1.Загальносистемні закономірності розміщення продуктивних сил

Закономірність розміщення продуктивних сил – це економічні закони, що відображають найбільш істотні, стійкі, об'єктивні причинно-наслідкові зв'язки і відносини між суспільними процесами і територіями.

Будучи просторовою формою вираження економічних законів, закономірності розміщення продуктивних сил характеризуються загальними з ними рисами:

Об'єктивність. Практична діяльність людини має підпорядковуватися закономірностям розміщення продуктивних сил.

Обов'язковість вияву за певних умов. В економіці (як і в біології) немає досить жорстких і всім відомих законів, як, наприклад, у математиці, фізиці. Водночас, якщо людина не обізнана з механізмом вияву того чи іншого закону, тієї або іншої закономірності, то вони з особливою силою виявляються в порушеннях, диспропорціях, дисбалансах.

Системність, ієрархічність економічних законів і закономірності розміщення продуктивних сил. Закономірності треба свідомо використовувати у взаємозв'язку і поєднанні.

Автономність. Хоч економічні закони і закономірності розміщення тісно взаємодіють, навіть взаємно переплітаються, проте до певної міри залишаються автономними.

Закономірності і закони мають конкретно-історичний характер. Вони діють у певній соціально-економічній ситуації, зміна якої зумовлює і зміну сфери їх вияву.

Виділяють такі загальносистемні закономірності розміщення і розвитку продуктивних сил: Комплексно-пропорційне розміщення продуктивних сил

Комплексність територіальної організації продуктивних сил можна визначити як усвідомлений безперервний, узгоджений розподіл по території країни всіх елементів продуктивних сил з метою забезпечення ефективного розвитку виробництва і підвищення добробуту всіх членів суспільства. Пропорційність розміщення — співрозмірність, певне співвідношення між окремими елементами і сферами суспільного виробництва та існуючими можливостями. Комплексність і пропорційність перебувають у тісній органічній єдності.

Раціональне, економічно ефективне розміщення продуктивних сил

За цією закономірністю відношення між економікою та територією такі, що найбільший можливий ефект забезпечується найменшими можливими витратами на розміщення об'єкта.

Формула ефективності виробництва має такий вигляд:

де Е – ефективність;

Еф – ефект;

В – витрати.

Зближення економічного і соціального рівнів розвитку регіонів (областей)

Рівень соціально-економічного розвитку регіону залежить від використання економічного, демографічного і природного потенціалу території. Якщо територія добре працює, то вона повинна добре жити.

Господарський механізм території — це один з інструментів, за допомогою якого передбачається більш активно й ефективно поліпшувати умови життєдіяльності людей, зберегти економічний добробут, забезпечити при цьому поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.