Глосарій

№ п/п

Поняття

Зміст поняття

Електронна презентація

сучасний та ефективний спосіб представлення інформації, що дозволяє максимально повно і наочно подати усіма доступними засобами сучасної комп'ютерної техніки все, що ви хотіли б донести до будь-якої аудиторії.

Комп’ютерне навчання

Навчання, при якому учень оволодіває всіма способами застосування комп’ютера як засобу навчальної діяльності; використовує комп’ютер як об’єкт вивчення

Комп’ютерні навчальні системи

(КНС).

комплекс засобів комп’ютерної, аудіо-, відеотехніки, мультимедіа та специфічного програмного забезпечення. Призначені для підвищення ефективності навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учня (студента), ступеня його підготовки та запасу знань. КНС містять інформаційну базу з вивчення певної дисципліни та засоби контролю за рівнем здобутих знань»

Комп’ютерний навчально-методичний комплекс

Як свідчать опрацьовані наукові дослідження, ним створюється гнучке інформаційне середовище, яке використовується для проведення занять (використання викладачем і учнем), самостійної роботи (використання учнем), контролю знань учня (використання викладачем і учнем).

Дидактичний засіб контролю

дидактичний матеріал у вигляді завдання або декількох завдань (контрольна робота), призначених для здійснення певних дій, спрямованих на виявлення відповідних результатів навчання (або окремих показників результатів)

Контрольне запитання

різновид пізнавального запитання, інтелектуально- мовна одиниця, що застосовується в процесі контролю навчальної діяльності учнів, і має певну структуру, форму й зміст. За результатами аналізу робіт

Оператор

перший структурний елемент контрольного запитання, який вказує на неповноту або невизначеність інформації. Він складається із запитального слова ( тобто займенника:«що», «як», «чому», «чи можна») та навідних вимог.

Передумова висловлення

інформація про об’єкт в явному або прихованому вигляді (тобто факт наявності чого-небудь), це вихідне знання, що знаходиться в питанні про об’єкт

Об'єкт контрольного запитання.

інформація, про яку запитуються певні відомості.

Ключове слово

слово або словосполучення, яке має чітке визначення, тлумачення і однозначно сприймається усіма суб’єктами контролю.

Приклади тлумачень ключових слів представлені ниже в таблиці 3.4.

11

ЦІЛЬ

1.Предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар і т. ін.. // Те саме, що мішень 1. Брати ціль. 2. переносне. Те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти; мета. У цілях яких – для чого-небудь, із якоюсь метою.

12

ВИД

1.Окрема галузь роботи, заняття, різновид у ряді предметів, явищ і т. ін.; тип. 2. Підрозділ, що об’єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу – роду. 3. Нижча одиниця в системі класифікації тваринного та рослинного світу, що об’єднує тварин або рослини, які мають однакові ознаки, і входить до складу вищої одиниці – роду. Зникаючий вид: у біології – вид, загальна чисельність якого на даний час досягла критично малих величин. Рідкісний вид: у біології – вид, який не перебуває під загрозою зникнення, але загальносвітова чисельність якого дуже мала. 4. лінгвістичне. Граматична категорія в слов’янських і деяких інших мовах, що характеризує дію і стан з погляду їх тривання.

13

ВЛАСТИВІСТЬ

Якість, ознака, характерні для кого -, чого-небудь. Властивості алгоритму – особливості, що визначають алгоритм. Властивості даних: у системах обробки інформації – атрибути, характеристики даних. Динамічна властивість об’єкта: у системах обробки інформації – властивість об’єкта, що визначається або до визначається під час виконання програми. Статична властивість об’єкта: у системах обробки інформації – властивість об’єкта, яка визначається до початку виконання програми.

14

ФУНКЦІЯ

1.книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. 2. книжне. Робота кого -, чого-небудь, обов’язок, коло діяльності когось, чогось. //Призначення, роль чого-небудь. 3. фізіологічне. Специфічна діяльність організму людини, тварин, рослин, їхніх органів, тканин і клітин. 4. мат. Величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини (аргументу).

15

СТРУКТУРА

1.Взаєморозміщення та взаємозв’язок складових частин цілого; будова. Динамічна структура: у системах обробки інформації – структура даних, яка може змінюватися в процесі використання. 2. Устрій, організація чого-небудь. ** Багаторівнева структура – структура, елементи (вузли) якої розташовані на двох або більше рівнях ієрархії. Виробнича структура – сукупність виробничих підрозділів підприємства із зазначенням їх складу, співвідношення та зв’язків між ними. Структура маркетингу, економічне - поєднання елементів маркетингу для досягнення поставлених цілей і задоволення цільового ринку. Структура просування товарів, ек. – комунікаційна програма фірми, яка поєднує рекламу, пабліситі, персональний збут та його стимулювання. Структура ринку – основні характерні риси ринку, до яких входять: кількість і розміри представлених на ринку фірм; міра, до якої товари різних фірм схожі між собою; легкість входження та виходу з конкретного ринку; доступність ринкової інформації.

16

ЗНАЧЕННЯ

1.Громадська, політична, історична і т. ін. вага, роль кого -, чого-небудь; важливість. 2. Сутність чого-небудь; зміст. 3. Абстрактна величина з однією характеристикою, згідно з якою вона може порівнюватися з іншими абстрактними величинами. Гранично припустиме значення параметра – найбільше або найменше значення параметра, яке може мати вибір, пристрій та ін. для забезпечення свого правильного функціонування. Екстремальне значення величини – найбільше або найменше значення величини. Значення фізичної величини – відображення фізичної величини у вигляді числового значення з позначенням її одиниці. Критичне значення – значення параметра сигналу, відхилення від якого може призвести до порушення нормального функціонування вибору, системи. Логічне значення – значення ”істина” та ”хибність”, які можуть приймати логічні змінні. З. предмету є та об'єктивна його функція, яку він виконує в діяльності людей, в процесі їх спілкування. Оскільки історичні способи наочної діяльності одночасно і способи спілкування людей, то всі всілякі предмети діяльності (і – відповідно – пізнання) виконують роль загальнозначущого засобу спілкування і тим самим володіють 3.

17

СУТЬ

Найголовніше, основне в кому -, чому-небудь; зміст, основа. Говорити (відповідати) по суті – говорити (відповідати) про головне, суттєве, не відхиляючись від основної теми. По суті [справи] – насправді; в дійсності.

Суть - сенс даної речі, те, що вона є сама по собі, на відміну від всіх ін. речей і у відмінність т мінливих стані речі під впливом тих або інших обставин. Поняття «С.» дуже поважно для всякої філософської системи, для розрізнення цих систем з очки зору. рішення питання про те, як С. відноситься до буття, і як С. речей відноситься до свідомості, мислення.

18

УМОВА

1.Взаємна усна чи письмова домовленість про що-небудь; угода, договір. 2. Вимога, пропозиція, що висуваються однією зі сторон, які домовляються про що-небудь, а також при укладанні угоди, договору. 3. перев. мн. Взаємні зобов’язання сторін, що домовляються, запропоновані для укладання, дотримання угоди, договору. Базисні умови постачання – спеціальні умови, які визначають обов’язки продавця та покупця з доставки товару. Договірні умови, Контрактні умови – погоджені сторонами та зафіксовані в контракті предмет операції, характеристики товару, ціни, строки виконання зобов’язання, а також взаємні права та обов’язки сторін. 4. Які-небудь пропозиції щодо оплати, пільг і т. ін., що їх висуває особа або організація, яка надає кому-небудь роботу, приміщення тощо. 5. чого, рідше для чого, заст.. до чого. Необхідна обставина, яка уможливлює здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь. Сприятливі умови життя – умови довкілля, праці та побуту, які забезпечують збереження та поліпшення здоров’я населення. Умови праці – сукупність елементів виробничого середовища та специфіка трудового процесу, що впливають на здоров’я й працездатність людини та результати її діяльності. 6. перев. мн., які або чого. Обставини, особливості реальної дійсності, за яких відбувається або здійснюється що-небудь. 7. мн. Правила, які існують або встановлені в тій чи іншій галузі життя, діяльності, які забезпечують нормальну роботу чого-небудь. 8. Сукупність даних, положення, що лежать в основі чого-небудь. 9. заст. Умовляння.

19

РОЗВИТОК

1.Дія за знач. Розвивати і розвиватися. 2. Процес, унаслідок якого відбувається зміна якості чого-небудь, перехід від одного якісного стану до іншого, вищого. 3. Ступінь освіченості, культурності, розумової, духовної зрілості. 4 характеристика якісних змін об'єктів, поява нових форм буття, інновацій і нововведень і зв'язана з перетворенням їх внутрішніх і зовнішніх зв'язків. Виражаючи перш за все процеси змін, розвиток передбачає збереження (системного) якості об'єктів, що розвиваються..

20

ВПЛИВ

1.Дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета. Керівний вплив, спец.- спрямований вплив, який передбачає передачу певної інформації та прийняття рішення. Бути під впливом кого, чого – робити що-небудь, зважаючи на дії, думки певної особи або на певні обставини. Мати вплив на кого, що – те саме, що впливати². Сила влади, авторитету. // Державне або інше ділове й політичне керівництво.

21

ЗМІНА

1.Перехід, перетворення чого-небудь (стану, руху, ознаки, властивості і т. ін.) у щось якісно інше; змінювання. 2. Заміна кого -, чого-небудь кимсь, чимось іншим. // Виправлення (в тексті твору, в мові твору і т. ін.). 3. Частина доби, протягом якої одна група людей виконує певну роботу і змінюється іншою, коли минає цей час. // розм. Робота, виконувана за таку частину доби. // Час, відведений для шкільного, військового навчання, відпочинку і т. ін., після якого склад людей міняється. 4. Група людей, які виконують одночасно певну роботу (або відпочивають) і змінюються іншими через відповідний проміжок часу. 5. Молоде покоління, що має заступити старших. 6. Комплект одягу, білизни, що міняють час від часу.

22

ДІЯ, ДІЇ

1.Робота, діяльність, здійснення чого-небудь. 2. тільки мн. Сукупність Вчинків кого-небудь. 3. Робота, функціонування якої-небудь машини, агрегату, підприємства і т. ін. У дії – із застосуванням до конкретних умов, на практиці. 4. Вплив на кого-, що-небудь. // Виявлення сили, енергії чого-небудь. Шкідлива дія – несприятлива для організму людини дія чинників довкілля. 5. Сукупність і розвиток подій у літературних творах, кіно і т. ін. 6. тільки мн. Операції, пов’язані зі збройною боротьбою. 7. заст. Виконання якого-небудь обряду. 8. театр. Закінчена частина драматичного , оперного, балетного твору або спектаклю; акт. 9. Основний вид математичного обчислення.

23

ВЗАЄМОДІЯ

Взаємний зв’язок між предметами у дії,а також погоджена дія між ким-, чим-небудь. // фіз. Взаємний вплив тіл чи частинок, який зумовлює зміну стану їхнього руху.

24

ЗВ’ЯЗОК

1.Спілкування, можливість спілкування з ким -, чим - небудь. 2. Засіб спілкування на відстані. Дуплексний зв’язок - зв’язок, за якого передача даних по каналу здійснюється одночасно в обох напрямках. Напівдуплексний зв’язок - зв’язок, за якого передача даних по каналу здійснюється лише в одному напрямку. 3. Установа чи установи, що забезпечують технічні засоби спілкування на відстані. 4. Ділові, офіційні і т. ін. відносини, стосунки між ким -, чим-небудь. // Інтимні стосунки. // Близьке знайомство з впливовими особами. родинні зв’язки. 5. Співвідношення між різними факторами, явищами, подіями і т. ін., засновані на взаємозалежності і взаємообумовленості. 6. Внутрішня близькість із ким -, чим-небудь. 7. спец. Міцне сполучення, скріплення, з’єднання чого-небудь із чимось. 8. хім. Виведення з вільного стану, коли окремі атоми елементів, з’єднуючись між собою силами електронної взаємодії, утворюють молекули або кристали хімічних сполук.

25

ВІДНОШЕННЯ

1.Стосунок, причетність до кого -, чого-небудь; зв’язок із кимсь, чимсь. 2. Взаємозв’язок між предметами, явищами. Процентне відношення. Синтаксичні відношення. 3. заст. Ставлення (у 1 знач.). 4. Діловий лист, що надсилається в установу або офіційній особі.

26

СПОСІБ

1.Певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось. Спосіб життя – уклад, характер життя. 2 . Те, що служить знаряддям, засобом і т. ін. у якій-небудь справі, дії. 3. Граматична категорія дієслів, що виражає відношення дії (або стану) до дійсності, встановлюване мовцем.