21. Методи нормування: розрахунково-аналітичний, дослідний, дослідно-статистичний. Комбінований.

Розрахунково-аналітичного метод - по-елементні розрахунки норм на основі проектно-констру­кторської, технологічної та іншої виробничої документації. Вінпоєднує техніко-економічні розрахунки з аналізом технології іорганізації виробництва, якості продукції і заходів щодо їх вдос­коналення. Норми і нормативи встановлюються одночасно з роз­робкою і впровадженням організаційно-технічних заходів.

Дослідний метод передбачає розробку норм виходячи з до­слідів, досліджень і замірів, які проводяться у виробничих і лабо­раторних умовах. Такі норми базуються на фактично досягнуто­му рівні організації виробництва, техніки і технології, тому вонине сприяють виявленню резервів використання ресурсів, а відпо­відно, й зниженню затрат на виробництво і реалізацію продукції.

Дослідно-статистичний метод ґрунтується на розробцінорм виходячи з аналізу даних статистичної, бухгалтерської,оперативно-виробничої звітності щодо рівня використання різ­них видів ресурсів за звітний і минулий періоди. Він хоч і вияв­ляє резерви зниження затрат, але не показує, за рахунок яких фа­кторів може бути досягнуто це зниження. Проте даний методзастосовується у процесі планування досить широко внаслідокйого відносно низької трудомісткості розробки.

Комбінований метод являє собою поєднання перших двохметодів.

22. Управління матеріальними витратами: на стадії заготівлі та придбання, на стадії їх фактичного використання.

Управління на стадії заготівлі і придбання матеріальних ре­сурсів зводиться до наступних елементів:

• визначення переліку матеріальних ресурсів, які необхіднідля здійснення виробничої діяльності;

• обчислення нормативної потреби в матеріальних ресурсахза їх видами (при цьому за основу слід брати науково обґрунто­вані діючі виробничі норми витрат);

• вибір раціональних постачальників матеріальних ресурсівта укладення з ними договірних зобов'язань (контрактів, угодтощо);

• поділ матеріальних ресурсів на такі, що потребують склад­ського зберігання, і ті, що матимуть безпосереднє використання,минаючи складські приміщення.

Суть управління матеріальними витратами на стадії їх фа­ктичного використання передбачає:

• вибір виду оцінки виробничих запасів;

• суворий контроль за дотриманням норм використання ма­теріальних ресурсів;

• раціональну організацію нормативного господарства (роз­робку науково обґрунтованих норм і нормативів матеріальнихвитрат на одиницю продукції, робіт, конструктивний елементтощо та своєчасний їх перегляд у зв'язку із зміною умов госпо­дарювання, впровадженням досягнень науки і передової прак­тики);

• економне і раціональне використання матеріальних ресур­сів у поєднанні з матеріальним заохоченням (застосування раціо­нального розкрою матеріалів, інвентарного методу щодо матеріа­льних цінностей, відпуск яких здійснюється бездокументально,тощо).

23. Управління трудовими витратами.

До трудових витрат, як відомо, належать витрати на основну і дода­ткову заробітну плату виробничих робітників (пряма заробітна плата). Суть управління вказаними витратами зводиться до такихскладників:

• раціональна організація праці (забезпечення фронтом робітвпродовж усього робочого дня кожного робітника, приведення увідповідність певних видів робіт з урахуванням їх складності дорівня кваліфікації робітників тощо);

• своєчасний перегляд норм і нормативів трудозатрат;

• контроль за дотриманням встановлених розцінок (в умовахвідрядної форми оплати праці), а також за кількістю фактичновідпрацьованого часу (в умовах використання погодинної формиоплати праці);

• ліквідація або недопущення втрат робочого часу з вини ад­міністрації та витрат, пов'язаних з виправленням браку, допуще­ного не з вини робітників;

• підвищення продуктивності праці;

• регулярний оперативний контроль за правильністю нараху­вання загальної суми заробітку бригади (в умовах бригадної ор­ганізації праці) та достовірним розподілом його між членамибригади.