Тема 9 : Економічні коливання та нерівновага

1.Економічні цикли їх види та причини

Економічний цикл – часовий лаг між однаковими станами економічної кон’юнктури.

Рис.9.1. Довгострокове зростання економіки та кон*юктурне коливання. У – реальний обсяг національного виробництва; t – час.

На рис.9.1 СD - тренд – довгострокова тенденція розвитку економіки. Циклічні коливання відбуваються навколо такого тренду.

Теорія розвитку вивчає довгострокову тенденцію розвитку економіки (тренд), а теорія циклу – коливання навколо цього тренду.

За тривалістю відрізняють три види циклів, а саме:

1. Малі (тривалістю 3-4 роки) матеріальна основа цих циклів - це процеси у фінансовому секторі.

2. Середні (тривалістю 7-11 років) їх основа полягає у фізичному оновленні основних виробничих фондів.

3. Великі (довгі хвилі Кондратьєва) тривалістю 40-60 років. Їх основа - структурне оновлення технологічного способу виробництва .

Рис. 9.2. Фази сереньострокового економічного циклу.

Середньостроковий цикл має такі фази:

1.Фаза кризи. Виробництво швидко скорочується (АВ)

2.Фаза депресії. Виробництво не скорочується, але і не зростає (ВС).

3.Фаза пожвавлення Починається повільне зростання економіки (CD).

4.Фаза піднесення. Фаза стрімкого зростання (DE).

Економіка остаточно долає кризові явища, коли вона перевищила найбільший обсяг в передкризовий період.

Динаміка багатьох макроекономічних величин залежить від фази економічного циклу. Проциклічні економічні параметри – зростають на фазі піднесення і спадають на фазі кризи( випуск, завантаженість виробничих потужностей, грошова маса, швидкість грошового обігу, короткострокові ставки відсотку, рівень цін ,прибутки). Протилежну динаміку мають контрциклічні парамерти – рівень безробіття, запаси готової продукції.

Сучасні економічні цикли мають певні особливості:

• фази пожвавлення та піднесення стають більш тривалими та інтенсивними;

• періодичність криз скорочується, коливання стають менш регулярними

• межі між фазами циклу розмиваються;

• окремі фази такі як депресія, можуть випадати;

• безробіття існує на всіх фазах циклу;

• кризи поєднуються із інфляцією

• частішими стають нециклічні коливання.

В залежності від ступеня синхронізації з циклічними коливаннями відрізняють такі величини, що називаються індикаторами економічної активності:

1. Випереджаючі – середня тривалість робочого тижня, середнє число понаднормових годин, кількість нових підприємств, кількість нлвих будівельних контрактів, зміна запасів, індекси фондового ринку, прибутки, грошова маса.

2. Запізнюючі – чисельність безробітних понад 15 тижнів, витрати на нові підприємства та обладнання, питомі витрати на заробітну плату, середній рівень ставки відсотку комерційних банків.

3. Співпадаючі – валовий національний продукт, рівень безробіття, продукція промисловості, особисті витрати, ціни виробників, ставка Національного банку, заявки на рекламу.

Безробіття, його види, причини та наслідки. Закон Оукена. Модель природного рівня безробіття. Жорсткість реальної заробітної плати.

Робоча сила – це особи, які можуть і хочуть працювати. Позначимо:

- робоча сила, - безробітні, - рівень (норма) безробіття

Розрізняють такі види безробіття:

• фрикційне безробіття – викликається затримками при працевлаштуванні на нове робоче місце, воно пов’язане з пошуками роботи та очікуваннями.

• структурне безробіття – зумовлене невідповідністю структури попиту на робочу силу структурі її пропозиції.

Фрикційне та структурне безробіття разом називаються природним безробіттям. Природне безробіття означає, що в суспільстві існує середній (типовий) рівень безробіття, що вважається нормальним. Надлишок безробіття понад природну величину називається циклічним безробіттям. Циклічне зумовлене економічними кризами.

Розглянемо модель природного рівня безробіття:

,

де - кількість працюючих;

- показник звільнення (частка працюючих, що втрачають роботу);

- показник працевлаштування (частка безробітних, що знаходять роботу);

Безробіття не змінюється, якщо:

,

f

	sE
Е		U
	fU

Рис.9.3. Модель природного рівня безробіття

При повній зайнятості існує лише природне безробіття.

Норма безробіття:

• зменшується, якщо ;

• зростає, якщо .

Між обсягом виробництва та рівнем зайнятості існує певний зв’язок. Цей зв’язок можна виразити за допомогою економетричного рівняння, що отримало назву закон Оукена :

,

де - фактичний обсяг національного виробництва

- природний обсяг національного виробництва

- фактичний рівень безробіття

- природний рівень безробіття

- параметр Оукена

Ця формула показує, що при збільшенні рівня безробіття на 1%, порівняно з природним рівнем, обсяг виробництва, порівняно з природним рівнем зменшиться на декілька відсотків.

Безробіття має такі наслідки:

• через безробіття виробничий потенціал використовується не повністю (втрачається частина продукту, яка може бути виготовлена).

• норми безробіття диференціюються за групами населення ( в різних соціальних групах – різні норми безробіття).

• безробіття призводить до втрати кваліфікації.

• моральна деградація.

• соціальне напруження.

Модель природного безробіття не пояснює, чому в реальних умовах пропозиція робочої сили постійно перевищує попит на неї. В такій ситуації працівники змушені чекати, коли з*являться вакансії. Виникає безробіття очікування. Існують різні трактування цього явища:

• неокласичне, згідно якого причинами безробіття очікування є: жорсткість заробітної плати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо інфляції;

• кейнсіанське, згідно якого є періодична недостатність ефективного попиту.

а) неокласична модель б) кейнсіанська модель ринку праці.

Рис.9.4. Модель ринку праці: а) неокласична модель; б) кейнсіанська модель. АВ – величина безробіття, - чисельність робочої сили, - номінальна ставка зарплати, - рівень цін, - реальна ставка зарплати, - крива попиту на робочу силу,- крива пропозиції робочої сили, - точка рівноваги ринку праці, в якій попит дорівнює пропозиції.

В точці Е0 безробіття немає, але стака заробітної плати є жорсткою і знаходиться на рівні вище рівноважного. Внаслідок цього виникає безробіття очікування.

З неокласичної точки зору існують такі причини жорстокості заробітної плати:

• закони про про мінімальні зарплати. Якби таких законів не було, то - впали, - зменшилася, а - збільшився.

• монополізм профспілок.

• стимулююча роль завищеної ставки заробітної плати.

Ця роль може реалізовуватися:

1. через вплив на харчування.

2. через зменшення плинністі робочої сили. В умовах, коли існує безробіття працівники будуть боятися звільнення з роботи.

3. через уникнення негативної селекції і підвищення середньої якості персоналу.

4. через уникнення морального ризику і тим самим підвищення старанності працівників.