ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3

1. Характеристика підприємства як суб’єкта господарювання…………………………………………………………………...5

2. Організаційна структура управління та економічний аналіз діяльності підприємства, організації…………………………………………….

3. Кадровий менеджмент (управління персоналом):

1. Структура управління персоналу організації

2. Соціальний розвиток персоналу організації

3. Планування та формування персоналу

4. Розвиток та рух персоналу організації

5. Управління робочим часом та регулювання трудової діяльності персоналу

6. Мотивація та стимулювання персоналу

7. Оцінка персоналу

4. Майно і власність підприємства

5. Організація діяльності менеджера з персоналу

ВИСНОВКИ, ПРОПОЗИЦІЇ, РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Для того, щоб бути добре підготовленим менеджером, вивчення теоретичних основ курсу та набуття практичних навичок в роботі повинні бути взаємопов’язані. Тільки на реальних робочих місцях конкретних підприємств можуть бути дійсно засвоєні всі прийоми і методи бухгалтерського обліку. Метою проходження практики ТОВ “Бердичівський пивоварний завод” є оволодіння сучасними методами, формами організації та засобами праці в галузі майбутньої професії, формування у них на базі одержаних у навчальному закладі знань, професійних умінь і навиків для прийняття самостійних рішень при виконанні конкретної роботи в реальних умовах, виховання навиків систематично поновлювати свої знання і творчо застосовувати їх у практичній діяльності.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Бердичівський пивоварний завод” створене на базі орендного підприємства „Бердичівський пивоварний завод” в процесі приватизації, згідно наказу № 1- 3П від 9 грудня 1994 року Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області.

На ТОВ “Бердичівський пивоварний завод” веденням обліку займається спеціальний підрозділ підприємства – бухгалтерія. Згідно наказу про облікову політику на підприємстві використовується журнально-ордерна форма обліку.

Основним завдання бухгалтерського обліку на ТОВ „Бердичівський пивоварний завод” є: виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, їх реалізація, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниженням, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів.

Однією з головних особливостей підготовки спеціалістів повинен бути зв’язок з життям, конкретними завданнями майбутньої практичної діяльності. Для того, щоб бути добре підготовленим бухгалтером, вивчення теоретичних основ курсу та набуття практичних навичок в роботі повинні бути взаємопов’язані.

Метою проходження практики на ТОВ „Бердичівський пивоварний завод” є оволодіння сучасними методами, формами організації та засобами праці в галузі майбутньої професії, формування у них на базі одержаних у навчальному закладі знань, професійних умінь і навиків для прийняття самостійних рішень при виконанні конкретної роботи в реальних умовах, виховання навиків систематично поновлювати свої знання і творчо застосовувати їх у практичній діяльності.

Індивідуальним завданням практики є дослідити розробку системи просування працівників на підприємстві.

1. Характеристика тов « Бердичівський пивоварний завод»

В Україні, як і в цілому світі ,пиво варили з незапам’ятних часів, хто першим варив пиво - ми не дізнаємось ніколи. В 19 столітті найбільше пивоварень було у Волинській губернії – до початку 20 століття – 28%. Причина в тому, що саме тут розвивалася сировинна база пивоварної промисловості.

Ще в 1798 році Бердичів, який входив до складу названої губернії і нараховував всього 4820 жителів, мав свою пивоварню.

В 1861 році чеський колоніст Станіслав Ємануілович Чеп купив в Бердичеві ділянку землі і на вулиці Білопільській будує пивзавод. До цього в місті, що інтенсивно розвивалося, вже були три невеликих пивзаводи.

У першій чверті 20 століття справи на заводі йдуть не зовсім гладко, власники часто змінюються. Чеп і його послідовники, не довго пробули на такому заводі, вони його розорили. Цьому часто сприяла конкуренція привізного пива з одного боку, але головним чином давалося в знаки відсутність необхідних кількості багерних діжок та бродильних чапів, що не давало можливості у необхідному для обігу масштабі. 23 липня 1927 році пивзавод бере в оренду на 2 роки Давид Козловський.

Під час Великої Вітчизняної війни завод залишився цілий, було тільки пошкоджено дах. На початку 1944 року завод відновив роботу. Очолював його директор Пилипенко, через деякий час – Старчеус Лазар Павлович. Люди працювали по 10 - 15 годин на добу: варили пиво, виготовляли безалкогольні напої, ремонтували відбудовували завод. Палили вугіллям, дровина майже всі виробничі процеси в той час виконували в ручну. Вручну мили діжки, «йормали» - пляшки. Але пиво випускали відмінної якості.

З 1965 року цехом беззмінно керує ентузіазм своєї справи В.Ф.Руденко. В якості розчинника використовується етиловий спирт, котрий дозволяє одностадійним способом виробництва одержувати продукт вмістом основних компонентів хмелю та інші. Спочатку для виготовлення екстракту використовували пресовий спосіб, а з часом перейшли на ефективніший – дифузійний. Свою продукцію цех відправляв у всі куточки СРСР. За роботу по випровадженню хмелевих екстрактів і по його застосуванню у виробництві Бердичівського пивзаводу у 1975 року було присвоєно звання «експериментальний».

Завод почав реконструюватись, розширювались всі виробничі дільниці, добудовувались нові будівлі. Одним словом завод розширювався.

Пиво займає особливе i значне мiсце в культурi харчування i споживання багатьох народiв. А хто перший варив пиво — ми не дiзнасмося нiколи. Воно настiльки древнє, що встановити його першотворцiв просто неможливо. Кажуть, що Ной перевозив пиво у своєму ковчезi... В Українi, як i в цiлому свiтi, пиво варили з незапам’ятних часiв. А в 19 ст. найбiльше пивоварень було у Волинськiй губернiї, до початку 20 ст. — 28%. Причина в тому, що саме тут iнтенсивно розвивалася пивоварна промисловость. В 1861 р., чеський колонiст Станiслав Емануiлович Чеп купив в Бердичевi дiлянку землi i на вулицi Бiлопiльськiй ( нинi К. Лiбкнехта) будує пивзавод. До цього в мiстi, що iнтенсивно розвивалося, вже були три невеликих пивзаводи. Чеп не лише будує цехи заводу, але й артезiанську свердловину, проби води якої дали необхiднi результати, обiцяли якiсне пиво. Було побудованi допомiжнi примiщення, квартири для службовцiв. На територiї заводу були обладнанi пiдвали для зберiгання дiжок з пивом. Влiтку в них постiйно був лiд, щоб зберiгати продукцiю в потрiбному температурному режимi. Завод на початку 20 ст. числився пiд номером 15, випускав пиво високої якостi, вiдправляв його в iншi мiста. А працювало на ньому в той час від 10 до 15 чоловік. У 1928 р. в порядку обмеження приватного капiталу в промисловостi постає питания про одержавлення Бердичiвського пивоварного заводу. У 1925 р. (21 червня) вийшов перший номер мiсько газети “радянський шлях”. В ньому рекламувалися такi сорти бердичiвського пива: “Пльзенське”, “Березневе”, “Мюнхенське столове”, “Чеський Лежок”, “Баварське”. За роки довоєних п’ятирiчок завод значно вирiс i розширився, досяг хороших результатiв у виконаннi якiсних показникiв плану. Пiд час Великої Вiтчизняної вiйни завод уцiлiв, але був пошкоджений дах, деякi будiвлi, устаткування заводу теж мало плачевний вигляд. На початку 1944 р. завод вiдновив роботу. Реконструкцiя заводу здiйснювалась поступово, роэширювалися всi виробничi дiльницi, або ж будувалися новi. у 70-х роках була побудована нова варниця з сучасним обладнанням, встановленi додатковi бродильнi чани i лагернi танки, устаткований цех по розливу пива в пляшки i дiжки з установкою iзобарометричного апарату, що набагато полiпшило якiсть продукцiї i полегшило працю робiтникiв. Лабораторiя також поповнювалася новим обладнанням для здiйснення якiснiшого контролю. Були закупленi сушильнi шафи, мiкроскоп, титрувальнi установки, РН- метр, апарат для аналiзу гiрких речовин хмелю, млинок для переробки зерна. Показники роботи заводу були високими, якiсть пива вiдмiнною. Воно користувалося попитом у населення. Наполеглива праця колективу давала можливiсть займати призовi мiсця в соцiалiстичних эмаганнях республiки i колишнього союзу.

У 1980 р. завод очолює новий директор Леон Романович Лiпецький, який продовжив розбудову пiдприємства. Вiн побудував новий адмiнiстративний корпус, постiйно займається ремонтами i вдосконаленням iснуючих примiщень, дбає про полiпшення житлових умов працiвникiв. Предметом діяльності Товариства є:

• виробництво пива, солоду пивоварного;

• видобування та розлив природної столової води;

- оптова, роздрiбна i фiрмова торгiвля продукцiєю виробництва та товарами народного споживання iнших виробникiв, в тому числі продовольчими та промислового призначення товарами, алкогольними напоями , тютюновими виробами, нафтопродуктами, запчастинами та iн; Пиво — це слабоалкогольний , ячмiнно - солодовий напiй, наповнений приємною гiркотою, ароматом хмелю, мас здатнiсть вспiнюватись при наповненi i тривалий час втримувати на поверхнi прошарок компактної пiни. Сировиною є ячмiнь у виглядi солоду, несоложенi матерiали, ферментативні препарати, хмiль, пивнi дрiжджi i вода. Ячмiнь за складом екстрактивних речовин і рiвнем їх зброджуваностi бiльше нiж iншi злаковi культури придатний для виготовлення пива. Вiд якостi i складу ячменю залежать споживчi властивостi кадрiв, стiйкiсть пива при зберiганнi. Несоложенi матерiали застосовують для збільшення екстрактивностi i формування смаку. Використовують рисову сiчку, кукурудзяну крупу,сою, цукор i глюкозу. Рис застосовують з-за високого вмiсту крохмалю.Хмiль використовують для надання пиву характерного аромату i специфiчногогiркуватого смаку i бiологiчної стiйкостi при зберiганнi. Солевий склад властивостi води вiдiграють велику роль у формуваннi якостi пива, тому до нас пред’являють вимоги по жорсткостi, кислотностi, смаку i запаху. Вода, яку використовують бердичiвськi пивовари, по своїм властивостям пiдходить для виробництва пива. Використовується вода iз заводської артезiансъкої свердловини, глибина якої 110м. Технологiя виготовлення пива — тривалий i складний процес, який продовжусться 28 — 90 днiв i включас такi основнi етапи:

- отримання солоду з ячменю;

- приготування сусла і його бродіння;

- витримка пива;

- обробка;

- розлив;

Пиво в залежностi вiд концентрації початкового сусла i ступенi його зброджування мiстить 86-91% води, 3-10% незбродженого сусла, 3.5 -6% спирту. Бердичiвський пивзавод має досить гарний асортимент пива. Кожен сорт має свої вiдмiннi властивостi, що задовiльняютъ певну потребу. Зараз Бердичiвськи пивзавод виготовляє пиво в такому асортиментi: Бердичiвське хмiльне, Гетьманське, Бердичiвське оригiнальне, Бердичiвське , старий бердичів.

Пиво, що випускасться заводом, виготовляється за оригiнальними рецептам iз натуральної високоякiсної екологiчно чистої сировини, та за спецiально технологiєю, що включає передовi досягнення науки i традицiї старих пивоварi. Жоден з сортiв бердичiвського пива не мiстить консервантiв. Крiм основних на пiдприємствi iснують допомiжнi дiльницi, якi призначенi для обслуговування, ремонту основних фондiв, забезпечення запчастинами для ремонту устаткування, рiзними видами енергiї, лабораторiя призначена для постiйного аналiзу якостi продукцiї i вирощування дріжджів як основного компонента у виготовленнi пива. Також iснують обслуговуючi господарства, що виконують роботи, якi забезпечують необхiднi умови для нормального перебiгу основних i допомiжних процесiв. Для зберiгання матерiальних цiнностей на заводi є складськi примiщення: зерносклад, склад готової продукції також транспортна і тарна дільниці. Загальну структуру утворює сукупнiсть всiх виробничих, невиробничих та управлiнських пiдроздiлiв пiдприємства. Управлiнськi підрозділи є також функцiональними, що виконують окрему функцiю управлiння. до функцiональних пiдроздiлiв вiдносяться: планово-виробничий вiддiл, вiддiл заробiтної плати, вiддiл кадрiв, вiддiл збуту i постачання, бухгалтерiя, вiддiли головного механiка і головного пивовара. Всi органiзацiйнi пiдроздiли функцiонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату вiд дiяльностi пiдприємства в цiлому.