35) Вибір і дослідження картографічної проекції

Карти адміністративних районів складаються у рівнокутній поперечно-циліндричній проекції Гаусса-Крюгера. Карти України М 1:2500000 складаються у нормальній конічній рівно проміжній за меридіанами проекції Каврайського або у нормальній конічній рівно проміжній проекції Красовського.

Для обґрунтування вибору однієї з цих проекцій проводиться їх обслідування/

При обслідуванні необхідно вважати, що:

1) перекручення довжини υ – це різність між частковим масштабом довжин і одиницею, висловлений у відсотках

за меридіаном V_m = (m-1) ·100% (15)

за паралелями V_n = (n-1) ·100%

2) перекручення площі V_р - різність між масштабом площі і одиницею, у відсотках

V_р = (р-1) ·100% (16)

3) перекручення кутів ω характеризується різністю між величиною кута в проекції і величиною відповідного кута на картографічній поверхні, визначається за формулою:

, (17)

4) перекручення форм К характеризується відношенням більшої напівосі еліпса перекручень –a до малої напівосі –b:

, (18)

де ;

(19)

Тут m – частковий масштаб лінії по меридіану

n – частковий масштаб лінії по паралелі

р – частковий масштаб площі

36) Порядок розрахунку координатної сітки районної карти

Координатна сітка є основним елементом будь-якої карти. Розрізнюють картографічну сітку і кілометрову координатну сітку.

Картографічну сітку зображають на карті у визначеної проекції меридіанами і паралелями, а кілометрову прямокутну координатну сітку проводять через визначене число кілометрів.

Координатні сітки служать основою для побудови картографічного зображення, вони є орієнтирними лініями і тому дозволяють виробляти на карті рівні карто метричні вимірювання.

Для нанесення на оригінал карти картографічної сітки необхідно поперед всього визначити прямокутні координати її вузлових точок. Розрахунок картографічної сітки в проекції Гаусса-Крюгера для карти адміністративного району виконується у наступному порядку:

1. Зі схеми основних картографічних матеріалів виписують довготи L усіх меридіанів, які проходять по території району, а також сусідніх до границь району. Визначають довготи осьового меридіана і обчислюють різність довгот l

l=L-L₀

2. Виписують широти усіх необхідних паралелей і за значеннями B i L з таблиць координат Гаусса-Крюгера, вибирають значення координат X i Y для кожної вузлової точки картографічної сітки.

3. Нижче визначених чи обчислених координат виписують їх остаточні значення, при тому абсциса не змінюється, а до ординат додають 500 000 м і поперед одержаного значення дописують номер зони, до котрої вони відносяться.

4. З таблиць координат Гаусса-Крюгера вибирають лінійні розміри a, c, d трапецій, які утворені картографічною сіткою і результати записують в таблицю , не забуваючи при цьому в обрані значення ввести поправки на перекручення у трапеції. Поправку у площу трапеції обчислюють за формулою

де – середнє значення ординати трапеції

R – 6 371 км