8.5.1. Робота з художнім редактором і художником

Для проектування редактор передає художньому редакторові основні відомості про майбутнє видання (читацьке призначення, вид літератури, обсяг, ілюстрації, наявність таблиць, формул, апарату тощо).

Функції художнього редактора такі:

— разом з редактором і технічним редактором розробляє проекти художнього оформлення видання і технічного оформлення видання (основні сторінки¹, ілюстрації, проекти оправи чи обкладинки);

— перевіряє авторські оригінали ілюстрацій і встановлює можливість їх використання для створення оригіналів, придатних до поліграфічного відтворення;

— дає технічному редакторові вказівки щодо особливостей поліграфічного оформлення текстових і зображальних елементів видання (якщо немає макету);

— визначає завдання художникам щодо технічних особливостей підготовки ілюстрацій;

— складає проекти угод з художниками (графіком, фотографом), зокрема щодо розрахунків за виконані ними роботи;

— забезпечує дотримання художниками планів підготовки ілюстрацій і перевіряє підготовані ними оригінали з погляду якості художнього виконання і відповідності авторському оригіналу;

— редагує художнє оформлення в проекті видання (верстках), особливо пробні відбитки ілюстрацій;

— редагує художнє оформлення в сигнальних примірниках;

— контролює якість друку накладу видання.

Значну частину ілюстрацій художники-графіки створюють за допомогою COI на комп’ютері (наприклад, у системах Corel Draw, Adobe Illustrator та ін.). Для сканування готових ілюстрацій використовують професійні сканери високої роздільної здатністі або фотоапарати (наприклад, для полотен образотворчого мистецтва). Для редагування фотографій використовують системи опрацювання фотографій на зразок Adobe Photoshop. Це значно скорочує витрати на художнє оформлення видання.

Якщо підготовано кілька варіантів проекту художнього оформлення видання, редактор повинен перевірити, чи відповідають ці варіанти естетичним нормам редагування, реципієнтській аудиторії, а також разом із технічним і художнім редакторами обрати серед них оптимальний.

8.5.2. Робота з конструктором (технічним редактором)

Особливості проектування книжкових видань. Проектування здійснюють, виходячи з того, що верстання книжкових видань є безмакетним².

Редактор, художній редактор і технічний редактор повинні враховувати, що в деяких ВС є вже готові макети і стилі оформлення книжкових видань³, спільно розроблені конструкторами й художниками-графіками⁴. Тому колектив проектувальників насамперед повинен розв’язати дилему: роз­робляти зовсім новий проект конструкції видання чи скористатися вже готовим.

Незалежно від обраного способу конструювання технічний редактор укладає технічний паспорт видання, в якому або вказує назву готового проекту видання у ВС (разом з усіма належними йому стилями⁵) або детально характеризує розроблений оригінальний проект (формат друкованого аркуша, формат сторінки, формат набору, поля, стилі, типи виділень, розміри спусків, наявність колонтитулів, гатунок паперу, колірність, спосіб плантування, метод скріплення зошитів у блоки, вид оправи, спосіб скріплення блоку з оправою тощо). При створенні оригінального проекту конструктор за допомогою ВС реалізує викладені в паспорті параметри у вигляді макету й стилів його оформлення або доручає зробити це верстальникові.

Після завершення художнього оформлення та підготовки проекту конструкції редактор повинен проконтролювати, чи цей проект відповідає:

— функціональному призначенню видання (формат, шрифт, папір, спосіб скріплення, оправа);

— жанровим особливостям видання;

— матеріальним ресурсам ЗМІ;

— фінансовим ресурсам ЗМІ.

Особливості проектування газетно-журнальних видань. Суть проектування цих видань полягає в створенні макету верстки видання. Такий макет компонують для кожної його окремої сторінки на окремих аркушах паперу, пропор­ційних за розмірами формату видання. Іноді на такі аркуші поліграфічним способом заздалегідь наносять мо­дульну сітку, прийняту для цього видання.

Макет газетних, а також деяких журнальних видань проектують за таким алгорит­мом. Найперше всі повідомлення ділять на дві групи: нерекламні та рекламні. Потім кожне нерекламне повідомлення оцінюють за трьома параметрами: ступенем новизни інформації, ступенем цінності інформації та майстерністю її подання автором (що вищий ступінь новизни, цінності та майстерності, то більшу кількість балів набирає повідомлення). На підставі цих трьох критеріїв редактор обчислює комплексну оцінку кожного повідомлення. Що вища комплексна оцінка, то меншим повинен бути номер сторінки, на яке потрапить повідомлення, або то престижнішим повинно бути його місце на сторінці. Кілька перших повідомлень з найвищими комплексними оцінками розташовують на першій сторінці видання. Для решти повідомлень, окрім їх комплексної оцінки, враховують також можливість їх розміщення в постійних рубриках видання. Конкретна кількість повідомлень, які розташовують на першій сторінці, залежить від формату видань. Так, для формату А2 їх має бути три — п’ять, для формату A3 — два — чотири і для формату А4 — одне — два.

Рекламні повідомлення редактор попередньо повинен розсортувати на три групи: а) з найвищою оплатою; б) із середньою оплатою; в) з найнижчою оплатою. Повідомлення першої групи розташовують на першій сторінці, другої — на останній, а третьої — на сторінках усередині видання.

На цьому проектування макету сторінок газетно-журнального видання завершується. Для оформлення рубрик та інших елементів художнього оформлення (наприклад, лінійок) використовують прийняті у виданні незмінні стилі.

Від книжкового газетно-журнальне проектування суттєво відрізняється не тільки наявністю макету, а й тим, що основні технологічні та художні особливості видання (наприклад, технічний паспорт, види верстання, стилі, графічне оформлення) задають один раз, а далі намагаються не змінювати. Змінюють проект конструкції чи художнє оформлення, як правило, рідко й непомітно, оскільки кожне газетно-журнальне видання прагне зберегти свій стиль, що відіграє роль логотипу, дає змогу реципієнтові вирізнити його серед інших, опосередковано рекламує це та інші видання цього ЗМІ.

* * *

Після завершення проектування редактор повинен передати верстальникові:

— видавничий оригінал (не тільки текстову, а вже й ілюстраційну частину);

— проект конструкції видання (технічний паспорт, а за потреби — макет і стилі оформлення).