Директор з виробництва

Директор з маркетингу

Фінансовий директор

Директор з персоналу

Штампувальний цех

Збиральний цех

Інструментальний цех

Рис. 1.4. Функціональна структура організації

Другий тип – продуктна структура, в основу формування структурних підрозділів якої покладено технологічний ланцюжок виготовлення продукції чи надання послуг.

На підприємстві ознакою технологічної структури є спеціалізація його цехів на виконанні певної частини технологічного або окремої стадії виробничого процесу. Наприклад, наявність ливарного, ковальсько-пресового, штампувального, механічного та збирального цехів на машинобудівному заводі (див. рис. 1.5).

Генеральний директор

Блок виробництва

сільскогосподарських машин

Блок товарів господарського призначення

Адміністративний апарат

Адміністративний апарат

Виробництво

Фінанси

Реалізація

Виробництво

Фінанси

Реалізація

Рис. 1.5. Продуктна структура організації

Комбінована організаційна структура покликана подолати недоліки двох попередніх організаційних типів і є їхнім симбіозом. Вона об’єднує зусилля функціональних і технологічних спеціалістів. На практиці це вирішується шляхом закріплення експертів із функціональних відділів за одним або кількома технологічними підрозділами для надання допомоги їхнім співробітникам. Персонал поділяється на робітників і службовців, а службовці, у свою чергу, - на керівників, спеціалістів иа ін.

Персональне управління в організації здійснюється органами управління. До них належать усі службовці, які виконують управлінські функції. Функції управління виконуються або самим власником, або найнятим для цієї роботи керівником (менеджером).

Ще однією важливою характеристикою структури організації є її ієрархічність, або число рівнів між головним керівником і безпосереднім виконавцем.

Централізація – це підтримка влади та рішень, які ухвалюються керівництвом організації. І, навпаки, децентралізація – це дискредитація влади та ухвалюваних нею рішень.

Чим більше в структурі організації таких рівнів, тим вищий ступінь її ієрархічності. Здебільшого ієрархічність організації має структуру, наведену на рис. 1.6.

Організації з високим ступенем ієрархічності більш ефективні з погляду контролю за розподілом та використанням ресурсів. Це допомогає досягти високого ступеня концентрації ресурсів на окремих напрямках діяльності.

Рис.1.6. Ієрархічність організації

Разом із тим у практичній діяльності таких структур малоефективним є процес комунікації, особливо нижчого рівня з вищим, придушується самостійність працівників, розвивається їхня інертність.

Водночас організації з меншою кількістю ієрархічних рівнів більш динамічні, легше пристосовуються до змін, що відповідальності працівників.

Регулярні реорганізації вибивають бюрократа з колії якраз у той момент, коли йому здається, що попереду наїжджена дорога. Вони дають змогу порівняно безболісно позбутися тих керівників, які вже, судячи з усього досягли критичного рівня некомпетентності.