4.5. Місце читання серед інших видів сприймання повідомлень масової інформації

У наш час споживання масової інформації відбувається у вагонах метро (читання книг, журналів, газет), на вулиці (читання комерційної чи політичної реклами), вдома (читання паперових та електронних видань) тощо. Споживаючи цю інформацію, люди задовільняють свої емоційні, естетичні, пізнавальні чи навчальні потреби. У такий спосіб, інформація, будучи ідеальною субстанцією, стала таким самим продуктом споживання, як і будь-які матеріальні продукти чи надані послуги.

Проте масова інформація видань, яку сприймає людина, не є однаковою: за один вид інформації людям доводиться платити (платна інформація, наприклад, книги), за другий платити не доводиться (безплатна інформація, наприклад, різні види реклами на білбордах). Платять, як правило, за ту інформацію, яка задовільняє емоційні, естетичні, пізнавальні чи навчальні потреби людини відповідно до її власних потреб. За інформацію, яка закликає чи примушує людину до чогось (пропагандистська й рекламна інформація), як правило, платити не доводиться. Розповсюджуючи таку інформацію, її виробники самі турбуються про те, щоб реципієнти всупереч їх спротиву цю інформацію все ж сприйняли.

За даними соціологічних досліджень (табл. 3.1), 2000 р. середньостатистичний американець² споживав масову інформацію упродовж тижня 64,7 години, з цього часу на телебачення припадало 30,2; радіо — 20,3; музичні записи — 5,2; газети — 3,0; книги — 1,8; журнали — 1,5; домашнє відео — 1,1; відеоігри — 0,8; інтернет — 0,8 (рис. 4.1)³. Якщо врахувати, що в тижні 168 год, то ці цифри вражають: 39 % тижневого часу середньостатистичний американець витрачав на споживання масової інформації, тобто навіть трохи більше ніж на сон, якщо виходити з 8-годинної тривалості сну (звісно, тут потрібно враховувати й те, що деяку інформацію, наприклад телевізійну та радійну, людина може сприймати паралельно з іншими видами діяльності). Звертаємо увагу також на те, що після 2010 р. обсяги споживання масової інформації через інтернет значно зросли, а тому інтернет у цьому рейтингу піднявся значно вище. Не виключаємо також, що після розширення послуг інтернет-радіо й інтернет-телебачення за фактором часу інтернет взагалі може посісти серед ЗМІ перше місце.

Таблиця 3.1

Споживання масової інформації в сша в 1992 та 2000 р. Одним громадянином за рік

Носій	Споживання 1992 р., год.	Споживання 2000 р.		Зміни у 2000 р. порівняно з 1992, %
		год.	мегабайт
Телебачення	1510	1571	3 142 000	4
Радіо	1150	1056	57 800	-8
Музичні записи	233	269	13 450	15
Газети	172	154	11	-10
Книги	100	96	7	-4
Журнали	85	80	6	-6
Домашнє відео	42	55	110 000	30
Відеоігри	19	43	21 150	126
Інтернет	2	43	9	2050
Всього	3324	3380	3 344 783	1,7

Рис. 4.1. Кількість часу, яку витрачав у 2000 р. середньостатистичний американець

на отримання масової інформації впродовж тижня, години:

1 — телебачення, 2 — радіо, 3 — музичні записи, 4 — газети, 5 — книги, 6 — журнали,

7 — домашнє відео, 8 — відеоігри, 9 — інтернет

За даними того ж спостереження, за обсягами споживання масова інформація, яку людина отримує з різних джерел упродовж тижня, розташована в такому порядку: телебачення — 60 423, домашнє відео — 2115, радіо — 1111, відеоігри — 407, музичні записи —259, газети — 0,21, інтернет — 0,17, книги — 0,13, журнали — 0,12 мегабайт.

Ці дані про кількісні характеристики споживання інформації є вкрай важливими для прийняття рішень під час видання як окремих повідомлень, так і під час проведення різних інформаційних кампаній.

Запитання й завдання до розділу 4

1. Які форми книг і періодики відомі в історії розвитку суспільства? Які з них і як використовуються на сучасному етапі його розвитку?

2. Яку подвійну природу має книга і в чому її сутність?

3. Які види суспільної цінності має книга?

4. Які функції виконують книги в житті суспільства?

5. Які функції виконує періодика в житті суспільства?

6. Що таке читання? Які існують види читання?

7. Назвіть основні фактори, які впливають на читання.

8. Які закономірності читання ви можете назвати?

9. Яке місце за рангами займають книги й періодика в системі повідомлень масової інформації?

10. Скільки часу витрачають громадяни на читання книг і періодики?

11. Скільки фінансових ресурсів витрачають громадяни на читання книг і періодики?

1 Артефакт — об'єкт, створений руками людини (на відміну від тих, що існують у природі).

1 Читання як проблема вільного часу: за результатами соціолого-статистичних досліджень / В. С. Сеньківський та ін. Львів: Українська академія друкарства, 2009. 160 с.

2 Для України щодо споживання масової інформації аналогічні дані відсутні.

3 Партико З. В. Теорія масової інформації та комунікації : навч. посібник. Львів: Афіша, 2008. С. 205.