1.3 Перспективи розвитку ринку обов’язкового медичного страхування в Україні

Одним із шляхів вирішення проблем, пов'язаних з розвитком охорони здоров'я і покращанням медичного обслуговування населення, є обов’язкове медичне страхування, що базується на принципах соціальної солідарності і набуло значного поширення в багатьох державах.

Україна довго готувалася до запровадження обов’язкового медичного страхування. Урядом з метою подальшого затвердження державної політики відносно реформування системи охорони здоров'я та перетворення медичного страхування в ефективну складову соціального захисту населення була запропонована модель загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.

На сьогоднішній день в Україні існують чотири альтернативних проекти законів, які мали б вирішити всі проблеми охорони здоров'я і забезпечити цю сферу додатковими фінансовими ресурсами [14]:

- проект закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування (реєстраційний № 4505);

- проект закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування (реєстраційний № 4505-1);

- проект закону про фінансування охорони здоров’я та медичне страхування (реєстраційний № 3370);

- проект закону про загальнообов’язкове медичне страхування (реєстраційний № 3370-1).

Ці чотири проекти залежно від їх концептуальної спрямованості можна поділити на дві групи: законопроекти № 4505 та 4505-1 базуються на концепції соціального страхування і передбачають створення одного національного страхового фонду, а законопроекти № 3370 і 3370-1 базуються на концепції обов'язкового цивіль­ного (комерційного) страхування та орієнтовані на створення кон­курентного ринку обов'язкового медичного страхування за участю багатьох конкуруючих комерційних страхових компаній.

Основною метою даних проектів є встановлення гарантій громадянам при виникненні страхового випадку щодо отримання гарантованого рівня медичної допомоги за рахунок нагромаджених коштів і фінансування профілактичних заходів.

Принципами здійснення загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування є [9]:

• загальнообов'язковість страхування для населення України;

• соціальна солідарність у фінансуванні, наданні медичної допомоги та профілактичних заходів застрахованим особам;

• гарантування органами державної влади рівних можливостей в реалізації застрахованими особами своїх прав на медичну допомогу і профілактичні заходи;

• забезпечення цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;

• забезпечення застрахованим надання гарантованого Програмами загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування рівня медичної допомоги в повному обсязі внаслідок настання страхового випадку.

Загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування полягає в зборі і капіталізації страхових внесків та наданні за рахунок зібраних коштів медичної допомоги всім категоріям громадян на законодавчо встановлених умовах і в гарантованих розмірах.

Тому систему загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування можна розглядати з двох точок зору: з одного боку, це складова частина державної системи соціального захисту поряд з пенсійним страхуванням і страхуванням у зв’язку з безробіттям, з іншого боку, це фінансовий механізм забезпечення додаткових до бюджетних асигнувань коштів на фінансування охорони здоров'я й оплату медичних послуг.

Необхідно зауважити, що у сферу загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування включене тільки медичне обслуговування населення.

Відшкодування заробітку, втраченого під час хвороби, здійснюється вже в рамках іншої державної системи — соціального страхування - і не є предметом загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.

Медичне обслуговування згідно з обов’язковим медичним страхуванням надається відповідно до базової і територіальної програм загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, що охоплюють мінімально необхідний обсяг медичних послуг, гарантованих кожному громадянину.

В основах законодавства про обов'язкове державне соціальне страхування визначено перелік медичних послуг, які надаватимуться за рахунок страхових внесків. Це - амбулаторне лікування та діагностика, стаціонарне лікування, забезпечення ліками, здійснення профілактичних та роз'яснювальних заходів, медична реабілітація після важких операцій і хронічних захворювань.

Загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування здійснюватиметься через Фонд медичного страхування — самостійну, децентралізовану і некомерційну організацію, що є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства.  Основними функціями Фонду медичного страхування є [11]:

•   акумулювання коштів на загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування населення;

•   забезпечення фінансування відповідних програм загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;

•   формування фінансових резервів для забезпечення стабільності системи загальнообов'язкового медичного страхування;

•   розроблення та впровадження правил загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування громадян;

•   здійснення контролю за раціональним і ефективним використанням закладами охорони здоров'я коштів, а також контролю за своєчасністю та повнотою сплати страхувальниками страхових внесків до Фондів медичного страхування загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;

•   формування баз даних згідно з усіма категоріями платників страхових внесків та застрахованих осіб;

•   внесення на затвердження відповідними державними адміністраціями пропозицій щодо встановлення та регулювання страхового тарифу для страхувальників;

•   участь у проведенні ліцензування та акредитації закладів охорони здоров'я;

•   здійснення контролю за якістю, достатністю та доцільністю медичної допомоги;

•   проведення роз'яснювальної роботи з питань, які стосуються компетенції Фонду медичного страхування;

• кредитування за необхідності закладів охорони здоров'я.

Впровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування допомагає вирішити проблеми соціального захисту населення у сфері охорони здоров'я. Воно також є важливим кроком щодо вирішення проблеми фінансування системи охорони здоров'я.

Створення системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування в Україні призначене:

• забезпечувати доступну, якісну і безплатну допомогу в медичних закладах будь-якої форми власності;

• контролювати формування і використання коштів соціального медичного страхування з боку держави, громадян через профспілки, а також роботодавців;

• призупиняти надзвичайну комерціалізацію системи охорони здоров'я;

• надавати пацієнту право самостійно обирати лікаря і медичний заклад, вирішувати конфліктні питання;

• сприяти перебудові структури управління і організації системи охорони здоров'я, виходячи з потреб ринкової економіки.

На шляху впровадження обов’язкового медичного страхування наша країна повинна рівнятися на Європу, або вчитися на помилках Росії, де за десятирічний термін не відбулося значних зрушень у даній сфері.

Варто відзначити, що запровадження обов'язкового медичного страхування потребує чіткого визначення правових, організаційних та фінансових засад запровадження такої системи. Ефективне забезпечення прав громадян на охорону здоров'я є першочерговим соціальним пріоритетом. Дуже важливо, щоб особа, котра стає учасником такої системи, почувалася захищеною.