Пневмонії

1. Критерії діагностики негоспітальної пневмонії є всі, крім:

1. Вогнищева інфільтрація легеневої тканини

2. Температура тіла нижче 38˚С

3. дзвінкі дрібнопухирцеві хрипи

4. лейкоцитоз 10-12×109г/л

2. Характерною прямою ознакою пневмонії є :

1. не дзвінкі дрібнопухирцеві хрипи

2. крепітація

3. сухі хрипи

4. шум тертя плеври

3. Великими критеріями тяжкого перебігу пневмонії є всі, крім:

1. азот сечовини >7 ммоль/л

2. гіпотонія

3. потреба в проведенні штучної вентиляції легень

4. фібриноген вище 4 г/л

4. Хламідійні пневмонії не характеризуються:

1. гострим початком

2. ларингітом

3. болями в горлі

4. появою «іржавої» мокроти

5. До легеневих ускладнень пневмоній не відносять:

1. емпієму плеври

2. бронхообструктивний синдром

3. хронічне легеневе серце

4. дистрес - синдром

6. Основним збудником госпітальних пневмоній не є:

1. синьогнійна паличка

2. кишкова паличка

3. золотистий стафілокок

4. пневмокок

7. У хворих на СНІД високий ризик захворіти пневмонією, викликаною:

1. пневмоцистами

2. пневмококом

3. кишковою паличкою

4. синьогнійною паличкою

8. Оцінка ефективності антибактеріальної терапії при пневмонії проводиться через :

1. 12 годин

2. 24 години

3. 36 годин

4. 48 годин

9. Які антибіотики не показані для лікування негоспітальної пневмонії у хворих 2 групи:

1. амоксиклав

2. цефуроксим

3. азитроміцин

4. лінкоміцин

10. Сучасна класифікація пневмоній включає такі види, крім:

1. Позалікарняна

2. Нозокоміальна

3. Аспіраційна

4. Крупозна

11. Хворих з нетяжким перебігом, які не потребують госпіталізації, з наявністю супутньої патології та «модифікуючих» факторів відносять до:

1. 1 групи позалікарняної пневмонії

2. 2 групи позалікарняної пневмонії

3. 3 групи позалікарняної пневмонії

4. 4 групи позалікарняної пневмонії

12. Критеріями діагнозу позалікарняної пневмонії не є:

1. температура нижче 38˚С

2. кашель з виділенням мокротиння

3. типові фізикальні ознаки

4. рентгенологічно підтверджена вогнищева інфільтрація легень

13. До позалегеневих ускладнень пневмоній не відносять :

1. сепсис

2. амілоідоз

3. неспецифічний ендокардит

4. психози

14. Найбільш інформативним методом діагностики етіології госпітальної пневмонії є все, крім:

1. мікробіологічне дослідження мокротиння

2. цитологічне дослідження мокротиння

3. посів бронхіального секрету

4. посів плевральної рідини

15. В якості антибактеріальної терапії хворим 1 групи негоспітальної пневмонії не призначають :

1. макроліди

2. аміноглікозиди

3. бета-лактами

4. фторхінолони

16. Критеріями тяжкого перебігу пневмонії є:

1. швидке прогресування вогнищево-інфільтративних змін в легенях

2. септичний шок

3. гостра ниркова недостатність

4. все перераховане вище

17. Препаратами вибору для лікування негоспітальної пневмонії у хворих 3 групи можуть бути :

1. амоксиклав в поєднанні з цефазоліном

2. цефазолін в поєднанні з спіраміцином

3. цефтриаксон в поєднанні з спіраміцином

4. амоксиклав в поєднанні з левофлоксацином

18. E.coli найчастіше викликає пневмонію у:

1. у наркоманів

2. хворих хронічним бронхітом

3. хворих цукровим діабетом

4. осіб старечого віку

19. До місцевих клінічних ознак пневмонії не відноситься:

1. притуплення перкуторного звуку

2. бронхіальне дихання

3. коробковий перкуторний звук

4. крепітація

20. Критеріями тяжкого перебігу пневмонії не є:

1. помірний лейкоцитоз

2. різко виражена інтоксикація

3. порушення свідомості

4. виразна гіпотонія

21. Факторами ризику госпітальних пневмоній не є:

1. аспірація блювотних мас

2. хірургічні втручання

3. тривала штучна вентиляція легень

4. старечий вік

22. Препаратами вибору для емпіричної терапії госпітальної пневмонії є :

1. пеніциліни

2. аміноглікозиди

3. цефалоспорини 3 покоління

4. цефалоспорини 2 покоління

23. До відхаркуючих засобів не відносять :

1. лазолван

2. ацетилцистеін

3. аспірин

4. бромгексин

24. Препаратами вибору для лікування негоспітальної пневмонії у хворих 1 групи є:

1. пероральний прийом амоксициліну або макроліду

2. пероральний прийом доксицикліну

3. парентеральне застосування амоксициліну або макроліду

4. парентеральне застосування доксицикліну