3. Соціальна характеристика та культура

Кількісні параметри оцінки

Чисельність

305,1 млн чол.

Віковий склад

Народжуваність – 11 осіб на тис.

Смертність – 7 осіб на тис.

Якісні параметри оцінки

Тривалість життя

Середня тривалість життя – 75р.

Якість освіти

гарна

Умови проживання і харчування

достатні

Купівельна спроможність

достатня

Розміщення населення – просторовий розподіл населення на певній території.

Густота населення

Середня густота населення — 32 осіб на 1 км2.

Розселення – просторовий малюнок місць проживання людей

Місто

75%

Село

25%

Урбанізація

субурбанізація

У США значний рівень урбанізації: 75% населення — жителі міст. Найбільші міські агломерації: Нью-Йорк (20 млн осіб), Лос-Анджелес (16 млн осіб), Чикаго (9 млн осіб), Сан-Франциско (6 млн осіб). Крім того, у країні близько 50 міст з населенням понад 1 млн осіб. Об'єднання великих міських агломерацій утворюють мегаполіси — Приатлантичний (45 млн), Приозерний (35 млн), Каліфорнійський (25 млн осіб).

Міграція населення – зміна місця проживання людей.

Види міграцій

На приріст населення впливає зовнішня міграція, яка розглядається державою позитивно. Щорічно в країну в'їжджають до 800 тис. осіб. Серед них виділяють такі групи: спеціалісти вищої кваліфікації, некваліфікована робоча сила, політичні іммігранти і нелегальні (небажані). Для США характерною є міграція по країні населення, яке працює.

Народ – визначена спільнота людей, які проживають на конкретних територіях

Расовий склад

Всіх вихідців з Європи об’єднують поняттям «білі». Крім них, розрізняють «чорних» та «інших» (азіати, індіанці, ескімоси, алеути). Останнім часом виділяють ще так званих іспаномовних — вихідців з Латинської Америки, особливо з Мексики. «Чорних»— 30 млн. чоловік, азіатів — 7, індіанців, ескімосів, алеутів — 2, іспаномовних — 22 млн. чоловік.

Етнічний склад

Етнічний склад населення США: білі американці — 83,5 %, афро-американці — 12,4 %, вихідці з Азії — 3,3 %, американські індіанці — 0,8 %.

Білі англо-саксонські протестанти. У XIX ст. почав формуватися американський етнос Основною і найбільш значущою групою цього етносу є так звані «янкі» — нащадки переселенців-пуритан. З району Нової Англії вони розселилися в західному напрямку через Нью-Йорк, північні райони Огайо, Індіану, Іллінойс до Айови та Канзасу. Міцні общинні зв'язки, стійкі релігійні переконання й прагнення до одержання освіти висунули представників цієї громади на перші місця в бізнесі, культурі, політиці. Протягом тривалого часу представником цієї громади була Республіканська партія. Нащадки білих переселенців, сконцентровані на Півдні, так звані «діксі», за своїм способом життя залишалися переважно сільськими жителями. Вони розселилися на Захід від Теннессі й Кентуккі до Арканзасу, Міссурі, Оклахоми й Техасу. їхній традиційний уклад зберігався до 20-х років XIXстоліття. Представником їхніх інтересів виступала протягом певного часу Демократична партія.

Афро-американці. На початку 1960-х років у країні пройшла масова кампанія «Руху за права людини». Учасники руху хотіли привернути увагу білих американців до тяжкого становища афроамериканського населення. Цей рух був багатонаціональним, сповідав принципи ненасильницького опору і прагнув до скасування расодискримінаційних законів південних штатів Із загибеллю М. Л. Кінга — лідера і духовного наставника афро-американців, рух поступово розпався. Поставлені цілі були частково досягнуті. Становище чорного населення за останні 40 років значно покращилося.

Іспаномовні американці.

Іспано-американці складають 7 % від усього населення США. Більшість із них — вихідці з Мексики. Щасливий північний сусід багато років приваблює тисячі легальних і нелегальних іммігрантів-мексиканців, У пошуках заробітку вони перетинають практично неохоронюваний кордон Меншу частину іспано-американців складають громадяни США, чиї предки жили на території Техасу, Арізони, Нью-Мексико й Каліфорнії до входження Цих областей до складу Сполучених Штатів. Ще одна іспаномовна громада — пуерториканці. Вони є повноправними громадянами США.

Американці азіатського походження. Азіатські американці складають якщо не найчисельнішу, то найбільш ізольовану громаду країни. Першими поселенцями-колоністами були китайці, потім — японці. Останні стали жертвою політичного протистояння двох країн у 1920—1945 pp. У 1924 р. був прийнятий закон, що забороняє в'їзд до країни іммігрантів із Країни Східного Сонця. У 1942 р. багато японців американського походження, повноправних громадян США, були заслані в табори для депортованих осіб. Підставою до цієї акції були підозри в можливій зраді представників цієї громади в момент ведення війни з Японією. Після Другої світової війни антиазіатські упередження розпалися, багато представників цих громад домоглися значних успіхів у соціальному становищі. Наприкінці 60-х — початку 70-х років у країні виникла в'єтнамська громада, що складається з політичних біженців (тоді у країнах Індокитаю велися громадянські війни за участю американських військ).

Корінні жителі Америки — індіанці — це громада тільки в найширшому розумінні слова. Насправді індіанцями називають численні племена з різними мовами і культурами, способом життя й звичаями. Найбільшою племінною групою індіанців є черокі (19 %>, за ними йдуть навахи (12 %) і сіу (5,5 %). Східні індіанці, які протягом тривалого часу жили серед білого населення, більшою мірою зазнали асиміляції і легше інтегрувалися в американське суспільство. Індіанці на заході країни стали жертвою освоєння земель й індустріалізації. Урядова політика, що відрізнялася нестійкістю в цьому питанні (то проводилася асиміляція племен, то створювалися резервації) призвела до згубних наслідків. Індіанські резервації — справжні регіони нужди.

Релігійний склад

Расовий склад населення (за даними Бюро перепису населення США на липень 2007 рік): білі, — 79,96 %, афро-американці — 12,85 %, азіати-монголоіди 4,43 %, індійці, і мешканці Аляски — 0,97 %, народності Гаваїв та інших островів Тихого Океану — 0,18 %, інші раси та їх суміші — 1,61 %.

Окремим рядком не виділені іспаномовні громадяни США. Це пов'язано з тим, що Американське Бюро перепису населення розглядає вихідців з Латинської Америки (включаючи уродженців Куби, Мексики, Пуерто-Ріко) що нині проживають в США, як представників різних етнічних груп (білі, чорні, азіати тощо). Іспаномовні складають близько 15,1 % населення США.

Уродженці інших країн завжди складали значну частину постійного населення США. За даними Бюро перепису населення США, в 2005 році в країні проживало 35,7 млн. уродженців інших країн. Майже 11 млн. чоловік з них становили мексиканці, 4,9 млн. чоловік народжені в Європі, приблизно по 1,4 млн. чоловік народжені в Китаї або Індії.

Відповідно до проведеної в 2007 році перепису населення, з 2000 року в Америку переселилися більш ніж 10 млн чоловік, і зараз кожен восьмий житель штатів є іноземцем.

Англійською дома розмовляли 216 з 268 млн. чоловік 5 років і старше (81 %), іспанською (креольскою) 32,2 млн. чоловік (12 %), китайською 0,9 %. За даними на 2005 рік, серед населення США у віці 5 років і старше китайському по дому розмовляли, 2,3 млн. чоловік.