- •1. Предмет регулювання господарського права
- •2. Види та ознаки господарських правовідносин
- •3. Методи господарського права
- •4.Загальні засади, поняття і види суб’єктів господарювання
- •5.Утворення суб’єктів господарювання, їх державна реєстрація
- •6. Припинення суб’єкта господарювання
- •7. Поняття підприємства як організаційної форми господарювання
- •8. Види та організаційно-правові форми підприємств
- •9. Правове становище державних підприємств.
- •10. Правове становище комунальних унітарних підприємств.
- •11. Поняття, види та правове становище підприємств колективної власності.
- •12. Правове становище приватних та інших підприємств
- •13. Поняття і види господарських товариств
- •14. Поняття об’єднання підприємств.
- •15. Види та організаційно-правові форми об’єднання підприємств
- •16. Правовий статус промислово-фінансових груп
- •17. Асоційовані підприємства та холдингові компанії.
- •18. Правовий статус громадянина-підприємця.
- •19. Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
- •21. Правовий режим майна суб’єктів господарювання Господарський кодекс України Стаття 133. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •22. Види майна суб’єктів господарювання та джерела його формування
- •23. Поняття і види цінних паперів
- •24. Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства
- •25.Організаційно-правові питання запобігання банкрутству
- •26. Підстави для застосування банкрутства.
- •27. Провадження у справах про банкрутство
- •28. Ліквідаційна процедура
- •29.Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань.
- •30.Виконання господарських зобов’язань, забезпечення виконання господарських зобов’язань
- •31. Припинення господарських зобов’язань
- •32. Розірвання господарських зобов’язань. Недійсність господарського зобов’язання
- •33. Поняття та ознаки господарського договору
- •34. Види господарських договорів
- •35. Порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів.
- •36. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності.
- •37. Підстави та межі господарсько-правової відповідальності. (ст. 218-219 гк)
- •38.Відшкодування збитків у сфері господарювання. (ст. 224 - 229)
- •40. Адміністративно-господарські санкції (Глава 27 гк)
- •41.Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності
- •42. Державне регулювання інвестиційної діяльності
- •43.Правові форми реалізації інвестиційної діяльності.
- •44. Особливості правового регулювання інноваційної діяльності
- •45.Кредитний договір
- •46.Порядок відкриття рахунків у банках.
- •47. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті.
- •48. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність.
- •49. Поняття, зміст та сфера застосування комерційної концесії.
- •50. Договір комерційної концесії
- •Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність.
- •52. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •53. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •54. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •55.Відповідальність за порушення законодавства про зед
- •56.Поняття іноземних інвестицій і їх роль в економіці України
- •57.Форми і види іноземних інвестицій.
- •58.Державна реєстрація іноземних інвестицій.
- •Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон.
- •61. Спеціальний інвестиційний режим на територіях пріоритетного розвитку.
- •62. Правове регулювання концесійної діяльності в Україні.
- •63. Правове регулювання інших спеціальних режимів господарювання.
9. Правове становище державних підприємств.
Правове становище підприємств державної форми власності регулюється Господарським кодексом України (статті 73-77 - щодо державних комерційних і казенних підприємств, статті 167-172 - щодо корпоративних прав держави, яких вона набуває при створенні державних/національних акціонерних товариств і державних холдингових компаній, а також участі в так званих змішаних товариствах - за участю суб'єктів різних форм власності).
Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, які визначені ГК України та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Необхідно зазначити, що найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова „державне підприємство”. Державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями власника і органу влади, до сфери управління якого воно входить.
Підприємства державної форми власності можуть бути унітарного і корпоративного типу. До перших (унітарного типу) належать державне комерційне підприємство і казенне підприємство, до других (корпоративного тилу) - державне (національне) акціонерне товариство (корпоратизоване підприємство).
Державне унітарне підприємство - це таке підприємство унітарного типу, яке діє на базі відокремленої частини державної власності без поділу й та частки, створюється в розпорядчому порядку компетентним органом держави і входить до сфери управління зазначеного органу. Державні унітарні підприємства залежно під комплексу ознак (виду господарської діяльності - комерційна чи некомерційна, правового титулу майна - право господарського відання чи право оперативного управління, можливості чи неможливості бути суб'єктом банкрутства, порядку створення та ін.) поділяються на державні комерційні підприємства і казенні підприємства (ч. 8 ст. 73 Господарського кодексу України).
Основні ознаки державного комерційного підприємства містяться в ст. 74 Господарського кодексу України:
- наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у статті 44 Господарського кодексу;
- основний правовий титул майна - право господарського відання, відповідно до якого державне комерційне підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним уповноваженим органом з обмеженням правомочності щодо розпорядження майна
- обов'язковість формування засновником, функції якого виконує уповноважений орган держави (галузеве міністерство/відомство чи державне господарське об'єднання), статутного фонду з дотриманням вимог закону щодо його мінімального розміру до реєстрації цього підприємства як суб'єкта господарювання;
- обов'язковість формування з дотриманням встановлених законом нормативів і порядку спеціальних (цільових) фондів: амортизаційного, резервного, фонду розвитку виробництва, фонду споживання (оплати праці), інших фондів, передбачених статутом підприємства;
- необхідність підтримання майново-фінансового стану державного комерційного підприємства не нижче встановленого мінімального розміру статутного фонду;
- наявність обов'язку приймати та виконувати доведені до підприємства в установленому законодавством порядку державні замовлення і державні завдання, а також враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів;
- обов'язок самостійної відповідальності за наслідки своєї діяльності усім належним на праві господарського відання майном (в т. ч. у разі визнання банкрутом);
- відсутність у держави та уповноваженого органу обов'язку субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями державного комерційного підприємства, крім передбачених законом випадків; - можливість перетворення у передбачених законом випадках і порядку в корпоратизоване підприємство (державне/національне акціонерне товариство) чи казенне підприємство.
Казенне підприємство - це таке державне унітарне підприємство, яке діє на базі відокремленої частини державної власності, що не підлягає приватизації, без поділу її на частини, створюється за рішенням Кабінету Міністрів України і входить до сфери управління органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном.
Основними рисами казенного підприємства є такі:
- господарська організація унітарного типу;
- створюється за рішенням Кабінету Міністрів України;
- здійснення некомерційної господарської діяльності (як основної у поєднанні з комерційною чи без такого поєднання);
- функції власника майна (органу, уповноваженого управляти державним майном) щодо казенного підприємства виконує галузеве міністерство (відомство);
- діє на підставі статуту, що розробляється відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України Типового статуту казенного підприємства, і має включати, крім загальних, положення про обов'язкову звітність казенного підприємства за встановленою Кабінетом Міністрів формою, а також відповідальність керівника підприємства за результати його господарської діяльності; - належить до підприємств-невласників.
Управління державним унітарним підприємством здійснюється одноособовим керівником, який призначається на посаду шляхом укладення з ним контракту органом, уповноваженим управляти державним майном.
Державні підприємства можуть бути корпоративного типу. Це стосується так званих корпоратизованих підприємств або державних (національних) акціонерних товариств, легалізація яких пов'язана із прийняттям Президентом України Указу від 15.06.1993 р. “Про корпоратизацію підприємств”.