5

зміст

Вступ………………………………………………………………..3

розділ 1. історіографія питання та Огляд джерел …5

1.1. Історіографія питання…………………………………………..5

1.2. Характеристика джерел………………………………………...9

розділ 2. роль комінтерну в боротьбі іспанської республіки з фашизмом……………………………………….14

2.1. «Іспанське питання» в теорії та практиці Комінтерну в 1936 – 1939 рр. ………………………………………………………...………14

2.2. Створення та функціонування інтербригад ………………….20

розділ 3. Втручання СРСР до подій народно-революційної війни в іспанії 1936 – 1939 рр. ……………..26

3.1. Іспанія та СРСР: спільні дії на фронтах ……………………....26

3.2. Анархісти і комуністи в Іспанії 1936 – 1939 рр.: наслідки союзу ………………………………………………………………….....33

3.3. Втручання сталінського СРСР в дії республіканських урядів як зовнішньополітичний фактор поразки Іспанської республіки……....44

Висновки…………………………………………………………48

Список використаних джерел та літератури……...51

Вступ

Суспільна актуальність цієї теми на сьогоднішній день полягає у тому, що локальні конфлікти не можуть залишитися непоміченими. Їх вдало використовують інші держави задля розв’язання якихось власних політичних проблем. Досить часто локальна війна переростає у сутичку широких масштабів, а її наслідки змінюють ситуацію усіх країн-учасників. Такими були події народно-революційної війни в Іспанії 1936 – 1939 рр. Тож наукова актуальність заключається у дослідженні політики європейських держав та СРСР напередодні Другої світової війни. Подається характеристика втручання Комінтерну до подій народно-революційної війни, певною мірою розкривається суть інтернаціоналізму в тих умовах.

Це питання досліджується у працях таких вчених, як

Мета роботи – вивчення і дослідження причин та наслідків втручання СРСР та Комінтерну до подій народно-революційної війни в Іспанії, довести провідну роль інтербригад. Також розглядається вектор діяльності анархістів та їх співпраця з комуністами.

Відповідно до мети ми ставимо наступні завдання:

1. Проаналізувати головні напрямки політики Комінтерну стосовно Іспанії, схарактеризувати їх наслідки.

2. Дослідити принципи утворення інтербригад та їх військову діяльність у Іспанії 1936 – 1939 рр.

3. Визначити роль інтернаціонального обв’язку в ході бойових дій на прикладі функціонування інтербригад.

4. Розглянути спільні бойові операції військ республіканської Іспанії та СРСР, вказати головні стратегічні пункти та військові бази союзників Республіки.

5. Охарактеризувати політичну діяльність анархістів Іспанії під час народно-революційної війни.

6. Розкрити проблему недоліків союзу анархістів і комуністів у Іспанії в 1936 – 1939 рр. та наслідків політичної співпраці.

7. Розглянути у контексті дослідження риси політики невтручання Англії та Франції, що стала фактором розпалювання ідеологічної боротьби.

Об’єкт дослідження – народно-революційна війна в Іспанії 1936 – 1939 рр.

Предмет дослідження – втручання СРСР та Комінтерну до подій народно-революційної війни в Іспанії.

Методологічна основа та методи дослідження. Принципи історизму, об`єктивності та всебічності становлять методологічну основу роботи. У роботі використано як загальнонаукові (систематизації, типологізації), так і спеціально-історичні методи (історико-порівняльний, проблемний, історико-генетичний та проблемно-хронологічний). При дослідженні теми важливе значення мало використання методу критичного аналізу та синтезу джерельного та історіографічного матеріалу.

Практичне значення отриманих результатів – матеріали цієї роботи можуть бути використані ПРИ ПІДГОТОВЦІ університетських курсів з Нової історії країн Західної Європи та Північної Америки, Європейських студіях, ІСТОРІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН, ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ТА ПРАВОВИХ ВЧЕНЬ.

Апробація результатів дослідження. Під час проходження педагогічної практики матеріали та висновки випускної роботи використовувалися при проведенні уроків та позакласних заходів з фаху в загальноосвітній школі.

Структура роботи – робота складається із вступу, висновків і трьох розділів, у першому і другому по два підрозділи, а в третьому – три.

Розділ 1 історіографія питання та Огляд джерел

1. 2. Характеристика джерел

Концепція лібертарного комунізму, яка була прийнята на Конгресі С. Н. Т. в травні 1936 р. у Сарагосі, містить в собі 12 розділів, перший з яких: «Конструктивне ведення революції». У цьому розділі розкриваються принципи лібертального комунізму та засоби ведення революційної боротьби. Десять розділів присвячується устрою нового суспільства, при чому, не остання роль відводиться педагогіці, науці і т. д. Заключний розділ має назву «Захист революції», де пояснюється функція постійно діючої армії, і говориться про те, що у кожній Комуні повинна бути озброєна певна кількість її жителів. Передбачається розгортання інтернаціональної пропаганди проти втручання інтервентів до справ суспільства лібертарних країн [9, c. 2 – 5, 11].

Джерельна база, якою ми оперували, включає в себе документи та матеріали зовнішньої політики СРСР, зокрема: Промова Повноважного Представника СРСР в Іспанії М. І. Розенберга на заході з нагоди вручення вірчих грамот Президенту Іспанії Асаньї, Заява Представника СРСР у Комітеті з невтручання до справ Іспанії до Голови Комітету Плімута, Лист Представника СРСР у Комітеті з невтручання до справ Іспанії Голові Комітету Плімутові, Виступ Представника СРСР у Комітеті з невтручання до справ Іспанії І. М. Майського на засіданні Комітету, Телеграма Повноважного Представника СРСР в Іспанії до Народного Комісаріату Іноземних Справ СРСР, Телеграма Замісника Народного Комісаріату Іноземних Справ СРСР Повноважному Представникові СРСР у Великобританії І. М. Майському () [ ], Телеграма Повноважного Представника СРСР в Іспанії в Народний Комісаріат Іноземних Справ СРСР, Промова Представника радянської делегації М.М. Литвинова на сесії Ради Ліги Націй [2, c. 416, 463, 556 – 561]; [3, c. 85 – 87, 124 – 125, 264 – 265].

Також слід проаналізувати записи військових кореспондентів СРСР 1936 – 1939 рр. в Іспанії. Ми визначили, що найбільш цікавими і непересічними будуть репортажі, статті та есе Іллі Еренбурга, який усі три роки перебував на території Іспанії, хоча час від часу від’їздив до Москви у справах, а також у 1937 – 38 рр. супроводжував групи евакуйованих до СРСР іспанський дітей та жінок.

Репортажі та есе Еренбурга, як очевидця тих подій мають неабияку історичну і літературну цінність, тому що там описується життя мирного населення, простих, не відомих на політичній арені людей. Журналіст подає інформацію про становище різних політичних сил на початку війни, і на завершальному етапі – влітку 1938 р. Проте, не можливо не побачити лояльність автора до комуністичного режиму, тай більше того: підтримку політики Комінтерну, про що можна прочитати «між строчок». Репортажі та свого роду інтерв’ю Еренбурга, порівняно із бесідами Михайла Кольцова, про якого скажемо далі, у ході нашої характеристики, більше походять на роздуми, бо дуже літературно оформлені. Кольцов приводить значно більше діалогу, проте Ілля Еренбург хоче передати читачам і психологічний портрет особи, з якою спілкувався особисто (наприклад, Дурруті) [16, c. 430 – 434].

Отже, на нашу думку, найбільш вдалими та інформативно корисними є такі репортажі І.Еренбурга «Барселона у серпні 1936 р.», «Навколо Уески», «У Дурруті», «Червоні крила», «Інтернаціональні бригади», «Під Теруелем», «День в Каса-де-Кампо», «На Теруельському фронті», «Навколо Лериди», «Боротьба до кінця». Тим паче, тут міститься інформація про хід бойових дій, інтернаціональні бригади. Але, здебільшого, не завжди автор бере на себе роль критика стратегії і тактики бойових операцій, щоб не оцінити їх як негативні в адресу комуністів [16, c. 435, 446, 449, 452, 453, 466, 474 – 475, 480, 499, 530].

Також в якості джерела використано есе І.Еренбурга: «Хмарочос і округи», «Індивідуалісти», «Що таке достоїнство?», «Естремадура», «Севілья», «Херес», «Учень Бакуніна», «Іспанський епілог» [16, c. 322, 331, 359, 367, 380, 394, 400 – 401].

Набагато більше інтерв’ю зібрав у своєму щоденнику Михайло Кольцов, військовий кореспондент від газети «Правда». Стиль його викладу дуже зручний і цікавий теж, хоча Еренбург пише більш лаконічно. Публікація «Іспанія у вогні» охоплює період з серпня 1936р. і до липня 1937 р. Так як він представляв у Іспанії друкований орган СРСР «Правду», то репортажі містять в собі посилання на документи (телеграми Сталіна, Литвинова, Асаньї; накази, термінові повідомлення). Деякі матеріали, які надруковані в збірнику «Документи зовнішньої політики СРСР в 24 т.», взяті з газет «Вісті» і «Правда». Звичайно ж, до статей та видань Кольцова застосовувалася політична цензура, тай сам він, добровільно, з власної точки зору міг описати те, що слід було б подати об’єктивно і чітко. Наприклад: у Книзі 1 тому першого наводяться діалоги з Г. Олівером, Б. Дурруті, Ф. Хіралем, в яких звучить переважаюча суб’єктивна думка Михайла Кольцова стосовно цих лідерів. У книзі другій в розповідях про Долорес Ібарурі, автор не приховує своєї політичної симпатії до цієї жінки, чого не скажеш про лідерів анархізму Іспанії – Олівера і Дурруті. Часто посилається Кольцов на інформацію, яку друкують іспанські газети з приводу інтернаціональної місії військ СРСР у їхній країні (від 3 січня 1937 р. похвальні слова про радянських льотчиків, і т. п.). Великий акцент ставиться на зборах комуністів, анархістів і соціалістів у Мадриді, з переважанням позитивної оцінки діям Комінтерну, його політичним проектам евакуації. Проблема кордону з Францією у книзі 3 розкривається більш повно, адже Кольцов подає опис і характеристику дій республіканського французького уряду, політику місцевої Компартії. Також наголошує на жорстокості фашистів та засуджує дії французів, які видавали іспанських біженців військовій адміністрації Франко у 1937 – 1938 рр. [6, c. 34 – 38, 279 – 284]; [7, c. 20, 66 – 67, 133, 155, 161].

Не менше значення серед джерельної бази має мемуаристика, яку можна ставити під сумнів, так як це дуже суб’єктивне джерело, але завдяки спогадам учасників народно-революційної війни, інтернаціоналістам легше реконструювати події на фронтах Іспанії. Компактно вміщені у одній книзі під назвою «Ми – інтернаціоналісти», спогади – це перекази учасників війни, як льотчиків, так і танкістів, моряків, зв’язківців і т. д. Головні укладачі видання Александровська С. М., Гоффе І. Н., Брейдбард С. М., Гудович С. А., Кручінін А. В. [12, c. 3 – 5].

Окреме видання «Під прапором Іспанської республіки 1936 – 1939: Спогади радянських добровольців, учасників національно-революційної війни Іспанії». Ввібрало в себе доповнені розповіді учасників, воно також проілюстроване фотографіями бійців [14, c. 3 – 4],

Спогади Миколи Герасимовича Кузнєцова «На далекому меридіані», якнайкраще характеризують становище флоту республіканців, автор дає точну інформацію про військово-морські бази Іспанії. Говорить про перевезення зброї з СРСР до Іспанії, організацію інтербригад у боях на морі [11, c. 60 – 61, 126 – 139, 139 – 151].