3. Геостратегічні пріоритети Канади.

Най­ближчим партнером США в НАФТА є Канада, яка теж входить у "велику сімку" країн світу. Канада через відносно менший, ніж у США, економічний потенціал має відповідно менші можли­вості зовнішньополітичного впливу.

Серед основних геостратегічних пріоритетів Канади можна виокремити такі:

• збереження і підвищення конкурентоспроможності націо­нальної економіки на світовій арені, посилення науково- технічного та інтелектуального потенціалу;

• структурна перебудова господарства;

• збереження культурної самобутності країни, її територіальної цілісності;

• посилення економічної та політичної незалежності шляхом диверсифікації політичних та економічних зв'язків. Основні складові поля геостратегічних інтересів Канади ви­значають геостратегічні вектори цієї держави, якими є:

• північноамериканський (США та Мексика);

• азійський (передусім Японія та країни Близького Сходу);

• латиноамериканський.

Пріоритетне місце в зовнішньополітичній стратегії Канади посідають США. Події 11 вересня 2001 р. створили нову політич­ну ситуацію в канадсько-американських відносинах. Як вважа­ють експерти, інтеграція країн посилюється в економічній, зовнішній, валютній і культурній сферах. Уряд Канади, для якого відносини зі США й до цього були найважливішим напрямом зовнішньої політики, пішов на те, щоб ще більше посилити їхню значущість. Як заявляють канадські політики, "підтримка ефек­тивних відносин зі США є єдиним імперативом зовнішньої полі­тики Канади". Наприкінці 2001 р. партнери підписали два важ­ливі документи: Спільну заяву урядів Канади і США про співпрацю з проблем безпеки на кордоні й регіональної міграції, що передбачає гармонізацію процедур прийому біженців, видачі віз громадянам іноземних держав, випуску однотипних пос­відчень для туристів; і канадсько-американську Декларацію про "розумний кордон", яка охоплює питання безпечного пересуван­ня людей і вантажів через кордон, модернізації транскордонної інфраструктури тощо. В цілому події 11 вересня 2001 р. послужи­ли каталізатором інтеграційних тенденцій у Північній Америці з широкого спектра питань у галузях спільного управління кордо­ном, обміну інформацією і взаємодії спецслужб, гармонізації по­літики у сфері імміграції.

Останнім часом Канада також різко активізувала латиноаме­риканський напрям своєї зовнішньої політики. Раніше Південно­американський регіон сприймався Оттавою з упередженням з ог­ляду на його нестабільність, внутрішні та міждержавні конфлікти, порушення прав людини тощо. Поворотним моментом у канадсько- латиноамериканських відносинах став вступ Канади до Органі­зації американських держав (ОАД) у 1990 р.

В активі канадської політики в Латинській Америці — плідна праця в місіях ООН на Гаїті та у Гватемалі. Крім того, Канада до­помагає країнам регіону у сферах боротьби з наркобізнесом, об­меження озброєння, захисту прав людини, насамперед корінно­го населення Західної півкулі. Канада проводить переговори з країнами МЕРКОСУР щодо підписання угоди з торгівлі й капіталовкладень, проводить аналогічні консультації з державами Андської групи (Болівією, Колумбією, Перу, Еквадором та Вене­суелою). Ці пропозиції та ініціативи свідчать про зростаючу залученість Канади в процес розробки та прийняття рішень у га­лузі регіональної політики

Рис. Панамериканська зона вільної торгівлі в контексті геостратегічних векторів країн-членів НАФТА