- •Основні симптоми гастроентерологічної патології. Методи дослідження в гастроентерології
- •Гіперуробілірубінемією;
- •Все назване.
- •Гіпербілірубінемією за рахунок кон’югованого білірубіну;
- •Гіперуробілірубінемією;
- •Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
- •Шлункова диспенсія. Хронічні гепатити
- •Виразкова хвороба та інші виразки шлунку та 12-палої кишки
- •Хронічні захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії, хвороба крона.
- •Хронічні захворювання товстої кишки: Нвк та інші неспецифічні коліти. Синром подразненої кишкит
- •ЖОвчно-кам’яна хвороба, хронічний холецистит та функціональні біліарні порушення
- •Хронічні гепатити
- •Цирози печінки
- •Хронічні панкреатити
- •Основні симптоми пУльмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології
- •Хронічне обструктивне захворювання легень. Хронічний бронхіт. Емфізема легень
- •Бронхіальна астма
- •Пневмонії
- •Плеврити та плевральний випіт
- •Інфекційно-деструктивні захворювання легень
- •Легенева недостатність
- •2.Спленомегалія;
- •Лейкози
- •Лімфоми та мієломна хвороба
- •Гемофілії та тромбоцитопенічна пурпура
2.Спленомегалія;
3.Мікросфероцитоз;
4.Підвищення вмісту непрямого білірубіну в крові, стеркобіліну в калі та уробіліну в сечі.
5.Знижена осмотична резистентність еритроцитів;
6.Позитивна пряма реакція Кумбса.
48. Для лікування гемолітичної анемії Міньковського – Шофара використовують все, окрім:
1.Спленектомію;
2.Фолієву кислоту;
3.Жочогінні, гепатопротекори, кардіопротектори;
4.Кортикостероїди;
5.Гемотрансфузії.
49. В лікуванні ідіопатичної аутоімунної гемолітичної анемії використовують все, окрім:
1.Кортикостероїди;
2.Імунодепресанти;
3.Спленектомію;
4. Плазмаферез.
5.Препарати заліза.
50. Для апластичної анемії характерно все, окрім:
1.Анемічний синдром;
2.Геморагічний синдром;
3.Імунодефіцитний синдром;
4.Гіперпластичний синдром
5.Панцитопенія, підвищена ШОЕ
Лейкози
1. Виберіть найбільш точне визначення поняття "Лейкоз" - це:
А. епітеліальна пухлина;
В. пухлина селезінки;
С. пухлина кровотворної тканини;
D. пухлина кровотворної тканини з ураженням кісткового мозку.
2. Характерними змінами в загальному аналізі крові при гострому лейкозі є:
А. зсув формули вліво;
В. лейкемічний провал;
С. тіні Боткіна-Гумпрехта;
D. базофільно-еозинофільна асоціація.
3. Етіологічними факторами виникнення гемобластозів є :
А. іонізуюче випромінювання, хімічні мутагени, віруси,генетичні чинники;
В. хімічні, фізичні та біологічні мутагени;
С. харчові отруєння, вроджені аномалії;
D. віруси, бактерії та гриби.
4. Ознакою, притаманною тільки гострому лейкозу, є :
А. лихоманка ремітуючого характеру;
В. некротична ангіна;
С. гострий лейкоз не має патогномонічних ознак;
D. геморагічний синдром
5. Який з нижче перерахованих методів є найбільш інформативним в діагностиці гострого лейкозу?
А. загальний аналіз крові;
В. пункція лімфовузла;
С. рентгенограма органів грудної порожнини;
D. мієлограма.
6. При гострому лейкозі в мієлограмі виявляють:
А. редукцію нормальних ростків кровотворення;
В. заміщення жировою тканиною;
С. кількість бластних клітин менше 5 %;
D. кількість бластних клітин більше 30 %.
7. Які кровотворні клітини можуть бути джерелом лейкозу:
А. I-II класів;
В. I-III класів;
С. I-IV класів;
D. III-IV класів.
8. Яка кількість бластних клітин в кістковому мозку є підставою діагнозу мієлодиспластичного синдрому?
А. до 5%;
В. від 5 до 10%;
С. від 5до 20%;
D. при виявленні будь-якої кількості.
9. Анемія при гострому лейкозі є:
А. нормохромна, гіпорегенераторна;
В. гіпохромна, гіпорегенераторна;
С. нормохромна, регенераторна;
D. нормохромна, арегенераторна;
10. Одужанням при гострому лейкозі вважається:
А. повна безрецидивна ремісія протягом 1 року;
В. повна безрецидивна ремісія протягом 5 років;
С. не зустрічається при гострому лейкозі;
D. повна безрецидивна ремісія протягом 4 років.
11. Для визначення прогнозу гострого лейкозу використовують:
А. імунофенотипування;
В. цитохімічне дослідження бластів; С. цитогенетичне дослідження;
D. комп’ютерну томографію.
12. Найчастіше при хронічному мієлолейкозі зустрічається:
А. лімфоаденопатія;
В. геморагічний синдром;
С. анемічний синдром;
D. гепато-лієнальний синдром.
13. Чим характеризується I стадія хронічного лімфолейкозу за класифікацією Rai (1975 р.):
А. лімфоцитоз (>15 •109/л);
В. лімфоцитоз + сплено- і/або гепатомегалія;
С.*лімфоцитоз + лімфаденопатія;
D. лімфоцитоз + анемія (Hb < 110)
14. Лейкеміди це:
А. крововиливи у слизові оболонки;
В. лейкемічна інфільтрація шкіри;
С. крововиливи в селезінці;
D. лейкемічна інфільтрація внутрішніх органів.
15. Частими ускладненнями хронічного лімфолейкозу є:
А. парези;
В. бактеріальні інфекції;
С. гемартрози;
D. паралічі.
16. Для якого лейкозу характерна базофільно-еозинофільна асоціація?
А. хронічний мієлолейкоз;
В. еритремія;
С. гострий лейкоз;
D. хронічний лімфолейкоз.
17. Чим характеризується 0 стадія хронічного лімфолейкозу за класифікацією Rai (1975 р.):
А. лімфоцитоз (>15 •109/л);
В. лімфоцитоз + сплено- і/або гепатомегалія;
С. лімфоцитоз + лімфаденопатія;
D. лімфоцитоз + анемія (Hb < 110).
18. В мієлограмі хворих на хронічний лімфолейкоз спостерігається:
A. гіперплазія зрілих лімфоцитів;
B. бластна інфільтрація;
C. без змін;
D. гіперплазія всіх ростків.
19. При якому виді лейкозу виявляють клітини Боткіна-Гумпрехта:
A. хронічний мієлолейкоз;
B. хронічний лімфолейкоз;
C. еритремія;
D. гострий лейкоз.
20. Основним методом лікування хворих на хронічний лімфолейкоз є:
A. фізіотерапія;
B. променева терапія;
C. хірургічне лікування;
D. цитостатична терапія.
21. Чим характеризується IVстадія хронічного лімфолейкозу за класифікацією Rai (1975 р.):
A. лімфоцитоз (>15 •109/л);
B. лімфоцитоз + сплено- і/або гепатомегалія;
C. лімфоцитоз + лімфаденопатія;
D. лімфоцитоз + тромбоцитопенія (тромбоцити < 100•109/л).
22. Клінічно перші зміни при хронічному лімфолейкозі проявляються у вигляді:
A. свербіжу шкіри;
B. лімфаденопатії;
C. кардіалгії;
D. осалгії.
23. Найважчим ускладненням при хронічному мієлолейкозі є:
A. розрив селезінки;
B. стерналгія;
C. осалгія;
D. інфаркт селезінки.
24. При хронічному мієлолейкозі в периферичній крові виявляється:
A. лейкемічний провал;
B. абсолютний лімфоцитоз;
C. базофільно-еозинофільна асоціація; D. відносний лімфоцитоз.
25. Характеристика лімфовузлів при хронічному лімфолейкозі:
A. еластичні, безболісні, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, шкіра над ними не змінена;
B. еластичні, безболісні, спаяні між собою і з оточуючими тканинами, шкіра над ними не змінена;
C. щільні, болючі при пальпації, спаяні між собою, шкіра над ними червона, гаряча на дотик;
D. щільні, безболісні, спаяні між собою і з оточуючими тканинами, шкіра над ними не змінена.
26. Методом лікування бластної кризи хронічного мієлолейкозу є:
A. гемотрансфузії;
B. монотерапія мієлосаном;
C. поліхіміотерапія, як при гострому лейкозі;
D. променева терапія.
27. Характерними змінами в загальному аналізі крові при гострому лейкозі є:
а) зсув формули вліво;
б) лейкемічний провал;
в)тіні Боткіна-Гумпрехта;
г)базофільно-еозинофільна асоціація.
28. При якому виді лейкозу в формулі виявляють лейкемічний провал:
а)хронічний мієлолейкоз;
б) еритремія;
в) гострий лейкоз;
г)хронічний лімфолейкоз.
29. При лікуванні гострого лімфобластного лейкозу використовують:
а)іміфос;
б)алкеран;
в) мієлосан;
г) циклофосфан (ендоксан).
30. Етіологічними факторами виникнення гемобластозів є :
а) іонізуюче випромінювання, хімічні мутагени, віруси,генетичні чинники;
б)хімічні, фізичні та біологічні мутагени;
в)харчові отруєння, вроджені аномалії;
г)віруси, бактерії та гриби.
31. Ознакою, притаманною тільки гострому лейкозу, є :
а) лихоманка ремітуючого характеру;
б) некротична ангіна;
в) гострий лейкоз не має патогномонічних ознак;
г) геморагічний синдром.
32. Що таке лейкемічний провал:
а) наявність баластних клітин;
б) відсутність перехідних (дозріваючих) форм клітин;
в) за наявності бластів відсутні дозріваючі клітини;
г) за наявності бластів поява базофільно-еозинофільної асоціації.
33. Який з нижче перерахованих методів є найбільш інформативним в діагностиці гострого лейкозу?
а) загальний аналіз крові;
б) пункція лімфовузла;
в) рентгенограма органів грудної порожнини;
г) мієлограма.
34. При лікуванні гострого мієлобластного лейкозу використовують:
а) цитозар(цитарабін,алексан);
б) алкеран(сарколізин);
в) глівек;
г) лейкеран(хлорбутин).
35. Гострий лейкоз поділяють на:
а) мієлобластний, лімфобластний недиференційований;
б) інфекційний, неінфекційний;
в) диференційований, недиференційований;
г) моноцитарний, еритромієлоз.
36. При гострому лейкозі в мієлограмі виявляють:
а) редукцію нормальних ростків кровотворення;
б) заміщення жировою тканиною;
в) кількість бластних клітин менше 5 %;
г) кількість бластних клітин більше 30 %.
37. Які кровотворні клітини можуть бути джерелом лейкозу:
а) I-II класів;
б) I-III класів;
в) I-IV класів;
г) III-IV класів.
38. Чим проявляється мієлопроліферативний синдром при гострому лейкозі:
а) втомлюваністю, задишкою, відчуттям серцебиття;
б) крововиливами в шкіру та слизові оболонки;
в) болем в кістках (осалгія, стерналгія);
г) розвитком імунодефіцитного стану.
39. Для визначення варіанту гострого лейкозу проводять:
а) підрахунок бластних клітин;
б) цитохімічне дослідження бластів; в) генетичне дослідження;
г) коагулограму.
40. Які зміни в загальному аналізі крові при гострому лейкозі є прямим показом до стернальної пункції:
а) анемія;
б) тромбоцитопенія;
в) панцитопенія;
г) лейкоцитоз.
41. Яка кількість бластних клітин в кістковому мозку є підставою діагнозу мієлодиспластичного синдрому?
а) до 5%;
б) від 5 до 10%;
в) від 5до 20%;
г) при виявленні будь-якої кількості.
42. Для визначення прогнозу гострого лейкозу використовують:
а) імунофенотипування;
б) цитохімічне дослідження бластів; в) цитогенетичне дослідження;
г) комп’ютерну томографію.
43. Для визначення субтипу гострого лейкозу проводять:
а) підрахунок бластних клітин;
б) цитохімічне дослідження бластів; в) генетичне дослідження;
г) імунофенотипування.
44. Одужанням при гострому лейкозі вважається:
а) повна безрецидивна ремісія протягом 1 року;
б) повна безрецидивна ремісія протягом 5 років;
в) не зустрічається при гострому лейкозі;
г) повна безрецидивна ремісія протягом 4 років.
45. Анемія при гострому лейкозі є:
а) нормохромна, гіпорегенераторна;
б) гіпохромна, гіпорегенераторна;
в) нормохромна, регенераторна;
г) нормохромна, арегенераторна;