30000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000. Визначення логіки як науки, її об’єкту й предмету

Об’єкт.

1. Процес мислення (виведення знань) людини.

2. Результат мислення (усні й писемні тексти).

Предмет.

Мислення вивчають також фізіологія (фізіологічні процеси), філософія, кібернетика (моделювання).

Логіка ж вивчає закономірності, якими керується людина в процесі пізнання істини, тобто:

— закони;

— правила;

— структури правильного (=істинного, не хибного) мислення.

Тобто: як із кількох раніше встановлених істинних знань отримати нові істинні знання, маючи при цьому 100% гарантію істинності цих нових знань і не мати при цьому потреби звертатися до експериментальної перевірки цих нових знань.

Логіка формує культуру мислення. Приклад логічної помилки:

Ліки, які приймає хворий, є добро.

Чим більше робити добра, тим краще.

Отже, чим більше вживати ліків, тим краще для хворого.

Логіку цікавлять формальні, а не змістовні правила міркування.

Визначення логіки як науки.

Види логік:

Дискретні:

— двозначні (значення тверджень: істинні й хибні); Вивчатимемо її;

— тризначні (значення тверджень: істинні, хибні, відсутні);

— чотиризначні (значення тверджень: істинні, хибні, відсутні, невизначені); вивчатимемо частково;

— багатозначні.

Імовірнісні:

— імовірнісна логіка (на основі теорії нечітких множин) — гіпотези (вивчатимемо частково). Ця логіка ще мало розроблена.

Визначення:

— логіка — наука про закономірності й форми правильного мислення, втіленого в мові (природній, символьній).

АБО:

— Логіка — наука про форми (структури) міркувань, втілених у мові (природній, символьній).

4. Структура логіки як науки

Одиниці логіки:

— поняття;

— твердження (в математичній логіці — логіка предикатів);

— вивід (в математичній логіці — логіка висловлювань);

Цим одиницям відповідають три розділи логіки.

Три частини логіки:

— формальна логіка (вивчатимемо саме її);

— математична логіка;

— модальна логіка.

Форми мислення:

— іменування;

— визначення;

— поділи, класифікування;

— стверджування;

— виведення;

— аргументування.

5. Логіка в системі наук та її функції

Мислення й мова.

Мова внутрішня й зовнішня.

Мислення й мова нерозривно пов’язані. Мовлення — це процес реалізації (опредметнення) думки. Але вони не цілком збігаються.

Існують мови наук (хімічні тексти, музичні, фізичні, математичні тощо) і галузеві термінології (нп: галузеві словники термінів).

Крім природної, логіка використовує штучні мови, зокрема математична логіка — свою власну мову (мову логіки предикатів і висловлювень).

Людина сприймає мову у формі знаків. Їх будова — далі.

З позиції логіки в мові розрізняють слова (словосполучення), що позначають об’єкти, і слова (словосполучення, що позначають операції (І, АБО, ЯКЩО…, то…, НЕ, Є, ВСІ, ДЕЯКІ ТОЩО).

У мовознавстві є логічний напрям досліджень (ототожнення одиниць мови з одиницями логіки).

Не підлягають логічному аналізу:

— експресиви: Співчуваю вам…;

— орективи: Візьміть себе в руки!…;

— нумінози: заклинання, освідчення в любові, лестощі, погрози тощо.

Для аналізу оцінок та норм останнім часом розроблено окремі логіки (логіка норм, логіка оцінок).

Логіка й психологія.

Психологія вивчає процес мислення конкретного індивіда (яка різниця в міркуваннях старця чи юнака?), а логіку — це не цікавить.

Логіка не вивчає мотивів процесу мислення, а психологія це вивчає.

Психологія вивчає мислення і психічно здорової, і психічно хворої людини; логіка — лише здорової.

Логіка й математика.

Обґрунтовує основи математики.

Логіка й кібернетика.

Використовують:

— для конструювання мікросхем

— у мовах програмування для кодування алгоритмів

Функції логіки для людей та суспільстві в цілому:

1. Логічно правильне формулювання думок усною та писемною мовою.

2. Для ведення диспутів, суперечок, дискусій.

3. Для занять науковою діяльністю.