3.3 Оцінка інженерної обстановки

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, обсяги і терміни проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, обсяги заходів по відновленню життєдіяльності населення залежать від ступеня руйнування будинків, споруд, об’єктів і загалом від стану ураження міст та населених пунктів. Усе це і складає інженерну обстановку, яку потрібно оцінювати і враховувати.

Оцінка інженерної обстановки включає:

• Визначення масштабів і ступеню руйнування елементів і об’єкту загалом (ступеню руйнування будинків і споруд, комунально – енергетичних і технологічних мереж, у тому числі і захисних споруд для укриття виробничого персоналу; визначення розмірів зон завалів, обсягів і трудомісткість інженерних робіт, можливостей об’єктових і приданих формувань по проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт і в інших випадках.

• Аналіз їх впливу на стійкість роботи окремих елементів і об’єкта загалом, а також на життєдіяльність населення;

• Висновки про стійкість роботи окремих елементів і об’єкта загалом у надзвичайних ситуаціях і рекомендації по її підвищенню, пропозиції по проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт і робіт по відновленню виробництва.

Виникаючі при НС руйнування поділяють за ступенями на кілька видів: повни, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та відновлювальних робіт і термін їх проведення.

Повне руйнування – руйнування всіх елементів будинків , включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають 70% вартості основних виробничних фондів, подальше їх використання неможливе. Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.

Сильне руйнування – руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження частини людей, що знаходилися в них. Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничних фондів , можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.

Середнє руйнування – руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі, перегородок, віконних і дверних заповнень), виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей – здебільшого уламками конструкцій.

Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничних фондів. Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди - після капітального ремонту.

Слабке руйнування – руйнування віконних і дверних заповнень та перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10 % вартості основних виробничних фондів. Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.

Вихідними даними для оцінки інженерної обстановки в надзвичайних ситуаціях є:

• данні про найімовірніші НС та їх характеристики;

• характеристики інженерно – технічного і житлового комплексу міста і об’єктів, характеристики захисних споруд та інше.

Послідовність оцінки інженерної обстановки на об’єкті, в місті, селі можна рекомендувати проводити наступним чином :

1. Спочатку визначають ступень руйнування окремих елементів об’єкта від вражаючих факторів надзвичайних ситуацій, підраховують кількість елементів, яки отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування загалом за об’єкт.

За кількістю елементів об’єкту (в %), які отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування визначають ступень ураження об’єкта (за таблицею 3. 1).

Таблиця 3.1 - Ступінь ураження об’єктів, населених пунктів, міст в залежності від характеру руйнування будинків і споруд

Ступінь ураження об’єкта, населеного пункту, міста	Характер руйнування будинків і споруд об’єктів господарської діяльності, в %
	Слабкі	Середні	Сильні і повні
Слабка - < 0.2	До 75	До 5	До 20
Середня – від 0.21	До 48	6 - 12	21 - 50
Сильна – від 0.51	-	13 - 20	51 - 80
Повна - > 0.8	-	-	Більше 80

2. Визначають ступень руйнування населеного пункту – сіла, міста - по кількості об’єктів (в %), яки отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування відповідно (за таблицею 3.2).

3. За ступенем ураження населеного пункту визначають втрати населення, а також потрібну кількість особового складу сил ЦО, техніки, яка необхідна для проведення аварійно – рятувальних робіт і кількість особового складу медичних формувань для надання медичної допомоги потерпілому населенню.

Таблиця 3.2 - Ступінь ураження міст в залежності від ступеню руйнування об’єктів господарської діяльності

Ступінь руйнування об’єктів, в %	Ступінь ураження міста
	0.1	0.2	0.3	0.4	0.5	0.6	0.7	0.8	0.9	1.0
Повні і сильні	8	16	20	30	40	50	60	70	85	90
Середні	2	3	5	8	10	12	15	18	15	10

Руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів та інших матеріальних цінностей при надзвичайних ситуаціях відбувається за рахунок додаткового навантаження, яке викликається або надмірним тиском або тиском швидкісного напору. Дію надмірного тиску і тиск швидкісного напору при надзвичайних ситуаціях пропорційно до дії ударної хвилі при ядерному вибуху. Таким чином при оцінці інженерної обстановки у надзвичайних ситуаціях можна використовувати табличні дані по ступеням руйнування різних об’єктів господарської діяльності при різних величинах надмірного тиску ядерного вибуху.

Надмірний тиск і тиск швидкісного напору виникають при різних надзвичайних ситуаціях – техногенного та природного походження. Визначення їх величини є одним із головних завдань при оцінці інженерної обстановки.

Більш детально тема „Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях”, в тому числі, прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю та прилади хімічної розвідки, розглянута в роботі 18

Тема №4. Захист населення в надзвичайних ситуаціях.

Навчальні питання:

1. Основні принципи захисту населення, права та обов’язки громадян України в сфері захисту населення і територій від НС .

2. Засоби захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійних лихах та застосуванні сучасних засобів ураження

Вступ

Захист населення в надзвичайних ситуаціях від небезпечних наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і при застосуванні сучасних засобів ураження – головна задача цивільної оборони України.

Одним із визначальних напрямків виконання цієї задачі повинно бути проведення ефективного комплексу заходів щодо запобігання і реагування на НС і забезпечення готовності та контролю за станом готовності органів управління, сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям.

Захист населення передбачає створення необхідних умов для збереження життя людей під час НС.

Мета захисних заходів – попередити або максимально зменшити можливість ураження населення.

Доцільно при визначенні основних принципів захисту населення розглядати забезпечення його безпеки як триєдине завдання.

Перша частина – порятунок людей. Вона включає проведення завчасних заходів щодо захисту населення на випадок виникнення екстремальних умов (укриття в захисних спорудженнях, евакуація, використання засобів індивідуального захисту й ін.).

Друга – забезпечення виживання, спрямована на відновлення і підтримку життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях (організація харчування, забезпечення і постачання речей першої необхідності, проведення відновлювальних і проти аварійних робіт і т.д.).

Третя частина – відновлення життєдіяльності населення через створення для повернення населення нормальних соціально-економічних умов, а також ліквідації наслідків того, що трапилося.

Усі ці заходи повинні проводитися комплексно і диференційовано на всій території держави.

Організаційні та правові основи захисту громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України, захисту об'єктів виробничого та соціального призначення, довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру визначає закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, прийнятий 8 червня 2000року. Крім того, для більш планомірного проведення окремих заходів захисту урядом України приймаються додаткові документи. Так, постановою Кабінету Міністрів №1432 від 26 жовтня 2001року введено в дію Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.