збільшує ресурси. Насправді необхідність ак-

тивізувати інформаційні потоки, довівши їх до реальних одержувачів і перетворюю-

чи їх у негайно використовувані, вимагає загального перегляду процесу передачі.

Інформація не є природним ресурсом і тому повинна бути підготовлена для на-

укового використання, остаточний успіх інвестицій великою мірою залежить від

здатності націй поширювати, погоджувати й координувати різні ініціативи й потім

аналізувати їх.

Як показує досвід Співтовариства, важливо створити інформацію. Але щоб зро-

бити її ефективної, зміст інформації повинен мати елементи, які можуть бути зве-

дені до методів документації:

Пояснювальний метод: здатність передавати мети, методологію технології, ре-

зультати й спільні роботи аналітично й синтетично.

Лінгвістична комунікація: перебуває під сильним впливом загальної культури,

утворення й професійного навчання. У деяких секторах, особливо в області

комп'ютерної науки, не важко перебороти цей розрив. У інших, однак, розход-

ження породжують інертність і це, відповідно, може утрудняти комунікацію.

Інтерпретація дослідницького досвіду Співтовариства відповідно до системи

показників, які дозволяють зробити чіткішим висновок про розвиток у різних

секторах як з погляду технологічних нововведень, так і з погляду впливу ор-

ганізації. Виробництво цього типу інформації - це забезпечення засобу инт-

репретации, чий матричний підхід є основним в одержанні політичної й про-

грамної підтримки як на національному рівні, так і на рівні Співтовариства.

Рівень національної політики й здатність забезпечувати дії з підтримці дослід-

жень і розробок для деяких європейських країн представляє ризик розширення

інформаційної прірви усередині самого ЄС. Таким чином, більш ніж коли-небудь,

•

•

•Курс лекцій

неооходимо розробити національні стратегії, почати цілеспрямоване втручання й

координувати сектор електронної інформації й документації.

Загальна інформація із програм і проектів ЄС

По програмі TEDIS для розвитку EDI протягом років у Європі робилися важливі

інвестиції в різновид електронної комерції “бізнес-бізнес”.

Проект SIMAP, що ведеться DGXV, займається дослідженням із програми IDA

електронної пошти, EDI і баз даних для електронного закупівель уряду. Метою ста-

виться створення загального Європейського середовища забезпечення, що покриває

весь життєвий цикл закупівель, починаючи із процедури повідомлення про майбут-

ні закупівлі і закінчуючи моніторингом й електронною подачею пропозицій.

Розвиток регіональної електронної комерції підтримується через структурні й

взаємозалежні фонди. Прикладом може служити RegionLink, що веде некомерційну

діяльність, використовуючи технологію Інтернет для створення економічної діяль-

ності в регіонах Європи, у тому числі в Іспанії й Великобританії.

Міністерства оборони у Великобританії, Нідерландах і Франції розробили CALS

й EDI - додатки, сумісні зі стандартами НАТО. Аерокосмічна промисловість у своїх

цивільних програмах залучена до цілого ряду EDI й STEP-мереж, пов’язаних із

приватними літаками й програмами ESA. AECMA проводить дослідження міграції

разом з UN/EDIFACT.

Франція. У Франції окремі пропозиції щодо участі в тендерах виникли в 1994-