18.Режим окремого проживання подружжя: поняття, порядок встановлення та правові наслідки.

ст 119 СК України за заявою под­ружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.

Формою звернення до суду буде заява. Справа розглядається в окремому порядку. Суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання, якщо виявить розлад подружніх відносин, і застосувати інститут сепарації за наявності таких обставин, як хвороба одного з подружжя ,подружня зрада, тощо;суд повинен встановити, чи не зашкодить таке рішення інтересам спільних дітей цих осіб. У позовній заяві позивач може також поєднати вимоги щодо визначення місця проживання дітей, спільного житла чи виселення зі свого житла другого з подружжя, надання утримання йому чи спільним дітям подружжя.У статті 119 СК України передбачена можливість встановлення судом сепарації не тільки за позовом одного з подружжя, а й за заявою подружжя, яке досягло спільної згоди. Сторони мали б подавати до суду договір про те, з ким із них проживатимуть діти, яку участь у їх вихованні братиме інший з подружжя. За відсутності спільних дітей і наявності згоди подружжя на сепарацію підстави встановлення режиму окремо­го проживання не мають важливого значення.

Стан сепарації не вимагає державної реєстрації.Сепарація не є різновидом припинення шлюбу.Відповідно до статті 120 СКУ права та обо­в'язки подружжя не припиняються. Згідно зі статею З СК України подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік з поважних причин не проживають спільно, а сепарація є досить поважною при­чиною.

Правовими наслідками сепарації є:

1. На майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком не поширюється режим спільності.

2. Дитина, народжена дружиною після спливу десяти мі­сяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.

Ст 119 СК України режим окремого про­живання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.

19. Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою

Визначення походження д-и залежить від того, чи переб-ть б-ки між собою у шлюбі. Д., яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Якщо д. народилася у подружжя, дружина. записується матір'ю, а ч. — батьком дитини. Для визначення походження д-и від матері подаються такі док-ти: мед. сві­доцтво про народження, мед. довідка або акт, які підтвер­джують народження д-и відп. ж., а походження д-и від б. визнач-ся на підставі Свідоцтва про шлюб (за його відсутності — запису про шлюб). Щодо походження д-и від батьків, які перебувають у шлюбі, застос-ся презумпція материнства (ос., записана матір'ю д-и, вваж-я такою, що її народила) та презумпція батьк-тва (ч. одруженої ж-и вваж-ся б-ом її д-и). Презумпція батьк-івства діє в разі народження д-и під час шлюбу, або зачаття під час шлюбу і народження д-и до спли­ву 10 міс. після прип-ня шлюбу або визнання його недійсним. Якщо д. народилася до спливу 10 міс. від дня прип-ня шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повтор. шлюбу її матері з ін. особою, вважається, що батьком д-и є ч. її матері у повтор. шлюбі, оскільки щодо нього почала діяти презумпція батьківства. Батьківство попер. чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з ч. у повтор. шлюбі або за рішенням суду.

У разі встан-ня у порядку, передб. чинним за­к-ом, режиму ок. проживання подрукжя д., народжена др-ою після спливу 10 міс., не вваж-ся такою, що походить від її ч., тобто презумпція батьківства не заст-ся.

Подружжя, а також ж. та ч., шлюб між якими прип-но, у разі народження д. до спливу 10 міс. після прип-ня їх шлюбу, мають пр. подати до дорацсу спільну заяву про невизнання ч. (колишнього ч.) б-ом д-и. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання ін. особою та матір'ю д-и заяви про визнання батьк-ва.

Якщо мати д-и під час реєстрації народження заяв­ляє, що її колишній ч. не є б-ом д-и, і у зв'язку з цим просить не вказувати його б-ом в актов. записі про народження д-и, то її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви самої матері та її колишнього ч. про невизнання його б-ом д-и, а також заяви про визнання батьк-ва ін. ос. та матері д-и. Якщо колишній ч. матері д-и не може особисто з'явитися до дорацсу для подання такої заяви, то його заява, справжність підпису на якій має бути но­таріально засвідченою і яка підтверджує, що він не є б-ом д-и, може бути подана через представника. Повн-ня предст-ка мають ґрунт-ся на нотаріально посвідченій довіреності.

Якщо д. нар-ся до спливу 10 міс. від дня прип-ня шлюбу внаслідок смерті ч., походження д-и від б-а може бути визначене за спільною заявою матері та ч., який вважає себе б-ом.

Якщо мати д-и, яка перебуває у зареєст.шлюбі, під час реєстрації народження заявляє, що її ч. не є б-ом цієї д-и, і у зв'язку з цим просить не вказувати його б-ом в актов. записі про народження д-и, то її про­хання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви самої матері та її ч. про невизнання його б-ом д-и, а також заяви про визнання батьк-ва ін. ос. та матері д-и. Якщо ч., який перебуває у зареєст. шлюбі з матір'ю д-и, не може особисто з'явитися до дорацсу для подання такої заяви, то його за­ява, яка підтверджує, що він не є б-ом д-и, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через предс-ка. Повн-ня предс-ка мають ґрун-ся на нотаріально посвідченій довіреності.

20. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.

Якщо мати та б. д-и не переб-ть у шлюбі між собою, походження д-и від матері визнач-ся на підставі док-а закладу охорони здоров'я про народження нею д-и чи ін. зазнач. вище док-у, що під­тверджує походження д-и від матері. Якщо мати та б. д-и не переб-ь у шлюбі між собою, походження д-и від б-а визнач-ся:

1. за заявою матері та батька дитини;

2. за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини;

3. за рішенням суду (стаття 125 CK України).

Походження дитини від батька може бути визначене в доб­ровільному (адміністративному) або судовому порядку.

У добров. порядку походження д-и від б-а визна­ч-ся за заявою матері та б. д-и або за заявою ч., який вважає себе б-м д-и. Спільна заява ж. та ч., які не переб-ть у шлюбі між собою, може бути подана як до, так і після народження д-и до дорацсу. У разі подання такої заяви до народження дитини до неї додається довідка закладу охорони здоров'я про вагітність ж-и.

Якщо заява про визнання себе б-м д-и подана ос. до 18 р., дорацс повідомляє в 3-денний термін б-ів чи 1 з них, опікуна малолітнього, пікл-ка неповнол-го про запис його б-ом д-и. У разі якщо повідомити б-ів, опікуна, пікл-ка цієї особи неможливодорацс повинен повідомити орган опіки та пікл-ня про цей запис.

Якщо заява про визнання батьк-ва не може бути пода­на особисто, вона може бути подана через предс-ка або надіслана поштою, за умови нотаріального засвідчення справж­ності підпису заявника на цій заяві. Повноваження предст-ка мають бути нотаріально засвідчені.

Особа, яка знала на момент реєстрації, що не є батьком дитини, не може оспорити своє батьк-во.

Ч., який не перебуває у шлюбі з матір'ю д-и, може подати до рацсу заяву про визнання себе б-ом д-и, мати якої:

1. померла або оголошена померлою;

2. визнана недієзд;

3. визнана безвісно відсутньою;

4. позбавлена батьків. прав;

5. не проживає з нею не менш як 6 міс.і не про­являє про неї материнської турботи та пікл-ня.

У цьому разі до заяви додаються док-ти, які посвід-ть відсутність матері (свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання матері недієзд, безвісно відсутньою або про позб-ня її батьк. прав, рішення органу опіки та пікл-ня про підтв-ня факту непрож-ня матері з д-ою не менше 6 міс.), та про проведену реєстра­цію повідомляється орган опіки та пікл-ня.

Умовою прийняття такої заяви є запис про б-а д-и у Книзі реєстрації народжень за прізвищем матері, а ім'я та по батькові б-а д-и записуються за її вказівкою. У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її про­живання такий запис про матір та б-а д-и провадиться за заявою родичів, ін. осіб або уповн. предс-ка закладу охорони здоров'я, в якому народилася д-а. У разі відмови дорацсу у визнанні особи б-м д-и батьк-во щодо д-и може бути визнане за рішенням суду.

Якщо б-ки д-и невідомі, запис про них у Книзі реєстрації народжень провадиться за рішенням.

21. Визначення походження дитини, народженої із застосуванням репродуктивних технологій.

У разі народження дружиною д-и, зачатої в результаті застос-ня допоміжних репродукт. технологій, здійсн. за письм. згодою її ч., він запис-я б-ом д-и. У разі перенесення в організм ін. ж. ембріона л-и, зачатого подружжям у результаті застос-ня допо­міжних репродукт. технологій, б-ми д-и є под­ружжя. Подружжя визнається б-ми д-и, народж.дружиною після перенесення в її організм ембріона л-и, зачатого її ч-ом та ін. ж-ою в результаті застос-ня допоміжних репродукт. технологій. Питання про застос-ня допоміжних репродукт. технологій виріш-я на прохання дієзд. ж., щодо якої ці методи будуть застос-ся, а також після оформлен­ня заяв подружжя, в яких вони беруть на себе рівні пр. та об-ки щодо майб. д-и, відповідно до Інструкції про порядок застос-ня допоміжних репродукт.технологій, затв. наказом МОЗУ від 23.12.2008 року.. В разі застос-ня сурогатно­го мат-ва ці відносини можуть оформ-ся дог-ом про сурог.мат-во за участю трьох сторін (майб. батьків, сурог.матері та мед. закладу) або двома дог-ми (між мед. закладом та сурог. матір'ю, між мед. закладом та майб. б-ми). Форма договору – письмова, а за бажанням сторін — посвідч-ся нотаріусом. Зміст до­говору про сурог. Мат-во може містити умови про предмет дог-у, компенсацію витрат на мед. Обслуг-ня, втрати в заробітку та місце прож-ня вагітної суро­г.матері, місце проведення обстежень та реалізації самої технології, зоб-ня сурог. матері щодо дотр-ня вимог медиків, наслідки народження неповносправної дитини, з вадами ф. чи псих. розвитку. Якщо ж., яка погодилась стати сурог. матір'ю, перебуває в шлюбі, то доречно ставити питання щодо проходження мед. об­стеження і її ч-ом, а також отр-ня його письмової згоди на участь дружини в цій програмі. У разі народження д-и ж-ою, якій в організм було перенесено ембріон л-и, зачатий подружжям в результаті застос-ня доп. репродукт. технологій (сурог. матір'ю), реєстрація народження провадиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з док., що підтверджує факт народження д-и цією ж-ою, подається засвідчена нотаріусом її письм. згода на запис подружжя б-ми д-и. При цьому робиться відмітка, що матір'ю д-и згідно з мед. свідоцтвом про нар-ня є від­п. громадянка.