- •1. Які класи мікроконтролерів ви знаєте? Які ознаки притаманні сучасним 8-розрядним мікроконтролерам?
- •2.Які класи мікроконтролерів ви знаєте? Детально опишіть структуру процесорного ядра мікроконтролера.
- •3.Які класи мікроконтролерів ви знаєте? Детально опишіть пам'ять програм та пам'ять даних мікроконтролера.
- •4.Які класи мікроконтролерів ви знаєте? Детально охарактеризуйте регістри, стек та зовнішню пам'ять мікроконтролера.
- •5. Як організовано взаємодію мікроконтролера із зовнішнім середовищем? Детально опишіть функції портів вводу/виводу.
- •6.Як організовано взаємодію мікроконтролера із зовнішнім середовищем?Детально опишіть функції таймерів.
- •7.Як організовано взаємодію мікроконтролера із зовнішнім середовищем?Детально опишіть ф-ію процесорів подій.
- •8. Як досягаєтьсямінімізаціяенергоспоживанняу системах на базімікроконтролерів?
- •9. Детально охарактеризуйте тактовігенераторимікроконтролера.
- •10. Якіапаратнізасобизабезпеченнянадійності систем на базімікроконтролеріввизнаєте? Детально опишітьфункціїсхемиформування сигналу скидання.
- •11. Якіапаратнізасобизабезпеченнянадійності систем на базімікроконтролеріввизнаєте? Детально опишітьфункції блоку детектуваннязниженнянапругиживлення та сторожового таймера.
- •14. Склад та призначення сімейства мікроконтролерів серії ріс.
- •15. Мікроконтролери сімейств ріс16сххх та ріс17сххх. Їхнє місце серед інших сімейств мікроконтролерів серії ріс. Особливості архітектури мікроконтролерів сімейства ріс16сххх.
- •Особенности архитектуры микроконтроллеров семейства pic16cxxx
- •16. Мікроконтролери підгрупи ріс16f8x. Основні характеристики.
- •17. Мікроконтролери підгрупи ріс16f8x. Особливості архітектури.
- •18. Схема тактування і цикл виконання команди
- •19. Мікроконтролери підгрупи ріс16f8x. Організація пам'яті.
- •20. Мікроконтролери підгрупи ріс16f8x. Лічильник команд та методи адресації пам'яті.
- •21. Мікроконтролери підгрупи ріс16f8x. Порти вводу/виводу
- •22. Мікроконтролери підгрупи ріс16f8x. Модуль та регістр таймера.
- •24. Специальные функции
- •25. Перечень и форматы команд
- •27. Мікроконтролери підгрупи ріс16f8x. Система команд. Команди роботи з бітами. Команди керування та роботи з константами.
- •5.3.4. Команды управления и работы с константами
- •28.Мікроконтролери підгрупи ріс16f8x. Особливості програмування та налагодження програм.
- •29. Які основні етапи розробки мікропроцесорної системи на базі мікроконтролера ви знаєте. Детально охарактеризуйте їх.
- •30. Які методи та засоби спільного тестування апаратних та програмних засобів використовують при розробці мікропроцесорної системи на базі мікроконтролера.
7.Як організовано взаємодію мікроконтролера із зовнішнім середовищем?Детально опишіть ф-ію процесорів подій.
Апаратні засоби удосконаленого таймеру дозволяє вирішувати багато задач керування в реальному часі.Однак,зі зростанням складності алгоритмів керування починають проявлятис ь обмеження модулів.Тому,наступним етапом розвитку модулів підсистеми реального часу мікроконтролера стали модулі процесорів подій.Вперше модулі процесорів подій були використані компанією Intel в мікроконтролерах сімейства 8xC51Fx.Цей модуль отримав назву програмованого лічильного масиву(РСА).
РСА забезпечує більш широкі можливості роботи в реальному часі і в меньшій степені розтрачує ресурси центрального процесору.До переваг РСА також можна віднести більш просте програмування і більш високу точність.Також РСА може пррацювати з тактовою чатотою втричі вищою від тактової частоти таймерів.РСА може виконувати задачі які не потребують додаткових аппаратних затрат,на відміну від таймеру.РСА складається з 16-бітного таймера-лічильника і 5 16-бітних модулей порівняння-засувки:
Таймер-лічильник РСА використовується в якості базового таймеру для функціонування всіх 5 модулів порівняння-засувки.Вхід таймера-лічилника РСА може бути запрограмований на рахунок сигналів від наступних джерел:
-вихід дільника на 12 тактового генератора мікроконтролера;
-вихід дільника на 4 тактового генератора мікроконтролера;
-сигнал переповнення таймеру 0;
-зовнішній вхідний сигнал на виводі ЕСІ
Довільний із модулей порівняння-засувки може бути запрограмований для роботи в наступних режимах:
-засуви по фронту або спаду імпульсу на вході СЕХІ;
-таймеру,який програмується;
-високошвидкісного виходу; -широтно-імпульсного модулятору(ШІМ) Модуль 4 може бути також запрограмований як сторожовий таймер.
Режим засуву по імпульсу на вході мікроконтролеру еквівалентний режиму вхідного захоплення вдосконаленого таймеру.Режими програмованого таймеру і високошвидкісний вихід близькі по своїм функціональним можливостям до режиму вихідного порівняння.
В режимі ШІМ на відповідному виході мікроконтролера формується послідовність імпульсів з періодом ,який рівний періоду базового таймеру/лічильнику РСА.Значення 8-розрядного коду записаного в молодший байт регістру-засувки відповідного модулю задає скважність сформованого сигналу.Також режим ШІМ дуже простий з точки зору програмного обслуговування.Якщо зміна скважності не передбачається,то достатньо один раз занести занести відповідний код в регістр даних модулю,проініціалізувати режим ШІМ,і імпульсна послідовність буде виконуватись без втручання програми.
При роботі модулю порівняння-зусувув в режимі засуву,програмованного таймеру або високошвидкісного виходу модуль може формувати сигнал переривання.Сигнали від всіх 5 модулів порівняння-засуву і сигнал переповнення таймеру РСА поділяють один вектор переривань.Тобто,якщо переривання дозволені,то і сигнал переповнення таймеру РСА і сигнал від довільного з модулів викликає одну й туж саму підпограмму переривань,яка повинна сама ідентифікувати джерело,яке її викликало.
Для роботи з зовнішніми пристроями таймер-лічильник РСА і модулі порівняння-засуву використовують виводи Р1 порту мікроконтролеру.Якщо який небудь вивід порту не використовується при роботі з РСА,або РСА не задіяний, порт може застосуватись стандартно.
Реалізований в 8хС51FX PCA виявились настільки вдалими,що архітектура даних мікроконтролеру стала промисловим стандартом,а сам РСА багатократно використовувався в різних модифікаціях мікроконтролерів різних фірм.Тенденція розвитку підсистем реального часу сучасних мікроконтролерів знайшло сво відображення в підвищенні к-сті процесорів подій і розширенню їх функціональних можливостей.