- •Принципи і завдання управління витратами.
- •Функції управління витратами.
- •Поняття (визначення) витрат. Витрати звичайної діяльності. Витрати періоду.
- •Ознаки, за якими класифікують затрати на виробництво та основні види.
- •Собівартість продукції та витрати періоду.
- •Класифікація витрат (західна практика).
- •Структура виробничих затрат підприємств і організацій.
- •Місце виникнення затрат.
- •Центри обліку виробничих затрат за видами продукції, їх класифікація.
- •Центри затрат. Центри регульованих і частково регульованих затрат.
- •Центри відповідальності.
- •Центри прибутку. Центр рентабельності. Центр виторгу. Центр інвестицій.
- •Поняття калькулювання. Принципи і завдання калькулювання.
- •Види калькуляцій і їх використання в управління витратами.
- •Об’єкти калькулювання, їх характеристика і зв'язок з виробничим обліком та об’єктами обліку затрат.
- •Калькуляційні одиниці, їх види і використання.
- •Методика калькулювання собівартості.
- •Мета планування затрат. Завдання планування затрат.
- •Зведений кошторис витрат на виробництво.
- •Нормування затрат і їх роль в управління витратами.
- •Методи нормування: розрахунково-аналітичний, дослідний, дослідно-статистичний. Комбінований.
- •Управління матеріальними витратами: на стадії заготівлі та придбання, на стадії їх фактичного використання.
- •Управління трудовими витратами.
- •Управління витратами, пов’язаними з експлуатацією виробничого устаткування, машин та механізмів.
- •Методи нарахування амортизації.
- •Управління загальновиробничими витратами. Статті загальновиробничих витрат.
- •Управління адміністративними витратами. Статті адміністративних витрат.
- •Склад витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат, інших витрат.
- •Управління непродуктивними витратами і втратами.
- •Роль і значення контролю в управлінні виробничими затратами.
Мета планування затрат. Завдання планування затрат.
Планування — один з елементів управління, який включає всебе вибір мети підприємства і засобів для їх досягнення. Планування наводить міст між існуючим станом (положенням) і тим,якого ми хочемо досягнути у майбутньому.
Головне завданн япланування — зведення до мінімуму ризику підприємництва.
Процесу планування затрат передує проведення усестороннього аналізу витрат підприємства, при здійсненні якого виявляються резерви їх зниження, що використовуються при плануванні витрат на наступні періоди.
Планування може бути коротко- і довгостроковим. Короткострокові плани складаються на місяць, квартал, рік; довгострокові (перспективні) визначають напрямки розвитку підприємства впродовж 3—5 років (для крупних фірм — і на більш тривалий період). Точність довгострокового планування невелика, оскільки тут має місце впливзовнішніх факторів, таких як інфляція, економічна політика держави,науково-технічний прогрес тощо. Короткострокові плани є більш точними, так як охоплюють потреби недалекого майбутнього.
На ефективність планування впливають і внутрішні фактори:точність та достовірність інформації, що використовується у процесі планування, а також участь у складанні планів керівниківтих підрозділів, витрати яких плануються.
Зведений кошторис витрат на виробництво.
Зведений кошторис витрат на виробництво (з розбивкоюза кварталами) складається на основі таких розрахунків:
витрат на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати ікомплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію в основному виробництві;
основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням насоціальні заходи;
кошторисів витрат (калькуляцій виробничої собівартостіпродукції) цехів допоміжного виробництва;
кошторису витрат на утримання і експлуатацію устаткування;
кошторису загальновиробничих витрат;
кошторису інших виробничих витрат.
У разі потреби складаються й інші розрахунки та кошториси.
Нормування затрат і їх роль в управління витратами.
Нормування — це процес розробки і встановлення граничнихвеличин запасу і витрачання виробничих та інших ресурсів, необхідних для забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).
Початковий зміст нормування ресурсів зводиться до процесувстановлення нормативно обґрунтованих затрат ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових та ін.) у розрахунку на одиницюпродукції.
Метою нормування витрачання ресурсів є забезпечення ефективного їх використання на основі комплексних зусиль щодозниження сукупних затрат на виробництво і реалізацію продукції. Вказаного можна досягнути, якщо при нормуванні головнаувага буде надаватися можливостям використання сучасної високоефективної техніки і технології та відповідній організації виробництва, праці і управління, які б сприяли зниженню витратресурсів і своєчасно відображали це зниження у нормах витрачання.