Тема: патогенні спірохети. Хламідії. Мікоплазми (лекція №11, практичні заняття №17, 19). Рикетсії (псрс, практичне заняття №18) Патогенні спірохети Тестові завданя.

1. Патогенні спірохети забарвлюють за методом:

А. Нейсера

В. Грама

С. Ціля- Нільсена

D. Метиленовою синькою

Е. Романовського-Гімза

2. Механізм передачі сифілісу

А. Повітряний

В. Контактний

С. Трансмісивний

D. Фекально-оральний

Е. Водний

3. Сифіліс відноситься до розряду захворювань:

А. Особливо небезпечних

В. Природно- вогнищевих

С. Венеричних

Д. Зоонозних

Е. Антропозоонозних

4. Рухомість спірохет вивчають:

А. У мікропрепараті

В. З допомогою люмінісцентної мікроскопії

С. У «висячій краплі»

D. У товстій краплі крові

Е. У мазку крові

5. Морфологія лептоспір

А. Диплококи

В. Стрептобацили

С. Спіралевидні мікроорганізми у вигляді літер S-або С

D. Паличковидні бактерії

Е. Нитчасті

6. Лептоспіри культивуються на:

А. Простих живильних середовищах

В. 1%пептонній воді

С. Казеїново-вугільному агарі

D. Цукровому бульйоні

Е. 10% кролячій сироватці

7. Під час масового обстеження населення на сифіліс використовують серологічну реакцію:

А. Зв’язування комплементу (Васермана)

В. Мікроаглютинації

С. Нейтралізації

D. Аглютинації на склі

Е. Лізису

8. Джерело інфекції при сифілісі;

А. Хвора тварина

В. Мікробоносій

С. Хвора людина

D. Гризуни

Е. Птахи

9. Шлях передачі природженого сифілісу:

А. Контактно-побутовий

В. Трансмісивний

С. Трансплацентарний

D. Аліментарний

Е. Парентеральний

10. Морфологія трепонеми сифілісу;

А. 8-12 рівномірних середньої величини завитків

В. Стрептобацила

С. 3-8 великих нерівномірних завитків

D. 12-18 рівномірних дрібних завитків

Е. Овоїдні палички

11. Для обстеження донорів та донорської крові застосовують:

А. Мікроскопію мазків крові

В. Мікробіологічний метод

С. Біологічну пробу

D. Серологічну реакцію Вассермана

Е. Біохімічне дослідження

12. Борелії за Романовським-Гімза забарвлюються у колір:

А. Рожевий

В. Синьо-фіолетовий

С. Червоний

D. Сіро-рожевий

Е. Синій

13. Фактор передачі епідемічного поворотного тифу:

А. Харчові продукти

В. Вода

С. Одежна воша

D. Кліщі

Е. Медичний інструментарійй

14. Фактор передачі ендемічного поворотного тифу

А. Грунт

В. Комарі

С. Кліщі

D. Воші

Е. Предмети догляду

15. Механізм передачі бореліозів:

А. Повітряний

В. Трансмісивний

С. Контактний

D. Фекально-оральний

Е. Парентеральний

16. Тип температурної кривої при бореліозах:

А. Постійна

В. Гектична

С. Поворотна

D. Переміжна

Е. Субфебрильна

17. Досліджуваний матеріал при бореліозах:

А. Сеча

В. Кров під час нападу

С. Кров у між приступний період

D. Випорожнення

Е. Ліквор

Задачі

1. Пацієнт з діагнозом: лептоспірозом знаходиться у стаціонарі інфекційної лікарні 10 днів.

Який досліджуваний матеріал необхідно взяти для серологічної діагностики?

Відповідь:На дослідження необхідно взяти кров з вени, отримати з неї сироватку.

2. При мікроскопічному дослідженні « висячої краплі» у темному полі зору мікроскопа виявлені мікроорганізми у вигляді спіралевидниж ниток з дрібними, однакового розміру, тісноприлеглими завитками, які при рухах набувають S-або C-подібної форми.

Про який збудник можна думати?

Відповідь: За морфологічними даними можна думати про лептоспіру.

3. У пацієнта, госпіталізованого у інфекційне відділення з попереднім діагнозом: поворотний

тиф, у товстій краплі виявлені спіралевидні мікроорганізми, зафарбовані за Романовським

Гімза у фіолетовий колір, мають 6-8 завитків різної глибини і амплітуди.

Що це за збудник?

Відповідь: Слід думати про борелію.

4. При лептоспірозі спостерігається короткочасна спірохетемія з послідуючим осіданням збудника через тиждень у паренхіматозні органи.

Який метод лабораторної діагностики слід застосувати у данний період?

Що служить досліджуваним матеріалом?

Відповідь: Досліджуваним матеріалом служить кров, взята з вени, з якої отримують сироватку. Метод діагностики – серологічний, обов’язково із застосуванням парних сироваток.

5. У пацієнта клінічно діагностований лептоспіроз. На дослідження взяли сечу.

Які методи лабораторної діагностики слід застосувати для підтвердження діагнозу?

Відповідь: Мікроскопічний, мікробіологічний, біологічний.

6. Пацієнт звернувся до лікаря із скаргою на появу малоболючої виразки діаметром до 1см із щільною основою на статевому члені. Вважає себе хворим 2 тижні. При мікроскопії виділень з виразки у темному полі зору знайдено рухомі спіралеподібні бактерії з 8-14 приблизно однаковими завитками.

Які найбільш вірогідні мікроорганізми спостерігали при дослідженні препарату?

Які методи діагностики можна запропонувати для встановлення діагнозу?

Відповідь: Найбільш вірогідно, що це трепонема сифілісу. Можна запропонувати мікроскопічний метод діагностики у даному періоді захворювання.

7. До інфекційного відділення звернувся пацієнт із скаргами на озноб, високу температуру до 40С, загальну слабість, головний біль, біль у литкових м’язах. Вважає себе хворим 3 дні. При огляді відмічено збільшену печінку, болючість при пальпації м’язів гомілки і стегна. Лікар запідозрив лептоспіроз.

Які методи діагностики можна запропонувати?

Який матеріал слід при цьому взяти?

Відповідь: 1.Мікроскопічний – досліджуваним матеріалом служить кров, взята з пальця, з якої виготовляють мазок і розглядають у темному полі зору.