![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Методологічні засади аналізу сучасних міжнародних економічних відносин. Глобальний дискурс.
- •Теоретичний аналіз міжнародних економічних відносин: інструменти і методи.
- •Міжнародна економічна система: сутність, структура, суперечності розвитку.
- •Форми міжнародних економічних відносин та особливості їх розвитку в сучасних умовах.
- •Міжнародний поділ праці: форми та тенденції розвитку.
- •Глобалізація економіки: сутність, етапи та історичні типи розвитку.
- •Форми глобалізації і суперечності розвитку. Економічна єдність світу.
- •Основні елементи глобальної економіки. Світова економічна рівновага та умови її забезпечення.
- •9. Ринкова парадигма світового господарства. Глобальний характер сучасних міжнародних економічних відносин.
- •Моделі і форми економічного розвитку.
- •11.Ресурси світового економічного зростання
- •12. Інституціоналізація процесу економічного розвитку. Міжнародні стратегії розвитку
- •13.Світогосподарські пріоритети та система сучасних світогосподарськихзв`язків України.
- •14.Методологічні та теоретичні основи порівняння сучасних економічних систем.
- •4.Смешанная экономическая система
- •15. Особливості глобальних трансформацій та їх вплив на економічні системи.
- •16) Мировые интеграционные процессы в теории сравнительного анализа экономических систем
- •17) Чинники розвитку сучасної фірми
- •19) Розвиток нових організаційних форм підприємств і забезпечення ефективності їх функціонування.
- •20) Роль держави у забезпеченні інституціональних умов функціонування підприємств
- •22. Сутність бар’єрів входу та виходу. Методи їх формування та визначення висоти.
- •Методи визначення ціни та об’ємів виробництва фірмами-аборигенами, які не допускають входу у сектор конкуренції.
- •24. Теорія «спірних ринків» - сутність та вплив на мікроекономічну теорію.
- •25. Концентрація як економічна категорія. Причини, яківпливають на її зростання.
- •26. Методы измерения концентрации. Особенности разных показателей
- •Индекс концентрации (concentrationratio)
- •Индекс Херфиндаля-Хиршмана (Herfindal-HirshmanIndex)
- •Индекс энтропии
- •Дисперсия рыночных долей и логарифмов рыночных долей
- •27.Типы и направления концентрации
- •28. Нормы экономического поведения: внешние, рефлекторные и этичные
- •29.Типология социального поведения м.Вебера
- •30.Рациональность и неполная рациональность в экономических взаимодействиях
- •31. Зовнішні ефекти і теорема Коуза.
- •32. Эффект исторической обусловленности социально-экономического развития
- •33. Проблема импорта институтов: революционный и эволюционный варианты
- •Эволюционный вариант развития институтов
- •Импорт институтов и смена траектории институционального развития
- •34. Современная корпорация: институциональный подход
- •35. Сущность и типы контрактов и их влияние на формы экономических взаимодействий
- •Закономірності розвитку податкових систем в умовах глобалізації світового господарства.
- •Конвергенція національних систем оподаткування в сучасній міжнародній економіці.
- •Механізми зменшення податкового тиску в системі міжнародних економічних відносин.
- •Умови, принципи, механізми реалізації міжнародного оподаткування в сучасній міжнародній економіці.
- •Моделі національних фінансових систем та їх конкурентні переваги в умовах глобалізації.
- •41. Влияние финансового рынка на социально-экономическое развитие стран и деловые циклы
- •42. Закономерности развития финансовой системы Украины: достижения, проблемы и пути реформирования в современных условиях
- •43. Эффект «финансового заражения» национальных экономик в условиях глобальной нестабильности и механизмы его нейтрализации
- •44. Трансфертное ценообразование (тц) в международной экономической деятельности: цели, принципы, механизмы использования
- •46. Современные концепции финансового развития компаний: теоретико-методологические основы обоснования финансовых решений
- •1. Концепции и модели, определяющие цель и основные параметры финн. Деятельности предприятия:
- •2. Концепции моделей, обеспечивающие реальную рыночную оценку отдельных финансовых инструментов инвестирования в процессе их выбора
- •3. Концепция, связанная с информационным обеспечением участников фин. Рынка и формированием рыночных цен.
- •47. Практичні аспекти фінансового розвитку компаній на розвинених ринках та ринках, що розвиваються
- •48. Моделювання дивідендної політики на розвинених ринках та ринках, що розвиваються.
- •49. Закономірності формування емісійної політики компаній в умовах глобалізації.
- •50. Механізми міжнародного податкового планування в діяльності сучасної корпорації.
- •51. Вплив фінансового розвитку розвинених країн на їх соціально-економічне зростання.
- •52) Аномалии финансовых рынков
- •4. Прочие аномалии.
- •53)Закономірності розвитку світової фінансової архітектури та сценарії динаміки глобальних фінансів
- •Сценарии развития мировой экономики
- •1. Базовый сценарий
- •2. Пессимистический сценарий
- •3. Оптимистический сценарий
- •56. Стратегія розвитку та ринкової поведінки транснаціональних корпорацій. Суть і принципи діяльності тнк. Сучасні теоретичні концепції діяльності тнк
- •57. Обумовленість галузевої структури прямих іноземних інвестицій у 2006-2009 роках
- •58. Обумовленість регіональної структури прямих іноземних інвестицій у 2006-2010 роках
- •59. Сучасні теорії платіжного балансу: сутність та відповідність реаліям
- •60. Обумовленість впливу прямих іноземних інвестицій на обсяг продажу, виробництва, експорту та вартості активів філій тнк
- •Вплив прямих іноземних інвестицій на економічний розвиток країн Азії (на прикладі Китаю, Сінгапуру, Гонконгу). Китай
- •Гонконг
- •Вплив прямих іноземних інвестицій на економічний розвиток країн Північної Європи (на прикладі Швеції, Норвегії, Фінляндії). Норвегия
- •Финляндия
- •Вплив прямих іноземних інвестицій на економічний розвиток країн Північної Америки (на прикладі сша і Канади). Канада
- •Вплив прямих іноземних інвестицій на економічний розвиток найбільш потужних економік зони євро (на прикладі Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів). Германия
- •Нидерланды
- •Франция
- •Вплив прямих іноземних інвестицій на економічний розвиток постсоціалістичних країн (на прикладі Польщі, Росії, Бєларусі). Беларусь
- •66. Современные теории денег: сущность и соответственность с реалиями
- •Группы показателей статистики
- •Обумовленість взаємозалежності фінансових індикаторів зони євро.
- •Обумовленість взаємозалежності фінансових індикаторів сша.
- •71. Особливості функціонування фондових ринків розвинутих країн.
- •72.Особливості формування міжнародних інвестиційних позицій та зовнішнього боргу країн Азії (на прикладі Китаю, Сінгапуру, Гонконгу). Китай
- •Гонконг
- •Сингапур
- •Активы (млн. Долл. Сша)
- •Пассивы
- •Пассивы (млн. Долл. Сша)
- •Внешний долг Сингапура
- •Особливості формування міжнародних інвестиційних позицій та зовнішнього боргу найбільш потужних економік зони євро (на прикладі Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів). Германия
- •Нидерладны
- •Особливості формування міжнародних інвестиційних позицій та зовнішнього боргу країн Північної Америки (на прикладі сша і Канади).
- •Особливості формування міжнародних інвестиційних позицій та зовнішнього боргу постсоціалістичних країн (на прикладі Польщі, Росії, Бєларусі). Польша
- •Республика Беларусь
4.Смешанная экономическая система
Сегодня нельзя говорить о наличии в том или ином государстве в чистом виде одной из трех моделей. В большинстве современных развитых стран существует смешанная экономика, сочетающая элементы всех трех видов.
Смешанная экономика предполагает использование регулирующей роли государства и экономической свободы производителей. Предприниматели и рабочие перемещаются из отрасли в отрасль по собственному решению, а не по правительственным директивам. Государство же в свою очередь осуществляет антимонопольную, социальную, фискальную (налоговую) и другие виды экономической политики, что в той или иной степени способствует экономическому росту страны и повышению жизненного уровня населения.
15. Особливості глобальних трансформацій та їх вплив на економічні системи.
У сучасному світі інтенсивно відбуваються п'ять масштабних трансформаційних процесів. Перший трансформаційний процес пов'язаний із значними перетвореннями у системі розвинутої ринкової економіки (за класифікацією МВФ 29 країн), характеризується успішним переходом від індустріального до постіндустріального суспільства та подальшим його розвитком.
Другий трансформаційний процес відбувається у більш ніж 120 країнах Азії, Африки, Латинської Америки, де вже тривалий час існують ринкові відносини. Тут триває затяжний перехід до індустріального суспільства за моделлю "модернізації навздогін".
Третій трансформаційний процес охоплює постсоціалістичні країни Центральної і Східної Європи (ЦСЄ) і пострадянські республіки (за класифікацією МВФ 29 країн). У найзагальнішому вигляді він знаменує собою перехід від планової до ринкової економіки і пов'язаний з глибокими суперечностями та потрясіннями.
Четвертий трансформаційний процес також спрямований на створення й ефективне функціонування ринкової економіки, однак перехід здійснюється від капіталістичного ладу до соціалістичного через соціалістичне ринкове господарство (ринковий соціалізм) (Китай, В'єтнам, Лаос, Камбоджа, Куба).
П'ятий трансформаційний процес охоплює нові зміни світо-господарських зв'язків у світовій системі господарства та пов'язаний зі становленням і функціонуванням глобальної економіки.
У межах виокремленого вище третього трансформаційного процесу відбуваються формування та функціонування сучасних транзитивних економічних систем.
Практика країн, що входили раніше до світової соціалістичної системи, демонструє два основні варіанти (моделі) трансформації адміністративно-командної системи в ринкову економіку. Перший (історично більш ранній) — еволюційний шлях поступового створення ринкових інститутів (Китай і чималою мірою Угорщина). Другий — шокова терапія, що застосовувався з тією чи іншою мірою інтенсивності в Росії і більшості країн Східної Європи (у класичній формі — в Польщі). Відмінність між цими варіантами (моделями) зумовлена відмінністю у базовому типі економічної політики (монетаристська, немонетарист-ська) і полягає у термінах проведення системних перетворень та стабілізаційних змін, ступені охоплення ринковими механізмами народного господарства, обсягах регулюючих функцій держави та ін.
У вітчизняній та зарубіжнійекономічнійлітературінемаєоднозначнихвідповідей на питання про результатиринковогореформування в Україні та іншихпостсоціалістичнихкраїнах. Цезумовленоглибокимрозколом не лише у суспільстві, а й у самійекономічнійнауці. Відсутністьоднозначнихвідповідей у представниківекономічної науки Заходу зумовленанасампередплю-ралістичністю, різнорідністюїїнапрямів, шкіл, теорій, щосклаласяісторично.
Всуперечпервіснимоптимістичнимсподіванням про майженегайнеприскоренняекономічногозростання, значнепіднесенняжиттєвогорівнянаселення, істотніструктурнізмінитощовнаслідоксистемноїтрансформаціїздійсненняїї в постсоціалістичнихкраїнахпризвело до різних і в основному негативнихнаслідків. Серед них насампередзначнийтрансформаційний спад (трансформаційна криза), ускладненнясоціально-економічного становища, різкепадіннярівняжиттянаселення. У середньомурівень ВВП постсоціалістичнихкраїн у 1990—1999 рр. впав приблизно на одну третину. Найбільший спад ВВП спостерігався в Україні, Молдові, Грузії. За цейперіодобсяг ВВП в Україніскоротився на 59,2 % , промисловоїпродукції — на 48,9, сільськогосподарської — на 51,5 % . Реальна заробітна плата зменшилася в 3,82 раза.
Водночасокремісхідноєвропейськікраїнидосяглипомітнихпозитивнихрезультатів і з 1 травня 2004 р. увійшли до Європейського Союзу як йогоповноправні члени. Такасуттєварізниця у соціально-економічнихнаслідках і перспективах трансформаційнихперетворень (всуперечприблизнооднаковимстартовимумовам) потребуєспеціальногоаналізу. У всіх сферах соціально-економічногожиттянаселення у країнах ЦСЄ та ЄСспостерігаються як конвергентні, так і дивергентніпроцеси. Зокрема, рівеньдоходів на душу населення у країнах ЦСЄ та ЄС значновідрізняєтьсяпісля початку перехідногоперіоду, щосвідчить про наявністьконвергентнихпроцесів. Водночасусерединікожної з постсоціалістичнихкраїнрізкозросладиференціація в доходах різнихгрупнаселення, щоперевершуєнаявну в межах ЄС, та не відбулосяформуваннязначногопрошарку так званого середньогокласу.
Загальноекономічною закономірністю перехідних процесів є наявність трансформаційної кризи. Проте її масштаби і тривалість суттєво відрізняються для різних постсоціалістичних країн. Залежно від характеристик кризи та ступеня виходу з неї (темпів економічного зростання) постсоціалістичні перехідні економічні системи можна об'єднати у три групи: 1) країни ЦСЄ (Польща, Хорватія, Словаччина та ін.), в яких темпи зростання (4—6 %) відповідають середньому темпу зближення з ЄС (2—2,5 %); 2) країни ЦСЄ (Чехія, Угорщина, Латвія та ін.), У яких розрив у доходах порівняно з країнами ЄС був майже незмінним після завершення трансформаційного спаду; 3) пострадянські країни (Україна, Росія, Грузія, Молдова та ін.), в яких трансформаційний спад все ще не подоланий, хоч і розпочалося певне економічне зростання.
Порівняльний аналіз рівнів і темпів економічного зростання та доходів на душу населення в країнах ЦСЄ і ЄС-15 свідчить про труднощі у досягненні реальної конвергенції і необхідність тривалого періоду для її можливого досягнення. За умови довгострокового щорічного зростання доходів у середньому на 5 % у країнах ЦСЄ, а аналогічного показника для ЄС — 2 % потрібно від 13 років (для Словенії) до 50 років (для Болгарії), щоб здійснити конвергенцію із середнім для ЄС рівнем. Отже, не підтверджується оптимістична гіпотеза про те, що показники доходу на душу населення в країнах ЦСЄ швидко наблизяться до рівня західних показників після системної трансформації. Проте з часом розширення ЄС приведе до змін в економічному житті нових країн — членів ЄС і сприятиме їх наближенню до західноєвропейських стандартів.
Негативні зрушення в структурі виробництва та інших сферах економіки також не лише погіршили якість економіки країн СНД, а й поглибили розрив, по-перше, між національними показниками ВВП на душу населення, а по-друге, між ними і аналогічними показниками для ЄС. У 1990 р. коефіцієнт варіації ВВП на душу населення для 12 країн Співдружності становив 0,223, у 1995 р. він збільшився до 0,433, ау 1999 р. — до 0,530, тобто дивергенція між країнами у цій сфері економіки зросла у 2,4 раза. Для порівняння: у первісній "шістці" ЄС коефіцієнт варіації ВВП у середньому на душу населення становив 0,225, у 1973 р. для ЄС-9 — 0,215, у 1986 р. для ЄС-12 зріс до 0,265, але вже у 1995 р. для ЄС-15 не перевищував 0,233.
На нашу думку, причини трансформаційного спаду та ін-шихнегараздівкриються не лише у нестачіінвестицій. Безпосе-реднійобмежувачзростання — недостатністьсукупногопопиту,дефіцит грошей у основноїмасинаселення та держави. Лишеузгодженезростаннясукупногопопиту та інвестиційможе привести до економічногозростання та розвитку і, таким чином, до конвергенціїкраїн ЦСЄ з ЄС у межах західноєвропейськоїмоделіринковоїекономіки.