§2. Суб’єкти у справах окремого провадження: особливості їх процесуального становища.

Відсутність матеріально-правового спору у справах окремого провадження має наслідком і відсутність таких учасників цього процесу, як сторони: позивач та відповідач. Їх замінюють інші особи, які беруть участь у справі. Склад інших учасників цивільного процесу у справах окремого провадження є аналогічним складу учасників позовного провадження. Отже, суб’єктами цивільних процесуальних правовідносин у окремому провадженні є суд, особи, які беруть участь у справі, інші учасники цивільного процесу.

У справах окремого провадження, як і в інших справах, незалежно від виду цивільного судочинства, суд є обов’язковим суб’єктом. Новелою ЦПК є розгляд деяких категорій справ окремого провадження суддею і двома народними засідателями. Відповідно до статті 18 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Відповідно до статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді та є зобов’язаними: своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики; виявляти повагу до учасників процесу; додержуватися присяги судді; не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання.

Відповідно до частини 4 статті 234 ЦПК України розгляд справ окремого провадження проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів у випадках, коли судом розглядаються справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Як вже вказувалося вище, позивача і відповідача у справах позовного провадження, у справах окремого провадження замінюють інші особи, які беруть участь у справі окремого провадження. Такими особами є заявники та заінтересовані особи.

Заявник – це особа, в інтересах якої в суді порушується справа про встановлення якої-небудь обставини, необхідної для здійснення цією особою суб’єктивних майнових або особистих немайнових прав. Справа може бути порушена також на вимогу прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування та особи, якій законом надано право захищати права, свободи, інтереси інших осіб.

До особливостей статусу заявника у справах окремого провадження слід віднести те, що не будь-яка особа, яка вважає необхідним встановлення того чи іншого факту в окремому провадженні, може звернутися до суду з відповідною заявою. Для підтвердження певних фактів чинний ЦПК встановлює і певне коло осіб, яким надано право звертатися до суду з відповідною заявою. Так відповідно до статті 237 ЦПК України заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може подати член її сім’ї, орган опіки та піклування, наркологічний або психіатричний заклад. Заява про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подана батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування. Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Заінтересовані особи – це особи, які беруть участь у справі і мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємостосунками із заявником у зв’язку з обставинами, які підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права і обов’язки.

Особливостями статусу заявника і заінтересованих осіб, які відрізняють цих учасників цивільного процесу від позивача і відповідача у позовному провадженні, є й відсутність у цих осіб можливості скористатися певними правами, наданими позивачеві. Так в окремому провадження не застосовуються такі інститути позовного провадження, як зміна позивачем позову; визнання позову відповідачем; забезпечення позову; мирова угода; передача справи на розгляд третейського суду. Слід зазначити, що як позивач у позовному провадженні може відмовитися від позову, так і заявник в окремому провадженні може відмовитися від своєї заяви. Хоча така відмова прямо не передбачена у статті 205 ЦПК України у якості підстави для закриття провадження у справі, однак таке право заявника випливає з частини 3 статті 234 ЦПК України, відповідно до якої справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК. Право позивача відмовитися від позову, передбачене частиною 2 статті 31 ЦПК України, у даному випадку є загальним правилом сторони у цивільному провадженні.

Інші учасники цивільного процесу у справах окремого провадження – це секретар судового засідання; судовий розпорядник; експерт; спеціаліст; свідки; перекладач; особи, які надають правову допомогу при розгляді справи. Їх права та обов’язки є загальними для будь-якого виду провадження у цивільних справах, та не змінюються у зв’язку із здійсненням правосуддя у тому чи іншому цивільному провадженні.