Розміщення продуктивних сил з урахуванням розвитку територіального поділу праці

Ця закономірність обумовлена об'єктивною необхідністю взаємозалежного, взаємовигідного розвитку співробітництва між країнами. Стан економіки віддзеркалюється в можливостях участі в світовому ринку, в здатності швидко включитися у світові процеси економічного і технологічного розвитку.

Закономірність економічної цілісності регіону

Сутність географічної цілісності регіону полягає в органічній єдності природної, матеріальної (створеної людиною) та соціальної сфер. Кожний регіон неповторний. Цей факт має чимале практичне значення, особливо для органів соціально-економічного управління. Модель одного регіону не можна механічно переносити на інший, нехтуючи його специфікою.

Закономірність регіональної інтеграції господарства

Відокремлення регіонів через їхню спеціалізацію вимагає налагодження тісних економічних зв'язків поміж ними. Так виникає міжрегіональна економічна інтеграція. Внутрішньорегіональна інтеграція випливає із закономірності географічної цілісності регіону, яка означає збирання елементів народного господарства, внаслідок чого утворюється цілісна (інтегрована) система, регіональний економічний простір. Така система — це механізм, що динамічно розвивається і є об'єктом управління.

Закономірність територіальної комплексності продуктивних сил

У комплексі існує взаємозв'язок між спеціалізуючими, допоміжними та обслуговуючими галузями, між природними ресурсами регіону й виробництвом, між виробництвом і розселенням. Якщо економічна інтеграція — це швидше процес, ніж результат, то комплекс є наслідком цього процесу. Однак треба пам'ятати, що будь-який комплекс безперервно розвивається.

Закономірність територіальної концентрації продуктивних сил

Закономірність полягає у зосередженні виробництва й населення у найвигідніших місцях регіону, що забезпечує вищий (ніж середній для регіону) рівень життя та ефективність виробництва. Перевага таких місць може зумовлюватись особливо сприятливими природними умовами, вигідним економіко-географічним розташуванням, загальною економічною ситуацією, історико-економічними особливостями розвитку.

2.Принципи розміщення продуктивних сил

Принципи розміщення продуктивних сил – це свідома економічна політика, направлена на здійснення пізнаних закономірностей.

Принцип раціональності розміщення

виробництва

-ці два принципи тісно пов’язані між собою, проте оптимальність означає вибір найкращого варіанта не лише з наявних, а з усіх можливих. Є ще дин аспект, який демонструє відмінність між раціональністю і оптимальністю. За рахунок раціонального розміщення, скажімо, комплексу металургійних підприємств можна забезпечити максимальну ефективність галузі.

Водночас надмірна концентрація однорідного

виробництва завдасть екологічних втрат призведе до нераціонального використання робочої сили. Тобто у масштабі регіону, суспільства в цілому таке розміщення не буде ефективним. Тому часом доводиться поступитися ефективністю на локальному чи галузевому рівні, щоб забезпечити її на рівні країни. Саме такий підхід буде оптимальним [2].

[2].

Принцип оптимальності розміщення

виробництва

Принцип збалансованості і пропорційності

-означає таке розміщення виробництва, за яким б витримувалась рівновага між виробничими потужностями, обсягом виробництва, з одного боку, та наявністю сировинних, енергетичних, водних, земельних, трудових, фінансових ресурсів регіону – з іншого. Пропорційність передбачає також оптимальну структуру народного господарства регіону, тобто відповідну пропорцію між галузями спеціалізації, а також між спеціалізуючими, допоміжними й обслуговуючими галузями [2].

Реалізується:

-у комплексному використанні природних ресурсів, включно з відходами, приміром, гірництва чи лісопиляння, видобуванням усіх корисних компонентів;

-у раціональному використанні трудових ресурсів шляхом створення у регіоні такої структури господарства, за якої надається праця усім контингентам робочої сили;

-у створенні єдиної інфраструктури;

-у налагодженні ефективних виробничих зв'язків між підприємствами регіону [2].

Принцип комплексного розміщення виробництва

Принцип розміщення підприємств згідно з раціональними формами суспільної організації виробництва

До цього принципу належать концентрація, спеціалізація, кооперування й комбінування. Сутність принципу полягає у тому, що спосіб розміщення виробництва повинен стимулювати ефективний розвиток національних форм його організації [2].

За цим принципом держава повинна розвивати такі галузі й різновиди виробництва, для яких вона має найкращі умови й продукція яких користується попитом на світовому ринку. Тому розвиток подібних галузей має заохочуватися. Одночасно лібералізується імпорт тих товарів, які у країні не виробляються через природні умови або через завеликі витрати [2].

Принцип урахування міжнародного територіального поділу праці

Принцип обмеженого централізму

Сутність принципу полягає в органічному поєднанні стратегічних інтересів країни й

інтересів регіонів, підприємців, населення. Держава не повинна втручатись в діяльність підприємств і місцевих органів влади. Вона створює таку територіально-галузеву структуру, котра сприяла б і інтересам загальнодержавним, і інтересам регіональним, допомагаючи підвищувати життєвий рівень населення [2].