- •Держава: поняття та ознаки.
- •Характеристика форм державного правління
- •Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •Характеристика основних теорій походження держави
- •Поняття та основні ознаки права
- •Право як особливий вид соціальних норм
- •Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми
- •Поняття джерела права та їх система
- •Нормативно-правові акти як джерела права.
- •Межі дії нормативно - правових актів: в просторі, у часі, за колом осіб
- •Систематизація законодавства : поняття, значення, форми.
- •Поняття галузі права та правового інституту.
- •Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •Поняття і форми реалізації права.
- •Застосування права, як особлива форма його реалізації
- •Характеристика стадій процесу застосування права.
- •Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
- •Поняття і структура правовідносин
- •Юридичні факти: поняття, значення та види
- •20. Правомірна поведінка: її поняття та види.
- •21.Правопорушення: поняття ознаки та види
- •22. Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності
- •До основних ознак юридичної відповідальності належать такі:
- •25. Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання
- •26. Припинення та розірвання шлюбу
- •27. Майнові права та обов’язки подружжя
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя
- •29. Майнові права і обов’язки батьків і дітей
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права України
- •31. Обьєкти цивільно-правових відносин
- •32. Субьєкти цивільного права, їх загальна характеристика
- •33. Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки
- •35. Оголошення особи померлою: підстави порядок та наслідки
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи
- •37 Порядок та способи виникнення юридичних осіб
- •38 Підстави,порядок так способи припинення діяльності юридичних осіб
- •39 Правочин и поняття ознаки та види
- •40.Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42 Види недійсних правочинів
- •44.Поняття довіреності: форми та строки дії довіреності.
- •45 Зобов'язання:поняття,структура та види
- •46 Процес(порядок )укладання договору
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •48 Способи забезпечення виконання зобов'язань
- •49 Поняття та способи припинення цивільних зобов'язань
- •50 Поняття,підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •51 Збитки поняття та їх структура
- •52 Види цивільно правової відповідальності
- •53.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •54 Поняття,умови та види трудового договору
- •55.Порядок укладання трудового договору . Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •56. Види зміни умов трудового договору
- •57 Загальні підстави припинення трудового договору
- •58.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •59.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •60.Робочий час:поняття та види.
- •61.Режим та облік робочого часу.
- •62.Поняття і види часу відпочинку.
- •63.Відпустки:поняття та види.
- •64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •65.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •66.Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •67.Поняття трудових спорів,види та порядок їх вирішення.
- •68.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •69.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70.Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •71.Поняття, структура та джерела кримінального права України.
- •72.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •73.Склад злочину та зміст його елементів.
- •74.Покарання: поняття,його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75.Обставини , що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •76.Стадії вчинення умисного злочину.
- •77.Поняття та види співучасті у злочину.
- •20. Правомірна поведінка: її поняття та види.
60.Робочий час:поняття та види.
Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.
Конституція України в ст. 45 передбачає, що працівникові гарантується встановлена законом тривалість робочого часу.
Поряд із загальним поняттям робочого часу в чинному законодавстві здійснюється його розмежування на окремі види, а саме:
Нормальний робочий час. Згідно ст.50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Це є загальна норма, яка не залежить від кількості робочих днів на тиждень і поширюється вона на всіх працівників незалежно від того, чи працюють вони постійно, тимчасово, сезонно на підприємствах різних форм власності, а також незалежно від режиму робочого часу та виду робочого тижня. Отже, щоденна робота за п'ятиденного робочого тижня не повинна перевищувати 8, а шестиденного - 7 годин. Підприємства, установи та організації, укладаючи колективний договір, можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу.
Скорочений робочий час передбачений законодавством для деяких категорій працівників. Ці межі, встановлені законом, носять обов'язковий характер і не можуть бути змінені умовами колективного чи трудового договорів. Скорочення робочого часу не відбивається на розмірі оплати праці - вона є такою ж, як і при нормальній тривалості робочого часу.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень; для працівників віком від 15 до 16 років (учнів від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) - 24 години на тиждень; для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, робочий час не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу (24; 36 годин) для осіб відповідного віку; для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці - не більше як 36 годин на тиждень.
Неповний робочий час встановлюється відповідно до ст.56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Така угода може бути досягнута при прийнятті на роботу чи в процесі виконання працівником трудових обов'язків. За неповного робочого дня можливе зменшення як тривалості робочого дня, так і кількості днів робочого тижня. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановити неповний робочий час на прохання вагітної жінки, жінки, що має дитину до 14 років, дитину-інваліда або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку. При неповному робочому часі оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
61.Режим та облік робочого часу.
Режим та облік робочого часу. Режим робочого часу визначає:
• п'ятиденний і шестиденний робочий тиждень і тривалість щоденної роботи, кількість робочих днів на тиждень чи інший період;
• час початку й закінчення робочого дня;
• час і тривалість обідньої перерви, кількість змін упродовж облікового періоду, тривалість і правила чергування змін.
Режимом робочого часу в трудовому праві вважається розподіл робочого часу протягом конкретного календарного періоду.
На рівні законодавства визначається порядок встановлення режиму праці та деякі його елементи.
Встановлено, що в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади робота починається о дев'ятій годині за київським часом. Режим робочого часу може бути встановлений на рівні галузевих угод, які враховують специфіку роботи в цих галузях2.
Конкретний режим робочого часу встановлюється в локальних нормативних актах: колективному договорі, правилах внутрішнього розпорядку, графіку змінності або в індивідуальному трудовому договорі.
Графіки змінності затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом профспілкової організації (ст. 247 КЗпП).
Час початку й закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також графіка-
Так, указом Президента України на території України регіональні (місцеві) графіки початку робочого дня підприємств, установ і організацій усіх форм власності та сфер діяльності, які працюють в однозмінному режимі, з дотриманням установленого порядку обчислення часу в країні за другим міжнародним часовим поясом (київський час).
" Про запровадження на території України регіональних графіків початку робочого дня" від 26 квітня 1995 р. № 334/95.
Чергування — це перебування працівника на підприємстві за розпорядженням роботодавця до початку чи після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові (неробочі) дні для оперативного розв'язання невідкладних питань, які не входять в коло його трудових обов'язків за трудовим договором.
"Гнучкі графіки" роботи — форма організації робочого часу, за якої працівники зобов'язані бути на робочому місці у фіксований час, початок і закінчення роботи може змінюватися.
Вахтовий метод — це особлива форма організації робіт, що ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умов, коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад до місця постійного проживання неможлива.
ичним обслуговуванням. Ненормований робочий день1. Міра праці визначається не тільки
Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу.
Надурочна робота.
Роботодавець може застосовувати надурочні роботи лише у таких виняткових випадках:
• при виконанні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії та негайного усунення їх наслідків;
• при виконанні суспільно вкрай необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв'язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують звичне їх функціонування;
• у разі необхідності закінчити почату роботу, яку внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва неможливо було закінчити в нормальний робочий час; коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
• у разі необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
• для продовження роботи за відсутності працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів для заміни змінника іншим працівником.
Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Граничні норми застосування надурочних робіт встановлені ст. 65 КЗпП. Так, надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.
Облік робочого часу — це фіксація відомостей про явку працівників на роботу і виконання ними встановленої тривалості робочого часу.
Облік робочого часу ведеться в табелях встановленої форми. Якщо працівник без поважних причин запізнився на роботу або передчасно її залишив, то цей час у робочі години не включається й оплаті не підлягає. У складі відпрацьованого працівником часу окремо враховуються надурочні роботи, чергування, відрядження.
Розрізняють облік робочого часу поденний і підсумований.
Поденний облік робочого часу. Поденним є облік, коли встановлена законом норма робочого дня є обов'язковою для кожного дня роботи.
Підсумований облік робочого часу. Згідно зі ст. 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для певної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним профспілковим органом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу впродовж облікового періоду не перевищувала нормальної кількості робочих годин.