Змістовий модуль 1 організаційні основи фінансової діяльності субєктів підприємництва

1. Згідно П(С)БО господарська діяльність суб'єкта підприємництва поділяється на види:

1. виробнича, господарська, фінансова;

2. виробнича, інвестиційна, фінансова;

3. операційна, фінансова, інвестиційна.

2. До основних завдань фінансової діяльності суб'єктів підприємництва відносять:

1. залучення інвестицій, планування витрат підприємства, проведення внутрішнього аудиту;

2. фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності; виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

3. збільшення вартості капіталу підприємства; підвищення конкурентоспроможності підприємства, контроль над суб'єктами господарювання, групою суб'єктів господарювання.

3. Залежно від форм власності виділяють такі підприємства в Україні як:

1. великі підприємства;

2. комунальні підприємства;

3. акціонерні товариства.

4. Термін «фінансування» характеризує:

1. всі заходи, що спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі та включають мобілізацію фінансових ресурсів (грошових коштів їх еквівалентів та майнових активів), їх повернення, а також фінансові відносини між підприємством та капіталодавцями;

2. сукупність грошових доходів;

3. обов'язкові платежі, що сплачуються в процесі розподілу і перерозподілу; валового національного продукту.

5. Залежно від цілей фінансування виділяють:

1. зовнішнє та внутрішнє фінансування;

2. власний і позиковий капітал;

3. фінансування при заснуванні підприємства, фінансування на розширення діяльності, рефінансування, санаційне фінансування.

6. За джерелами надходження капіталу існують наступні форми фінансування:

1. зовнішнє та внутрішнє фінансування;

2. власний і позиковий капітал;

3. фінансування при заснуванні підприємства, фінансування на розширення діяльності, рефінансування, санаційне фінансування.

7. За правовим статусом капіталодавців щодо підприємства виділяються такі форми фінансування:

1. зовнішнє та внутрішнє фінансування;

2. власний і позиковий капітал;

3. фінансування при заснуванні підприємства, фінансування на розширення діяльності, рефінансування, санаційне фінансування.

8. Підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, — це:

1. приватне підприємство;

2. державне підприємство;

3. колективне підприємство.

9. Товариство з додатковою відповідальністю - це:

1. товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього господарського товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників;

2. господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення, а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами;

3. господарське товариство, усі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

10. На початковому етапі заснування суб'єкту підприємництва основною формою фінансування є зовнішнє фінансування через:

1. отримання кредитних ресурсів

2. створення статутного фонду

3. формування резервного фонду

11. У чому полягає сутність операційної діяльності?

1. діяльність підприємства з реалізації товарів (робіт, послуг);

2. діяльність підприємства, спрямована на розрахунок з постачальниками і покупцями;

3. основний вид діяльності підприємства, з метою здійснення якого воно створено;

4. діяльність спрямована на розподіл фінансових результатів.

12. Який рівень відповідальності за зобов’язаннями товариства несуть учасники ТОВ?

1. необмежена відповідальність;

2. обмежена відповідальність;

3. змішана форма відповідальності.

13. Який рівень відповідальності за зобов’язаннями товариства несуть учасники командитних товариств?

1. необмежена відповідальність

2. обмежена відповідальність

3. змішана форма відповідальності

14. Який рівень відповідальності за зобов’язаннями товариства несуть учасники повних товариств?

1. необмежена відповідальність;

2. обмежена відповідальність;

3. змішана форма відповідальності.

15. Визначте характеристику, яка використовується як критерій прийняття управлінських рішень щодо вибору організаційно-правової форми підприємницької діяльності:

1. рівень відповідальності кредиторів підприємства;

2. мінімізація дивідендних виплат на користь власників;

3. законодавчі вимоги щодо виду підприємницької діяльності.

16. Згідно П(С)БО фінансова діяльність – це:

1. використання різноманітних прийомів і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємства;

2. діяльність, спрямована на одержання прибутку, підвищення ефективності підприємства;

3. діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства;

4. діяльність підприємства на фінансовому ринку.

17. Алгоритм: Загальна сума активів = Загальна сума інвестованого капіталу використовується:

1. при визначенні загальної потреби підприємства в капіталі;

2. при використанні прямого методу визначення загальної потреби підприємства в капіталі;

3. при використанні непрямого методу визначення загальної потреби підприємства в капіталі;

4. для оптимізації фінансової структури капіталу.

18. Укажіть відповідь, яка найбільш повно відображає види фінансових взаємовідносин підприємств і держави:

1. платежі підприємств до державного бюджету, місцевих бюджетів і цільових державних фондів;

2. бюджетні асигнування підприємствам;

3. застосування фінансових санкцій з боку держави до підприємства;

4. усе вище перераховане.

19. Прибуток від реалізації оборотних активів – це елемент формування:

1. прибутку від основної діяльності;

2. прибутку від фінансової діяльності;

3. прибутку від інвестиційної діяльності;

4. прибутку від іншої операційної діяльності.

20. Грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу та перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту, національного доходу та використовуються в статутних цілях підприємства - це:

1. централізовані фінансові ресурси;

2. фінансові ресурси органів управління;

3. фінансові ресурси підприємства.

21. Бюджетні субсидії відносять до:

1. власних фінансових ресурсів і прирівняних до них;

2. тих фінансових ресурсів, що мобілізуються на фінансовому ринку;

3. тих фінансових ресурсів, що надходять у порядку розподілу грошових коштів;

4. не належать ні до жодної вказаної групи фінансових ресурсів.

22. На організацію фінансових ресурсів підприємства впливають:

1. галузева специфіка підприємства, склад і структура виробничих витрат;

2. природнокліматичні фактори;

3. все вище вказане;

4. не впливає жоден вище зазначений фактор.

23. Які види витрат існують в залежності від ступеня їх еластичності до обсягу реалізації?

1. прямі і непрямі;

2. загальні і цільові;

3. змінні і постійні;

24. Фінансові ресурси держави - це:

1. грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу валового національного продукту;

2. грошові фонди бюджетної системи України;

3. обов'язкові платежі, які створюються в процесі розподілу і перерозподілу; валового національного продукту.

25. Дайте визначення механізму державного регулювання:

1. це конкретні напрями здійснення економічної діяльності держави;

2. сукупність різноманітних важелів, інструментів, за допомогою яких держава регулює економічну діяльність;

3. прояв економічної діяльності, організація й упорядкування економічних; процесів відповідно до раніше визначених цілей.

26. Визначення суб’єкта господарювання міститься у:

1. Цивільному кодексі України;

2. Господарському кодексі України;;

3. Законі України «Про господарські товариства».

27. До основних ознак суб’єкта господарювання не належить:

1. соціальна незалежність;

2. господарська компетенція;;

3. майнова відповідальність.

28.Загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів визначаються на стадії:

1. фінансового планування та прогнозування;

2. аналізу та контролю господарської діяльності;

3. оперативної, поточної фінансової роботи.

29.Вид діяльності підприємства, що пов'язаний з формуванням фінансових ресурсів підприємства, має назву:

1. інвестиційної;

2. фінансової;

3. операційної.

30.Процедури банкрутства, санації та ліквідації підприємств на законодавчому рівні регулюються:

1. Податковим кодексом України;

2. Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

3. Цивільним кодексом України.

31.Відмінності фінансових ресурсів від грошових коштів полягають у:

1. наявності цільової спрямованості використання та формування фондів коштів;

2. масштабах використання та напрямах використання;;

3. визначені поняття є ідентичними.

32.Правові засади державного регулювання амортизаційної політики підприємств закріплені у:

1. Господарському кодексі України;

2. Цивільному кодексі України;

3. Податковому кодексі України.

33.До напрямів державного регулювання фінансової діяльності суб’єктів підприємництва відносяться:

1. валютне, кредитне, податкове, інвестиційне, санаційне;

2. валютне, кредитне, податкове, виробниче, санаційне;

3. валютне, іпотечне, податкове, соціальне, санаційне.

34.Аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності підприємства відносять до:

1. напрямів фінансової роботи на підприємстві;

2. завдань фінансової діяльності на підприємстві;

3. напрямів державного регулювання підприємницької діяльності.

35.Організація фінансової діяльності на підприємстві покладається на:

1. фінансову службу підприємства;

2. технічні відділи підприємства;

3. службу контролінгу.

36. Місія підприємства являє собою:

1. генеральну мету;

2. стратегічний план;

3. напрямок розвитку.

37.До резервів зниження собівартості продукції на підприємстві можна віднести:

1. скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;

2. ефективний та своєчасний аналіз та контроль за витратами;

3. раціональне планування витрат на підприємстві.

38.Діагноз фінансового стану підприємства, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності та поліпшення фінансової діяльності в цілому - це:

1. фінансове планування та прогнозування;

2. аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

3. оперативна та поточна фінансова робота.

39.На малому підприємстві функції фінансової служби зазвичай виконують:

1. бухгалтер або керівник;

2. спеціалізовані фінансові відділи;

3. немає вірної відповіді.

40.До адміністративних заходів державного регулювання фінансової діяльності суб’єктів підприємництва не належить:

1. ціноутворення;

2. валютне регулювання;

3. ліцензування.

41.Нагляд, контроль та встановлення звітності відносять до:

1. адміністративних заходів державного регулювання;

2. економічних заходів державного регулювання;

3. структурних заходів державного регулювання.

42. До внутрішніх фінансових підприємства належать відносини між:

1. основним та дочірніми підприємствами; різними структурними підрозділами; підприємством та його засновниками (акціонерами); підприємством та його персоналом;

2. бюджетами всіх рівнів та позабюджетними фондами; безпосередніми учасниками і установами інфраструктури фінансового ринку; партнерами з операційної діяльності та установами інфраструктури фінансового ринку;

3. немає вірної відповіді.

43.Виплата дивідендів – це реалізація:

1. внутрішніх фінансових відносин підприємства;

2. зовнішніх фінансових відносин підприємства;

3. немає вірної відповіді.

44.Фінансові взаємовідносини підприємства з державою реалізуються через:

1. сплату податків до бюжету та позабюджетних фондів;

2. отримання державних інвестицій;

3. всі відповіді вірні.

45.Дотації підприємствам надаються з метою:

1. покриття збитків підприємства;

2. реалізацію цільової програми;

3. фінансування виробничо-господарської діяльності.

46.До видів державних трансфертів підприємствам відносяться:

1. субсидії, дотації, субвенції;

2. кредити, інвестиції;

3. всі відповіді вірні.

47.Різниця між надходженнями з державних фондів та внесками до них являє собою:

1. сальдо взаємовідносин;

2. фінансовий результат взаємовідносин;

3. немає вірної відповіді.

48.Відємне сальдо взаємовідносин підприємства з державою характеризує:

1. фактичну суму відібраних у підприємства коштів;

2. реально надані фінансові ресурси;

3. збалансованість отриманих та внесених коштів.

49.Форми власності підприємств в Україні визначені у:

1. Господарському кодексі України;

2. Цивільному кодексі України;

3. немає вірної відповіді.

50.Акціонерні товариства діють на основі такої форми власності, як:

1. приватна;

2. комунальна;

3. колективна.

51.До критеріїв вибору організаційної форми ведення бізнесу належать:

1. умови оподаткування суб’єктів підприємництва;

2. можливості фінансування;

3. всі відповіді вірні.

52.До видів об’єднань підприємств в Україні не належить:

1. концерн;

2. акціонерне товариство;

3. консорціум.

53. За формою власності розрізняють:

1. державні, комунальні та приватні підприємства;

2. державні, кооперативні та комерційні підприємства;

3. державні, приватні та дочірні підприємства.

54. Відмінністю треста від інших об’єднань підприємств є:

1. наявність диверсифікації діяльності підприємств-учасників;

2. господарська самостійність підприємств-учасників обєднання;

3. наявність жорсткого централізованого органу управління.

55. Дочірні підприємства та філії відрізняються:

1. за ступенем господарської самостійності та статусом юридичної особи;

2. приналежністю капіталу;

3. видом господарської діяльності.

56.Консорціум - це:

1. тимчасове об’єднання банківських установ для реалізації окремих програм та проектів;

2. фінансово-промислова група диверсифікованих підприємств;

3. об’єднання юридично самостійних підприємств, які втрачають свою комерційну самостійність.

57.Пул – це об’єднання підприємств, яке передбачає:

1. тимчасовий характер існування та чітко визначений порядок розподілу прибутку серед учасників;

2. децентралізацію капіталу та єдину збутову мережу серед учасників;

3. створення єдиного централізованого органу управління.

58.Головна відмінність концерну від конгломерату полягає у:

1. ступені узагальнення збутової діяльності;

2. наявності централізованого органу управління;

3. диференціації рівня концентрації капіталу та технологічних зв’язків.

59.Холдинг – це об’єднання підприємств, за якого:

1. одне головне підприємство володіє контрольними пакетами акцій інших підприємств із низьким рівнем диверсифікації діяльності;

2. створюється фінансово-промислова група підприємств з єдиним центром збуту продукції;

3. одне головне підприємство володіє контрольними пакетами акцій інших підприємств із значним рівнем диверсифікації діяльності.

60.До об’єднань підприємств належать:

1. консорціум, пул, синдикат, асоціація, концерн;

2. консорціум, акціонерне товариства, трест, конгломерат;

3. командитне товариство, акціонерне товариство, трест, холдинг.

61.Санаційне фінансування та рефінансування виокремлюють за ознакою:

1. правового статусу інвестора;

2. джерел залучення капіталу;

3. цілями фінансування.

62.Показник капіталомісткості продукції використовується при:

1. визначенні загальної потреби у капіталі прямим методом;

2. визначенні загальної потреби у капіталі непрямим методом;

3. визначенні загальної потреби в активах прямим методом.

63.Мінімальний розмір статутного фонду акціонерних товариств в Україні становить:

1. 1250 мінімальних заробітних плат;

2. 100 мінімальних заробітних плат;

3. 625 мінімальних заробітних плат.

64.Мінімальний розмір статутного фонду товариств з обмеженою відповідальністю в Україні становить:

1. 625 мінімальних заробітних плат;

2. 100 мінімальних заробітних плат;

3. 1 мінімальна заробітна плата.

65.Повернення (вивільнення) заморожених у конкретних майнових об’єктах фінансових засобів, які можуть здійснюватись шляхом реалізації чи ліквідації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, - це:

1. дезінвестиції;

2. інвестиції;

3. раціоналізація.

66.До зовнішніх джерел фінансування діяльності підприємства не відносять:

1. кредиторську заборгованість;

2. внески засновників та учасників;

3. реструктуризацію активів.

67.Строк використання власного капіталу:

1. обмежений умовами договору;

2. необмежений;

3. немає вірної відповіді.

68.До довгострокових зобов’язань підприємства не належить:

1. кредиторська заборгованість за товари;

2. облігація;

3. відстрочені податкові зобов’язання.

69.До поточних зобов’язань підприємства, отриманих на безоплатній основі, відносять:

1. боргові цінні папери, емітовані підприємством;

2. заборгованість з одержаних авансів;

3. банківські кредити.

70.До переваг приватного підприємства відносяться:

1. низький рівень мобільності прав власності;

2. необмежена відповідальність за зобов’язаннями підприємства;

3. спрощена процедура правонаступництва.

71.До джерел фінансування малого підприємства не відносяться:

1. державні інвестиції;

2. тезаврація прибутку;

3. комерційні позики.

72.До джерел фінансування акціонерних товариств належать:

1. емісія акцій, випуск облігацій, тезаврація прибутку;

2. пайові внески, випуск облігацій, тезаврація прибутку;

3. всі відповіді вірні.

73.Додаткова відповідальність для учасників товариства з додатковою відповідальністю розподіляється пропорційно:

1. внескам учасників до статутного фонду;

2. кількості акцій, якими володіють учасники;

3. участі засновників у виробничому процесі.

74.До недоліків товариств з обмеженою відповідальністю не відноситься:

1. необхідність погодження права власності на частку у статутного капіталі із іншими учасниками товариства;

2. можливість виключення учасника товариства на підставі одностайного рішення решти учасників у разі систематичного невиконання ним своїх обов’язків або ведення ним діяльності, що перешкоджає досягненню цілей товариства;

3. високий рівень ризику учасників товариства.

75. Господарське товариство, усі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном, - це:

1. повне товариство;

2. товариство з додатковою відповідальністю;

3. командитне товариство.

76.Величина додаткової відповідальності товариства:

1. є необмеженою;

2. є обмеженою чітко визначеною абсолютною величиною, яка зафіксована в установчих документах;

3. встановлюється залежно від розмірів збитків.

77.Статут державного підприємства затверджується:

1. керівництвом підприємства;

2. органами, підвідомчими Кабінету Міністрів України;

3. загальними зборами акціонерів.

78.Особливістю функціонування державних підприємств є:

1. обмеженість щодо розпорядження майном;

2. право передачі закріпленого за підприємством майна іншим суб’єктам;

3. право на участь у статутних фондах комерційних банків.

79.Державним комерційним підприємствам забороняється:

1. бути засновниками підприємств будь-яких організаційно-правових форм;

2. отримувати державні дотації;

3. розробляти пропозиції Кабінету Міністрів України щодо розмежування державного майна між загальнодержавною та комунальною власністю.

80.Умовами закріплення за підприємством статусу казенного є:

1. відповідне рішення Кабінету Міністрів України, головним споживачем продукції підприємства є держава;

2. підприємство не підлягає приватизації, підприємство є суб’єктом природних монополій;

3. всі відповіді вірні.

81.Казенні підприємства мають право:

1. вступати до асоціацій, консорціумів, концернів та інших об’єднань підприємств за наявності дозволу Кабінету Міністрів України;

2. на необмежену відповідальність учасників у разі банкрутства підприємства;

3. немає вірної відповіді.

82. На детальному плануванні інвестиційних потреб підприємства за його окремими активами базується:

1. прямий метод визначення загальної потреби підприємства в капіталі;

2. непрямий метод визначення загальної потреби підприємства в капіталіІ;

3. прямий метод визначення чистого грошового потоку.

83. Формула розрахунку загальної потреби у капіталі підприємства за непрямим методом має наступний вигляд:

1. ПК = Км х Опл. + ПВ¹;

2. ПК = Км х Опл. - ПВ;

3. ПК = Км х ПВ + Опл.;

4. ПК = Км х ПВ - Опл.

84. Генеральна мета діяльності підприємства має назву:

1. стратегії;

2. місії;

3. фунції.

85. Використовувати непрямий метод визначення загальної потреби у капіталі доцільно:

1. на попередніх стадіях розробки інвестиційного проекту;

2. при визначенні мінімального розміру капіталу;

3. на заключній стадії реалізації інвестиційного проекту.

86.Чи передбачає фінансування підприємства за рахунок позикового капіталу участі капіталодавця в управлінні підприємством?

1. як правило, так;

2. як правило, ні;

3. лише за умови наявності законодавчого забезпечення.

87. Обмежений строк використання згідно із договором має:

1. власний капітал підприємства;

2. позиковий капітал підприємства;

3. всі відповіді вірні.

88.При фінансуванні підприємства кредитного забезпечення потребує:

1. власний капітал підприємства;

2. позиковий капітал підприємства;

3. залучений капітал підприємства.

89.Основним джерелом фінансування оборотних активів підприємства виступає:

1. реальні інвестиції;

2. короткострокові банківські та комерційні кредити;

3. лізингові кредити.

90. Обмежений строк використання згідно із договором має:

1. власний капітал підприємства;

2. позиковий капітал підприємства;

3. всі відповіді вірні.

91. До вимог, які пред’являються до встановлення цілей діяльності підприємства, відносяться:

1. цілі підприємства мають бути конкретними й підда­ватися обліку;

2. цілі підприємства мають бути орієнтованими в часі, тобто мати конкретні горизонти прогнозування;

3. цілі підприємства мають бути досяжними і забезпечувати підвищення ефективності його діяльності

4. всі відповіді вірні.

92. Метою діяльності підприємств, які створюють блага, є:

1. отримання вигоди у формі прибутку або збільшення вартості капіталу;

2. задоволення потреб суспільства;

3. немає вірної відповіді.

93.Прибуток є результатом:

1. перевищення доходів над витратами;

2. перевищення витрат над доходами;

3. сплати податків до бюджету.

94. До елементів операційних витрат згідно зі стандартами бухгалтерського обліку відносять:

1. витрати на соціальні заходи;

2. виплачені дивіденди;

3. виплачені відсотки по кредиту.

95. Ставка податку на прибуток станом на 01.01.2012 року складає:

1. 21%;

2. 23%;

3. 16%.

96. Отримані підприємством дивіденди відносять до:

1. операційних доходів;

2. фінансових доходів;

3. інших операційних доходів.

97.Основи бюджетного регулювання закріплені у:

1. Законі України «Про Державний бюджет України»;

2. Бюджетному кодексі України;

3. Податковому кодексі України.

98. Господарська компетенція являє собою:

1. сукупність господарських прав та обов’язків;

2. майнову відповідальність за зобов’язаннями;

3. вірної відповіді немає;

99.Чи визнають суб’єктами господарювання органи державної влади?

1. так;

2. ні;

3. лише за умови частки приватної власності.

100.Кожне підприємство повинне мати:

4. баланс та розрахунковий рахунок у банку;

5. статус фізичної особи та самостійний баланс;

6. розрахунковий рахунок у банку та бренд.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА

1. Фактична собівартість акцій, викуплених акціонерним товариством, – це:

1. неоплачений капітал;

2. вилучений капітал;

3. додатковий капітал;

4. статутний капітал.

2. Сума, на яку вартість реалізації акцій перебільшує їхню номінальну вартість, відображається в балансі підприємства як:

1. інший додатковий капітал;

2. неоплачений капітал;

3. додатково вкладений капітал;

4. вилучений капітал.

3. Згідно з П(С)БО 1 частина в активах підприємства, яка залишається після відрахування його зобов’язань, - це:

1. статутний капітал;

2. позитивний капітал;

3. інвестований капітал;

4. власний капітал.

4. Фінансування проектів підприємств з приватною формою власності, які функціонують в галузях сільськогосподарського виробництва, харчової промисловості та послуг – це умова:

1. державного кредитування;

2. кредитування по лінії ЄБРР;

3. надання лізингового кредиту;

4. надання факторингової послуги.

5. Укажіть форми кредитів:

1. грошовий і товарний кредит;

2. банківський і комерційний кредит;

3. забезпечення і бланковий кредит;

4. прямий і консорціумний кредит;

6. За якою формулою розраховують дивідендний дохід?

1. дивіденд на одну акцію / ринкова вартість акції;

2. дивідендний фонд / середня кількість акцій в обігу;

3. чистий прибуток / середня кількість акцій в обігу;

4. дивідендний фонд / акціонерний капітал.

7. Укажіть, яка теорія дивідендної політики наполягає, що вартість фірми буде максимізована за рахунок постійної виплати дивідендів, оскільки інвестори віддають перевагу наявним дивідендам:

1. теорія податкових переваг;

2. теорія «синиці у руці»;

3. теорія дивідендної непотрібності;

4. немає вірної відповіді.

8. Ставка дивіденду розраховується як:

1. відношення розміру дивідендного фонду до середньої кількості акцій в обігу;

2. відношення дивідендного фонду до акціонерного капіталу, виражене у відсотках;

3. відношення розміру дивідендів на одну акцію до ринкової вартості акції;

4. відношення розміру дивідендів на одну акцію до доходу на одну акцію.

9. Оберіть найбільш повний варіант, що характеризує шляхи створення власного капіталу:

1. внесення власниками підприємств грошових коштів та інших активів;

2. внесення власниками підприємств грошових коштів, застосування кредитних ресурсів;

3. внесення власниками підприємств грошових коштів, інших активів, накопичення суми прибутку, що залишається на підприємстві;

4. внесення власниками підприємств грошових коштів, інших активів, залучення коштів спонсорів.

10. Що таке чисте самофінансування ?

1. частина доходу компанії, що не надходить до акціонерів, а відраховується у резерв;

2. весь прибуток компанії, що не відраховується у резерв, а надходить до акціонерів;

3. частина прибутку компанії, що не відраховується у резерв, а надходить до акціонерів;

4. частина прибутку компанії, що не надходить до акціонерів, а відраховується у резерв.

11. Учасниками лізингового кредитування є:

1. позичальник, лізингодавець, банк;

2. лізингоотримувач, фінансова організація, Міжнародний валютний фонд з ЄБРР; лізингодавец, лізингоотримувач, постачальник лізингового майна;

3. лізингодавець, банк, страхова компанія.

12. Назвіть причини виникнення у підприємства потреби у запозичених коштах:

1. дія закону вартості;

2. сезонний характер окремих виробництв;

3. наявність товарного виробництва;

4. все вище зазначене.

13. Яке визначення може бути застосоване до терміну «дивідендна політика»?

1. частка прибутку підприємства щодо капіталу підприємства, спрямованого на поширення виробництва;

2. частка чистого прибутку, яка сплачується власнику, відповідно до розміру внеску в загальну суму власного капіталу підприємства;

3. частка чистого прибутку, що спрямовується на фінансування рішення соціальних питань робітників державного підприємства;

4. частка чистого прибутку, що посідає у резервних фондах.

14. У залежності від цілей використання кредити можуть бути:

1. короткострокові, середньострокові, довгострокові;

2. для фінансування діяльності підприємств, держави, банків та ін.;

3. для фінансування виробничих запасів, готової продукції, витрат майбутніх періодів;

4. грошові та товарні.

15. Ключовими параметрами кредитної угоди є:

1. власник, фінансовий стан позичальника за поточний рік;

2. обґрунтованість заявки, схема кредитування;

3. організаційна структура позичальника;

4. ціль, сума, порядок сплати, строк, забезпечення.

16. Дивіденди акціонерам виплачуються з:

1. чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства;

2. валового прибутку, який отримує підприємство;

3. доходів, які отримує підприємство від реалізації своєї продукції.

17. Виплата дивідендів здійснюється незалежно від розміру отриманого підприємством у відповідному періоді прибутку:

1. за привілейованими акціями;

2. за звичайними акціями;

3. за всіма акціями, що знаходяться в обігу.

18. Виплата дивідендів за звичайними акціями здійснюється:

1. тільки після того, як виплачено дивіденди за привілейованими акціями, а їх розмір залежить від обсягу отримуваного підприємством прибутку та напрямків його використання;

2. у таких самих розмірах, як і за привілейованими акціями;

3. одночасно із виплатою дивідендів за привілейованими акціями.

19. Виплата дивідендів додатковими акціями:

1. є однією з форм здійснення дивідендних виплат;

2. обумовлює додатковий випуск акцій з обов'язковим збільшенням капіталу підприємства на величину цього випуску;

3. є неможливою.

20. При виплаті дивідендів подрібненням акцій:

1. збільшується кількість акцій пропорційно зменшенню їх номіналу;

2. збільшується кількість акцій пропорційно збільшенню їх номіналу;

3. здійснюється передача додаткових акцій акціонерам без зміни номіналу акції.

21. Коефіцієнт виплати дивідендів показує:

1. частку чистого прибутку підприємства, спрямовану на виплату дивідендів;

2. співвідношення між розміром дивіденду та номінальною ціною акції;

3. величину доходу на одиницю інвестованих коштів.

22. Об'єктом лізингу виступає:

1. лізингодавець, користувач, виробник;

2. рухоме і нерухоме майно, що відноситься до основних фондів і є предметом купівлі – продажу;

3. товарно-матеріальні цінності, будь-яке нерухоме майно.

23. Комерційний кредит - це економічні відносини, які виникають між:

1. підприємствами;

2. комерційними банками і підприємствами;

3. державою і комерційними банками.

24. Який вид кредиту може бути реалізований в товарній формі:

1. банківський;

2. комерційний;

3. споживчий.

25. Який із принципів банківського кредитування дає можливість банкам не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника:

1. поверненість;

2. строковість;

3. забезпеченість.

26. Призначення банківської процентної ставки за кредит:

1. плата за здійснення кредитування з урахуванням впливу кредитних ризиків, джерело доходів і прибутку банку;

2. плата за використання кредитних ресурсів банку;

3. джерело поповнення статутного фонду банку.

27. До якої форми кредиту слід віднести відстрочку платежу постачальником за відвантажені товари, яку він надає покупцеві:

1. державний;

2. споживчий;

3. комерційний.

28. Товарна форма, що відображає відносини з приводу перерозподілу матеріальних фондів між підприємствами - це:

1. комерційний кредит;

2. банківський кредит;

3. споживчий кредит.

29. Погашення кредиту не може бути здійснено за рахунок:

1. виручки, від реалізації продукції власного виробництва;

2. виручки від реалізації, яка не пов'язана з використанням кредиту;

3. цінних паперів;

4. чистого прибутку.

30. Чи може акціонерне товариство викуповувати в акціонера акції, що належать тому, для їх анулювання?

1. ні;

2. так;

3. так, при наявності дозволу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

4. так, при наявності дозволу Національного Банку України.

31. Розмір дивідендів на одну акцію може бути визначено як:

1. відношення дивідендного фонду до середньої кількості акцій у обігу;

2. відношення дивідендного фонду до акціонерного капіталу, виражене у відсотках;

3. відношення ринкової вартості до розміру дивіденду на одну акцію;

4. відношення розміру дивідендів на одну акцію до ринкової вартості акції.

32. Функціями власного капіталу є:

1. довгострокове фінансування;

2. відповідальність та захист прав кредиторів, кредитоспроможності;

3. компенсація тимчасових збитків, фінансування ризику, самостійність у галузі господарської діяльності;

4. все вище зазначене.

33. До якого класу належить кредит, якщо фінансовий стан позичальника стабільний, але не існує реальної можливості підтримки його на належному рівні на протязі тривалого часу ?

1. клас А;

2. клас Б;

3. клас В;

4. не існує.

34. Резервний капітал акціонерного товариства складається за рахунок:

1. чистого операційного доходу;

2. валового операційного доходу;

3. перерозподіленого прибутку;

4. іншого джерела.

35. Чи може акціонерне товариство випускати акції для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю?

1. так;

2. ні;

3. так, з дозволу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

4. так, якщо розмір збитків не перевищує 2% статутного фонду.

36. Назвіть вид кредиту, що оформлюється векселем:

1. державний;

2. банківський;

3. комерційний;

4. споживчий.

37. Внутрішні джерела самофінансування містять:

1. власні кошти;

2. амортизаційні відрахування і прибуток;

3. як власні, так і залучені кошти.

38. В залежності від засобу відображення прибутку у звітності самофінансування може бути:

1. неприхованим, внутрішнім і зовнішнім;

2. прихованим і відкритим;

3. зовнішнім і внутрішнім.

39. Рівень самофінансування визначається як:

1. відношення тезаврованого прибутку до чистого прибутку;

2. різниця між чистим і тезаврованим прибутком;

3. сума чистого прибутку та тезаврованого прибутку.

40. До основних переваг самофінансування слід віднести наступні:

1. знижується фінансова незалежність і кредитоспроможність підприємства; наявність витрат при мобілізації коштів;

2. залучені кошти не потрібно повертати і сплачувати винагороду за користування ними, підвищується фінансова незалежність і кредитоспроможність підприємства;

3. відсутність витрат при мобілізації коштів, залучені кошти не потрібно повертати.

41. У зарубіжній економіці процес накопичення власного грошового капіталу характеризується показником:

1. системою SWIFT;

2. Cash – FLOW;

3. умовою FОВ.

42. Cash – FLOW означає:

1. частину коштів, яка залишається у суб'єкта господарювання;

2. всі кошти, що залишаються у суб'єкта господарювання;

3. частину грошових коштів, яка залишається у суб'єкта господарювання, до подальшого їх розподілу.

43. Про що сигналізує стабільний рівень дивідендних виплат інвестором на підприємстві?

1. вкладений капітал працює ефективно;

2. про нестабільність підприємства;

3. про ефективність роботи підприємства.

44. Які показники використовуються для оцінки ефективності дивідендної політики?

1. суми дивідендних сплат;

2. суми дивідендів у розрахунку на одиницю капіталізованого прибутку;

3. суми капіталізованого прибутку.

45. З чим пов'язаний термін "дивідендна політика"?

1. із зростанням обсягів власного капіталу;

2. з розподілом прибутку;

3. з падінням курсу валют.

46. Головне питання дивідендної політики полягає в тому, щоб:

1. поєднати інтереси акціонерів з необхідністю достатнього фінансування розвитку підприємства;

2. збільшити норми розподілу прибутку;

3. збільшити залучення коштів.

47. На що використовуються кошти резервного фонду?

1. на покриття непередбачених витрат;

2. на будівництво будівель і споруд;

3. на покриття балансових збитків минулих років.

48. Привілейовані акції дають власнику право:

1. брати участь в управлінні підприємством;

2. право на одержання дивідендів;

3. на придбання ще більшої частки акцій.

49. Які операції називають виплатою дивідендів «натурою»?

1. виплату дивідендів готівкою;

2. виплату дивідендів у вигляді акцій;

3. використання дивідендів для розподілу нерухомого майна.

50. Джерелом нарахування дивідендів є:

1. статутний капітал;

2. спеціальний фонд дивідендів;

3. чистий прибуток.

51. Методом нарахування дивідендів, недоліком якого є відтік дрібних інвесторів, є:

1. метод стабільних дивідендів;

2. метод гнучкої дивідендної політики;

3. залишковий метод дивідендних виплат.

52. Який метод нарахування дивідендів базується на принципі залежності розміру дивідендів від фінансових результатів?

1. залишковий метод;

2. метод гнучкої дивідендної політики;

3. метод стабільної та бонусної частини.

53. Сутність дивідендної політики полягає в:

1. оптимізації співвідношення між частинами прибутку, що споживається та капіталізується;

2. максимізації дивідендних виплат;

3. забезпеченні умов для отримання дивідендів.

54. Метою розробки дивідендної політики є:

1. забезпечення зростання ринкової вартості підприємства;

2. максимізація поточного доходу, отримуваного власниками капіталу підприємства;

3. максимальне забезпечення потреби в коштах для розвитку підприємства за рахунок отримуваного прибутку.

55. Яке з визначень є неправильним для характеристики поняття «дивіденди»?

1. дохід, який отримує власник акції в результаті підвищення її ринкової вартості;

2. дохід на цінні папери, як правило, у формі грошей або акцій;

3. частина прибутку підприємства, яка розподіляється серед акціонерів пропорційно кількості акцій, що знаходяться в їх розпорядженні.

56. Спрямування прибутку на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності характеризується як:

1. тезаврація;

2. самофінансування;

3. дезінвестиції.

57. Укажіть внутрішні джерела фінансування підприємства згідно методу нарахувань:

1. сальдо вхідних грошових потоків від операційної й інвестиційної діяльності та вихідних грошових потоків з операційної діяльності;

2. чистий прибуток, амортизаційні відрахування, забезпечення наступних витрат і платежів;

3. дезінвестиції, раціоналізація.

58. Укажіть внутрішні джерела фінансування підприємства згідно касового підходу:

1. сальдо вхідних грошових потоків від операційної й інвестиційної діяльності та вихідних грошових потоків з операційної діяльності;

2. чистий прибуток, амортизаційні відрахування, забезпечення наступних витрат і платежів;

3. дезінвестиції, раціоналізація.

59. Укажіть вірне визначення купонної облігації:

1. корпоративні облігації, що передбачають формування доходу власника у вигляді регулярного грошового платежу;

2. корпоративні облігації, що передбачають формування доходу власника у вигляді надання дисконту при первинному розміщенні облігації;

3. корпоративні облігації, що надають право їх власникові обміну на прості акції емітента.

60. Укажіть вірне визначення безкупонної облігації:

1. корпоративні облігації, що передбачають формування доходу власника у вигляді регулярного грошового платежу;

2. корпоративні облігації, що передбачають формування доходу власника у вигляді надання дисконту при первинному розміщенні облігації;

3. корпоративні облігації, що надають право їх власникові обміну на прості акції емітента.

61. Укажіть вірне визначення конвертованої облігації:

1. корпоративні облігації, що передбачають формування доходу власника у вигляді регулярного грошового платежу;

2. корпоративні облігації, що передбачають формування доходу власника у вигляді надання дисконту при первинному розміщенні облігації;

3. корпоративні облігації, що надають право їх власникові обміну на прості акції емітента.

62. Яким способом може збільшуватись статутний капітал акціонерного товариства?

1. додаткові внески учасників;

2. реструктуризація боргових зобов’язань;

3. збільшення номінальної вартості акцій при незмінній кількості.

63. Дохід, що виникає внаслідок викупу акціонерним товариством своїх акцій за цінами нижче номіналу або в результаті їх безкоштовної передачі емітенту з метою анулювання, - це:

1. емісійний дохід;

2. санаційний прибуток;

3. деномінація акцій.

64. Джерелами фінансування збільшення статутного капіталу акціонерного товариства можуть бути:

1. збільшення номінальної вартості акцій при незмінній кількості;

2. санаційний прибуток;

3. індексація статутного капіталу.

65. Проведення обміну облігацій акціонерного товариства на акції – це:

1. спосіб збільшення статутного капіталу;

2. спосіб зменшення статутного капіталу;

3. приведення пасивного капіталу до величини активного капіталу.

66. Як поділяються резерви підприємства за джерелами формування?

1. капітальні резерви, резервний капітал, резерви, створені за рахунок збільшення витрат;

2. відкриті та приховані;

3. обов’язкові та необов’язкові.

67. Як поділяються резерви підприємства за способом відображення у звітності?

1. капітальні резерви, резервний капітал, резерви, створені за рахунок збільшення витрат;

2. відкриті та приховані;

3. обов’язкові та необов’язкові.

68. У чому полягає різниця між простими та привілейованими акціями?

1. у визначенні номіналу акцій;

2. у можливостях виплати доходу;

3. у строках погашення.

69. Фінансування господарюючими суб'єктами свого виробничо-торговельного процесу здійснюється за рахунок:

1. власних джерел фінансових ресурсів;

2. запозичених джерел фінансових ресурсів;

3. власних, запозичених і залучених джерел фінансових ресурсів.

70. Внесення цінних паперів до списку паперів, що котируються на фондовій біржі або можуть бути предметом укладання угод в торговельно-інформаційнім системі, характеризується як:

1. біржова послуга;

2. лістинг;

3. біржова операція;

4. біржове замовлення.

71. Який з нижченаведених показників не характеризує поточну доходність акцій?

1. курсова вартість акції;

2. розмір дивіденду;

3. рівень дивіденду.

72. Фактична собівартість акцій товариства – це:

1. неоплачений капітал;

2. вилучений капітал;

3. додатковий капітал;

4. статутний капітал.

73. Інший додатковий капітал являє собою:

1. суму, на яку вартість реалізації акцій перевищує їхню номінальну вартість;

2. безоплатно надані фінансові ресурси;

3. суму заборгованості акціонерів перед товариством;

4. суму, на яку номінальна вартість акцій перевищує суму їх реалізації.

74. За якою формулою розраховують коефіцієнт дивідендних виплат?

1. дивіденд на одну акцію / ринкова вартість акції;

2. дивідендний фонд / середня кількість акцій в обігу;

3. дивіденд на одну акцію / дохід на одну акцію;

4. дивідендний фонд / акціонерний капітал.

75. Укажіть, на основі якої теорії базується метод стабільних виплат дивідендів:

1. теорії Гордона;

2. теорії Ла-Порта;

3. теорії Міллера-Модіяльні;

4. теорії Маслоу.

76. На які цілі не можна видавати кредит підприємству:

1. на формування страхових резервів;

2. на розвиток виробництва;

3. на покриття збитків підприємства;

77. Прості акції дають власнику право:

1. брати участь в управлінні підприємством;

2. безумовне право на одержання дивідендів;

3. на придбання ще більшої частки акцій.

78. Постійне зростання фінансової напруги підприємства загрожує при використанні такого методу дивідендних виплат:

1. методу стійкого приросту дивідендів;

2. методу гнучкої дивідендної політики;

3. залишкового методу дивідендних виплат.

79. Перевагою залишкового методу дивідендних виплат для підприємства є:

1. зв’язок з фінансовими результатами;

2. забезпечення достатньої фінансової незалежності;

3. приток дрібних інвесторів.

80. Яким способом може збільшуватись статутний капітал акціонерного товариства?

1. збільшення кількості акцій при незмінному номіналі.

2. додаткові внески учасників;

3. реструктуризація боргових зобов’язань.

81. Дохід, що виникає внаслідок викупу акціонерним товариством своїх акцій за цінами нижче номіналу або в результаті їх безкоштовної передачі емітенту з метою анулювання, - це:

1. санаційний прибуток;

2. емісійний дохід;

3. деномінація акцій.

82. Капітальні резерви, резервний капітал, резерви, створені за рахунок збільшення витрат виділяються за такою ознакою:

1. за джерелами формування;

2. за метою використання;

3. за обов’язковістю створення.

83. Касовий метод визначення чистого грошового потоку підприємства передбачає:

1. зіставлення реальних грошових надходжень та грошових видатків;

2. зіставлення нарахованих доходів та нарахованих витрат з відповідною корекцією;

3. вірної відповіді немає.

84. Повернення (вивільнення) заморожених у конкретних майнових об’єктах фінансових засобів, які можуть здійснюватись шляхом реалізації чи ліквідації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, - це:

1. раціоналізація;

2. інвестиції;

3. дезінвестиції;

4. амортизація.

85. У результаті спрямування амортизаційних відрахувань на фінансування реальних інвестицій проявляється:

1. ефект розширення потужностей Ломана-Ружді;

2. ефект доходу Роберта Гіффіна;

3. ефект зростання ціни на товар Роберта Хіггса.

86. До основних видів забезпечень, які можуть створюватися на підприємствах, відносять такі забезпечення виплат персоналу:

1. на додаткове пенсійне забезпечення;

2. на виконання гарантійних зобов’язань;

3. на реструктуризацію;

4. всі відповіді вірні

87. Ефект фінансування за рахунок забезпечень проявляється:

1. завдяки існуванню часового розриву між моментом їх формування (нарахування) та використання (грошових виплат);

2. в результаті специфічного виду реструктуризації активів: заморожені в необоротних активах фінансові ресурси вивільняються і залишаються на розрахунковому рахунку підприємства у вигляді відповідної частини виручки від реалізації;

3. зменшення грошових видатків підприємства в результаті поліпшення організації оборотних активів, зокрема шляхом скорочення операційного циклу та економії на витратах.

88. Частина власного капіталу підприємства, що не відображена у балансі – це:

1. відкриті резерви;

2. приховані резерви;

3. капітальні резерви.

89. Використання прибутку на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної і операційної діяльності - це:

1. тезаврація;

2. фінансові інвестиції;

3. дезінвестиції.

90. Недоліком самофінансування виступає:

1. залучені кошти не потрібно повертати і сплачувати винагороду за користування ними;фінансові інвестиції;

2. не потрібне кредитне забезпечення;

3. обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуванням сприяють зниженню ефективності використання коштів.

91. Гнучке реагування на потреби ринку - це:

1. принцип самофінансування;

2. перевага самофінансування;

3. функція самофінансування.

92. Залежно від вихідних умов та цілей фінансово-економічного аналізу показник Cash-Flow використо­вуються у такій інтерпретації:

1. як фінансово-економічний показник;

2. як показник результативності фінансово-господарської діяльності (індикатор дійсної та майбутньої доходності підприємства);

3. як загальний індикатор фінансового стану суб'єкта господарювання;

4. всі відповіді вірні.

93. Як фінансово-економічний показник:

1. Cash-Flow є показником наявних внутрішніх фінансових джерел, а отже, відображає спроможність суб'єктів гос­подарювання за рахунок власних фінансових ресурсів здійснювати інвестиційну діяль­ність, виконувати боргові зобов'язання, виплачувати дивіденди (індикатор спроможності фінансування за рахунок внутрішніх фінансових джерел);

2. Cash-Flow служить цілям емпіричного аналізу, оскільки є ефективним індикатором фінансової стабільності підприємства;

3. Cash-Flow застосовується в процесі складання звіту про рух грошових коштів, який дає можливість простежити за змінами фондів фінансових ресурсів.

94. Принципова формула розрахунку чистого грошового потоку має вигляд:

1. КФ = А + ЧП + Д;

2. КФ = А + ЧП - Д;

3. КФ = А - ЧП + Д².

95. До скликання установчих зборів засновники і учасники повинні внести до фонду публічного акціонерного товариства не менше:

1. 30% номінальної вартості акцій, на які вони підписались;

2. 25%номінальної вартості акцій, на які вони підписались;

3. 50% номінальної вартості акцій, на які вони підписались.

96. Яку мінімальну суму коштів треба внести в оплату акцій до дня скликання установчих зборів при проведенні першої емісії, якщо емісія оголошена у розмірі 1 млн. грн.:

1. 0,18 млн. грн.;

2. 0,6 млн. грн.;

3. 0,3 млн. грн.

97. Привілейовані акції можуть бути випущеними на суму, яка не повинна перевищувати:

1. 10% величини статутного капіталу;

2. 25% величини статутного капіталу;

3. 30% величини статутного капіталу.

98. Випуск облігацій акціонерним товариством не допускається:

1. в цілях формування статутного капіталу;

2. для покриття збитків;

3. всі відповіді вірні.

99. Переважне право акціонерів передбачає:

1. всі акціонери мають рівне пріоритетне право на придбання акцій додаткової емісії у кількісних пропорціях їх частки у статутному капіталі акціонерного товариства на дату прийняття рішення про емісію;

2. першочергове отримання дивідендів власниками акцій, а за умови неотримання прибутку – виплату дивідендів додатковими акціями;

3. всі відповіді вірні.

100. Недооцінка активів як спосіб формування прихованих резервів передбачає:

4. передчасне списання окремих активів, застосування методу прискореної амортизації;

5. передчасне списання окремих активів, завищення поточних зобов’язань із внутрішніх розрахунків;

6. використання методу LIFO при обліку запасів, застосування методу прискореної амортизації.