Хронічні захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії, хвороба крона.

1. Для хвороби Крона характерно:

А. Хронічна або нічна діарея

В. Абдомінальний біль, втрата ваги, підвищення температури , ректальна кровотеча

С. Інфільтрати, що пальпуються й абсцеси в черевній порожнині (перианальні й кишкові)

D. Все вище перераховане

2. Позакишкові симптоми хвороби Крона:

А. Запальні захворювання очей (іридоцикліти, епісклерити та ін.)

В. Артрити (вражаються великі суглоби)

С. Враження нирок (поява оксалатів, обструктивний гідронефроз)

D. Враження печінки (жировий гепатоз, гепатит)

Е. Все перераховане вище

3. Індекс Беста (ступінь активності хвороби Крона) складає:

А. Зміни загального стану, наявність ділянок резистентності при пальпації живота

В. Ступінь абдомінальних боей і число епізодів діарей

С. Позакишкові симптоми (артрит, вузлова еритема)

D. Усе вище перераховане

4. По локалізації виділяють хворобу Крона:

А. Термінальну

В. Ілеоколіт

С. Переважне враження товстої кишки

D. Усе вище перераховане

5. Для важкого ступеня хвороби Крона не характерно:

А. Діарея > 6 разів на добу з мікроскопічним виділенням крові;

В. Діарея 2-4 рази на добу, ШОЕ <20 мм/год;

С. Лихоманка >37,5°С, тахікардія, ШОЕ >50 мм/год.

D. Наявність кишкових ускладнень (абсцеси, кишкова непрохідність, кровотеча, високі інтестинальні нориці)

6. Ускладнення хвороби Крона:

А. Кишкова непрохідність

В. Виникнення нориць, абсцесів, тріщин, стриктур кишки

С. Токсична дилятація кишки

D. Усе вище перераховане

7. Для верифікації діагнозу хвороби Крона обов'язковими дослідженнями є:

А. Ендоскопічне обстеження з морфологічним дослідженням біоптатів

В. Морфологічне дослідження біоптатів (виявляє трансмуральне специфічне гранулематозне запалення)

С. Rö - дослідження - іригоскопія й пасаж барію по тонкій кишці

D. Усе вище перераховане

8. При ендоскопічному дослідженні для хвороби Крона характерно:

А. Осередкове асиметричне трансмуральне гранулематозне враження будь-якої частини кишкової трубки по типу «бруківки»

В. Дифузна гіперемія, відсутність судинного малюнку, ерозії, запалення прямої кишки

С. «Зерниста слизова», петехії, контактна кровоточивість, виразкові ділянки неправильної форми

D. Інтенсивне запалення, потрійний ексудат, тотальне враження товстої кишки

9. Для хвороби Крона при морфологічному дослідженні характерні:

А. Сегментарность враження кишківника, трансмуральне запалення кишківника, наявність поздовжніх виразок, тріщин, зміни слизової по типу «бруківки»

В. Запальна інфільтрація переважно слизової оболонки, іноді підслизової основи, набряки слизової оболонки, крововилив в її строму, абсцеси, поверхневі виразки, зникнення бокаловидних клітин

С. Інфільтрація переважно власної пластинки слизової оболонки великими пінистими ШИК-позитивними макрофагами

D. Усе вище перераховане

10. Для лікування хвороби Крона застосовують:

А. Будесонід + месалазин

В. Преднізолон

С. Метронідазол і ципрофлоксацин або їхня комбінація

D. Усе вище перераховане в тих або інших комбінаціях залежно від плину й ступеня важкості хвороби Крона

11. Для лікування хвороби Крона застосовують:

А. Салофальк (месалазин)

В. Мелоксикам

С. Азатіоприн

D. Усе вище перераховане

12. Для неспецифічного виразкового коліту характерні позакишкові ускладнення:

А. Шкіра й слизові: вузлувата еритема, увеіт, кератит, іридоцикліт

В. Суглоби: артрити, сакроілеїт

С. З боку внутрішніх органів - печінка (реактивний гепатит й ін.), бронхопульмональні, гломерулонефрити, васкуліти

D. Усе вище перераховані

13. Хірургічне лікування неспецифічного виразкового коліту показано:

А. При неефективності консервативної терапії

В. При блискавичному плині в дуже важких випадках

С. Нориці, легка дисплазія епітелію

D. Усе вище перераховане

14. Для лікування неспецифічного виразкового коліту застосовують:

А. Будесонід + месалазин

В. Німесулід

С. Метронідазол і ципрофлоксацин або їхня комбінація

D. Усе вище перераховане в тих або інших комбінаціях залежно від плину й ступеня важкості хвороби Крона

16. Для ендоскопічної картини неспецифічного виразкового коліту характерно:

А. Дифузна гіперемія. Відсутність судинного малюнка. Ерозії. Одиничні поверхневі виразкові ділянки. Запалення обмежене прямою кишкою.

В. «Зерниста» слизова. Петехії. Контактна кровоточивість. Не виразкові поверхневі ділянки, що зливаються, неправильної форми, покриті слизом. Переважно лівостороннє враження.

С. Інтенсивне некротизуюче запалення. Гнійний ексудат. Спонтанні крововиливи, мікроабсцеси.

D. Усе вище перераховане

17. Для неспецифічного виразкового коліту не характерне ускладнення:

А. Токсична дилатація кишки, Рак товстої кишки

В. Перфорація, кровотеча

С. Печінкова кома

D. Стенози, псевдополіпи

18. За поширеністю виділяють наступні форми неспецифічного виразкового коліту:

А. Тотальний коліт

В. Проктосигмоїдит, проктит

С. Лівосторонній коліт

D. Усе вище перераховані

19. За перебігом виділяють неспецифічний виразковий коліт:

А. Гостра форма неспецифічного виразкового коліту (блискавична)

В. Хронічний перебіг

С. Хронічний рецидивуючий перебіг

D. Усе вище перераховане

20. Для неспецифічного виразкового коліту не характерно:

А. Діарея з домішками крові й слизу;

В. Біль у животі, субфебрильна температура тіла;

С. Тенезми, зниження маси тіла;

D. підвищена пітливість

21. При ендоскопічному дослідженні для неспецифічного виразкового коліту характерно:

А. Осередкове асиметричне трансмуральне гранулематозне враження будь-якої частини кишкової трубки по типу «бруківки»;

В. Дифузна гіперемія, відсутність судинного малюнку, ерозії;

С. «Зерниста слизова», петехії, контактна кровоточивість, виразкові ділянки неправильної форми;

D. Інтенсивне запалення, потрійний ексудат, тотальне враження товстої кишки.

22. Які порушення білкового обміну спостерігаються при целіакії:

А. гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія;

В. протеїнурія;

С. гиповітаміноз;

D. всі перераховані.

23. До яких клінічних змін при целіакії веде дефіцит Na:

А. гіподинамія;

В. швидка втомлюваність, біль у м’язах, зниження м’язового тонусу;

С. нудота і блювання;

D. всі перераховані.

24. Для діагностики патології товстого кишківника найбільш часто використовують:

А. УЗД;

В. пероральну єюноскопію;

С. колоноскопію;

D. ретропневмоперитонеум.

25. Амілорея – це виявлення при мікроскопічному дослідженні калу:

А. м’язових волокон;

В. вільного позаклітинного крохмалю;

С. нейтрального жиру;

D. залишків неперетравленої їжі.