Тема № 1: Інвестиції та фактори інвестування.

1. Суб’єкти інвестування.

2. Об’єкти інвестування.

3. Класифікація проектів.

1. Інвестування – це процес вкладання матеріальних, фінансових та інтелектуальних

цінностей в підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку.

Суб’єкти інвестування:

1. Держава представлена:

- НБУ;

- уряд;

- фонд державного майна;

- Антимонопольний комітет.

2. Фінансові установи або інвестори:

- комерційні банки;

- інвестиційні фонди;

- інвестиційні компанії;

- лізингові компанії;

- страхові компанії;

- кредитні спілки.

Інвестиційний фонд вкладає залучені кошти в будь-які проекти, а інвестиційна компанія вкладає власні і залучені кошти в цінні папери. Інвестиційні фонди бувають у вигляді корпорації або трасту.

3. Підприємства, що інвестуються:

- акціонерні товариства відкритого і закритого типу;

- товариства з додатковою відповідальністю;

- товариства з обмеженою відповідальністю;

- повне товариство;

- командитне товариство;

- холдингова компанія;

- промислово-фінансова група.

4. Посередники:

- фірма-девелопер здійснює пошук, розробку та реалізацію проекту;

- проджект-менеджер здійснює пілотування проекту;

- ріелтер – посередник на ринку нерухомості;

- еккалтингова фірма здійснює оцінку інвестиційних ризиків і заходи їх зменшення;

- консалтингова фірма здійснює маркетингові дослідження;

- інжинірингова компанія здійснює розробку технічної документації.

2. Об’єкти інвестування:

1. Фінансові – вкладання коштів в цінні папери.

2. Реальні – вкладання коштів в матеріальні цінності.

3. Інтелектуальні – вкладання коштів в право власності та інтелектуальні цінності.

4. Інноваційні – вкладання коштів в нові розробки.

3. Класифікація проектів:

1. За об’єктом:

• фінансові;

• реальні;

• інтелектуальні;

• інноваційні.

2. За формою:

• прямі;

• портфельні;

• венчурні;

• мегаполісні;

• галузеві;

• регіональні;

• національні;

• міжнародні.

3. За розміром:

• малі;

• середні;

• великі.

4. За мотивацією:

• вилучені;

• ринкові;

• надприбуткові.

5. За ризиком:

• позаризикові (до 10 %);

• з мінімальним ризиком (до 40 %);

• з середнім ризиком (до 80 %);

• з високим ризиком (до 100 %);

• авантюрні (> 100 %).

6. За технологічною готовністю:

• зародкові;

• попередні;

• готові;

• реконструкція;

• реорганізація;

• санація.

7. За походженням капіталу:

• первинні;

• реінвестиції;

• дезінвестиції;

• внутрішні;

• зовнішні.

Тема № 4: Організація інвестиційних біржових операцій.

1. Механізм торгівлі на світових біржах.

2. Факторний аналіз змін на ринку.

3. Графічний аналіз, його особливості.

1) Механізм торгівлі на світових біржах.

Причини виникнення світової торгівлі загальновідомі. Це і розширення виробництва в кожній країні окремо та в регіоні взагалі. Це і збільшення обсягів перевезення капіталу між країнами. Це і пошук капіталом місць найбільшої віддачі. Злиття та поглинання міжнародних компаній (купівля цінних паперів іноземних компаній через національну валюту). І на завершення міжнародний туризм.

Всі ці фактори спричиняють активізацію проведення розрахунків між країнами. Тому і не дивно, що торгівля такими інструментами, як валюта та цінні папери, вийшла за межі окремої країни і набула світового масштабу.

Світова торгівля не припиняється практично цілодобово.

Місто Відкриття Закриття

Токіо 2 год. 10 год.

Франкфурт 9 год. 17 год.

Нью-Йорк 15,30 год. 22 год.

А З І Я Є В Р О П А А М Е Р И К А

2,00 9,00 10,00 15,30 17,00 22,00

Як видно зі схеми ринки мають зони співпраці:

9,00 – 10,00 – зона найбільшої активності азіатсько-єропейського ринку.

Азіатські торговці вже чітко встановили тенденції на ринку, але європейські трендери вносять нестабільність своїм вторгненням на ринок.

15,30 – 17,00 – зона «польотів» американського долара.

Європейські обережні торговці закривають ринок, коли на нього приходять агресивні американці. В цей час курс USD дуже сильно коливається.

Є ще один цікавий проміжок часу – так званий «Lance time» з 19,00 по 19,45. Саме в цей час, коли американські трендери йдуть на обідню перерву, ринок отримує страшенну диспропорцію через малу кількість учасників. Трендери називають цей стан – «тонкий ринок».

Взагалі обсяги операцій на різних ринках неоднаковий:

• Сідней $ 40 блн.

• Токіо $ 250 блн.

• Гонконг (Сінгапур) $ 150 блн.

• Франкфурт (Мілан, Париж, Рим) $ 350 блн.

• Лондон $ 500 блн.

• Нью-Йорк $ 300 блн.

Товари біржових операцій:

• USD – американський долар вважається валютою безпечного сховища. При будь-яких кризових ситуаціях на біржі (обвал цінних паперів чи певної валюти) інвестор намагається уникнути збитків через купівлю долара.

• EUR – валюта країн валютного союзу (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Фінляндія, Австрія, Португалія, Греція). Валюта. яка конкурує на ринку з американським доларом, але, на відміну від нього, більш підтверджена коливанням через неспівпадання фаз коливання економіки країн-учасниць.

• JPY – йєна вважається валютою-замінником долара для азіатських держав. Саме цю валюту купують азіатські інвестори для запобігання краху. Європейці відносяться до йєни як до екзотичного товару.

• GBP – англійський фунт стерлінгів є валютою фінансової столиці світу. Якщо починає коливатися англійський фунт стерлінгів, то неодмінно почнуть коливатися і інші валюти.

• CHF – швейцарський франк має цінність як валюта нейтралітету. Це стало можливим завдяки оголошеному країною нейтралітету та потужній банківській системі. Хоча більшість інвесторів сприймають франк як проксі-валюту євро, адже франк повністю відображає поведінку євро.

Механізм торгівлі на світових фондових та валютних біржах ідентичний.

Розглянемо на прикладі валютної біржі.

Купівля-продаж валюти здійснюється на грошові знаки:

EUR / USD USD / JPY

товар гроші товар гроші

Структура ціни:

EUR / USD = 0, 8 8 8 2 / 8 7

Велика внут- зовніш-

фігура рішня ня

фігура фігура

Велика фігура (тіло валюти) – величина, яка практично не змінюється тривалий час і показує реальне співвідношення товару й валюти.

Внутрішня фігура (bid) – ціна продажу активу (товару).

Зовнішня фігура (offer, ask) – ціна купівлі активу (товару).

Різниця між внутрішньою та зовнішньою фігурою називається spred. Spred є фактичним прибутком торговця.

Торгівля на біржі відбувається за допомогою лотів. Лот – це фіксована сума угоди купівлі-продажу, яка є стандартна для всіх учасників.

Наприклад:

Лот

• EUR/USD 100000 EUR

• GBP/USD 100000 GBP

• USD/LPY 100000 USD

• USD/CHF 100000 USD

Якщо ранкова ціна EUR/USD (morning) = 0,8882/87, а вечірня ціна EUR/USD (ivening) = 0,8815/20, то

1. Продаж – 0,8882 * 100000 = 88820 USD

2. Купівля – 0,8820 * 100000 = 88200 USD

3. Прибуток = 620 USD

Аналогічно розраховуються всі операції, де грошима є долар. Якщо долар виступає у вигляді товару, то механізм розрахунку дещо відрізняється.

Ранкова ціна USD/CHF ( m ) = 1,7236/40, вечірня ціна USD/CHF ( i ) = 1,7300/05

1. Купівля – 1,7240 * 100000 = 172400 CHF

2. Продаж – 1,7300 * 100000 = 173000 CHF

3. Прибуток = 600 CHF

4. Перерахунок – 600/1,7305 = 346,72 USD

Аналогічно розраховуються всі операції, де товаром є долар. Такий механізм притаманний не тільки валютним операціям, а і операціям із цінними паперами.