3. Вимоги екскурсійної методики

У практичній діяльності екскурсійних установ чимало прикладів, коли екскурсоводи знають про існування методичних прийомів, але при проведенні конкретних екскурсій їх не використовують. Порозумівається це просто — вони не знають, як їх використовувати. От чому важливою задачею удосконалювання майстерності екскурсоводів у даний час є практичне засвоєння ними методичних прийомів.

17

Навчання екскурсовода умінню використовувати конкретний методичний прийом носить східчастий характер, тобто відбувається у визначеній послідовності -і спочатку ставиться задача, що виконує прийом, потім викладається його зміст, розглядається механізм дії цього прийому, потім на двох-трьох заняттях, у тому числі і на місці безпосереднього розташування об'єктів, проводяться вправи по застосуванню прийому на практиці. Удосконалювання навичок екскурсоводів є задачею методичних секцій і курсів по підвищенню кваліфікації.

Перш ніж приступити до засвоєння методичного прийому, екскурсовод розчленовує цей прийом на кілька частин. Перша частина — у ході вправ екскурсовод спочатку учиться використовувати кожну з цих частин окремо. Наприклад, відпрацьовується прийом — завдання екскурсантам представити історичну подію (Полтавський бій, розгром шведської армії військами Петра І). Потім — демонстрація основ для зорової реконструкції: самого полючи, де відбувався бій, карти-схеми, репродукції картини А. Соколова, А. Семенова "Російська артилерія в Полтавському бої" і стародавніх гравюр. Друга частина — словесний опис бою з метою відновлення зовнішньої картини історичної події, читання уривків з літературних творів. Третя частина — заключне, картина бою — уривки з поеми А. С. Пушкіна "Полтава". Потім екскурсовод поєднує всі частини прийому так, щоб екскурсанти одержали цілісне представлення про картину бою.

Засвоєння кожного прийому — складний процес, що заснований на конкретному матеріалі і завжди зв'язаний з визначеною екскурсією. Потрібно чітко представити взаємодія методичних прийомів і навичок. Якщо прийом — особливий спосіб подачі екскурсійного матеріалу, то навичка — уміння: в досконалості застосувати методичний прийом.

Методика виходить з того, що зміст і форма — це нерозривно зв'язані один з одним поняття. Зміст розкриває те, що повинно бути показане і сказане в екскурсії, форма — як це повинно бути сказано. Методичний прийом — спосіб виклад)' змісту. Практично в кожній екскурсії визначений зміст виражається в

18

конкретній формі і за допомогою методичних прийомів доноситься до екскурсантів.

Засвоєння методичних прийомів являє собою засвоєння суми навичок, тобто відпрацьованих практикою дій екскурсовода, у силу звички чинених їм автоматично. Спочатку вироблення навичок не більш як повторення визначеної дії по однієї і тій же схемі (спрямованість, послідовність, витрата часу). Засвоєння практичних навичок дозволяє екскурсоводу використовувати не тільки все різноманіття прийомів показу і розповіді, але і різні варіанти майже кожного методичного прийому. На основі взаємодії навичок екскурсовод проводить комплексне використання методичних прийомів: у показі — прийомів реконструкції і локалізації, у розповіді — прийомів новизни матеріалу і: порівняння і т.п.

Процес удосконалювання навичок екскурсовода не припиняється після засвоєння їм методичних прийомів, а продовжується безупинно. Поступове усувається зайве в показі і розповіді. Більш точними й осмисленими робляться жести екскурсовода, поглиблюється методика показу об'єктів, більш образним стає розповідь. Кожна конкретна екскурсія тільки тоді буде удосконалюватися: коли ведеться робота з "доведення" методики її проведення. Використовуючи методичний прийом, екскурсовод поволі спостерігає, як він сприймаєтеся екскурсантами, наскільки ефективно даний прийом допомагає йому донести матеріал до аудиторії. Якщо ж прийом "не спрацьовує", в екскурсію вводиться інший методичний прийом, здатний більш успішно виконати відведену йому роль. Рівень ефективності екскурсії залежить від наступних умов:

По-перше, від авторів екскурсій, методистів і екскурсоводів залежить те, що запам'ятає людину з повідомлених йому знань. Задача їх — допомогти людині зрозуміти і зберегти у своїй пам'яті те, що є головним в екскурсії. Це досягається методичними прийомами.

По-друге, ефективність кожної конкретної екскурсії залежить від того, яка частина екскурсії може бути представлена її учасниками зорово. Словесний матеріал повинний бути побудований і поданий таким чином, щоб він за

19

'-.■■■•■■ •

допомогою об'єктів, що спостерігаються, і наочних приладдя "портфеля екскурсовода" перетворився у свідомості екскурсантів у зорові враження. Це повинно бути методично продумано, сплановане і здійснено в ході підготовки екскурсії. Успіх справи забезпечують і глибокий зміст матеріалу, і образна мова, і методичні прийоми, що дозволяють зорово донести екскурсійний матеріал до учасників екскурсії.

По-третє, методика не повинна обмежуватися показом об'єктів і зоровим сприйняттям. Методику варто орієнтувати на активну участь у процесі сприйняття органів почуттів. За прикладом природознавчих і вечірніх міських екскурсій підставою для сприйняття можуть стати дотик і нюх екскурсантів. Необхідно розширити дієвість звукової наочності, наприклад, звуків природи (шум лісу, журчання струмка), за допомогою яких людина здійснює свої зв'язки з навколишнім світом.