38) Правила компоновки землевпорядної карти

1. Макет компоновки складають шляхом находження оптимального варіанту розташування основної карти і інших її складових частин (назва, легенди, зрізки), а також досягнення мінімально можливого формату листа паперу у прийнятій картографічній проекції і масштабі карти.

2. Центральну частину листа відводять під основну карту, причому таким чином, щоб її середній меридіан розташовувався перпендикулярно північній (південній) рамці карти.

3. Зрізки (карти, таблиці тощо) розташовують і оформлюють другим планом. На вільному просторі між границею району основної карти і її прямокутною рамкою, яка безпосередньо примикає до рамки карти.

4. Назву основної карти розташовують, як у середині карти, так і поза її рамкою.

5. Карти-зрізки групують за тематичними ознаками і розташовують з однієї, чи двох або трьох сторін в суцільно вертикальні або горизонтальні смуги, намагаючись уникнути їх ступінчатого розташування.

6. Карти-зрізки повинні мати типову компоновку: центральну частину відводять під саму карту, у лівій чи правій частині під рамкою зрізки розташовують її назву і масштаб, а в нижньому правому чи лівому куті розміщують легенду карти-зрізки.

7. Таблицю-зрізку і легенду карти розташовують ближче до користувача нижче основної кари в лівому чи правому куті карти для часткового і старанного їх вивчення.

8. Масштаб основної карти розташовують:

а) разом з назвою карти, якщо вона поміщена в середині рамок;

б) нижче південної рамки карти, якщо назва винесена на поле поза північну рамку.

9. Вихідні дні розміщують на полях карти праворуч, нижче південної рамки.

10. Для визначення розмірів листа допускається невеликий виступ окремих частин основної карти у розривах рамок, а також приближення окремих зрізок до зовнішньої рамки.

11. Ширину прямокутної художньої рамки визначають з рахунку 0,01 суми довжини і ширини листа, виміряних з внутрішньої частини рамки.

39) Порядок складання таблиці умовних знаків карти земельного фонду району

Таблицю спеціальних умовних знаків складають відповідно тематики спеціальної сільськогосподарської карти. Так, наприклад, на нижче наведених спеціальних сільськогосподарських картах використовують наступні умовні позначення:

1) Карта землекористувань і сільськогосподарських угідь:

- границі землекористувань, їх назва і центри;

- центри виробничих підрозділів;

- землекористування, які не виявляються у масштабі карти;

- сільськогосподарські угіддя;

- зрошуємо і осушаємо землі.

Границі землекористувань і їх назву показують умовними знаками, прийнятими в землеустрої.

Центри користувань і виробничих підрозділів (відділень чи бригад) показують шляхом підкреслення назви того населеного пункту, де вони знаходяться.

Землекористування, які не виявляються у масштабі карти, показуються квадратом із стороною 3 мм, праворуч від котрого ставиться його номер.

Сільськогосподарські угіддя показуються згідно класифікації, прийнятої для заповнення Державної земельно-кадастрової книги району. З багаторічних насаджень виділяють сади, виноградники, ягідники.

Сінокоси в ступені вологості поділяють на: суходольні, заливні, заболочені. Виділяють також поліпшені пасовища.

Сільськогосподарські угіддя, як головний зміст карти, подають у кольоровому зображенні.

2) Грунтово-агрохімічна карта:

- границі землекористувань, їх назва і центри;

- виробничі центри;

- сільськогосподарські угіддя, їх види;

- типи ґрунтів, їх границі і шифри;

- механічний склад ґрунтів;

- грунтопідстилаючі породи.

Границі землекористувань, їх назви і центри, а також центри виробничих підрозділів в умовних знаках усіх сільськогосподарських карт показують однаково.

Сільськогосподарські угіддя подають у наступних видах: рілля, багаторічні насадження, сінокоси і пасовища.

Типи ґрунтів як основний зміст карти, подають у кольоровому зображенні.

3) Карта землевпорядкування земель:

- границі землекористувань, їх назва і центри;

- центри виробничих підрозділів;

- сільськогосподарські угіддя, їх види і підвиди;

- сівозмінні масиви і поля сівозмін;

- проектні дороги і лісосмуги;

- мироприємства поліпшення природних кормових угідь.

4) Карта оцінки земель:

- границі землекористувань, їх назва і центри;

- центри виробничих підрозділів;

- сільськогосподарські угіддя, їх види і підвиди;

- оціночні класи ґрунтів, багаторічних насаджень і природних кормових угідь;

- границі типів земель, які оцінюються.

У кольоровому зображенні подають типи земель, які оцінюються. При виборі фарб керуються принципом придатності земель для вирощення ведучих сільськогосподарських культур:

- кращі землі, які пристосовані для вирощування усіх сільськогосподарських культур малюють червоним і коричневим кольорами;

- землі, обмеженого використання малюють жовтим кольором;

- малопридатні і непридатні землі для вирощування ведучих сільськогосподарських культур малюють сірим кольором.