Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шикирава Н.М.Робота психолога у психолого-медик...doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
30.08.2019
Размер:
279.55 Кб
Скачать
  1. Представлення результатів

Якісний та кількісний аналіз дослідницьких даних

Текст індивідуальної консультації "Про складові готов­ності дитини до школи".

Один з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства - психологічна готовність дитини до шкільного навчання

Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це один з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства.

Показники шкільної зрілості шестирічної дитини, що свідчать про її готовність вступити до школи, передусім визначають рівень її за­гального психофізичного розвитку.

Різні автори називають і визначають їх по-своєму, керуючись пев­ними науковими концепціями.

Німецькі дослідники Г.Гетцер, А.Керн, Г.Штребел та чеський науко­вець Я.Иєрасик виокремлюють три компоненти зрілості.

Перший — розумова зрілість, показниками якої є: диференційова­не сприймання; довільна увага; аналітичне мислення.

Найчастіше для визначення розумової зрілості використовують завдання, що потребують від дітей діяти за зразком, копіювати тощо. Завдання намалювати людину є в цьому плані показовим.

Другий компонент — емоційна зрілість, яка виявляється: у певній емоційній стійкості дитини; у майже повній відсутності у неї імпуль­сивних реакцій.

Третій — соціальна зрілість, пов'язана: з потребами спілкування іншими дітьми та здатністю підпорядковуватись інтересам і певним умовностям у дитячих групах тощо.

О.Кочерга виділяє наступні критерії шкільної зрілості:

Педагогічна готовність: навички читання, лічби, письма, ма­лювання, звукова культура мовлення (чисте мовлення), уміння роз­горнуто відповідати на запитання, великий словниковий запас, загальна обізнаність.

Інтелектуальна готовність: диференційованість сприймання як основа мислення, планомірність сприймання (спостережливість), роз­винена уява, уміння орієнтуватись у просторі й часі, розвинене наоч­но-образне мислення (уміння виділяти суттєве в явищах навколишньогосередовища, уміння порівнювати їх, бачити їх подібність і відмінність), розвинена дрібна моторика (володіння олівцем, ручкою, ножицями, навичками малювання), добра пам'ять, розвинена регулю­юча функція мови (уміння виконувати словесні інструкції), інтелекту­альна активність (уміння перетворити навчальне завдання на самостійну мету діяльності), передумови абстрактно-логічного мис­лення (здатність розуміти символи, формулювати запитання, самостійно розмірковувати, знаходити причини явищ, робити прості висновки).

Мотиваційна готовність: вираженість пізнавальних інтересів, намагання засвоїти роль школяра (бажання ходити до школи), прий­няття системи вимог, які ставить школа й учитель.

Емоційно-вольова готовність: уміння керувати своєю поведін­кою, збереження працездатності протягом одного уроку і протягом навчального дня, емоційна стійкість (регуляція емоцій), довільна ре­гуляція уваги (її концентрація, стійкість, переключення), уміння стри­мувати свої імпульси (наприклад, не перебивати інших під час розмо­ви), уміння продовжувати дію, докладаючи до цього вольові зусилля.

Комунікативна готовність: бажання спілкуватися з дорослими та дітьми, уміння встановлювати контакти з учителем, збереження відчуття дистанції, здатність до особистісного контакту з дорослим (на противагу ситуативному), уміння встановлювати контакт з однолітками, уміння ввійти в дитячий колектив і знайти місце в ньому, уміння виконувати роботу разом, уміння підтримувати рівноправні стосунки з однолітками.

Для зручності орієнтування в критеріях оцінки виконання завдань дитиною психолог представляє результати діагностики в окремій таблиці. Важливо під час індивідуальних консультацій виголошувати конкретні індивідуальні пропозиції по усуненню недоліків.

Таблиця критеріїв готовності та неготовності дітей

шестилітнього віку до навчання за результатами виконання діагностичних завдань

Завдання

Критерії готовності

Критерії неготовності

Можливі причини

труднощів у виконанні завдання

Корекційні заходи, рекомендації батькам по усуненню недоліків

Завд. 1

Самостійне викона-ння завдання на рівні

Зорового орієнтува-ння.

Продуктивні проби при розрізненні

схожих фігур.

Виконання завда-ння шляхом багатьох проб,

не завжди доцільних. Потреба зразка та

вказівок, які спрямовують практичні дії дитини.

Недостатньо сформоване зорове сприймання (зокрема, цілісність зорових образів, їх диференційованість), процеси аналізу і

синтезу на перцептивному матеріалі.Невміння орієнтуватися на зразок.

Вправляння у диференціації форми, аналізі складних форм (складання цілого зображення з частин), орієнтуванні в просторових відношеннях між предметами, вмінні орієнтуватися на зразок (примірювання, накладання окремих деталей на зразок).

Завд. 2

Самостійне виклада-ння фігур шляхом візуального порівня-ння фігури із зразком чи примірювання.

Самостійне викона-ння завдання за роз-кресленим зразком.

Успішне використа-ння форм допомоги: пропозиція приміря-ти деталі перевірити правильність вико-нання завдання та

виправити помилки.

Неспроможність

відтворити фігуру за цілісним зраз-ком.

Нездатність поліп-шити результати виконання за роз-кресленим зразком.

Значні труднощі з вибором ракурсу деталей.

Необхідна допо-мога в доборі де-талей, в з'єднанні окремих з них.

Недостатньо сформоване зорове сприймання (зокрема, цілісність зорових образів, їх диференційованісті), процеси аналізу і синтезу на перцептивному матеріалі.

Невміння орієнтуватися на зразок.

Вправляння у диференціації форми, аналізі складних форм (складання цілого зображення з частин), орієнтуванні в просторових відношеннях між

предметами, вмінні орієнтуватися на зразок (примірювання, накладання окремих деталей на зразок).

Завд. 3

Самостійне правильне

виконання.

Можливі окремі помилки, які самостійно

виправляються

Труднощі встановлення окремих пар зображень.

Недостатнє усвідомлення принцип) групування, що виявляється у звіті (не обґрунтовується зв’язок між предметами).

Недостатня диференційованість зорового сприймання, обмеженість знань і уявлень про навколишній світ, недостатня їх актуалізація.

Недостатня сформованість розумових дій.

Недостатній розвиток мовлення.

Вправляння в диференціації та ідентифікації зорових образів.

Збагачення знань і уявлень про навколишній світ.

Вправляння в зна-ходженні смислових залежностей між предметами. Розвиток уміння міркувати, висловлюватися.

Завд. 4

Самостійне правильне

утворення пар з використанням узагальнюючих

понять.

Утворення родових

пар з логічним

обґрунтуванням їх

родового зв'язку, але

без узагальнюючих

слів.

Труднощі переходу до нового способу групування. Пояснення утворених пар за функціональними чи ситуативними ознаками.

Неспроможність використати узагальнюючі поняття.

Недостатня диференційованість зорового сприймання.

Обмеженість знань і уявлень про навколишній світ, недостатня їх актуалізація.

Недостатня усвідомленість істотних ознак, що лежать в основі утворення понять.

Вправляння в диференціації та ідентифікації зорових образів.

Збагачення знань та уявлень про навколишній світ. Вправляння у співвідносному аналізі, встановленні спільного і відмінного, систематизації, групуванні, класифікації предметів на основі спільних ознак та абстрагуванні від несуттєвих.

Завд. 5

Самостійне виконання

завдання.

Самостійне

виправлення помилок.

Достатня допомога у

вигляді початку поділу.

У звіті використання

узагальнених назв, утворених при

класифікації груп.

Труднощі встано-влення спільної ознаки (поділ не на 2 групи, а на 5 по дві картки).

Труднощі вико-ристання допо-моги.

Необхідність в актуалізації клю-чових слів.

Недостатнє усвідомлення принципу класифікації (у звіті не використовуються узагальнюючі слова

або використовується

одне з них).

Труднощі ідентифікації зображених дій.

Недостатня актуалізація наявного досвіду.

Недостатня сформованість процесу узагальнення

Вправляння у класифікації предметів за різними спільними ознаками.

Збагачення знань та уявлень про навколишній світ.

Розвиток уміння висловлюватись, пояснювати свої дії.

Завд.6

Самостійна класифікація геометричних фігур одним або двома

способами.

Для успішного виконання наступного поділу достатньо допомоги у вигляді порівняння двох фігур, що

мають одну спільну

ознаку, та вербалізація цієї ознаки, або у вигляді зразка поділу

розкладання в обидві сторони по одній фігурі.

Усвідомлений звіт при кожному способі

класифікації.

Класифікація геометричних фігур одним способом.

Виражені труднощі у зміні підстави класифікації, особливо третім способом.

Для допомоги недостатньо вербалізації спільної ознаки та початку подіту за зразком.

Неусвідомлення принципу класифікації, що виявляється у звіті: відсутності узагальнюючих ознак, у поступовому називанні ознак, що безпосередньо сприймаються.

Недостатня сформованість

Еталонних сенсорних уявлень про зовнішні

(форма, колір, величина) ознаки предметів, довільності перцептивних узагальнень.

Недостатня сформованість мисленнєвих дій на перцептивному рівні.

Вправляння у систематизації, серіації груп предметів та їх зображень за різними зовнішніми ознаками, що послідовно

актуалізуються.

Завд.7

Повне самостійне

розуміння змісту серій малюнків з побудовою невеличкої зв'язної

розповіді або відповідей на запитання.

Узагальнення змісту

двох серій малюнків.

Помітні труднощі у

розумінні змісту серій малюнків через обмеженість знань.

Труднощі орієнтування у

великій кількості зображень, що потребує допомоги у послідовному розгляданні зображень.

Труднощі висловлювання.

Труднощі узагальнення

змісту двох серій малюнків.

Труднощі ідентифікації

зображень - недоліки

сприймання.

Обмеженість знань та уявлень про навколишній

Світ. Недостатній розвиток

причино-наслідкового

мислення.

Недорозвинення мовлення.

Вправляння у розгляданні сюжетних малюнків та встановленні їх змісту.

Розширення знань та уявлень про

навколишній світ.

Формування вміння міркувати. Формування вміння висловлюватися.

Завд.8

Самостійне розуміння підтексту.

Обґрунтовані відповіді, в яких виявляється розуміння дитиною причино-наслідкових зв'язків оповідання.

Труднощі орієнтування у мовленнєвому матеріалі: необхідність повторення оповідання.

Труднощі розуміння

підтексту через обмеженість знань та уявлень про навколишнє.

Труднощі у мовному оформленні міркування

Неспроможність утримання в пам'яті змісту. Оповідання (недоліки пам’яті. уваги). Нерозуміння причино-наслідкових зв'язків у тексті.

Труднощі висловлювання.

Вправляння у довільному зосередженні слухової уваги, сприйманні на слух. Розширення знань, про навколишній світ.

Вправляння у встановленні причино-наслідкових залежностей. Вправляння у відтворенні сприйнятою на слух.

Формування зв'язного

мовлення

Завд.9

Самостійні правильні судження.

Правильні судження після зразка міркування.

Допускається неточне визначення відношень із збереженням розуміння таємної їх оберненості.

Ймовірне невиконання

завдання.

Можливі правильні

судження після допомоги щодо кожного відношення

Недостатнє усвідомлення взаємооберненості відношень.

Недостатня сформованість мисленнєвих операцій, зокрема їх зворотності, здатності міркувати.

Вправляння у встановленні відношень між величинами. В умінні міркувати.

Розвиток просторових уявлень.

Формування понять, що означають, відношення між величинами та розміщенням предметів у просторі

Завд.10

Самостійний рахунок в прямому, оберненому порядку та від заданого числа.

Самостійне утворення заданих множин.

Визначення кількісних відношень між множинами (менше – більше, на скільки більше-менше, однаково)

Розв'язання задачі на одну дію на додавання чи віднімання в межах

шести.

Механічне відтворення

натурального ряду чисел: нездатність полічити від заданого числа в прямому й оберненому порядку.

Нездатність утворити задану множину натуральних об'єктів в межах 10.

Неспроможність оперувати кількісними

відношеннями між

множинами (більше -менше, на скільки більше-менше, порівну).

Труднощі в розумінні

задачі.

Недоліки загального

Розвитку мислення.

Несформованість

Елементарних математичних уявлень.

Формування елементарних

математичних уявлень про кількість, кількісні відношення, способи їх утворення.

Завд.11

Правильне відтворення ритму візерунка з дотриманням

клітинок.

Допускається 1-2 помилки за умови самостійного їх виправлення та далі правильного відтворення.

Поліпшення результатів відтворення візерунка від першого до третього.

Труднощі в дотриманні

клітинок.

Порушення розміру

візерунка.

Численні помилки у відтворенні ланок візерунка.

Відсутність тенденції до поліпшення результату відтворення від першого до третього візерунка.

Несформованість

Сприймання, зорово-моторної координації.

здатності довільно діяти, орієнтуючись на зразок.

Вправляння у розвитку

зорово-моторної координації.

Вправляння у виконанні завдань з орієнтуванням на зразок, правило, зокрема з фіксацією уваги на перевірці правильності відтворення зразка, відповідності правилам.