Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Реферат на тренінг.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
29.08.2019
Размер:
87.39 Кб
Скачать

3. Компаративний аналіз практики забезпечення основних державних соціальних гарантій в Україні і за кордоном

Отже, аналізуючи практику забезпечення основних державних соціальних гарантій в Україні в за кордоном (Німеччини, Польші, Швеції та Японії) можна знайти ряд відмінностей.

По-перше в усіх розглянутих країнах соціальна політика базується на принципах адресності, а в Україні базується переважно на категорійних принципах надання допомоги (без перевірки доходів). Обсяги допомоги, які надаються на виключно адресних засадах (з перевіркою доходів одержувачів) становлять менш ніж 1% від загальних видатків на соціальний захист.

По-друге, в Україні слід здійснити перегляд всієї системи пільг, соціальних та компенсаційних виплат, щоб виявити і скасувати ті з них, які є малоефективними, не діють чи втратили актуальність. Водночас потрібно покластина системну основу (в т. ч. визначити джерела та механізми) фінансування тих заходів соціального захисту, які показали свою ефективність, але з певних причин фінансувалися недостатньо. Як свідчить зроблений аналіз, в озвинених країнах найбільша увага приділяється двом категоріям населення: людям похилого віку і дітям. Ще важливою складовою соціального захисту в міжнародній практиці є наявність нормативно-правових актів, в яких чітко зазначені критерії, за якими визначаються категорії населення, котрі потребують соціального захисту.

Стратегії та моделі пенсійного забезпечення в різних країнах

Стратегія

Модель

Рівні пенсійної системи

1

2

3

солідарна

радянська

державна

пенсія

(солідарна)

немає

немає

солідарно-

накопичувальна

російсько-

польська

державна

пенсія

(солідарна)

обов'язкове

страхування

накопичувальна

(корпоративна,

особиста)

накопичу вально- солідарна

американська

державна

пенсія

(солідарна)

трудова

(корпоративна)

накопичу вальна (особиста)

німецька

(виробнича)

державна

пенсія

(солідарна)

трудова

(корпоративна)

накопичу вальна (особиста)

умовно-

накопичувальна

японська

базова пенсія

додаткова державна та корпоративна

-

накопичувальна

чилійська

обов'язкова

накопичувальна

пенсія

обов'язкове

страхування

(3%)

-

казахська

обов'язкова накопичувальна пенсія в державному пенсійному фонді

добровільна

накопичувальна

пенсія

-

У світі застосовуються різні стратегії та моделі пенсійної системи, зокрем виділяють такі стратегії пенсійного забезпечення, як солідарна, солідарно-накопичувальна, накопичувально-солідарна, умовно-накопичувальна, накопичувальна. Інформація про них узагальнена у таблиці.

У колишніх країнах соціалістичного табору використовуються також різні моделі пенсійного забезпечення. Їх можна згрупувати за такими типами:

  1. «Чилійська модель». Цю модель, де пенсійні внески сплачуються лише працівниками, застосував Казахстан. Розміри пенсій залежать від суми сплачених внесків та нарахованого інвестиційного доходу. Спочатку планувалося, що внески сплачуватимуться до недержавних пенсійних фондів, але в останній момент було прийнято рішення про створення пенсійного фонду, управлінням яким здійснює держава. На початковому етапі пенсійної реформи більшість казахських громадян

вибрало саме цей фонд, але з часом все більше громадян переходить до недержавних пенсійних фондів. Упродовж усього часу існування нової пенсійної системи урядом висловлювалися наміри щодо закриття державного фонду. У Казахстані не вщухають дискусії з приводу того, чи будуть пенсії в новій системі достатніми, скільки доведеться доплачувати переважній більшості пенсіонерів до розміру мінімальної пенсії, обіцяної урядом.

  1. «Угорська модель». Наступною системою, що заслуговує на увагу, є угорська, в якій на додаток до внесків, що сплачуються до зменшеної солідарної системи, також перераховуються кошти до приватної пенсійної схеми з визначеними внесками. У цій моделі проводиться інвестування внесків від імені їх платників, і, зрештою, з неї будуть сплачуватись додаткові ануїтетні виплати за рахунок коштів на накопичувальних рахунках.

  2. «Польська модель». У Польщі була введена у дію модель, яка є різновидом третьої моделі. Відповідно до цієї моделі внески станом на початок дії нової системи обліковуються як умовно-накопичувальні, а внески, що сплачуються з 1 січня 1999 року, дійсно інвестуються приватними пенсійними фондами, і від їх інвестування платники отримують реальний інвестиційний дохід. У момент виходу на пенсію їм має сплачуватись ануїтет, розрахований на основі цих обох складових частин.

  3. «Латвійська модель». Потрібно також згадати про латвійську систему, у якій були запроваджені умовно-накопичувальні рахунки. Відповідно до цієї моделі при виході на пенсію виплати мають складатись з остаточної суми внесків та нарахованого на них інвестиційного доходу. У Латвії реальне інвестування пенсійних коштів в економіку не проводиться, але за використання грошових коштів платників внесків уряд нараховує номінальну ставку інвестиційного доходу. її величина може встановлюватись, виходячи з рівня інфляції або змін у величині середньої заробітної плати.

  4. «Російська модель». Російський варіант пенсійної системи складається з базової пенсії для всіх громадян, а також додаткових пенсійних виплат, які формуються за рахунок номінального і реального інвестування внесків. Одна частина другого рівня складається з умовно-накопичувальних внесків, а друга (для осіб у віці до 50 років) - з коштів від інвестування внесків, що здійснюється як недержавними пенсійними фондами, так і єдиним державним накопичувальним фондом, схожим на фонд у Казахстані. Роботодавці перераховують до Пенсійного Фонду РФ із фонду оплати праці 28% пенсійних внесків, з яких 14% направляється до Держбюджету для виплати базової пенсії, 12% - до ПФ РФ для виплати страхової частини пенсії, а 2-3-6% до накопичувальної частини трудової пенсії.

Аналізуючи досвід Німеччини, я хочу відмітити кретирії за якими незахищені верстви можуть отримувати допомогу. В Німеччині отримувати таку допомогу є нелегко. По-перше: особа повинна вичерпати всі можливі засоби самостійного забезпечення – намагатися самостійно знайти роботу, продати предмети розкоші, переїхати в дешевше житло, звернутися за допомогою по безробіттю. По-друге, якщо нічого не вийшло, то така людина має звернутись за допомогою до родини, допомогти яких може зобов’язати суд. Також для отримання соціальної допомоги є встановлені норми житлової площі – 1особа – 45 кв.м.; 2 особи – 60 кв.м.; 3 особи – 85 кв.м.

Особливо влучним мені здається 2 критерій, стосовно допомоги від близьких, допомогти яких може зобов’язати суд. А для того щоб даною допомогою не змогли зловживати ще встановлюють і норми житлової площі. Дані кретері мона використовувати і в Україні.

У практиці Польші мені найбільше подобається те, що всі питання, що стосуються питання фінансування діяльності громадських організацій з забезпечення соціальної допомоги може профінансувати кожен платник податку в Польщі. Кожного місяця він може направляти 1% від суми свого податку на рахунок громадської організації. Такий досвід не погано було б запровадити в Україні.

Гарним прикладом ефективної політики перерозподілу доходів громадян є Швеція, де 36% населення країни можна було б віднести до розряду бідних (найвищий показник у групі промислово розвинених країн світу). Однак після перерозподілу сукупного суспільного доходу через систему податків і соціальних виплат (1/3 держбюджету йде на соціальні потреби) плюс соціальні статті видатків муніципальних бюджетів і виплати з пенсійних і інших страхових фондів, до категорії бідних потрапляє всього лиш 5,6% населення. Але для проведення такої політики в Україні, на мою думку, необхідно, щоб перерозподіл доходів відбувався прозоро та демократично, щоб урядовці звітували про кожну витрачену копійку. Це є необхідною умовою ефективного розподілу доходів в наші країні.

Що ж стосується Японії, то найбільше мене зацікавила їх пенсійна реформа, за якою для отримання основної пенсії у зв’язку зі старістю необхідно мати 25-річний страховий стаж і 65-річний вік. Розмір такої пенсії може бути скорочений до 58% встановленого рівня в разі виходу на пенсію в 60 років і збільшений до 188% при виході на пенсію в 70 і більше років. Мені подобається, що не має чітко визначенго пенсійного віку, людина повинна мати альтернативу.

27