Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сімейне право України 2011.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
424.45 Кб
Скачать

46. Добровільний порядок надання утримання

У добровільному порядку утримання може надаватися в таких випадках:

1) в натуральній чи грошовій формі за згодою сторін без оформлення жодних документів безпосередню одержувачу утри­мання;

    1. подання заяви платником за місцем роботи, виплати пенсії, стипендії;

      1. укладення договору про утримання.

Відповідно до статті 187 СК один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана. На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного стро­ку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії. На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відра­хуванню на підставі заяви та виконавчи документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії , а також, якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

47. Договір про надання утримання.

Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначити розмір та строки їх виплати (стаття 189 СК Укра­їни). Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені законом. Сторонами договору є батьки, але одержувачем аліментів є дитина.За своєю правовою природою цей договір є безоплатним (одна сторона зобов'язується надавати утримання другій стороні без відповідного зустрічного представлення), односторонньо зобов'язуючим (одна сторона має обов'язок надавати утриман­ня, а інша — право його вимагати), консенсуальним (вважаєть­ся укладеним з моменту досягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах у встановленій законом формі). Договір про надання утримання (сплату аліментів) укладається в письмовій формі та нотаріально посвідчується.

Досить спрощено законодавцем охарактеризовано умови такої домовленості, наприклад, щодо дітей, як такі, що не мо­жуть порушувати права дитини, встановлені цим кодексом. Кошти на утримання за домовленістю сторін можуть сплачуватися у відсо­тках до заробітку чи інших доходів платника, у твердій грошовій сумі із відповідною індексацією, винятково в грошовій формі, чи в грошовій формі у поєднанні з натуральною (систематичне забезпечення продуктами. одягом, житлом, іншим майном). Грошові виплати частково могли б бути замінені виконанням робіт, наданням послуг. За погодженням між сторонами може бути вирішено питання і про періодичність виплат: щомісяця, двічі на місяць, квартал, щотижня, інші варіанти. Серед умов такого договору доцільно також узгодити і порядок покриття додаткових витрат на утримання дитини, пов'язаних, наприклад, із лікуванням, розвитком певних здібностей, оплатою навчання, іншим.

У договорі про утримання (сплату аліментів) може буги встановлено строк його дії в цілому, або окремих його умов. В разі невизначеності строку ця домовленість діятиме до до­сягнення дитиною 18 років, щодо подружжя, інших суб'єктів - на строк існування обставин, визначених в домовленості. Крім строків, можна визначити інші обставини, за наявності яких ця домовленість почне діяти або припиниться. Можливим у договорі є також вирішення питання щодо форм відповідаль­ності платника аліментів і встановлення, крім відшкодування збитків, певного виду неустойки в разі несплати чи прострочки виконання ним свого обов'язку.

В разі невиконання платником свого обов'язку за догово­ром стягнення аліментів здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби (абзац З пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

48. Примусовий порядок сплати аліментів. За відсутності домовленості між сторонами щодо надання утримання зобов'язаними особами добровільно аліменти стягують в судовому порядку. Позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання (частина 1 статті 109 ЦПІ< України), однак, позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача (частина 1 статті 110 ЦПІ< України). Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (пред'явлення позову). Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів на утримання одного із подрркжя за ми­нулий час, але не більш як за один рік (стаття 79 СК України). Аліменти за минулий час на утримання дитини можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки (стаття 191 СК України). За рішенням суду кошти на утримання (аліменти) при­суджуються у частці від доходу платника і (або) у твердій грошовій сумі.Щодо утримання батьками дітей за загальним правилом розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька. Якщо стягуються аліменти на двох і більше ді­тей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення пов­ноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття (стаття 183 СК України). Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, коли розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі. Такий підхід застосовуєть­ся судом за заявою платника або одержувача у випадках, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обста­вин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначе­ним розміром аліментів і зазначеним мінімальним розміром аліментів на дитину.