- •Поняття, ознаки та підстави створення сім’ї.
- •2. Поняття, ознаки шлюбу.
- •Основні ознаки:
- •3. Умови укладення шлюбу.
- •3. Відсутність перешкод щодо укладення шлюбу
- •4. Перешкоди до укладення шлюбу.
- •5. Державна реєстрація шлюбу.
- •6. Поняття, правова природа та підстави недійсності шлюбу.
- •7. Абсолютно недійсний шлюб: підстави та порядок анулювання актового запису про шлюб.
- •8. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду: підстави та порядок визнання недійсним.
- •10. Загальні правові наслідки недійсності шлюбу.
- •12. Визнання шлюбу неукладеним.
- •13. Поняття та підстави припинення шлюбу.
- •14. Розірвання шлюбу в адміністративному порядку: підстави та порядок.
- •15. Розірвання шлюбу в судовому порядку: підстави та порядок.
- •16.Момент розірвання шлюбу та факти, які підтверджують його розірвання.
- •17.Правові наслідки припинення шлюбу.
- •18.Режим окремого проживання подружжя: поняття, порядок встановлення та правові наслідки.
- •1. На майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком не поширюється режим спільності.
- •2. Дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
- •19. Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою
- •22. Оспорювання батьківства (материнства): підстави, порядок та суб’єкти.
- •23. Визнання батьківства (материнства)
- •24. Спір про батьківство (материнство).
- •25. Загальна характеристика майнових правовідносин подружжя: поняття та види.
- •Речові-.
- •Зобов'язальні:
- •27. Особиста приватна власність дружини та чоловіка: поняття, склад майна, підстави виникнення.
- •28. Трансформація особистої приватної власності дружини та чоловіка в спільну сумісну власність подружжя.
- •29. Спільна сумісна власність подружжя: поняття, склад майна, підстави виникнення.
- •30. Розпорядження спільним майном подружжя.
- •31. Поділ спільного майна подружжя.
- •32.. Договірний режим майна подружжя. .
- •34. Сторони та порядок укладення шлюбного договору.
- •35. Зміст шлюбного договору.
- •36. Розірвання та визнання недійсним шлюбного договору: підстави та правові наслідки.
- •37. Правовий режим майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.
- •38. Підстави, порядок та правові наслідки позбавлення батьківських прав.
- •Засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
- •39. Поновлення батьківських прав.
- •40. Відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
- •Укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
- •Видача письмових зобов'язань від імені дитини;
- •Відмова від майнових прав дитини.
- •42. Поняття та особливості зобов’язань щодо утримання.
- •43. Підстави виникнення зобов’язань щодо утримання між подружжям та колишнім подружжям.
- •46. Добровільний порядок надання утримання
- •47. Договір про надання утримання.
- •49. Розмір аліментів
- •50.51. Стягнення аліментів за минулий час. Заборгованість.
- •52. Відповідальність за прострочку сплати аліментів.
- •53. Припинення права на утримання одного з подружжя та колишнього подружжя.
- •54. Припинення зобов’язання щодо утримання батьками дітей та повнолітніх синів (дочок).
- •55. Поняття та сутність усиновлення.
- •57. Визнання усиновлення недійсним.
- •58. Скасування усиновлення.
- •59. Позбавлення усиновлювача батьківських прав.
- •65. Підстави виникнення патронату над дітьми.
- •66. Договір про патронат.
- •67. Припинення патронату над дітьми.
- •68. Прийомна сім'я: поняття та підстави створення.
52. Відповідальність за прострочку сплати аліментів.
У СК вперше встановлена відповідальність за прострочення сплати аліментів. Вона спрямована на певну компенсацію одержувачу аліментів його витрат і має необхідний стимулюючий, превентивний вплив на особу, що порушила свої аліментні обов’язки. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, до неї застосовується спеціальна форма відповідальності — стягнення неустойки (пені). Згідно з ч. 1 ст. 196 СК одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Дана норма розташована в гл. 15 СК, норми якої регулюють відносини щодо утримання неповнолітніх дітей, але застосовується і до відносин щодо утримання батьками своїх повнолітніх дітей (ст. 201 СК). Стягнення неустойки можливе лише у випадку виникнення заборгованості з вини особи, зобов’язаної сплачувати аліменти, наприклад, якщо особа ухилялася від сплати аліментів, знаходилася у розшуку тощо. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (ч. 2 ст. 196 СК). Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів неповнолітній (ч.3ст.196СК). Стягнення неустойки вперше передбачене сімейним законодавством і спрямоване на підвищення захисту майнових прав дітей. Донедавна відсутність у сімейному праві такого способу забезпечення виконання зобов’язання, як сплата неустойки, розглядалася як особлива риса сімейного права і підстава для його відокремлення від цивільного права. Зміни останнього часу довели можливість і доцільність застосування до сімейних відносин норм цивільного законодавства. Тому включення в СК положення про стягнення неустойки (пені) за невиконання аліментного зобов’язання є цілком виправданим.
53. Припинення права на утримання одного з подружжя та колишнього подружжя.
Той із подружжя, хто отримує аліменти, втрачає право на їх отримання у такому разі, коли відпали умови, які були підставами для їх стягнення, а саме: 1)одержувач аліментів поновив свою працездатність; 2)непрацездатна особа уклала новий шлюб. У даному випадку новий шлюб є саме тим юридичним фактом, який припиняє аліментні зобов'язання між колишнім подружжям, оскільки від цього моменту обов'язок піклуватися про непрацездатну особу покладається на нового чоловіка (дружину). Стягнення аліментів у такому разі припиняється лише після укладання зареєстрованого у встановленому порядку шлюбу. Тобто фактичні шлюбні відносини аліментних зобов'язань не припиняють. Звичайно, недобросовісний із подружжя, хто є непрацездатним, може не реєструвати офіційно фактичні шлюбні відносини, аби продовжувати отримувати матеріальну допомогу від колишніх чоловіка чи дружини. За таких обставин, коли буде доведено в судовому порядку перебування у фактичних шлюбних відносинах того з колишнього подружжя, хто є непрацездатним, суду необхідно надати право за позовом зацікавленої особи припиняти стягнення аліментів. Якщо допомога надавалася добровільно, то за наведених обставин вона може автоматично бути припинена. Якщо ж підставою для стягнення аліментів було рішення суду, то зацікавлена сторона із подружжя має звернутися до суду з відповідною заявою, і тоді згідно з рішенням суду вона звільняється від обов'язків по утриманню колишнього чоловіка (дружини). Право на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що: 1) Одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги. Тобто матеріальне становище того з подружжя, хто її потребував, поліпшилося, у зв'язку з чим відпала необхідність його аліментувати. Наприклад, держава підвищила розмір пенсії, одержувач аліментів отримав спадщину, уклав договір довічного утримання, має інші доходи, які дозволяють йому існувати своїм коштом. 2) Платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу. Матеріальне чи сімейне становище того з подружжя, хто надавав допомогу, змінилося настільки, що він уже не може виконувати аліментні зобов'язання щодо утримання іншого з подружжя, що є непрацездатним. Скажімо, батьки платника аліментів стали непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, а платник втратив постійну роботу чи отримав травму, яка не дозволяє йому працювати за набутою спеціальністю. З урахуванням обставин, які були підставою для стягнення аліментів, право одного з подружжя на утримання також припиняється, якщо: а) у вагітної дружини була перервана вагітність або дитина народилася мертвою; б) дитина, яка проживала з одержувачем аліментів, померла або передана на виховання іншій особі; в) у свідоцтві про народження дитини, яка проживала з одержувачем аліментів, за рішенням суду виключені відомості про дружину як матір дитини (чоловіка як батька дитини); г) подружжя (колишнє подружжя) уклали договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової допомоги. Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідченим і підлягає державній реєстрації.