51.Види космычних зйомок

2 види. 1) штучні супутники Землі — спочатку обмежувалася фотографуванням у видимому діапазоні спектру електромагнітних хвиль з безпосередньою доставкою знімків на Землю (переважно в контейнерах з парашутом). Поряд з чорно-білою і кольорові фото- і телезйомкою застосовуються інфратепловая, мікрохвильова, радарна, спектрометрична і ін. фотоелектронні зйомки (див. Аерометоди ).2) Аерометоди вивчення 3емлі, сукупність методів дослідження і картірованія з літальних апаратів географічної оболонки Землі, властивих нею явищ і об'єктів природного і культурного ландшафту. Їх фізичні властивості можуть реєструватися з повітря в різних зонах спектру електромагнітних хвиль на різних за типом приладах. Виходячи з цього, А. підрозділяють на аерофотографічних, вживаних у всій видимій частині спектру (0,4—0,8 мкм ) і в ближній інфрачервоною (0,8—1,1 мкм ) , фотоелектронні, розраховані на використання вузьких зон в тих же частинах спектру і в ультрафіолетових (0,01—0,4 мкм ) , далеких інфрачервоних (1,2—25 мкм ) і радіохвильових (від 1 мм до декількох м-код ) променях; аерогеофизичні, засновані на реєстрації гамма-випромінювання Землі і параметрів її фізичних полів; аеровізуальні, обмежені видимою частиною спектру.

52.Класифікація космічних знімків за масштабом,територіальним захватом,розділяючою здатністю

.(неполностью) Середні масштаби космічних знімків 1: 1000000 — 1: 10000000. Детальність зображення земної поверхні на знімках з космосу досить значительна. Наприклад, при розгляді з 10-кратним збільшенням фотографій масштабу 1:1500000, на відкритій місцевості видно основна мережа гідрографії і дорожньої, контури полів, селища середніх розмірів і всі міста з їх квартальною плануванням.

Просторова роздільна здатність - величина, що характеризує розмір найменших об'єктів, помітних на зображенні.

Класифікація знімків за просторовою роздільною здатністю:

знімки дуже низької роздільної здатності 10 000 - 100 000 м.;

знімки низької роздільної здатності 300 - 1 000 м.;

знімки середньої роздільної здатності 50 - 200 м.;

знімки високої роздільної здатності:

відносно високої 20 - 40 м.;

високої 10 - 20 м.;

дуже високої 1 - 10 м.;

знімки надвисокої роздільної здатності 0,3 - 0,9 м.

53. Классификация природных объектов по спектральной яркости.

По спектральной яркости в видимом диапазоне, где получен наибольший объем экспериментальных данных, все многообразие объектов земной поверхности отчетливо делится на несколько классов, для каждого из которых характерен свой вид кривой спектральной яркости./ класс (горные породы и почвы) характеризуется увеличением коэффициентов спектральной яркости по мере приближения к красной зоне спектра. Спектральная яркость горных пород зависит от входящих в их состав минералов и элементов, а почв — от содержания соединений железа и гумуса. Различные минералы характеризуются наличием полос поглощения на определенных длинах волн в среднем инфракрасном диапазоне.// класс (растительный покров) отличается характерным максимумом спектральной яркости (а значит, и увеличением отражательной способности) в зеленой (0,55 мкм), минимумом —в красной (0,66 мкм) и резким увеличением отражения в ближней инфракрасной зоне. Низкая отражательная способность вегетирующих растений в красной зоне связана с поглощением, а ее увеличение в зеленой зоне — с отражением этих лучей

хлорофиллом. Большие коэффициенты яркости в ближней инфракрасной зоне объясняются пропусканием этих лучей хлорофиллом и отражением их от внутренних тканей листа.III класс (водные поверхности) характеризуется самыми низкими значениями коэффициентов спектральной яркости и монотонным уменьшением отражательной способности от сине-фиолетовой к красной зоне спектра, поскольку длинноволновое излучение сильнее поглощается водой. IVкласс (снежный покров) обладает наиболее высокими значениями коэффициентов спектральной яркости с небольшим их понижением в ближней инфракрасной зоне спектра. Близки кэтому классу по характеру отражения облачные образования,которые имеют несколько узких полос поглощения в длинноволновой части спектра.Общим для всех объектов является понижение коэффициентов спектральной яркости в зоне 2-3 мкм. Обращают на себя внимание два минимума у кривых при длинах волн 1,43 и 1,93 мкм, обусловленные полосами поглощения воды.