8.4.4. Робота з авторами

Працювати з авторами редактор починає на підготовчому етапі, який завершується укладанням видавничої угоди. Далі редактор знову починає працювати з автором після того, як рукопис уже відредаговано й треба узгодити всі виправлення.

У процесі узгодження виправлень між редактором та автором часто виникають розбіжності та конфліктні ситуації. Вони є наслідком того, що автори не враховують об’єктивні відмінності між ними та реципієнтами, не знають особливостей впливу повідомлень на реципієнтів чи специфіки функціонування ЗМІ тощо. Редактор повинен уміти швидко й коректно нейтралізувати такі конфліктні ситуації, не порушуючи норм спілкування й ділової етики.

Існує ціла низка класичних методів усунення конфліктних ситуацій, ефективність яких перевірена практикою. Вони такі:

а) продемонструвати авторові можливість подвійного тлумачення фрагмента тексту, провівши “польовий” експеримент з будь-ким із присутніх у редакції;

б) запропонувати авторові вдалий варіант виправлення;

в) сказати авторові, що на перше місце слід ставити інтереси реципієнта, а це піднесе престиж видання;

г) вказати, що помилки в повідомленні легко зможуть зауважити всі реципієнти, а це підірве його — автора — авторитет;

ґ) показати авторові, що відхилення від точності в редакційному варіанті виправлення незначні;

д) пояснити, що зрозумілість повідомлення значно важливіша (в певних межах, звичайно) від точності і що такої позиції дотримуються всі працівники ЗМІ й автори².

Ще одним аргументом може бути демонстрація авторові видавничих норм, зафіксованих у найрізноманітніших довідниках.

Якщо редактор відчуває, що для ефективного опрацю­вання повідомлення його компетенції недостатньо, він повинен звернутися за допомогою до колег-редакторів або до спеціалістів конкретної галузі знань, які кваліфіковано проконтролюють дотримання в повідомленні наукових норм.

8.5. Конструювальний етап

Після того, як редагування завершено, сформовані апарат видання і вихідні відомості, тобто після того, як авторський оригінал перетворився на видавничий, редактор передає його на етап конструювання³.

Оскільки на редактора покладається відповідальність за соціальну й економічну ефективність видання, саме він, а не хтось інший, керує всіма роботами, пов’язаними з конструюванням, вирішує подальшу долю видання. На цьому етапі редактор повинен, виходячи з фінансових і матеріальних можливостей ЗМІ, спільно з художнім редактором і конструктором розробити проект конструкції видання, а далі на цій основі разом з верстальником взяти участь у конструюванні власне проекту видання (у видавничій справі такий проект за традицією називають версткою видання).

З переліченими учасниками проектування й конструювання редактор працює паралельно, адже конструювання видання та його художнє оформлення тісно пов’язані між собою, утворюють єдине ціле.

У великих видавництвах підрозділи конструювання й верстання можуть бути окремими підрозділами. У малих видавництвах це може бути навіть одна людина, яка поєднує в собі й технічного редактора, й верстальника.