- •Поняття, ознаки та підстави створення сім’ї.
- •2. Поняття, ознаки шлюбу.
- •Основні ознаки:
- •3. Умови укладення шлюбу.
- •3. Відсутність перешкод щодо укладення шлюбу
- •4. Перешкоди до укладення шлюбу.
- •5. Державна реєстрація шлюбу.
- •8. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду: підстави та порядок визнання недійсним.
- •6. Поняття, правова природа та підстави недійсності шлюбу.
- •7. Абсолютно недійсний шлюб: підстави та порядок анулювання актового запису про шлюб.
- •10. Загальні правові наслідки недійсності шлюбу.
- •12. Визнання шлюбу неукладеним.
- •13. Поняття та підстави припинення шлюбу.
- •14. Розірвання шлюбу в адміністративному порядку: підстави та порядок.
- •15. Розірвання шлюбу в судовому порядку: підстави та порядок.
- •16.Момент розірвання шлюбу та факти, які підтверджують його розірвання.
- •17.Правові наслідки припинення шлюбу.
- •18.Режим окремого проживання подружжя: поняття, порядок встановлення та правові наслідки.
- •1. На майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком не поширюється режим спільності.
- •2. Дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
- •19. Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою
- •22. Оспорювання батьківства (материнства): підстави, порядок та суб’єкти.
- •23. Визнання батьківства (материнства)
- •24. Спір про батьківство (материнство).
- •25. Загальна характеристика майнових правовідносин подружжя: поняття та види.
- •Речові-.
- •Зобов'язальні:
- •27. Особиста приватна власність дружини та чоловіка: поняття, склад майна, підстави виникнення.
- •28. Трансформація особистої приватної власності дружини та чоловіка в спільну сумісну власність подружжя.
- •29. Спільна сумісна власність подружжя: поняття, склад майна, підстави виникнення.
- •30. Розпорядження спільним майном подружжя.
- •31. Поділ спільного майна подружжя.
- •32.. Договірний режим майна подружжя. .
- •34. Сторони та порядок укладення шлюбного договору.
- •35. Зміст шлюбного договору.
- •36. Розірвання та визнання недійсним шлюбного договору: підстави та правові наслідки.
- •37. Правовий режим майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.
- •38. Підстави, порядок та правові наслідки позбавлення батьківських прав.
- •Засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
- •39. Поновлення батьківських прав.
- •40. Відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
- •Укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
- •Видача письмових зобов'язань від імені дитини;
- •Відмова від майнових прав дитини.
- •42. Поняття та особливості зобов’язань щодо утримання.
- •43. Підстави виникнення зобов’язань щодо утримання між подружжям та колишнім подружжям.
- •46. Добровільний порядок надання утримання
- •47. Договір про надання утримання.
- •49. Розмір аліментів
- •50.51. Стягнення аліментів за минулий час. Заборгованість.
- •52. Відповідальність за прострочку сплати аліментів.
- •53. Припинення права на утримання одного з подружжя та колишнього подружжя.
- •54. Припинення зобов’язання щодо утримання батьками дітей та повнолітніх синів (дочок).
- •55. Поняття та сутність усиновлення.
- •57. Визнання усиновлення недійсним.
- •58. Скасування усиновлення.
- •59. Позбавлення усиновлювача батьківських прав.
- •65. Підстави виникнення патронату над дітьми.
- •66. Договір про патронат.
- •67. Припинення патронату над дітьми.
- •68. Прийомна сім'я: поняття та підстави створення.
37. Правовий режим майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.
СК встановлені майнові права та обов'язки жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. При цьому закон встановлює загальне правило: майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Це означає, що майно, набуте цими особами за час спільного проживання, належить жінці та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчан ня, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостій ного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час спільного про живання, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності цих осіб. Фактичне подружжя має рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить йому на праві спільної сумісної власності тощо.
Варто зазначити що на відміну від подружжя, фактичне подружжя не може укладати шлюбний договір, оскільки його суб'єктний склад чітко визначений - наречені та особи, які перебувають у зареєстрованому шлюбі. Тому фактичне подружжя може врегулювати свої майнові відносини за допомогою іншого договору, в якому будуть відображені особливості його суб'єктного складу.
Договір фактичного подружжя щодо їхніх майнових правовідносин не потребує нотаріальної форми. Він укладається в простій письмовій формі, хоча за бажанням сторін може бути засвідчений нотаріально.
38. Підстави, порядок та правові наслідки позбавлення батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав — це сімейно-правова санкція, яка застосовується в разі винної протиправної поведінки матері, батька, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ними своїх обов'язків щодо дитини.
Перелік підстав позбавлення батьківських прав чітко визначений законом і є вичерпним. Відповідно до статті 164 СК України мати, батько щодо усіх своїх дітей або когось із них можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування. Дитина може бути залишена батьками у пологовому будинку або в іншому закладі охорони здоров'я, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (частина З статті 143 СК України);
ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (пункт 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ). Особа не вважається такою, що ухиляється від виконання сімейного обов'язку, якщо вона не може його виконувати в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини (частина 3 статті 15 СК України). Сімейний обов'язок особистого немайнового характеру недієздатної особи припиняється у зв'язку з неможливістю його виконання (частина 2 статті 15 СК України), визнання особи недієздатною не є підставою для позбавлення її батьківських прав;
3) жорстоко поводяться з дитиною. Таке поводження з дитиною має місце в разі застосування батьками щодо дитини насильницьких дій (насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю (стаття 1 Закону України від 15.11.2001 року «Про попередження насильства в сім'ї»). Таке жорстоке поводження з дитиною може, зокрема полягати в навмисному нанесенні батьками дитині побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести до її смерті, порушення фізичного чи психічного здоров'я, діях сексуального характеру щодо неї, навмисному позбавленні дитини житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які дитина має право, що може призвести до її смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні честі та гідності дитини;