- •Міністерство освіти і науки України
- •Чернігівський державний технологічний університет
- •Цивільна оборона
- •Тексти лекцій для студентів усіх спеціальностей
- •Чернігів чдту 2004
- •1.2 Закон і положення "Про цивільну оборону України"
- •1.1 Основи сучасного міжнародного гуманітарного права
- •1.1.1 Завдання Цивільної оборони згідно з Женевською конвенцію та додатковими протоколами
- •1.1Закон і положення "Про цивільну оборону України"
- •1.2.1 Від місцевої протиповітряної оборони до єдиної системи запобігання і реагування на нс техногенного та природного характеру і далі до Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
- •1.2.2 Система цивільної оборони, мета створення і її завдання
- •1.2.3 Завдання цивільної оборони і шляхи їх реалізації
- •1.3 Організаційна структура Цивільної оборони України
- •1.3.2 Організація цо на об'єкті
- •1.4 Сили цивільної оборони
- •Класифікація невоєнізованих формувань цо
- •Тема 2 Надзвичайні ситуації мирного та воєнного часів, їх вплив на життєдіяльність населення України
- •2.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •2.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •2.2 Стихійні лиха
- •Урагани( циклони, тайфуни)
- •Пожежі як стихійні лиха
- •2.3 Характеристика осередків ураження
- •Осередок ядерного ураження
- •Осередок ураження при землетрусі
- •Осередок ураження при повені
- •Осередок руйнувань і уражень при вибуху
- •Осередок хімічного ураження
- •Основні поняття про небезпечні хімічні речовини і їх властивості
- •Населений
- •Населений
- •3.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •3.3 Оцінка інженерної обстановки
- •Основні принципи захисту населення, права та обов’язки громадян України в сфері захисту населення і територій від нс
- •4.2 Засоби захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійних лихах та застосуванні сучасних засобів ураження
- •Інформування та оповіщення
- •2Централізованим використанням загальнодержавних та відомчих систем зв'язку, радіо-, телемовлення, радіомовних мереж та інших технічних засобів передачі інформації. Своєчасне оповіщення населення
- •Організація оповіщення
- •Спостереження
- •Укриття населення в захисних спорудах
- •Колективні засоби захисту
- •Сховища
- •Основні вимоги до сховищ
- •У лікувальних установах - операційно-перев’язувальні, передопераційні і стерилізаційні ( за іншими джерелами - тамбури і тамбури-шлюзи). Допоміжні приміщення:
- •Система повітропостачання
- •Запас продуктів утворюється із розрахунку не менше чим на дві доби для кожної людини що вкривається. Евакуація населення з небезпечних районів і зон
- •Медичний захист
- •Інженерний захист
- •Біологічний захист
- •Радіаційний та хімічний захист
- •Режими радіаційного захисту
- •Дозиметричний та хімічний контроль
- •Засоби захисту органів дихання
- •Респіратори
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби захисту
- •Тема 5. Стійкість роботи промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •5.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
- •5.4 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •5.5 Оцінка стійкості роботи підприємства в надзвичайних ситуаціях
- •5.5.1 Організація дослідження стійкості роботи промислового об’єкту
- •5.5.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту в надзвичайних ситуаціях від надлишкового навантаження
- •5.5.3 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •6.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт(РіІнр)
- •6.2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2 Розвідка маршрутів руху й об'єктів робіт
- •Інші невідкладні роботи.
- •6.3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •6.4 Організація і порядок проведення РіНр
- •Висунення зрк в осередок ураження
- •Проведення РіНр
- •Заходи безпеки при проведенні РіІнр
- •6.4 Особливості ведення РіІнр у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху
- •Особливості РіІнр у осередку хімічного ураження
- •Осередок комбінованого ураження
- •При пожежах
- •Рекомендована література
- •1.1 Основи сучасного міжнародного гуманітарного права 3
- •1.2 Закон і положення "Про цивільну оборону України" 11
- •1.3 Організаційна структура Цивільної оборони України 17
- •1.4 Сили цивільної оборони 23
- •Тема 2 Надзвичайні ситуації мирного та воєнного часів, їх вплив на життєдіяльність населення України 31
- •Тема 5. Стійкість роботи промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях 134
Сховища
Сховища забезпечують найбільш надійний захист людей від усіх вражаючих чинників надзвичайних ситуацій (надлишкового тиску, високих температур; шкідливих газів у зонах пожеж; вибухонебезпечних, радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин; обвалів і уламків зруйнованих будинків і споруд і т.д.).
По ступеню захисту сховища розділяють на класи ( в залежності від величини надлишкового тиску, що витримують його захисні конструкції):
Сховища 1 класу здатні витримувати надлишковий тиск - Рф 500кПа;
2 класу - Рф до 300кПа;
3 класу - Рф до 200кПа;
4 класу - Рф до 100кПа;
5 класу - Рф до 50кПа
Основні вимоги до сховищ
Сховища мають зводитися з урахуванням таких основних вимог:
1. Забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше 2-х діб.
2. Будуватися на ділянках місцевості, що не піддаються затопленню.
3. Бути віддаленими від ліній водостоку і напірної каналізації (віддаленість не менш 15 метрів ). Не допускається прокладка транзитних інженерних комунікацій через сховища.
4. Мати входи і виходи з тим же ступенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок завалу - аварійні виходи.
5. За габаритами - висота основних приміщень - не менше 2,2 м і не більш 3.5м, рівень підлоги повинен бути вище рівня ґрунтових вод не менше 20 см.
Сховища мають бути обладнані вентиляцією, санітарно-технічними пристроями, засобами очищення повітря від отруйних речовин, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів.
Сховища повинні забезпечувати створення необхідних санітарно-гігієнічних умов для тих, що вкриваються. Основні показники цих умов:
вміст вуглецю не більш 1%, (ГДК - 3%);
температура не вище 23С˚ ( гранично припустима 31˚С);
вологість повітря - відносна вологість не більш 70% ( гранично припустима 80%).
У сховищах виділяються основні і допоміжні приміщення.
Основна відмінність основних і допоміжних приміщень у сховищах полягає в тому, що основні приміщення повинні бути обов’язково розташовані в зоні герметизації сховища, допоміжні приміщення допускається розміщати за межами зони герметизації.
Приміщення сховища, де розташовуються люди, які укриваються, щільно герметизуються з тим, щоб у них не проникало заражене радіоактивними, отруйними та сильнодіючими речовинами і бактеріологічними засобами повітря. Герметичність основних приміщень сховища можна досягти підвищеною щільністю стін, перекриттів, замазуванням у них усіляких тріщин, отворів, а також застосуванням стрічкових та пластичних матеріалів (бітуму, руберойду, толю, поліетиленової пливкі) задля герметизації огороджуючих конструкцій з зовнішньої сторони. Крім того, не можливість проникання забрудненого повітря всередину приміщення досягається утворенням підпору – не великим надмірним тиском повітря ( 3 – 5 мм водного стовпчика) всередині сховища.
До основних приміщень відносять:
приміщення для тих, що укриваються;
приміщення для пунктів управління;
-”- для медпунктів;
У лікувальних установах - операційно-перев’язувальні, передопераційні і стерилізаційні ( за іншими джерелами - тамбури і тамбури-шлюзи). Допоміжні приміщення:
приміщення для фільтро – вентиляційних агрегатів(установок) (ФВА);
санітарні вузли;
захищені дизельні установки електропостачання;
приміщення для збереження продовольства;
тамбури-шлюзи, тамбури;
станції перекачування і приміщення для кисневих балонів.
Об’ємно планувальні рішення основних приміщень
В основних приміщеннях норма площі підлоги на одну людину складає 0.5 м2 при двоярусному і 0.4 м2 при триярусному розміщенні нар, у робочих приміщеннях пункту управління - 2 м2 на людину.
Однак, незалежно від норми площі підлоги на людину норма об’єму повітря в зоні герметизації повинна бути не менше 1,5 м3.
Велике за площею приміщення розбивається на відсіки місткістю 50-75 чоловік.
Рисунок 4.1 – План
сховища( вид зверху)
У приміщеннях, призначених для укриття людей, встановлюють 2-х ярусні нари (при висоті приміщення 2.15-2.9 м) або 3-и ярусні нари (при висоті 2.9 м і більше). Внизу у нар перший ярус - це лавки для сидіння, зверху 2 і 3 яруси - полиці для лежання (відстань від верхнього ярусу - полиці до перекриття або виступаючих огорджуючих конструкцій - не менше 0.75 м). Висота лавок від рівня підлоги – 0.45 м. Розмір нижніх лавок для сидіння 1.80х0.45 м, з розрахунку що на кожну людину повинно бути місце розміром не менше 0.45 * 0.45м., розмір полиці для лежання – 0.55х1.8 м. Кількість місць для лежання має дорівнювати 20% від загальної місткості сховища при двоярусному розташуванні нар і 30% - при триярусному. Відстань від лавок до полиць по вертикалі 1.1 м.
У сховищах не великої місткості обладнуються санітарні пости – один площею 2 м2 на 500 чол. При більшої місткості сховища обладнується медпункт: при місткості 900-1200 чол. – площею 9 м2( при збільшенні кількості укриваємих добавляють по 1 м2 на 100 чол.). Розташування - якомога далі від фільтровентиляційних камер і дизельних електростанцій.
У сховище може бути розміщено пункт управління площею 10-20 м2 обладнаний засобами радіо - і телефонного зв’язку ( норма площі - 2 м2 на одного працюючого).
У кожному сховищі має бути обладнано не менше двох основних і один запасний вхід.
Кількість входів визначається з розрахунку один вхід із розміром двері 80х180 см на 200 чоловік або 120х200 см на 300 чоловік (але не менше двох). Входи в сховища обладнуються у вигляді двох шлюзових камер, що відокремлюються від основного приміщення герметичними перегородками та перегороджені між собою. Для сховищ середньої місткості (300-600 чол.) влаштовується однокамерний, а для великих (понад 600 чол.)— двокамерний тамбур - шлюз. Зовні тамбура влаштовуються стійкі захисно-герметичні двері, здатні витримати тиск ударної хвилі ядерного вибуху (навантаження в 1.5~2 разу вище нормативної для перекриттів), приміщення тамбура від основних помешкань відокремлюють просто герметичні двері. Тамбури захищають від потрапляння в сховища через вхід радіоактивних і отруйних речовин, бактеріальних засобів. При ширині дверного отвору 0.8 м – площа тамбуру 8 м2 при; при ширині 1.2 м – площа -10 м2. Розміри тамбурів визначають із таким розрахунком, щоб при відкритих дверях пропускна спроможність входів не знижувалися. Для великих сховищ (які у повсякденної діяльності використовують під гаражі-стоянки) на вході обладнують ворота розміром 3.0х2.4 м.
Захисно – герметичні двері мають гумові прокладки і клинові або вінтові затвори, що забезпечують притискання двері до дверної коробки. Від входу в сховище униз до тамбура ведуть східці або пандуси (похила площадка), що закінчується горизонтальною майданчиком - перед тамбуром. Східці і пандуси повинні бути у 1.5 рази ширше, чим дверний отвір, щоб забезпечити вільний підхід населення до захисно-герметичної двері. Як що східці або пандус розташований з одної сторони - такий вхід називають тупиковим. Якщо східці або пандус підходять до тамбура з двох боків це вхід вважається наскрізним. Перевага надається наскрізним входам, вони більш надійно захищають від надлишкового навантаження.
У сховищах влаштовується обов’язково аварійний вихід. Він являє собою горизонтальну підземну галерею(коридор) і закінчується вертикальною шахтою, що виходить на поверхню землі на територію, яка не завалюється. Зверху шахту закривають люком з покришкою, або над нею на поверхні землі установлюють оголовок. Оголовок— це залізобетонна камера у вигляді кубу з довжиною ребра 1.2 метра. Відстань від стіни будинку до оголовка дорівнює половині висоті будівлі плюс 3 м - при висоті оголовку 1.2 м; при відсутності оголовку відстань від стіни будинку до люка повинна дорівнювати висоті будинку – це і є територія, яка не завалюється. Розмір аварійного виходу - 90х130 см, у кожній стіні оголовку повинний бути отвір розміром 0.6х0.8 м, обладнаний жалюзійними ставнями, що відчиняються всередину. Вихід у галерею зі сторони основних приміщень закривається захисно-герметичними ставнями або дверима, які встановлюються з внутрішнього і зовнішнього боку стіни сховища.
У сховищах, що стоять окремо, допускається один із виходів, розташований поза зоною можливих завалів, проектувати як аварійний. Аварійні виходи варто розташовувати вище рівня ґрунтових вод.