3. Українська література

Основні світоглядні системи українського фольклору.

Ритуально-міфологічна основа української календарно-обрядової творчості.

Зв’язок жанрів родинно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження.

Українські народні балади, їх тематично-стильові особливості і поетика.

Художня природа, жанрові різновиди та класифікація народної пареміографії. Напам’ять.

Напрями та школи фольклористики.

Магія та міфологія як найдавніші пласти народної творчості, зв’язок з художньою літературою.

Система жанрів українського фольклору. Вивчення українських народних дум.

Героїчний епос як історичне свідчення зрілості нації. Напам’ять.

Розвиток української народної творчості на Сумщині. Кобзарське мистецтво нашого краю.

“Повчання” Володимира Мономаха та його морально-дидактичне спрямування.

Язичницькі і християнські мотиви “Слова о полку Ігоревім”.

Проблема авторства та оригінальності “Слова о полку Ігоревім”.

“Братства” та їх вплив на розвиток освіти і книгодрукування в Україні.

Головні засади полемічної літератури ХVІ-ХVП століть.

Постать І.Вишенського в осмисленні І.Франка.

Секуляризація української барокової літератури ХVП-ХVІІІ століть.

Дуалізм ідеології Феофана Прокоповича та його місце у вітчизняній літературі.

Тенденційність вітчизняної історіографії ХVІІІ ст.

Динаміка жанрового і тематичного пошуку у творчості мандрівних дяків.

Формалістичні тенденції у творчості І.Величковського.

Біблійні ремінісценції у творчості Г.Сковороди (на основі збірок поезій і байок).

Філософські погляди Г.Сковороди та їх осмислення у трактатах.

Поет і фольклорист Климентій Зіновіїв.

Поняття “нова українська література”. Історичні, суспільні та культурні умови її становлення. Синкретизм літературних стилів поч. ХІХ ст.

Творчість І.Котляревського – новий етап в українському національно-культурному відродженні. Історія створення, жанрові особливості, концепція героїчного епосу в “Енеїді”.

Театральна діяльність І.Котляревського - засновника нової української драматургії. Історія написання, постанови і публікації “Наталка Полтавка”, її новаторство в контексті тогочасної драми.

Стильові особливості бурлескно-реалістичних та сентиментально-реалістичних творів Г.Квітки-Основ’яненка.(“Салдацький патрет”, “Конотопська відьма”, “Підбрехач”, “Маруся”, “Сердешна Оксана”). Риси індивідуального стилю Г.Квітки-Основ’яненка – прозаїка.

Романтизм в українській поезії І п. ХІХ ст., його основні риси, провідні жанри і теми, відповідність менталітету українця. Літературна діяльність Л.Боровиковського як першого поета-романтика к.20-х поч.30-х рр. (“Маруся”, “Бандурист”, “Чарівниця” та ін.).

Становлення нової літератури на західноукраїнських землях. Діяльність “Руської Трійці”. Альманах “Русалка Дністровая” (1837). Основні мотиви поетичної творчості М.Шашкевича.

Романтична інтерпретація української минувшини у поемах Т.Шевченка “Іван Підкова”, “Гамалія”, “Тарасова ніч”. Жанрові особливості поеми “Гайдамаки”, її історична основа, джерела, сонет, образи.

Творчість Т.Шевченка періоду “трьох літ” (1843-1845). Оскарження самодержавного деспотизму та ідея національного визволення у вершинних творах поета (“Сон”, “Кавказ”. “І мертвим, і живим...”, “Розрита могила”, “Холодний яр” та ін.).

Образ матері у творчості Т.Шевченка. Варіації художніх підходів до теми жіночої долі у поемах: домінування романтичного (“Катерина”), побутово-реалістичного (“Сова”, “Наймичка”) планів, символістсько-алегорична узагальненість (“Неофіти”, “Марія”).

Багатогранність діяльності та світоглядні позиції П.Куліша. Тематичні обрії поетичних збірок “Досвітки” (1862), “Дзвін” (1893).

Співвідношення історичної та художньої правди в першому українському історичному романі “Чорна рада” П.Куліша. Поєднання романтичних і реалістичних засобів творення сюжету, персонажів, картин.

Поєднання елементів романтизму і реалізму, ліричний струмінь, наративна манера прози Ю.Федьковича (“Люба-згуба”. “Хто винен?”, “Сафат Зінич”, “Три як рідні брати” та ін.).

Повість “Інститутка” Марка Вовчка – “одна з найкращих перлин нашої літератури (І.Франко). Своєрідність жанру, особливості композиції, система образності. Її ідейно-тематична спорідненість із “Народними оповіданнями”.

Драма творчого шляху А.Свидницького. “Люборацькі” - перший в українській літературі соціально-психологічний роман на широкому побутовому тлі. Актуальність проблематики. Своєрідність манери письма А.Свидницького.

Продовження Л.Глібовим української байкарської традиції. Ідейно–тематична спрямованість байок Л.Глібова. Своєрідність поетики байкаря.

С.Руданський - творець жанру співомовки. Тематика та художні особливості співомовок.

Художньо–естетична своєрідність історико-літературного процесу 70-90-х рр. ХІХ ст. Основні течії реалізму цієї доби та їх зумовленість.

Проблема пошуку нового героя в літературі 70-90-х рр. ХІХ ст. Художній аналіз повісті “Хмари”. Символічність назви твору.

Духовно-моральні та соціальні прагнення мас в історичних романах І.Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”, “Гетьман Іван Виговський”. Актуальність історичної романістики митця для сьогодення.

Проблема “пропащої сили” та її першопричини у романах Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, “Повія”.

Життєвий шлях, літературна та громадсько-культурна діяльність М.Старицького. Роль митця у створенні українського професійного театру.

Проблема батьків і дітей, інтелігенції та народу, призначення мистецтва у дилогії І.Карпенка-Карого “Суєта”, “Житейське море”. Підтекст твору та його адресування.

Психологічна та метафізична проблематика драми І.Франка “Украдене щастя”. Історія написання твору та вплив на нього європейської антології.

Ідейно-політична доктрина П.Грабовського. Духовна причетність ліричного героя до України у зб. “Пролісок”, “З Півночі”.

Екзистенційні мотиви у поемах І.Франка “Смерть Каїна”, “Іван Вишенський”. Суголосність морально-етичних шукань головних персонажів з проблемами української інтелігенції кінця ХІХ ст.

Філософські, літературно-естетичні погляди І.Франка. Новаторський характер збірки “З вершин і низин” (2-3 поезії напам’ять).

Становище жінки в сім’ї та суспільстві, першопричини сімейних конфліктів в драмах М.Кропивницького “Дві сім’ї”, “Глитай, або ж Павук”.

Постать Я.Щоголева в контексті літературного процесу 70-х–90-х рр. ХІХ ст. Художній аналіз зб. “Слобожанщина”.

І.Франко як історик літератури та критик.

Показ “нових людей” у романі І.Франка “Борислав сміється”. Евристичний підтекст твору.

Новаторство І.Карпенка-Карого в жанрі соціальної комедії. Деморалізуюча сила культу грошей у комедіях “Сто тисяч”, “Хазяїн”.

Суспільно-політичне життя України початку ХХ ст. як контекст літературно-мистецьких процесів (найвідоміші постаті, часописи, мистецькі угрупування).

Модерністські тенденції у творчому житті поетів “Молодої музи” (1907-1914) та авторів журналу “Українська хата” (1909-1914). Своєрідність творчої спадщини П.Карманського. І.Франко і молодомузівці.

Гумор, іронія і сатира як один із способів світобачення українських письменників. Їхні прояви та індивідуальна своєрідність у творах В.Самійленка, Леся Мартовича, О.Маковея. Психологія різних прошарків суспільства в осмисленні авторів-сатириків.

Традиції і новаторство у трактуванні багатогранного образу українського селянина С.Васильченком, А.Тесленком, Л.Яновською. Психологічний і моральний аспекти в їхніх творах.

Символізм в українській літературі, його особливості. Вияви рис символізму в поетичній та драматичній спадщині О.Олеся. Філософський зміст драматичних творів поета (“По дорозі в Казку”, “Танець життя”. “Злотна нитка” та ін.).

Риси експресіонізму в психологічних новелах В.Стефаника. Характери і типи галицького селянства в прозі В.Стефаника, М.Черемшини, Л.Мартовича.

Творча еволюція М.Коцюбинського від народницької манери (ранні оповідання) до імпресіоністського світовираження (новели 900-х рр.). Психологічний внутрішній конфлікт як основа розкриття духовного світу персонажа у малій прозі письменника.

Велика проза М.Коцюбинського. Український народний світогляд і морально-етичні переконання у повістях письменника (“Тіні забутих предків”, “Фата моргана”, “Дорогою ціною” та ін.).

Мотиви та індивідуальний поетичний стиль лірики Лесі Українки. Загальний огляд літературно-критичних праць. Теорія неоромантизму в осмисленні поетесою, її реалізація в творчості.

Драматургія Лесі Українки. Проблемно-тематичний спектр, проекція на суспільне буття і національно-визвольні тенденції (“Оргія”. “На руїнах”, “Вавілонський полон” та ін.).

Проблема фізичної та духовної свободи, осмислення права вибору особистістю свого майбутнього у драматургії Л.Українки (“У пущі”, “Лісова пісня”, “Камінний господар” та ін.).

Історичні епохи, біблійні легенди та європейський епос у ліро-епічній спадщині Л.Українки. Своєрідність переосмислення поетесою класичних сюжетів (“Самсон”, “Роберт Брюс, король шотландський,” Віла-посестра”, “Ізольда Білорука”).

Специфіка художньої подачі О.Кобилянською психологічного портрета своєї сучасниці у багатовимірності її життєвої долі (“Людина, “Царівна”, “Вальс меланхолійний”, “Некультурна”, “Вовчиця” та ін.).

Аспекти фатальності, містики, підсвідомості та непередбачуваної визначеності людської долі в повістях О.Кобилянської (“Земля”, ”У неділю рано зілля копала”).

Проблема незахищеності і безпорадності особистості перед реальною нещадністю першої світової війни у творчості українських письменників (С.Васильченко, В.Стефаник, Марко Черемшина, О.Кобилянська та ін.).

Героїчна доба козаччини в контексті української історії як предмет художнього осмислення та засіб активізації національної свідомості у спажщині українських письменників (О.Маковей, Л.Старицька-Черняхівська, Леся Українка, Б.Лепкий та ін.).

Багатогранність постаті митця та його індивідуальне бачення світу в творчості українських письменників (М.Вороний, Леся Українка, М.Коцюбинський та ін.).

Новаторські тенденції малої прози В.Винниченка. Авторська об’єктивність у відображенні психологічного світу маргінальної особистості (“Краса і сила”, “Голота”, “Раб краси”, “Малорос-європеєць” та ін.).

Осмислення В.Винниченком-романістом громадсько-політичних проблем тоталітарного чи так званого демократичного суспільства. Погляд автора на шляхи досягнення особистістю щастя (“Сонячна машина”, “Лепрозорій”, “Слово за тобою, Сталіне!”)

Проблема вибору і чесності з собою в драматургії В.Винниченка (“Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, “Memento”, “Між двох сил” та ін.).

Епічна панорама життя України в загальнонаціональних масштабах та проблемах у романі У.Самчука “Волинь”.

Художнє осмислення теми голодомору в творчості У.Самчука та В.Барки.

Нові тенденції літературної критики поч. ХХ ст. Літературно-критична діяльність М.Зерова, П.Филиповича, М.Драй-Хмари.

Трагедія М.Хвильового як людини і як письменника. Проблема деградації носіїв комуністичної ідеї в романі “Вальдшнепи”.

Постать Б.-І.Антонича в літературному процесі 20-х-40-х рр. Художній аналіз зб. “Книга Лева”, “Зелена Євангелія” (поезії напам’ять).

Поетична філософія природи у зб. В.Свідзинського “Вересень”, “Поезії”. Особливості авторського світосприйняття (поезії напам’ять).

Ідея української державності в творчості Є.Маланюка. Історіософська лірика поета. Образ і дух Степової Еллади в творчості поета (поезії напам’ять).

Український футуризм і поезія М.Семенка. Еволюція образних і лексичних домінант у творчості поета.

Трагедія українського села 20-х–30-х рр. у п’єсах М.Куліша “97”, “Прощай село”, “Комуна в степах”.

Людські долі характеру у “Сибірських новелах” Б.Антоненка-Давидовича.

Життєвий подвиг Олени Теліги. Характер поетичного світосприйняття. Аналіз статті “Якими нас прагнете”.

Проблема внутрішнього роздвоєння та деградації особистості у новелі М.Хвильового “Я(Романтика)” та повісті Б.Антоненка-Давидовича “Смерть”.

Поетичний доробок Ю.Клена. Проблематика поем “Прокляті роки”, “Попіл імперій”.

Літературна дискусія 1925-1928 рр. Порушення М.Хвильовим націотворчих проблем. Наслідки дискусії.

Ідейно-мотиваційний аналіз збірок П.Тичини “Замість сонетів і октав”, “Плуг”. В.Стус про творчість П.Тичини.

Українська література періоду Другої світової війни (1939-1945). Інтерпретація воєнної дійсності у творах М.Бажана, О.Довженка, П.Тичини, І.Кочерги та ін.

Драматична доля О.Довженка як митця. Особливості авторського романтично-монументального стилю.

Осудження І.Багряним тоталітарного комуністичного режиму (“Сад Гетсиманський”, “Людина біжить над прірвою”, “Тигролови”).

Українська література післявоєнного періоду. Спроба гуманізувати нормативи “соцреалізму” в творчості В.Сосюри, М.Стельмаха, О.Довженка, О.Гончара.

Літературознавство 40-х–50-х рр. в умовах “соцреалізму”. Концепція літературної творчості в критичних виступах В.Петрова, Ю.Шереха, І.Кошелівця, Гр.Костюка та ін.

Утвердження української літератури в контексті світової – “Нью-Йоркська група”. Естетичні та філософські концепції представників “Нью-Йоркської групи”.

Феномен українського шістдесятництва у світовому контексті. Є.Сверстюк “Шістдесятники і Захід”.

Творчий взаємовплив поетів старшого покоління (М.Рильський, Л.Первомайський, В.Мисик, М.Бажан) та “шістдесятників”.

Дисидентський рух в Україні, причини його виникнення та перебіг. Творчі долі В.Стуса, М.Руденка, І.Світличного.

В.Стус – інтерпретатор творчості П.Тичини .“Феномен доби.

Спроба оновлення реалістичних принципів у романі Григорія Тютюнника “Вир”.

Проблема історичної пам’яті та національних цінностей у романі О.Гончара “Собор”. Розказати напам’ять уривок “Мовчить собор...”.

Постать Григора Тютюнника в контексті “шістдесятників”.

Оновлення української поезії (І.Драч, М.Вінграновський, Д.Павличко, Ліна Костенко).

Самобутня творча постать Ліни Костенко.

І.Драч - поет, кінодраматург, політик.

“Київська школа” поетів. Особливості “чистої поезії” В.Голобородька, В.Кордуна, М.Воробйова, М.Григоріва.

Проблематика історичної прози П.Загребельного (“Диво”, “Я,Богдан”,”Роксолана”).

“Химерна проза” в українській літературі (В.Земляк, Є.Гуцало, В.Шевчук).

Основні ознаки постмодернізму, його специфіка в українській літературі 90-х рр. (Ю.Андрухович, В.Медвідь, Є.Пашковський, О.Ульяненко).