5. Зарубіжна література

Мінлива картина світу й катаклізми доби, що визначили зміст і напрямки розвитку літератури ХХ століття. Вплив філософських, наукових, соціологічних, культурологічних та інших концепцій на формування критеріїв світобачення людини. Формування нових принципів художнього мислення. Особливості сприйняття, переосмислення і відновлення традицій літературної класики, естетичних відкриттів і ідеологічних шукань рубежу XIX — XX століть. Періодизація світової літератури ХХ століття у відповідності з основними етапами історико-культурного розвитку.

Авангардистські тенденції в літературі на початку ХХ століття. Пошуки нових засад і форм зображення світу та відтворення людських почуттів. Широкий спектр стильових течій (дадаїзм, сюрреалізм, експресіонізм, футуризм, кубофутуризм), їх естетичні програми й основні представники.

Політизація літератури як характерне явище XX століття. Пошуки ідеалу, позитивних суспільно-моральних цінностей і відображення цього процесу в межах художньої творчості.

Література Франції

Суспільно-політичні тенденції, що впливали на розвиток літературного процесу Франції. Періодизація літературного розвитку. Модернізм та реалізм у межах французької літератури ХХ століття.

Авангардизм у поезії 10 – 20-х років. Г.Аполлінер як чільна постать європейського авангарду; сутність його поетичної реформи. Творчість Г.Аполлінера. Збірка „Алкоголі. Вірші 1898 – 1913 рр.”, її стильова своєрідність. Особливості використання техніки кубофутуризму. Роль Г.Аполлінера в становленні сюрреалізму, його розуміння означеної авангардистської течії. Збірка „Каліграми. Вірші Миру і Війни” як синтез різних поетичних стихій. Новаторство Г.Аполлінера та його вплив на подальший розвиток літератури модернізму. Стильова спрямованість поезії П.Елюара. Антивоєнний пафос збірок „Обов’язок і тривога”, „Вірші для мирного часу”. М.Пруст як один із засновників європейської модерністської прози. Новаторські принципи сюжетотворення та зображення світу через всеосяжну свідомість головного героя: звертання М.Пруста до форми „суб’єктивної епопеї” („У пошуках утраченого часу”).

Традиції реалізму ХІХ століття та їх взаємодія з новими літературними течіями на початку ХХ століття. Громадська та літературна діяльність Р.Ролана й А.Барбюса. Своєрідність творчого мислення А. де Сент-Екзюпері. Філософізм прози письменника. Гуманістичний характер повісті „Планета людей”. Казка-притча „Маленький принц” як подорож автора в пошуках істини.

Французька література у дзеркалі другої світової війни. Поетичне осмислення трагічних подій П.Елюаром (збірки „Поезія і правда 1942 року”, „Відкрита книга І. 1938 – 1940”, „Відкрита книга ІІ”, „Обличчям до обличчя з німцями”). Формування екзистенціалізму як одого з провідних напрямів французької літератури 30 – 50-х років ХХ століття. Основні категорії філософії екзистенціалізму, їх художня інтерпретація в творчості Ж.-П.Сартра. Вплив екзистенціальних ідей на творчість А.Камю. Художнє осягнення подій другої світової війни у світлі екзистенціалістської філософії в романі „Чума”. Персоніфікація різних можливостей морального вибору в межовій ситуації. Бунт проти світового абсурду як ідейний стрижень твору.

Вплив екзистенціалістських ідей на розвиток французької драматургії 50 – 60-х років ХХ століття. „Театр абсурду” як явище неоавангарду, історико-культурні передумови його розквіту. Характерні особливості абсурдистської драми, її найяскравіші представники. Зображення духовної та інтелектуальної спустошеності суспільства як провідна тема творчості Е.Йонеско й С.Беккета.

Загальні тенденції розвитку французької літератури другої половини ХХ століття. Шляхи формування політичної драми (А.Салакру, А.Адамов, А.Гатті). Динаміка жанру роману: „новий роман”, його асоціальне й антиреалістичне спрямування (А.Роб-Грійє, Н.Саррот, Ф.Соллерс); розвиток сімейного (Е.Базен, Ф.Еріа), історичного (М.Дрюон), соціально-психологічного (Р.Мерль), філософського (Веркор) романів.