- •Поняття, ознаки та підстави створення сім’ї.
- •2. Поняття, ознаки шлюбу.
- •Основні ознаки:
- •3. Умови укладення шлюбу.
- •3. Відсутність перешкод щодо укладення шлюбу
- •4. Перешкоди до укладення шлюбу.
- •5. Державна реєстрація шлюбу.
- •6. Поняття, правова природа та підстави недійсності шлюбу.
- •7. Абсолютно недійсний шлюб: підстави та порядок анулювання актового запису про шлюб.
- •8. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду: підстави та порядок визнання недійсним.
- •10. Загальні правові наслідки недійсності шлюбу.
- •12. Визнання шлюбу неукладеним.
- •13. Поняття та підстави припинення шлюбу.
- •14. Розірвання шлюбу в адміністративному порядку: підстави та порядок.
- •15. Розірвання шлюбу в судовому порядку: підстави та порядок.
- •16.Момент розірвання шлюбу та факти, які підтверджують його розірвання.
- •17.Правові наслідки припинення шлюбу.
- •18.Режим окремого проживання подружжя: поняття, порядок встановлення та правові наслідки.
- •1. На майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком не поширюється режим спільності.
- •2. Дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
- •19. Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою
- •22. Оспорювання батьківства (материнства): підстави, порядок та суб’єкти.
- •23. Визнання батьківства (материнства)
- •24. Спір про батьківство (материнство).
- •25. Загальна характеристика майнових правовідносин подружжя: поняття та види.
- •Речові-.
- •Зобов'язальні:
- •27. Особиста приватна власність дружини та чоловіка: поняття, склад майна, підстави виникнення.
- •28. Трансформація особистої приватної власності дружини та чоловіка в спільну сумісну власність подружжя.
- •29. Спільна сумісна власність подружжя: поняття, склад майна, підстави виникнення.
- •30. Розпорядження спільним майном подружжя.
- •31. Поділ спільного майна подружжя.
- •32.. Договірний режим майна подружжя. .
- •34. Сторони та порядок укладення шлюбного договору.
- •35. Зміст шлюбного договору.
- •36. Розірвання та визнання недійсним шлюбного договору: підстави та правові наслідки.
- •37. Правовий режим майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.
- •38. Підстави, порядок та правові наслідки позбавлення батьківських прав.
- •Засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
- •39. Поновлення батьківських прав.
- •40. Відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
- •Укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
- •Видача письмових зобов'язань від імені дитини;
- •Відмова від майнових прав дитини.
- •42. Поняття та особливості зобов’язань щодо утримання.
- •43. Підстави виникнення зобов’язань щодо утримання між подружжям та колишнім подружжям.
- •46. Добровільний порядок надання утримання
- •47. Договір про надання утримання.
- •49. Розмір аліментів
- •50.51. Стягнення аліментів за минулий час. Заборгованість.
- •52. Відповідальність за прострочку сплати аліментів.
- •53. Припинення права на утримання одного з подружжя та колишнього подружжя.
- •54. Припинення зобов’язання щодо утримання батьками дітей та повнолітніх синів (дочок).
- •55. Поняття та сутність усиновлення.
- •57. Визнання усиновлення недійсним.
- •58. Скасування усиновлення.
- •59. Позбавлення усиновлювача батьківських прав.
- •65. Підстави виникнення патронату над дітьми.
- •66. Договір про патронат.
- •67. Припинення патронату над дітьми.
- •68. Прийомна сім'я: поняття та підстави створення.
27. Особиста приватна власність дружини та чоловіка: поняття, склад майна, підстави виникнення.
Поняття «особиста приватна власність» дуже суперечливе,оскільки воно не закріплене ні в Конституції України ні в ЦК, тому в деяких науковців існує думка що таке поняття суперечить цим актам,проте 3. В. Ромовська вважає, що введення терміна «особиста» не означає запровадження нової форми власності, а тому не суперечить Конституції України, оскільки особиста власність однієї фізичної особи чи спільна власність кількох фізичних осіб є власністю приватною. Термін «особиста» є антонімом до терміна «спільна». Останнім аргументом З.В. Ромовської є те, що латинське слово «приватум» означає «особистий», «несуспільний». Якщо так, то словосполучення «особиста приватна власність» взагалі позбавлена змісту, оскільки означає «особиста особиста (несуспільна) власність».
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1 ) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.
Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню;
кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них;
плоди, приплід, доходи (дивіденди), одержані нею, ним від використання особистого майна.
Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя
Право ос власності на конкретне майно виникає з моменту, визначеного законом, насамперед нормами Глави 24 ЦК України «Набуття права власності» в частині щодо набуття фізичними особами права приватної власності і залежить від підстави набуття та виду майна. Найпоширенішою підставою набуття майна у власність є договір. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (стаття 334 ЦК України)