42. Державне регулювання інвестиційної діяльності

Держане регулювання інвестиційної діяльності – є важливим завданням в аспекті реформування національної економіки.

Формами державного регулювання інвестиційної діяльності є: визначення пріоритетних сфер та об’єктів інвестування, податкове регулювання інвестиційної діяльності, регулювання інвестиційної діяльності через надання фінансової допомоги інвесторам, проведення відповідної кредитної та амортизаційної політики, регулювання участі інвесторів у приватизації, регулювання форм і умов фінансового інвестування, експертиза інвестиційних проектів у процесі державних інвестиційних програм, забезпечення захисту інвестицій, регламентування умов вивозу капіталу для здійснення інвестицій за кордоном.

Регулюванням інвестиційної діяльності можна назвати процес взаємодії функцій, об’єктів, управлінських рішень, а також методів регулювання, який спрямований на поліпшення результатів інвестування та на інвестиційний процес.

До законодавчих актів, за допомогою яких здійснюється регулювання інвестиційної діяльності слід віднести такі Закони України, як “Про інвестиційну діяльність” (1991 р.), “Про режим іноземного інвестування” (1996 р.), “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (1996 р.), “Про зовнішньоекономічну діяльність” (1991 р.), “Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” (1992 р.), “Про господарські товариства” (1991 р.) тощо. Крім того, діють низка указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, які формують політику державного регулювання інвестиційної діяльності в нашій країні [1, с. 83].

Основи законодавства поширюються на велике коло інвестицій, охоплюючи всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та іншої діяльності, у результаті якої утворюється прибуток або соціальний ефект.

Взагалі державне регулювання у сфері інвестування здійснюється з урахуванням низки економічних чинників, які вміщують елементи формування джерел інвестицій, формування умов здійснення інвестування та стимулювання залучення інвестиційних ресурсів в економіку країни.

Необхідно відмітити, що умови і результати інвестиційної діяльності, інвестиційний процес регулюються безперервно. Перевага об’єкта регулювання інвестиційної діяльності залежить від рівня економічного розвитку країни, від характеру економічних проблем, від важливості їх розв’язку. У міру їх розв’язання, а також під впливом зміни кон’юнктури пріоритетність об’єктів регулювання теж змінюється.

43.Правові форми реалізації інвестиційної діяльності.

Сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій (інвестиційна діяльність) може здійснюватися в різних правових формах. Основною правовою формою (правовим документом), яка регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності. Втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності зверх своєї компетенції не допускається. Чинне законодавство не встановлює, якими саме господарськими договорами регулюються взаємовідносини між українськими суб'єктами інвестиційної діяльності.

Більш детально ці відносини врегульовані законом щодо іноземних інвестицій. Так, згідно із ст. 23 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.

Вважаємо, що є всі підстави відносити до інвестиційних, за своїм характером, договорів: а) власне інвестиційні договори;

б) засновницькі договори, в яких засновники визначають, зокрема, умови передачі майна створюваному суб'єкту госпо дарювання, порядок розподілу прибутків і збитків тощо;

в) угоди про розподіл продукції1.

Договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора підлягають реєстрації у терміни та в порядку, що встановлені Кабінетом Міністрів України2. Однією із форм реалізації державних інвестицій є державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про інвестиційну діяльність»). Державне замовлення розміщується, як правило, на конкурсній основі з урахуванням економічної вигідності цих замовлень для підприємств та організацій.

Загальні правові та економічні засади формування, розміщення і виконання на договірній (контрактній) основі замовлень держави на виконання робіт у капітальному будівництві для задоволення державних потреб встановлені Законом України від 22 грудня 1995 р. «Про поставки продукції для державних потреб». Прийняття в експлуатацію об'єктів державного замовлення провадиться в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»3.