37) Що називають макетом компоновки землевпорядної карти і порядок її розробки
Креслення, на якому виконується компоновка карти, називається макетом компоновки. На макеті компоновки повинні бути компактно і раціонально розташовані всі складові частини карти: це територія картографування, додаткова карта-зрізка (одна чи декілька), назва карти, масштаб і умовні позначення.
Макет компоновки складають на листі ватману у масштабі 1:50 000. Перед усього треба вивчати правила компоновки сільськогосподарської карти.
Порядок розробки макету компоновки.
Для розробки макета компоновки треба визначити розміри внутрішньої і зовнішньої рамок, а також формат листа карти.
Для цього необхідно:
1) виміряти довжину сторін прямокутника, який обмежує на вихідній топографічній карті (адміністративній карті), територію району картографування (з точністю 1 мм). Сторони прямокутника повинні проходити через крайні точки території району (на мал.1 це точки К, С, М, Д).
2) Знаючи масштаб вихідної карти району і масштаб макета компоновки, визначають коефіцієнт збільшення розмірів макету по відношенню до розмірів вихідної карти.
3) Обчислюють розміри сторін прямокутника з внутрішньої рамки по макеті компоновки:
Внутрішня рамка викреслюється суцільною тонкою лінією (0,15-0,2) мм. На карті показують також і зовнішню рамку. Товщина зовнішньої рамки (Т) визначається із рахунку 0,01 із на півпериметра рамки (А+В).
Відстань між внутрішньою і зовнішньою рамками дорівнює 5 мм.
Таким чином, розміри сторін прямокутника із зовнішньої рамки обчислюють за формулами
Азов.=А+2х0,5+2Т
Взов.=В+2х0,5+2Т
Зовнішня рамка карти (художня) оформляється простим орнаментом (бачимо карту М 1:50 000).
4) Від зовнішньої рамки до країв карти залишають поля: північніше і південніше – 3 см, західніше і східніше – 2 см.
5) Побудова макета компоновки краще всього починати з південно-західного кута. Відкладають розмір поля 2 см від західного краю листа паперу і 3 см – від південного, потім товщину зовнішньої рамки, відстань 0,5 см між рамками і одержують за зовнішньою рамкою карти точку, через яку проводять вертикальну і горизонтальну лінії внутрішньої рамки карти.
6) Одночасно на макет наносять лінії меридіанів і паралелей. Для цього на макеті проводиться олівцем кілометрова сітка квадратів і робиться її оцифровка згідно значень координат х і у вузлових точок перетину меридіанів і паралелей. Потім вузлові точки по координатах х і у наносять на кілометрову сітку макета карти і з’єднавши їх отримують лінії меридіанів і паралелей.
7) На макеті компоновки будується також вспоміжна сітка квадратів із сторонами Ксм (К – коефіцієнт збільшення). Лінії цієї сітки проводяться олівцем паралельно початковим лініям внутрішньої рамки карти, або лініями кілометрової сітки квадратів.
Зображення карти (основні ріки, районний центр, населені пункти, основні дороги, границі району) переносяться графічним способом (по клітках або на ксероксі).
8) Північна і східна рамки карти (остаточно) проводяться тільки тоді, коли стане ясно, що усі складові частини карти розмістяться всередині одержаного прямокутника.
9) В границях рамки макета компоновки поділяють максимально можливі розміри під назву карти , дві карти-зрізки і умовні знаки. На всіх лінійних елементах макету компоновки виписують розміри з точністю до 0,1 см, а також дається загальний розмір рамки карти. Приклад оформлення макету компоновки наведеній на мал. 7.
10) В окремих випадках, коли назва карти не вміщається посередині рамки, тоді її виносять над північною зовнішньою рамкою .
11) Після того, як розміщені в олівці всі складові частини карти і уточнені остаточно розміри карти, приступають до оформлення макету компоновки тушшю.
Рамки карти викреслюють чорною фарбою. Товщина внутрішньої рамки і рамок всіх зрізок (заголовка, додаткової карти, умовних позначень та ін.) повинні бути 0,15-0,2 мм.
12) Назву карти, назву адміністративного району і області, чисельний масштаб карти підписують прямим шрифтом (рубленим, напівжирним чи звичайним) чорної фарби. Дотримуються при цьому відношення між висотою літер, їх шириною та відстанню між літерами і словами.
Назву карти підписують заголовними літерами висотою рівною 1/35 від розміру вертикальної внутрішньої рамки карти, а назву області, району і масштаб – 1/50 того ж розміру.