3. Аеронавігаційне обслуговування

Аеронавігаційне обслуговування - обслуговування, що здійснюється відповідними службами на всіх етапах польоту ПС, в тому числі обслуговування повітряного руху, організація авіаційного електрозв’язку, метеорологічне забезпечення авіації, пошук, рятування та надання аеронавігаційної інформації.

Аеродром – ділянка суші або водної поверхні ( включаючи всі будинки, споруди, обладнання ), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення і руху повітряних суден.

3.1.Обладнання системи посадки

1. Призначення системи:

-6-

Комплекс обладнання системи посадки повітряних суден призначений для забезпечення приводу по радіо повітряних суден, які обладнано радіокомпасом, в район аеродрому для розрахунку та виконання посадки їх на ЗПС в складних умовах. Обладнання системи дозволяє побудувати маневр для виводу ПС в площину посадочного курсу та дає можливість на ПС, які знижуються посадочним курсом, контролювати відстань ЗПС при прольоті дальнього та ближнього приводних радіомаяків. При цьому екіпаж ПС використовуючи радіовисотомір може оцінити правильність витримування глісади та виконувати зниження до висоти, яка забезпечує візуальне виконання посадки по світлотехнічним пристроям. Крім цього виконання світлотехнічних пристроїв допомагає екіпажам при зльоті в складних метеорологічних умовах.

Глісада – траєкторія зниження.

1. Склад обладнання та розміщення на аеродромі включає в себе наступні об’єкти:

• Дальній приводний радіомаяк (приводна радіостанція та маркерні радіомаяки) – дальня приводна радіостанція з маркером (ДПРМ).

• Ближній приводний радіомаяк (приводна радіостанція, маркерні радіомаяки) – ближня приводна радіостанція з маркером (БПРМ).

Приводні радіостанції з маркерними радіомаяками розміщуються на продовженні вісі зльотно-посадковій смузі (ЗПС) на відстані від торця ЗПС:

ДПРМ на відстані 4000 м

БПРМ на відстані 1000 м

Спільно з дальнім приводним радіомаяком та ближнім приводним радіомаяком для керування повітряним рухом (ПР) та керуванням повітряним судном (ПС) використовуються радіопеленгатори, пристрої спецзв’язку, світлотехнічні пристрої електропостачання.

При використанні екіпажом області систем посадки оператор забезпечує дистанційне ввімкнення об’єктів - дальній приводний радіомаяк та ближній приводний радіомаяк, контроль за їхньою роботою. Екіпаж необхідну інформацію (курсовий кут приводної радіостанції, момент та висоту польоту ПС дальнього та ближнього приводних радіомаяків), отримує безпосередньо, спілкуючи за приладами,

-7-

які встановлені на повітряному судні і в польоті використовує наступні бортові радіобладнання:

• Автоматичний радіокомпас АРК (класифікується як бортовий радіопеленгатор).

• Маркерний радіоприймач (МРП).

• Засоби зв’язку.

• Радіовисотомір малих висот.

2. Приводні радіостанції:

Являють собою передаючі пристрої,які працюють в діапазоні середніх хвиль на антенах ненаправленої дії, призначені для радіонавігації повітряного судна,які обладнані автоматичними радіокомпасами.

Кінцевим пристроєм автоматичного радіокомпаса є привод, стрілка якого показує екіпажу напрямок на радіостанцію,яка пеленгується (курсовий кут радіостанції).

Курсовий кут радіостанції - це кут,який утворюється між повздовжньою віссю ПС та напрямом на провідну радіостанцію, що пеленгується, відрахованою за годинниковою стрілкою.

Знання курсового кута дозволяє вирішити ряд задач екіпажу по ПС, його керуванню.

Для впізнавання привідних радіостанцій, їм присвоюють одну або дві літери позивні,які передаються по курсу радіотелеграфної азбуки, 30 знаків за хвилину.

Окрім основного призначення, провідний передавач може бути використаний як передавач зв’язку. Наприклад, при відмові засобів зв’язку на борту повітряного судна. Диспетчер необхідну інформацію екіпажу передає за допомогою дальньої приводної радіостанції. При цьому екіпаж веде прийом за допомогою АРК.

3. Класифікація привідних радіостанцій:

Привідні радіостанції розділяються на окремі та посадкові.

Посадкові привідні радіостанції входять в систему посадки ПС і разом з маркерними радіомаяками утворюють в системі обладнання системи посадки (ОСП) дальній та ближній приводні радіомаяки.

Дальня приводна радіостанція (ДПР) слугує для приводу ПС в район аеродрому, виконання посадкового маневру та витримування посадкового курсу ПС.

Ближня приводна радіостанція (БПР) слугує тим самим цілям,що й ДПР, крім

-8-

приводу літака в район аеродрому і тому має менший радіус зони дії.

Зоною дії вважається район, оточуючий повітряний рух в межах якого мінімальне значення напруженості вертикального поля земної хвилі забезпечує впевнену індикацію пеленга по бортовому радіокомпасу.

Радіус дії дальньої зони – близько 150 км

Радіус дії ближньої зони – не більше 100 км

Посадкові приводні радіостанції працюють тонально-модульованими хвилями, безперервно випромінюючи коливання несучої частоти та упізнаються по перериванню амплітудної модуляції А₂.

Дальній ПР присвоюється двобуквений телеграфний позивний, який подається в режимі А₂ безперервно.

БПР присвоюється однобуквений телеграфний позивний (друга буква позивної ДПР).

Окремі ПР, не входячи у склад системи посадки, поділяються на аеродромні та позааеродромні.

Аеродромні служать для приводу на аеродром ПС, які обладнані радіокомпасом та забезпечення наступного виконання спрощеного маневру заходу на посадку з пробиттям хмар по затвердженій схемі.

АРП встановлюються як правило повздовж вісі ЗПС за напрямом та на віддалені від її закінчення з урахуванням забезпечення найбільш комфортного та повного використання їх льотним складом при виконанні маневрів, зв’язаних із заходом на посадку по затвердженій схемі, а також з урахуванням забезпечення об’єкта електроенергією та усіма видами комфорту для обслуговуючого персоналу.

Позааеродромні ПР служать для приводу ПС до радіонавігаційної точки поза аеродромом і маркування моменту їх польоту. Їх розміщують у пунктах, які маркують входи чи виходи коридорів повітряних зон.

Окремі ПР працюють тонально-модульованими хвилями і упізнаються по двохбуквеному позивному сигналу,який передається в режимі А₁ чи А₂ зі швидкістю 30 знаків/хв. Через кожних 25-30 сек. Дальність дії окремих ПР на привід повинна бути не менша 150 км.

-9-