План :

1. Біографія.

2. Творчість :

3. Особливості стилю письменника.

4. Бібліографія.

5. Твори :

а) Романи.

б) Есеї.

1.Біографія.

Євге́н Володи́мирович Пашко́вський народився 19 листопада 1962 року, в станції Разіне, Романівського району, Житомирської області.

Навчався у Київському індустріальному технікумі.

З 1980 р. працював на різних роботах: монтажником на будовах Києва, підземним кріпильником шахти «Прогрес» ВО «Торезантрацит» на Донбасі, бетонувальником 6-го розряду на підземних роботах тунельного загону №4 «Київметробуду», асфальтувальником 3-го розряду ДБУ №1.

1984 - вступив до Київського державного педагогічного інституту (тепер — Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова), але після 3-го курсу перевівся на заочне відділення, покинув навчання і подався у мандри.

1987-1990 - об’їздив і обійшов пішки Ростовщину, Ставропілля, Краснодарський край, Північний Кавказ, Башкортостан, Урал. Працював виїзним фотографом Родіоново-Нєсвєтаєвського РВУ Ростовської області.

1992 р. — оглядач газети «Так» університету «Києво-Могилянська академія», потім на творчій роботі, голова комісії з видавничих проектів Національної Спілки письменників України. Потім — голова правління «Шевченківсього фонду XXI ст».

Лауреат літературних премій Фундації доктора Михайла Дем’яніва «Свобода і мир для України» за 1993 р. (за романи «Вовча зоря», «Свято» і «Безодня»), імені Є.Бачинського «У свічаді слова» за 1996 р. (за роман «Осінь для ангела») та Національної премії ім. Т.Шевченка за 2001 р. (за роман-есей «Щоденний жезл»). Став наймолодшим літератором - лауреатом національної премії.

Член Національної Спілки письменників України і ПЕН-клубу (з 1993 р.).

Заступник головного редактора журналу "Неопалима купина".

Зараз проживає у Києві.

2.Творчість.

Євген Пашковський — автор книг прози: роману в новелах «Вовча зоря» (К.: Молодь, 1991), роману-есе «Щоденний жезл» (К.: Ґенеза, 1999), романів «Свято» (Дніпро. — 1989. — Ч.9, 10) й «Осінь для ангела» (1993) «Безодня» (Львів.: Піраміда, 2005) та багатьох есе. Роман "Свято" надрукований в журналі "Дніпро" (1989 №9,10), роман «Безодня» у журналі «Сучасність» (1992. — Ч.5, 6), а роман-есей «Щоденний жезл» — у журналі «[Кур’єр Кривбасу]» (1998. — Ч.99-101; 1999. — Ч.114-116). Роман «Осінь для ангела» спочатку друкувався в уривках у журналах «Основа» (1993. — Ч.(1)23), «Україна» (1993. — Ч.9), «Українські проблеми» (1994. — Ч.2), «Кур’єр Кривбасу» (1994. — Ч.13; 1999. — Ч.119-121), газетах «Слово» (1992. — Ч.20-21) та «Просвіта» (1994. — Вип.13), вийшов повністю в «Українських проблемах (2000. — Ч.20; 2001. — Ч.21, 22),окремою книгою тиражем у 2 примірники,(Асоціація "Нова література",К.:2006). Уривки з «Щоденного жезла» були вміщені у часописах «Світо-вид» (1998. — Ч.1-2; 1999. — Ч.1) та «Основа» (1997. — Ч.32(10)). Оповідання Євгена надруковані в журналах «Україна» (1989. — Ч.5), «Прапор» (1990. — Ч.2), «Авжеж!» (1990. — Ч.1; 1991. — Ч.4), «Київ» (1991. — Ч.10), «Світо-вид» (1991. — Ч.2; 1992. — Ч.1), «Золоті ворота» (1991. — Ч.1) та ін.

Есеї:"Слово й самотність"(Літературна україна 2001.19 липня с.3), "Служіння любові",(журнал "Київ" 2005 ч.4),«Одвічна Дорога» (журнал «Неопалима Купина» - 2006. – ч.5/6), «Крижана правда» (журнал «Неопалима Купина» - 2007. – ч.5/6), «Душа меча» (журнал «Неопалима Купина» - 2008. – ч.1/2),"Просте бажання"(журнал «Неопалима Купина» - 2008. – ч.5/6),"Пір'яні леви" (журнал "Неопалима купина" - 2009. ч.3/4),"Готуватися до безсмертя"(журнал "Неопалима купина" 2009 ч.5/6) "Без відречення нема відродження"(журнал "Неопалима купина" 2010 ч.1/2), "Примирення з майбутнім"(журнал "Січеслав" 2010 №3(25)),(журнал "Неопалима купина" 2010 ч.3/4),("Українська літературна газета" 2010 № 15,16), "Примирение с будущим"(журнал "Сибирские огни" - 2010 №.11), "Туга правдолюбові", "Дамоклова земля"(журнал "Неопалима купина" - 2010. ч.5/6,"Українська літературна газета" 2011 №4,5,6).

Його проза ввійшла в антології «Десять українських прозаїків. Десять українських поетів» (1995: уривок з роману «Осінь для ангела»), «Квіти в темній кімнаті» (1997: оповідання «Криниця для троянд»), «Вечеря на дванадцять персон» (1997: роман «Безодня»), хрестоматійний додаток «МУЕАЛ» (Плерома. — 1998. — Ч.3: уривки з роману «Безодня») та хрестоматію «Українське слово» (2001. — Кн. 4: уривки з роману «Щоденний жезл»),"Приватна колекція" - Вибрана українська проза та есеїстика кінця ХХ століття(Львів: ЛА "Піраміда" 2002), «Житомирський феномен», (спецвипуск часопису «Світло спілкування», Житомир, 2007 р.), «Служіння любові», журнал «Київ», (2005 – ч.4), «Сучасна українська література» (К.: 2007),в антологію "Українська мала проза ХХ століття" (Факт К.:2007).

Проза Пашковського перекладена англійською (17 і 18 розділи роману «Осінь для ангела» надруковані у журналі «Index on Cenzorship» (1992. — Nr.3) та оповідання «П’ятеро хлібин» (у перекладі — «Five Loaves and Two Fishes») уміщене в антології «From Three Worlds» (1996), вірменською (уривок з роману-есея «Щоденний жезл» під назвою «Смерть Бормана» надрукований у журналі «герун» («Весна») (1999. — Nr.4) та німецькою (уривок з роману «Безодня» уміщений в антології «Letzter Besuch in Tschornobyl»,Marburg (1994), уривок з роману "Щоденний жезл" під назвою "Чорнобильський джихад"(der heilige Krieg von Tschornobyl)в збірнику студій гете-інституту "Чорнобильський літературний апокаліпсис і дійсність"(Tschernobyl-Literarische Apokalyptik und Wirklichkeit)Goethe-Institut Kiew 1997) , а оповідання «Криниця для троянд» — в антології «Ein Rosenbrunnen»,Brodina-Verlag Reichelsheim (1998), яке й дало їй назву) мовами; частина роману "Вседенный жезл", (журнал "Сибирские огни" 2009 №10).

Перу Євгена належить і багато цікавих есе про художників та письменників, зокрема про Володимира Гарбуза, Василя Портяка, В’ячеслава Медведя, Михайла Григоріва, Володимира Цибулька, Віктора Шакулу та ін. Вони опубліковані у 1991-1994 рр. на сторінках «Слова», «Українських проблем», «Книжника review».

Знаменитою стала стаття Євгена «Література як злочин», виголошена як післяслово до премії доктора Михайла Дем’яніва «Свобода і мир для України» і опублікована у низці видань, зокрема газеті «Слово» (1993. — Ч.6), журналах «Дивосвіт» (1993. — Ч.1), «Основа» (1993. — Ч.24), першому випуску видання асоціації «Нова література» — «Український аналітичний клюб» (К., 1993) та ін.