Легенева недостатність

1. Для ЛН 1 ст. характерно:

1. задишка при виконанні незначного фізичного навантаження

2. задишка в стані спокою

3. задишка при виконанні значного фізичного навантаження

4. задишка при виконанні звичного фізичного навантаження

2. Для оцінки зворотності бронхіальної обструкції проводиться :

1. рентгенографія легень

2. функціональна проба з бронхолітиками з визначенням ОФВ1

3. вимірювання оксигенації артеріальної крові

4. комп’ютерна томографія

3. ФЖЄЛ –це :

1. об’єм повітря, який може видихнути пацієнт з максимальною силою після звичайного вдиху

2. об’єм повітря, який може вдихнути пацієнт з максимальною силою після звичайного вдиху

3. об’єм повітря, який може вдихнути пацієнт з максимальною силою після звичайного видиху

4. об’єм повітря, який може видихнути пацієнт з максимальною силою після глибокого вдиху

4. Критеріями дуже важкої стадії ХОЗЛ являються:

1. 30%≤ОФВ1<50% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ<70%

2. 50%≤ОФВ1<80% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ<70%

3. ОФВ1<30% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ<50%

4. ОФВ1<30% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ<70%

5. Яка динаміка рівня ОФВ1 у порівнянні з початковим свідчить про зворотність бронхообструкції при проведенні проби з сальбутамолом:

1. збільшення ОФВ1 більш як на 15%

2. збільшення ОФВ1 менше як на 10%

3. зменшення ОФВ1 менше як на 15%

4. зменшення ОФВ1 менше як на 10%

6. Хронічний кашель,виділення харкотиння,задишка при фізичному навантаженні та під час загострень характерні для:

1. легкої стадії ХОЗЛ

2. помірної стадії ХОЗЛ

3. важкої стадії ХОЗЛ

4. дуже важкої стадії ХОЗЛ

7. До інгаляційних ГКС не відносять:

1. бекотид

2. беклометазон

3. інгакорт

4) фенотерол

8. Які механізми не приймають участь в патогенезі ХОЗЛ :

1. алергічний компонент

2. хронічне запалення бронхів, паренхіми та судин

3. дисбаланс протеаз-антипротеаз в легенях

4. оксидантний стрес

9. Який препарат відноситься до групи холінолітиків:

1. сальбутамол

2. іпратропіуму бромід

3. сальметерол

4. теофілін

10. Найбільш інформативними показниками функції зовнішнього дихання для оцінки вираженості обструкції дихальних шляхів, ступеню важкості є:

1. ДО та ОФВ1

2. ХВЛ та ФЖЄЛ

3. ДО та ОФВ1

4. ОФВ1 та ФЖЄЛ

11. Для ЛН 2 ст. характерно :

1. задишка при виконанні незначного фізичного навантаження

2. задишка в стані спокою

3. задишка при виконанні значного фізичного навантаження

4) задишка при виконанні звичного фізичного навантаження

12. ОФВ1 –це:

1. максимальний об’єм повітря, який може видихнути пацієнт за першу секунду після глибокого видиху

2. максимальний об’єм повітря, який може вдихнути пацієнт за першу секунду після глибокого видиху

3. максимальний об’єм повітря, який може видихнути пацієнт за першу секунду після глибокого вдиху

4) максимальний об’єм повітря, який може видихнути пацієнт за одну секунду після глибокого видиху

13. Який препарат відноситься до групи бета-2-агоністів подовженої дії :

1. сальбутамол

2. іпратропіуму бромід

3. сальметерол

4. теофілін

14. До антибіотиків групи макролідів не відноситься:

1) еритроміцин

2) амікацин

3) азитроміцин

4) спіраміцин

15. Коефіцієнт Тифно – це співвідношення :

1. ОФВ1/ДО

2. ДО/ЖЕЛ

3. ОФВ1/ФЖЄЛ

4. ДО/ФЖЄЛ

16. Для відновлення нормального мукоциліарного кліренсу системи сурфактанта призначають:

1. бета 2-агоністи

2. холінолітики

3. мукорегулятори

4. кортекостероїди

17. .Які симптоми не характерні для загрози припинення дихання:

1. Сплутаність свідомості

2. Відсутність свисту при аускультації

3. Брадикардія

4. Sa O₂ > 95%

18. Якому ступеню загострення БА відповідає така клінічна картина :пульс більше 120/хв.,ЧД більше 30/хв,задишка важка, тривога, холодний піт; Sa O₂ менше 90% :

1. середній ступень

2. легкий ступень

3. загроза припинення дихання

4. важкий ступень

19. Діагностичним критерієм ХОЗЛ є :

1. зменшення ОФВ1<80% від належних в поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ<70%

2. зменшення ОФВ1<80% від належних

3. ОФВ1/ФЖЄЛ<70%

4. зменшення ОФВ1<60% від належних в поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ<50%

20. ЖЕЛ – 65%, ОФВ₁/ФЖЄЛ – 50%. Визначте тип вентиляційної недостатності:

1. змішаний тип ДН із перевагою обструкції

2. рестриктивний тип ДН

3. обструктивний тип ДН

4. змішаний типи із перевагою рестрикції

21. Хронічний кашель,виділення харкотиння,задишка при незначному фізичному навантаженні, повторні загострення, що погіршує якість життя хворих, характерні для:

1. легкої стадії ХОЗЛ

2. помірної стадії ХОЗЛ

3. важкої стадії ХОЗЛ

4. дуже важкої стадії ХОЗЛ

22. Який препарат відноситься до групи бета-2-агоністів короткої дії :

1. сальбутамол

2. іпратропіуму бромід

3. сальметерол

4. теофілін

23. Які додаткові методи обстеження не використовуються для визначення ступеню важкості БА:

1. Спірографія

2. Шкірні проби з алергенами

3. Пікфлуорометрія

4. пневмотахометрія

24. До цефалоспоринів четвертого покоління відноситься :

1. цефепім

2. цефазолін

3. цефтриаксон

4) цефуроксим

25. Для ЛН 4 ст. характерно :

1. відсутність задишки

2. задишка в стані спокою

3. задишка при виконанні значного фізичного навантаження

4. задишка при виконанні звичного фізичного навантаження

анемії

1. Червоний кістковий мозок дорослих має наступну локалізацію, окрім:

1.грудина;

2.кістки тазу;

3.ребра;

4.трубчасті кістки;

5.хребці.

2. Які з цих клітин належать до пулу дозріваючих клітин?

1.базофільні нормоцити;

2.еритробласти;

3.колонієутворюючі одиниці еритроцитів;

4.бурстутворюючі одиниці еритроцитів;

5.стовбурові клітини.

3. До клітин кістково – мозкового мікрооточення належать всі, окрім:

1.ретикулярні клітини, фібробласти, ендотеліоцити, адипоцити;

2.лімфоїдні клітини;

3.остеобласти, остреокласти;

4.макрофаги;

5.поліхроматофільні нормоцити.

4. Назвіть гормон, що не приймає участь в регуляції гемопоезу:

1.еритропоетин

2.адреналін;

3.тироксин;

4.альдостерон;

5.глюкокортикоїди;

5. Яка з приведених форм еритроцита є оптимальною для виконання газотранспортної функції?

1.акантоцит;

2.дегмацит;

3.стоматоцит;

4.кодоцит;

5.дискоцит.

6. Яких структурних елементів немає в еритроциті?

1.мітохондрії;

2.рибосоми;

3. ендоплазматичний ретикулум;

4.ядра;

5.гемоглобін.

7. Основним джерелом заліза для організму не є:

1.мясо;

2.риба;

3.печінка;

4.рослинна їжа;

5.яйця.

8. Максимальне всмоктування заліза відбувається в:

1.шлунку;

2.дванадцятипалій кишці;

3.товстій кишці;

4.клубовій кишці;

5.ротовій порожнині.

9. Ретикулоцити – це:

1.великі еритроцити;

2.старі еритроцити;

3.патологічні еритроцити;

4.ядерні еритроцити;

5.еритроцити з залишками нуклеїнових кислот.

10. Перелічіть сполуки, в склад яких не входить залізо:

1.гемоглобін, міоглобін;

2.каталаза, пероксидаза, ксантиноксидаза, ліпаза;

3.глутатіопероксидаза;

4.цитохроми;

5.гемосидерин, феритин.

11. Депо заліза в організмі формується:

1.ретикулоендотеліальній системі печінки, селезінки та кісткового мозку;

2.паренхімі печінки;

3.нервовій тканині;

4.нирках;

5.м`язах.

12. Транспортною формою заліза є:

1.гемосидерин;

2.міоглобін;

3.феритин;

4.трансферин;

5.гемоглобін.

13. Добова потреба в залізі складає:

1.1мг.

2.15 – 20 мг;

3.2 мг;

4.20 – 25 мг;

5.6 – 7 мг.

14. Добова потреба в залізі у вагітних наприкінці вагітності складає:

1.2 – 3мг;

2.10 – 15 мг;

3.15 – 20 мг;

4.1 – 2 мг;

5.6 – 7 мг.

15. Джерелом вітаміну В12 не є:

1.Мясо;

2.Печінка, нирки;

3.Яйця;

4.Овочі;

5.Молочні продукти.

16. Всмоктування вітаміну В12 відбувається в :

1.шлунку;

2.дванадцятипалій кишці;

3.клубовій кишці;

4.товстому кишківнику;

5.порожнистій кишці.

17. Депо вітаміну В12 містить запаси приблизно на:

1.3 – 5 років;

2. 3 – 5 місяців;

3. 1 – 2 роки;

4. 2 – 3 місяці;

5. 5 – 7 років.

18. Підвищена потреба в вітаміні В12 не виникає при :

1.багатоплідній вагітності;

2.гемолітичній анемії;

3.мієломній хворобі, мієлопроліферативних захворюваннях;

4.тиреотоксикозі;

5.захворюванннях нирок.

19. Фолієва кислота :

1.міститься в рослинних продуктах;

2.міститься в продуктах тваринного походження;

3.міститься в продуктах рослинного та тваринного походження;

4.міститься в молочних продуктах;

5.міститься в овочах, фруктах і яйцях.

20. Всмоктування фолієвої кислоти відбувається в:

1.шлунку;

2.дванадцятипалій кишці;

3.дванадцятипалій кишці та проксимальних відділах порожнистої кишки;

4.клубовій кишці;

5.товстому кишківнику.

21. До анемій , що супроводжуються порушенням синтезу гемоглобіну відносяться:

1. Залізодефіцитну анемію;

2.В12 – дефіцитну анемію;

3.Апластичну анемію;

4.Гемолітичну анемію;

5.Метапластичну анемію.

22. До етіологічних чинників залізодефіцитної анемії не належать:

1.Аліментарна недостатність;

2.Підвищена потреба в залізі;

3.Захворювання печінки;

4.Захворювання дванадцятипалої кишки;

5.Кровотечі.

23. Підвищену потребу в залізі мають всі, окрім:

1.новонароджені, підлітки;

2.вагітні, лактуючі;

3.спортсмени;

4.люди з важкою фізичною працею;

5.хворі на хронічні запальні захворювання.

24. Сидеропенічний синдром включає все, окрім:

1.спотворення смаку та нюху;

2.м`язеву слабкість, зокрема зниження тонусу сфінктерів;

3.дистрофічні зміни на шкірі та її похідних;

4.дистрофічно – запальні зміни з боку ШКТ;

5.запаморочення.

25. Для гіпоксичного синдрому характерно все, окрім:

1.головокружіння, головного болю;

2.шуму у вухах, миготіння мушок перед очима;

3.болю в серці, задишки;

4.транзитоного підвищення рівню трансфераз;

5.синдром Пламера – Вінсона.

26. Діагностичні критерії латентного Fe-дефіциту включають все, окрім:

1.Виснаження депо заліза;

2.Зниження рівня сироваткового заліза;

3.Сидеропенічний синдром;

4.Відсутність зниження гемоглобіну;

5.Зниження гемоглобіну.

27. Залізодефіцитна анемія є:

1.Нормохромною, нормоцитарною, норморегенераторною;

2.Гіперхромною, макроцитарною, нормрегенераторною;

3.Гіпохромною, мікроцитарною, гіпорегенераторною;

4.Гіпохромною, мікроцитарною, гіперрегенераторною;

5.Гіпохромною, макроцитарною, норморегенераторною.

28. Про дефіцит заліза в організмі свідчить все , окрім:

1.Сидеропенічний синдром;

2.Зниження вмісту сироваткового заліза;

3.Підвищення насичення трансферину залізом, зниження загальної залізозвязуючої здатності крові;

4.Зниження вмісту феритину;

5.sTFR/log fer більше 2;

29. До препаратів заліза належить все, окрім:

1.Сорбіфер;

2.Гемсінерал;

3.Фенюльс;

4.Тотема;

5.Десферал.

30. Показами до призначення парентеральних форм заліза не є:

1.Виразкова хвороба шлунку чи дванадцятипалої кишки в стадії загострення.

2.Ентерити з явищами мальабсорбції, резекції кишечника, обхідні анастомози.

3.Непритомний стан, порушене ковтання, невпинне блювання.

4. Непереносимість пероральних препаратів.

5.Необхідність швидко підняти рівень гемоглобіну.

32. До парентеральних форм заліза відносяться:

1.Ферум – Лек;

2.Конферон;

3.Тардіферон;

4.Ранферон;

5.Ферофольгама.

33. Побічні ефекти парентеральних препаратів заліза:

1.гемосидероз;

2.флебіт;

3.алергічні реакції;

4.інфільтрати;

5.всі перераховані.

34. Правила прийому ентеральних препаратів заліза:

1.Розжувати

2.Не розжовувати;

3.Запивати молоком;

4.Одночасно з антацидами;

5.Одночасно з парентеральним препаратом заліза.

35. Ускладнення тривалої сидеропенії :

1.Цироз печінки;

2.Панкреатит;

3.Гемосидероз;

4.Атрофічний гастрит;

5.Кровотечі.

36. Жінка, 38 років, скаржиться на загальну слабкість, головокружіння, задишку, сухість шкіри, випадіння волосся, ламкість нігтів,бажання їсти тісто, крейду, мило, дисфагію. Протягом 10 років страждає на фіброміому матки, ускладнену кровотечами. В загальному аналізі крові 3,0*10¹² /л, гемоглобін – 70 г/л, КП – 0,7, ШОЕ – 9 мм/г, лейкоцити – 4,8*10⁹ /л, тромбоцити – 190*10⁹ /л, еритроцити гіпохромні, мікроцитоз. Сформулюйте діагноз.

1.Гостра постгеморагічна анемія;

2.Хронічна постгеморагічна анемія;

3.Полідефіцитна анемія ;

4.Залізодефіцитна анемія;

5.В₁₂-дефіцитна анемія.

37. Нормальна кількість еритроцитів в периферичній крові у жінок:

1.2,5-3,5х10¹²/л

2.3,0-3,5х10¹²/л

3.4,0-4,5х10¹²/л

4.3,7 – 4.7 х10¹²/л

5.6,0-7,0х10¹²/л

38. Нормальний вміст гемоглобіну у чоловіків:

1.130 – 160 г /л;

2.120 – 130 г /л;

3.120 – 140 г /л;

4.150 – 160 г /л;

5.130 - 140 г /л;

39. Причинами виникнення В12 –дефіцитної анемії є наступні, окрім:

1.Аліментарна недостатність;

2.Атрофічний гастрит, антитіла до парієтальних клітин та внутрішнього фактора Кастла;

3.Резекція клубової кишки, хронічний панкреатит, гепатит, цироз;

4.Дизбактеріоз, інвазія широким ціпяком;

5.Крововтрата.

40. Для В12 – дефіцитної анемії не характерне:

1.Дистрофічно – запальні зміни слизової ШКТ;

2.Неврологічні прояви у вигляді фунікулерного мієлозу, психічних розладів;

3.Зниження вмісту метилмалонової кислоти;

4.В ЗАК – макроцитарна, гіперхромна, норморегенераторна анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гіперсегментація ядер нейтрофілів.

5.В мієлограмі: мегалобластний тип кровотворення, гіперплазія червоного паростку, «синій кістковий мозок».

41. Кістковий мозок при В12 – дефіцитній анемії набуває синього забарвлення у зв’язку із:

1.Збільшеням вмісту оксифільних нормоцитів;

2. Зільшенням вмісту базофільних та поліхроматофільних нормоцитів;

3.Збільшенням вмісту еритробластів;

4.Зменшенням вмісту базофільних нормоцитів;

5.Збільенням вмісту кістково - мозкових ретикулоцитів.

42. Субіктеричність при В12 – дефіцитній анемії зумовлена:

1.Цитолізом гепатоцитів;

2.Порушенням відтоку жовчі по ЖВШ.

3.Порушенням обміну каротинів;

4.Гемолізом еритроцитів, що зумовлений дефектом структури гемоглобіну;

5.Гемолізом дефектних ретикулоцитів та дозріваючих клітин в кістковому мозку.

43. Для фолієво – дефіцитної анемії характерно все, окрім:

1.Відсутність неврологічних та гастроінтестинальних розладів;

2.Підвищення вмісту гомоцистеїну в крові;

3.Підвищена екскреція метилмалонової кислоти з сечею;

4.Переважне виникнення у вагітних, осіб, зловживаючи алкоголем та приймаючих протисудомні препарати.

5.Порушення синтезу ДНК в клітинах кісткового мозку.

44. Причинами виникнення гемолітичних анемій може бути все, окрім:

1.Вроджені дефекти мембрани, гемоглобіну та ферментів еритроцитів;

2.Гіперспленізм;

3.Імунні механізми;

4.Дефіцит еритропоетину;

5.Дефекти ендотелію та ендокарду, штучні клапани серця.

45. Внутрішньосудинний гемоліз може виникати при наступних умовах, окрім:

1.Ферментопатії еритроцитів;

2.Хвороба Міньковського - Шоффара;

3.Серповидно – клітинна анемія;

4.Аутоімунні гемолітичні анемії зумовлені синтезом двохфазних гемолізинів та повних холодових аглютинінів.

46. Гемолітичні анемії можуть ускладнюватись всім, окрім:

1.Дисметаболічна міокардіопатія, енцефалопатія;

2.Дефіцит фолієвої кислоти та вітаміну В12;

3.Тромбози;

4.Жовчно – кам’яна хвороба;

5.Дефіцит заліза.

47. До діагностичних критеріїв гемолітичної анемії Міньковського – Шофара належить все, окрім:

1.Анемічний синдром та жовтяничний синдроми;