Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Реферат на 05:05:2015

.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
179.93 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСТВІТИ ТА НАУКІ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Кафедра управління персоналом та екноміки праці

Реферат

з дисципліни: “Гроші та кредит”

Тема: « Сучасні технології банківського дистанційного обслуговування населення »

Виконала студентка

Кузь Катерина Валентинівна

1 групи 2 курсу спец. 6601

Перевірив: вікладач

Київ 2014

ПЛАН

Вступ

  1. Теоретичні та організаційні засади дистанційного банківського обслуговування населення

  2. Організаційні форми дистанційних банківських послуг та їх просування

  3. Проблеми та перспективи впровадження дистанційного банківського

обслуговування в Україні

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Успішний економічний розвиток держави, можливий лише за умов добре розвиненої банківської системи.

Одна з головних особливостей сучасної банківської системи полягає у тому, що на сьогоднішній день відбувається стрімкий рівень розвитку комп’ютерних та телекомунікаційних технологій, активне впровадження мережевих пристроїв, які значно скорочують тривалість обробки інформації, дають можливість проводити комплексну автоматизацію діяльності, та здійснювати розробку ефективного механізму дистанційного банківського обслуговування клієнтів. На сьогоднішній день розвиток дистанційного банківського обслуговування ставить за мету скорочення обсягів готівкових розрахунків в Україні та збільшення обсягу залученних коштів від населення до банківської системи.

Актуальність дослідження обумовлена високим рівнем зацікавленості банків у дистанційному банківському обслуговуванні, як інструменті підвищення ефективності діяльності за рахунок скорочення витрат на утримання відділень та філій, збільшення клієнтської бази, що в кінцевому результаті призведе до підвищення конкурентоспроможності банківської установи. Отже, важливою складовою стратегії розвитку комерційних банків України, стають розробка та впровадження технологічних дистанційних послуг з метою стрімкого розвитку вітчизняного ринку банківських продуктів.

Метою випускної роботи є теоретичне обґрунтування та удосконалення організаційної складової процесу дистанційного банківського обслуговування населення. Поставлена мета досягається шляхом вирішення наступних завдань:

  • визначити сутність дистанційного банківського обслуговування населення;

  • розглянути сучасні технології дистанційного банківського обслуговування населення;

  • проаналізувати основні ризики, пов’язані з дистанційним банківським обслуговуванням населення;

  • оцінити якість системи дистанційного банківського обслуговування;

  • запропонувати напрями підвищення безпеки використання дистанційного банківського обслуговування населення;

  • визначити шляхи удосконалення процесу організації дистанційного банківського обслуговування населення;

  • проаналізувати санітарно-гігієнічні умови праці на підприємстві;

  • дослідити процес профілактики травматизму та професійних захворювань на виробництві.

Об’єкт випускної роботи – дистанційне банківське обслуговування.

Предметом випускної роботи є організаційний механізм дистанційного банківського обслуговування населення.

Під час дослідження випускної роботи були використанні наступні методи, а саме: аналіз та синтез, системний метод, конкретизація, абстрагування, графічний та табличний методи, статистичний метод, економіко-статистичний.

Інформаційною базою теоретичної та методологічної частини випускної роботи стали офіційні сайти банків України, статистичні матеріали Національного банку України, Асоціації українських банків, дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів у галузі інтерактивних банківських послуг, аналітичні матеріали банкірів та ін.

РОЗДІЛ I

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

З розвитком ринку банківських послуг склалася така практика обслуговування клієнтів, за якої вони зобов’язані кожного разу відвідувати банк для проведення будь-якої операції. Це означає, що банк для того, щоб обслужити клієнтів повинен створити потужну базу (інфраструктуру), і витрачати значні суми, окупність яких складає декілька років. В Україні, далеко не всі банки можуть собі дозволити значні капіталовкладення у створення філій та відділень для обслуговування клієнтів, тому така схема забезпечення якісного банківського обслуговування не завжди прийнятна. Отже, постає питання щодо створення зручних і ефективних каналів надання банківських послуг споживачам. На сьогоднішній день актуальним є поступовий перехід від філійної моделі до моделі дистанційного банківського обслуговування (ДБО).

Дистанційне банківське обслуговування – це загальний термін для технології, яка використовується з метою надання банківських послуг клієнтам на основі розпоряджень, переданих ними на відстанні, за допомогою різноманітних засобів самообслуговування, найчастіше з використанням комп'ютерних і телефонних мереж. Усі операції, що не виконуються безпосередньо в офісі банку, має здійснювати система дистанційного банківського обслуговування.1

Функціонування дистанційного банківського обслуговування населення побудоване на таких принципах:

  • екстериторіальність і неперервність роботи системи – клієнт може здійснювати управління коштами незалежно від того, де він знаходиться і у який час;

  • загальнодоступність – засоби доступу клієнта до системи мають бути досить поширенні і прийнятні за ціною;

  • множинність каналів доступу – наявність можливості використання різних каналів і в будь - якому їх поєднанні;

  • інтерактивність обслуговування, яка повинна забезпечувати можливість проведення операцій у режимі самообслуговування. Водночас клієнту має бути надана можливість вільного вибору проведення операцій в інтерактивному режимі або через оператора;

  • здатність проведення операцій у режимі реального часу (лише у тому разі, коли це можливо);

  • мінімізація ручної обробки операцій передбачає, що дана технологія (ДБО) повинна максимально виключати або скорочувати стадії, які вимагають ручної обробки.2

Основні суб’єкти дистанційного банківського обслуговування наступні:

  • клієнт – юридична або фізична особа, що відкрила рахунок у банку-учаснику;

  • аутсорсер – спеціалізована компанія, що здійснює реєстрацію та обробку дистанційних розпоряджень клієнтів-учасників;

  • банк – установа, що веде рахунки учасників і виконує розрахункові функції.

Дистанційне банківське обслуговування передбачає роботу не тільки з клієнтами банку, а також з банками-кореспондентами, підрозділами банку, до яких можна віднести: філії, відділення, віддалені каси, обмінні пункти та інше. Через систему ДБО реалізується досить широкий спектр послуг – від найпростіших інформаційних сервісів (отримання інформації щодо залишку коштів на рахунку) до більш складних, таких як отримання кредиту в режимі віддаленого доступу, розміщення заявок брокерові під час операцій на фондовому або валютних ринках тощо. За допомогою технологій ДБО банк може проводити платежі або здійснювати інші операції з коштами клієнтів на основі дистанційних розпоряджень, які вони передають до банківської установи, використовуючи різні канали та засоби доступу (телефонні, Internet тощо). (рис.1.1)

Рисунок 1.1 – Засоби дистанційного доступу клієнта до банку2

Завдяки існуванню таких засобів доступу, банк який надає можливість своїм клієнтам отримати повний набір сервісів ДБО, стає телекомунікаційно-фінансовим центром, до якого з різних каналів надходять розпорядження клієнтів.

З метою підвищення ефективності обслуговування своїх клієнтів, сучасні банки досить активно впроваджують системи дистанційного банківського обслуговування, які представлені на рисунку (1.2):

Рисунок 1.2 – Сучасні технології дистанційного банківського обслуговування

Завдяки можливостям, які надають канали дистанційного доступу клієнта добанку сьогодні стали звичними такі поняття:

    • direct-banking - прямі банківські операції;

    • phone-banking, telebanking – дистанційні операції телефоном;

    • handy ipocket-banking - операції за допомогою мобільного телефону;

    • fax-banking - операції факсом.3

На сьогоднішній день, дану систему може запропонувати практично кожен банк. Дана система лише доповнює традиційну систему платежів електронною безпаперовою технологією обміну платіжними документами та інформацією між клієнтом і банком. За допомогою зазначеної системи клієнт банку заповнює платіжний документ у середовищі систем у своєму офісі, а програмне забезпечення системи надсилає його до банку, де цей документ далі обробляють відповідні системи в банку. «Клієнт-Банк», як один з технологій ДБО для юридичних осіб набув значного розвитку. Водночас дана технологія не має змоги задовольнити всіх користувачів дистанційного банківського обслуговування: для фізичних осіб така послуга занадто дорога, а юридичні особи, які активно співпрацюють з банком, не бачать сенсу купувати дану систему лише для того, щоб отримувати інформацію стосовно залишку коштів на рахунках. Тому в сучасних умовах банкам необхідно поєднувати всі види ДБО для того, щоб задовольнити потреби всіх своїх клієнтів.

Також слід зазначити, що клієнт може здійснювати всі операції не лише зі свого домашнього комп’ютера, а й в будь-яких інших місцях, де можуть бути надані відповідні засоби підключення.

Однією з найбільш розповсюджених електронних фінансових послуг є послуга «Інтернет-клієнт» (тонкий клієнт). Для використання даної системи користувачеві необхідно мати комп’ютер – WEB-оглядач та доступ до мережі Інтернет. Дана система включає в себе такі технології «Internet-banking», «Mobile-banking», «WAP-banking» та «WEB-banking».

Технологія «Internet-banking» – забезпечує управління банківськими рахунками за допомогою комп’ютерів через Web-браузер.

Слід зауважити, що окрім on-line доступу, банки також пропонують клієнтові off-line-версію програмного комплексу. Для цього необхідна інсталяція спеціального програмного забезпечення. Дана версія програмного комплексу розглядається не як повноцінна система Internet-banking, а лише як звичайна система PC-banking, оскільки операції в даній системи здійснюються без застосування мережі Інтернет, а тільки за допомогою спеціальних поштових програм та попередньо встановленого програмного забезпечення. Деякі банки вважають, що дана off-line-версія, все ж таки відноситься до системи «Internet-banking».

Отже, дана система надає своїм клієнтам певний комплекс банківських послуг з управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет, як правило, цілодобово та в режимі реального часу, з любої точки, яка має вихід в Інтернет.

Більшість фахівців у галузі інформаційної безпеки добре знають, які ризики несуть в собі системи дистанційного банківського обслуговування, і тому спостерігають за динамічним розвитком даного сегмента ринку з цілком зрозумілою насторогою. На сьогоднішній день виділяють ряд ризиків, які виникають при використанні дистанційного банківського обслуговування (рис.1.3)

Рисунок 1.3 – Ризики, пов’язані з дистанційним банківським обслуговуванням4

Причинами виникнення операційного ризику при застосуванні системи ДБО можуть бути:

  • неналежна організація інформаційних потоків, внутрішньобанківських процесів і процедур, а також забезпечення інформаційної безпеки як у самій кредитної організації, так і у провайдерів;

  • порушення режимів функціонування використовуваних для Інтернет-банкінгу інформаційних систем кредитної організації, пов'язані з аваріями, відмовами, збоями устаткування і програмного забезпечення самої кредитної організації або її провайдерів;

  • помилки або збої в роботі апаратно-програмного забезпечення застосовуваних кредитною організацією систем ДБО;

  • дії відносно кредитної організації у вигляді неправомірного доступу із застосуванням системи ДБО до її інформаційних ресурсів, у тому числі при вчиненні злочинних дій;

  • недостатня продуктивність і захищеність інформаційних систем та інформаційно-телекомунікаційних мереж як кредитної організації;

  • помилки службовців кредитної організації, її клієнтів або провайдерів (у тому числі розробників програмного забезпечення систем ДБО );

  • невиконання постачальниками послуг (виконавцями робіт) договірних зобов’язань перед кредитною організацією;

  • невиконання кредитною організацією зобов’язань перед клієнтами через неналежної якості апаратно-програмного забезпечення систем ДБО;

  • викрадення грошових коштів шляхом неправомірного використання

ключів електронного цифрового підпису.

Причинами виникнення стратегічного ризику при застосуванні системи ДБО можуть бути можливі збитки внаслідок помилкових рішень органів управління кредитної організації по відношенню до впровадження, супроводу та розвитку системи ДБО.

З метою забезпечення ефективності управління ризиками, які виникають внаслідок здійснення кредитними організаціями операцій з використанням систем ДБО, органам управління кредитної організації (раді директорів (спостережній раді), одноосібним і колегіальним виконавчим органам) рекомендується:

  • забезпечувати точну відповідність планів впровадження та розвитку обслуговування клієнтів за допомогою систем ДБО стратегічними цілями;

  • розробляти і впроваджувати процедури моніторингу банківських операцій, здійснюваних із застосуванням системиДБО;

  • здійснювати контроль за дистанційним банківським обслуговуванням, який орієнтований назниження супутніх ризиків;

впроваджувати і вдосконалювати процеси управління ризиками системи ДБО на основі своєчасного і адекватного виявлення, аналізу та моніторингу можливих нових джерел (факторів) ризиків.

Слід зауважити, що при використанні дистанційного банківського обслуговування виникає ряд ризиків. До основних ризиків, які виникають внаслідок використання ДБО можна віднести: операційний ризик, правовий, стратегічний, ризик ділової відповідальності та ризик ліквідності.

РОЗДІЛ II

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ДИСТАНЦІЙНИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ ТА ЇХ ПРОСУВАННЯ

Більшість сучасних банків у числі своїх стратегічних завдань називає універсалізацію послуг і розширення клієнтської бази. Динамічність ринку й посилення конкуренції ставлять банки перед необхідністю диверсифікації бізнесу, пошуку нових ніш і постійної роботи в напрямку розширення спектру надаваних послуг. У зв’язку з цим для багатьох банків розвиток дистанційного обслуговування стало не просто новим додатковим заняттям, а стратегічним напрямком їх діяльності, який дає можливість зробити взаємодію банку й клієнта більш зручною, прискорити, спростити та зробити дешевшим проведення традиційних банківських операцій, а також розвивати принципово нові послуги.

В останні роки одним з найбільш перспективних напрямків розвитку систем доставки дистанційних банківських послуг є автоматичні касові машини (англ. АТМ – automatic teller machine), або банкомати, кількість яких у світі зростає надзвичайно швидкими темпами. До речі, у російському сучасному економічному словнику термін «банкомат» ототожнюють з терміном «контомат».5 За досить короткий час банкомат пройшов еволюцію від автомату для зняття готівки до «автоматичного банкіра». Зарубіжні великі роздрібні банки мають широку мережу банкоматів для зручності клієнтам. Так, лише одна американська фінансова корпорація Wells Fargo має парк у більше, ніж 6200 банкоматів та 5400 Інтернет-кіосків з голосовими інструкціями англійською та іспанською для сліпих, а також дисплеї з меню на чотирьох мовах.6

Однак широке поширення банкомати одержали тільки наприкінці 1980-х років, до цього вони особливим попитом не користувалися. І справа тут не тільки в консерватизмі банкірів, які вважали, що особисте спілкування із працівником банку ефективніше, тому що одночасно зі зняттям грошей з рахунку клієнт міг скористатися додатковими послугами. Проблема в першу чергу існувала в самих банкоматах. На відміну від сучасних машин, перші банкомати працювали в режимі off-line, тобто не мали постійного зв’язку з банком, а виходить, по суті, мало відрізнялися від винаходу Лютера Джорджа Сімджана.

Уже сьогодні через банкомати можна виконати ряд операцій, здавалося б споконвічно невластивих апарату по видачі грошей: погасити кредит, обміняти валюту, покласти готівку на депозит, переказати гроші з рахунку на рахунок, поповнити свій мобільний рахунок, заплатити за послуги кабельного телебачення, комунальні послуги і т.ін. Зокрема, за кордоном уже популярні банкомати, через які можливо зробити покупку в мережі Інтернет.

Крім того, еволюція банкоматів прямо залежить від розвитку нових карткових технологій. Зокрема, сьогодні платіжні системи Visa і MasterCard активно просувають по всьому світі карти з функцією безконтактних платежів. Для оплати послуг такою картою досить лише торкнутися термінала, а не чекати, поки касир прокатає карту в устрої, що зчитує. Не виключено, що незабаром можуть з’явитися банкомати, що видають готівку й по безконтактних картах.

Безконтактна технологія дуже зручна в тому плані, що може бути впроваджена не тільки в пластикову карту, а й, наприклад, в годинник, мобільний телефон тощо.7 Хоча поки провідні виробники до теми безконтактних платежів відносяться стримано. Зокрема, один з відомих виробників банкоматів заявив, що безконтактні платежі досить уразливі для шахраїв, тому компанія в майбутньому навряд чи буде випускати банкомати з такою функцією.

У той же час у компанії Wincor Nixdorf запевняють, що їхні банкомати можуть бути оснащені устроями для роботи з безконтактними картами. І досвід виробництва таких машин у компанії вже є, вони були продані в країни Латинської Америки й Азії.

Інший напрямок еволюції банкоматів – біометричні технології. У Малайзії та Японії банки активно використовують карти, на чіп яких записані біометричні дані людини: відбиток пальця або райдужна оболонка ока. Банкомати, що підтримують біометричну функцію визначення клієнта, установлені навіть у торгових центрах.

Біометричні розробки є й в американських виробників банкоматів. Зокрема, компанія Diebold тестувала банкомати з функцією iris scan (сканування райдужної оболонки) у США та з ідентифікацією по відбитках пальців – у ПАР. Однак поки компанія пропонує використовувати біометричні технології як додаткову можливість ідентифікації клієнта поряд з PIN-кодом.

Також сучасні зарубіжні банки починають використовувати технологію VR (Vіrtual Realіty) – віртуальної реальності і, насамперед, такий її різновид, як панорамну відеотехнологію, тобто створення на екрані звичайного персонального комп’ютера картини фотографічного трьохвимірного реалістичного, високоякісного зображення.

Телебанкінг (telephonе banking) являє собою вид дистанційного банківського обслуговування за допомогою телефону, який працює в тоновому режимі. При цьому для доступу в мережу не потрібен ані мобільний телефон, ані комп’ютер.

Оскільки розповсюдженість телефонного зв’язку серед населення значно перевищує його оснащеність комп’ютерами, телебанкінг має досить широкі перспективи розвитку. Однак існує проблема в тому, що телефон є, в першу чергу, засобом усного спілкування і для здійснення складних банківських операцій він не дуже добре пристосований. Тому для покращення обслуговування клієнтів банки України використовують також факсимільний зв’язок.

Система управління банківським рахунком телебанкінг дає можливість клієнтам банку одержувати різну довідкову інформацію як у мовному, так і факсимільному вигляді, а також проводити деякі операції по своїх рахунках, а саме:

- прослуховувати інформацію про курси основних валют, ставки розміщення коштів на депозит та інші послуги банку;

- прослуховувати та одержувати на факс оперативну інформацію про поточний стан рахунку карти;

- одержати виписку за рахунком платіжної карти на факс;

- самостійно поставити платіжну карту в стоп-лист у разі її втрати або крадіжки;

- здійснювати платежі з карткового рахунку за комунальні послуги, послуги зв’язку та інші платежі.8

Отже перебуваючи, наприклад, у відпустці чи в командировці, клієнт має змогу за допомогою лише телефону досить швидко дізнатися про стан свого рахунку, переказати гроші з рахунку, здійснити платежі і т.ін.

Початківцем у наданні такої послуги в Україні став Укрінбанк (АТ «Український інноваційний банк»), який у 2000 році запровадив систему платежів по телефону «Телебанк-24». Тоді ж керівник проекту Геннадій Нестеренко стверджував: «Система платежів по телефону «Телебанк-24» – це новітній банківський продукт, який не має аналогів в Україні…».9

Ознайомимося докладніше з тим, як працює дана система. Уклавши угоду на обслуговування, клієнт отримує особистий номер у системі та ПІН-код. Зателефонувавши до «Телебанку», він переключає телефон у режим тонового набору, вводить свій номер та декілька цифр із ПІН-коду. Від шахрайства з боку будь-яких третіх осіб клієнта убезпечує багаторівневий захист, а саме:

1-ий рівень – лише клієнт та працівники банку знають номер договору в системі «Телебанк-24»;

2-ий рівень – лише клієнт знає свій особистий ПІН-код;

3-ій рівень – клієнт сплачує лише обумовлені у договорі платежі (навіть знаючи пароль клієнта або його особистий номер у системі, ніхто не зможе переказати кошти на свій рахунок);

4-ий рівень – сума платежу не перевищує встановленого клієнтом ліміту;

5-ий рівень – завдяки роботі в автоматичному режимі конфіденційну інформацію клієнта не може отримати жоден співробітник банку чи інша особа;

6-ий рівень – під час роботи з оператором клієнт повідомляє тільки частину пароля, а отже, його реквізитами не скористається жоден співробітник банку чи інша особа.

Отже, впровадження дистанційних банківських послуг беззаперечно є запорукою підвищення конкурентоспроможності комерційного банку, так як завдяки ним покращується ефективність роботи банку; знижуються витрати на залучення нових клієнтів; кількість обслуговуваних клієнтів обмежується не кількістю філіалів і відділень банку, а чинниками, якими легше управляти: потужністю комп’ютерної системи і кількістю підключених до неї телефонних ліній; з’являється можливість надання спектру нових послуг для клієнтів банку; підвищується якість роботи з клієнтами банку; створюється позитивний імідж банку – глибоке задоволення потреб клієнтів і лідерство в технологічних нововведеннях забезпечують йому образ сильної, стабільної і передової структури, яка прагне зробити все для свого клієнта. Таким чином банк одержує усі переваги в конкурентній боротьбі за рахунок надання нових послуг і зручнішого обслуговування клієнтів.

РОЗДІЛ III

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ В УКРАЇНІ

На сьогоднішній день ринок ДБО стрімко зростає, а ще швидше зростають збитки користувачів даних серверів. Банки інвестують в проекти десятки мільйонів гривень, але проходить деякий час і шахраї знаходять методи привласнення коштів клієнтів. Отже, головним недоліком системи ДБО вважаємо недосконалість засобів її захисту від злому. Існує ряд способів злому систем ДБО, за допомогою яких, шахраї можуть вкрасти кошти клієнтів. Основні способи злому системи ДБО зображені на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 – Способи злому системи дистанційного банківського обслуговування

Викрадення закритих ключів ЕЦП з оперативної пам’яті, відбувається у тому випадку, коли клієнт використовує засоби захищеного зберігання ключів ЕЦП, які дозволяють вилучати їх з закритої області пам’яті пристрою.

Одним з найбільш небезпечних способів злому систем ДБО на сьогоднішній день є несанкціонований доступ до криптографічних можливостей смарт-карти. Даний метод реалізується за допомогою засобів віддаленого управління комп’ютером клієнта або з використанням віддаленого підключення до USB-порту. Обмеженням для даної атаки є обов’язкове підключення смарт-карти в момент її проведення.

Систематизація існуючих досліджень вітчизняних та іноземних вчених дозволила визначити, щовикрадення ключів ЕЦП, а також логіну та паролів систем дистанційного банківського обслуговування може здійснюватись:

  • працівниками або звільненими відповідальними особами організації, які мають доступ до логіну та паролів доступу до систем ДБО, ключів електронного підпису, до комп’ютерів, з яких здійснювалась робота в системах дистанційного обслуговування.

  • працівниками або звільненими системними адміністраторами організації, а також нештатними, системними адміністраторами, які виконують профілактику та підключення до мережі Інтернет, встановлення та оновлення бухгалтерських програм, встановлення та налаштування іншого програмного забезпечення на комп’ютерах, з яких здійснюється робота в системах дистанційного банківського обслуговування.

  • шахраями шляхом зараження вірусами програм комп’ютерів з установленими системами дистанційного банківського обслуговування у зв’язку с вразливістю системного та прикладного програмного забезпечення з подальшим дистанційним викраденням ключів ЕЦП, логіну та паролів систем дистанційного обслуговування.10