58.Державна реєстрація іноземних інвестицій.

Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється згідно ст. 13 Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96р. №93/96-ВР та "Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій" затвердженого Постановою КМУ від 07.08.96р. № 928

Згідно ст. 13 Закону України "Про режим іноземного інвестування" державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється облдержадміністраціями.

Згідно розпорядження облдержадміністрації № 177 від 18.03.99р. ці повноваження покладені на головне управління зовнішніх зв’язків, туризму і торгівлі облдержадміністрації.

Консультативно-методичну допомогу суб’єктам підприємницької діяльності з питань державної реєстрації іноземних інвестицій надає відділ інвестиційної діяльності управління зовнішніх зносин і зовнішньоекономічної діяльності, каб. № 667, тел. 55-20-29, invest@trade.gov.if.ua

Для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа подає органу державної реєстрації пакет документів (додаток №1).

Орган державної реєстрації фіксує дату надходження документів у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій, протягом трьох робочих днів розглядає наданий пакет документів і приймає рішення про реєстрацію іноземної інвестиції або про відмову в ній.

Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється шляхом присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції реєстраційного номера, який засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою органу державної реєстрації.

Перший примірник інформаційного повідомлення видається заявникові як підтвердження факту державної реєстрації іноземної інвестиції, другий - надсилається до Мінфіну, третій - залишається в органі державної реєстрації.

Відмова у державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі, коли здійснення цієї інвестиції суперечить законодавству України або подані документи не відповідають вимогам Положення. Відмова з мотивів недоцільності здійснення іноземної інвестиції не допускається.

Відмова у державній реєстрації повинна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів і може бути оскаржена у судовому порядку.

За державну реєстрацію іноземної інвестиції справляється плата у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян на дату здійснення реєстрації

59. Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон.

Типи спеціальних (вільних) економічних зон. На території України можуть створюватись спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристсько-рекреаційні, страхові, банківські, тощо.

Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон Соціально-економічний розвиток країни досягається за допомогою комплексу заходів — організаційних, економічних, правових. Одним з них, що інтегрує усі ці складові, є спеціальні режими господарювання. В окремому розділі (розділ VIII ГК України) до таких режимів віднесені:

• спеціальні (вільні) економічні зони (глава 39, статті 401—405);

• концесії (глава 40, статті 406—410);

• виключна (морська) економічна зона України (ст. 411);

• прикордонна територія (господарська діяльність на державному кордоні України — ст. 412);

• санітарно-захисні та інші охоронні зони (території та об'єкти) -ст. 413;

• спеціальні режими господарювання в окремих галузях народного господарства (ст. 414);

• території пріоритетного розвитку (ст. 415);

• режими господарювання в умовах надзвичайного (ст. 416) та воєнного стану (ст. 417).

60.Порядок створення спеціальної (вільної) економічної зони.

І Спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих Рад народних депутатів України та місцевої державної адміністрації. У Загальному законі встановлюються певні вимоги до документів про створення ВЕЗ щодо їх складу та змісту. Ці документи повинні містити: а) рішення місцевої Ради та місцевої державної адміністрації з клопотанням про створення спеціальної (вільної) економічної зони (у разі створення ВЕЗ за їх ініціативою) або письмову згоду відповідних місцевих Рад народних депутатів та місцевих державних адміністрацій, на території яких має бути розташована спеціальна (вільна) економічна зона (у разі створення ВЕЗ за ініціативою Президент а України або Кабінету Міністрів України); б) проект положення про статус та систему управління, офіційну назву ВЕЗ; в) точний опис кордонів ВЕЗ та карту її території; г) техніко-економічне обгрунтування доцільності створення і функціонування ВЕЗ, в якому визначаються: мета, функціональне призначення та галузева спрямованість її діяльності д) проект Закону про створення конкретної ВЕЗ. Процес створення ВЕЗ не обмежується прийняттям спеціального закону про конкретну ВЕЗ. Для забезпечення функціонування ВЕЗ необхідно: • створити органи управління ВЕЗ; • здійснити облаштування митної інфраструктури, огородження спеціальної митної зони та затвердити акт прийому-передачі в експлуатацію ВЕЗ вважається створеною за умови прийняття відповідного закону та організаційного забезпечення функціонування ВЕЗ. Ліквідація ВЕЗ відбувається у разі: • закінчення встановленого законом строку її функціонування (строку, на який вона була створена; можливо й подовження строку функціонування ВЕЗ на підставі відповідного закону); • дострокової ліквідації ВЕЗ Верховною Радою України на підставі подання Президента України чи Кабінету Міністрів України.